На тлі збройних зіткнень між Афганістаном і Пакистаном аналітики Experts Club нагадують про суттєву нерівність військових можливостей двох країн. Нижче подано порівняння за даними IISS The Military Balance 2025, SIPRI Yearbook 2025, Global Firepower 2025 та відкритих джерел.
Перевага Пакистану є абсолютною. Країна має масштабну танкову групу, потужну артилерію, сучасні ВПС і систему ППО. Афганські сили — це, радше, асиметричні формування, орієнтовані на локальні бої.
Дрони та технології. Пакистан має розвинену військово-промислову базу і співпрацює з Китаєм і Туреччиною; Афганістан — обмежений до кустарного використання дешевих БПЛА.
Ядерний фактор. Наявність у Пакистану ядерного арсеналу робить будь-який масштабний конфлікт потенційно небезпечним для всього регіону.
Коротке порівняння (2025)
| Показник | Пакистан | Афганістан |
| Активні війська / резерв / парамілітарні | 654 тис. / 550 тис. / 500 тис. | 165–170 тис. / ≈80 тис. |
| Танки | ≈2 600 | 0 |
| Артилерія (САУ / буксир / РСЗВ) | 660 / 2 600 / 600 | незначна |
| Літаки всього | ≈1 400 | до 10 |
| Винищувачі | ≈330 | 0 |
| Гелікоптери (ударні) | ≈370 (50+) | кілька Мі-17, UH-60 |
| БПЛА | Shahpar, Burraq, Bayraktar TB2 | комерційні квадрокоптери |
| Ядерна зброя | ≈170 боєзарядів | відсутня |
На кордоні між Афганістаном і Пакистаном відбулися інтенсивні бойові сутички між силами Афганістану і пакистанськими військами, що стало однією з найсерйозніших ескалацій за останні роки.
За повідомленнями афганської сторони, в ході нічних операцій було вбито 58 пакистанських солдатів, а також захоплено 25 прикордонних постів. Пакистанська влада підтверджує загибель 23 своїх військовослужбовців і заявляє про значні втрати з афганської сторони, що перевищують 200 осіб.
Причиною конфлікту Пакистан називає повітряні удари по своїх цілях в Кабулі і східних районах Афганістану, включаючи нанесення ударів по передбачуваних позиціях Tehreek-i-Taliban Pakistan (TTP). Афганська сторона стверджує, що у відповідь на багаторазові порушення свого повітряного простору Пакистаном запустила операцію із захоплення прикордонних позицій.
Внаслідок загострення боїв влада Пакистану закрила ключові прикордонні переходи — Torkham і Chaman, а також низку менших прикордонних переходів.
Пакистан і Саудівська Аравія підписали стратегічний договір про взаємну оборону, за яким напад на одну з країн буде розцінений як напад на обидві.
Угода називається Strategic Mutual Defence Agreement (Стратегічний договір про взаємний захист). Її підписання відбулося 17 вересня 2025 року в Ер-Ріяді, Саудівська Аравія. Підписи поставили прем’єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф і наслідний принц Саудівської Аравії Мухаммед бін Салман.
Ключова умова угоди – «будь-яка агресія проти однієї сторони буде розглядатися як агресія проти обох». У документі не йдеться прямо про використання ядерної зброї або про конкретні військові активи, проте заявляється, що угода охоплює всі оборонні та військові засоби, які сторони вважатимуть необхідними залежно від загрози.
Підписання відбулося на тлі зростання регіональної напруженості, особливо після ізраїльських повітряних ударів по Катару і занепокоєння серед арабських держав надійністю захисту з боку США. Тривалі відносини між країнами включають співпрацю в навчанні, присутність пакистанських військовослужбовців у Саудівській Аравії та захист ісламських святинь.
Військові сили Пакистану і Саудівської Аравії
Для розуміння, які країни входять в угоду, важливо оцінити їх військовий потенціал:
взаємна оборона, ПАКИСТАН, САУДІВСЬКА АРАВІЯ, стратегічний договір
Президент України Володимир Зеленський прийняв вірчі грамоти від новопризначених послів Кіпру – Міхаліса Фірілласа, Латвії – Андрейса Пілдеговічса і Пакистану – Канвара Аднана Ахмеда Хана, повідомляє прес-служба.
«Володимир Зеленський і Міхаліс Фіріллас обговорили посилення санкційного тиску на Росію, продовольчу безпеку, спільні проекти в рамках Євросоюзу, ситуацію з безпекою в регіоні та взаємодію з партнерами, зокрема в багатосторонніх форматах», – йдеться в повідомленні.
Крім того, Зеленський і посол Кіпру обговорили майбутнє членство України в Євросоюзі та пріоритети під час головування Кіпру в Раді Європейського Союзу в першій половині 2026 року.
Президент також обговорив з Пілдеговічсом розвиток ініціативи PURL, посилення тиску на РФ, гуманітарну допомогу. Посол запевнив, що Латвія буде активно просувати інтереси України на майданчику
ООН наступного року, коли країна стане непостійним членом Організації.
З послом Пакистану Зеленський обговорив розвиток двостороннього співробітництва, зокрема в оборонній та військово-технічній сферах, а також партнерство в галузі торгівлі та продовольства.
Міністри закордонних справ Узбекистану, Афганістану і Пакистану Бахтієр Саїдов, Амір Хан Муттакі та Ісхак Дар під час зустрічі в четвер у Кабулі підписали тристоронню рамкову угоду про розробку техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) проекту Трансафганської залізниці.
«Підписали тристоронню рамкову угоду про розробку техніко-економічного обґрунтування проекту Трансафганської залізниці Узбекистан-Афганістан-Пакистан, що має стратегічне значення для всієї Євразії», – повідомив глава узбецького МЗС у своєму телеграм-каналі.
Він зазначив, що цей транспортний коридор поліпшить торгівлю, підтримає економічне відновлення Афганістану і відкриє нові шляхи до світових ринків через південні порти.
За словами Саїдова, в ході зустрічі узбецька сторона підтвердила прихильність зміцненню торговельних зв’язків, розширенню співпраці в сільському господарстві, фармацевтиці, текстильній промисловості та будівництві, а також збільшенню можливостей Термезького міжнародного торгового центру (відкритий на території Узбекистану поблизу афганського кордону).
Як повідомлялося, у лютому 2021 року представники Узбекистану, Афганістану і Пакистану за підсумками переговорів у Ташкенті підписали спільний план дій щодо будівництва залізниці Мазарі-Шариф – Кабул – Пешавар протяжністю 573 кілометри і транзитним потенціалом до 20 млн тонн вантажів на рік.
Інтерес до фінансування проекту висловили Світовий банк, Азіатський банк розвитку, Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, Ісламський банк розвитку, Азіатський банк інфраструктурних інвестицій та Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC).
У квітні 2024 року під час візиту президента Узбекистану Шавката Мірзійоєва до Москви було досягнуто попередньої домовленості про участь Росії в проекті. Попередньо обсяг перевезень російських вантажів по проєктованому маршруту можна оцінити в 8-15 млн тонн щорічно.
За оцінками Мінтрансу Узбекистану, будівництво Трансафганської залізничної лінії займе не менше 5 років, попередня вартість може скласти $4,8 млрд.
АФГАНІСТАН, БУДІВНИЦТВО, ПАКИСТАН, Трансафганська залізниця, УЗБЕКИСТАН
Прем’єр Індії Нарендра Моді в четвер заявив, що Делі позбавить Пакистан доступу до водних ресурсів з індійської території через ворожу політику Ісламабада.
«Пакистан не отримає жодної краплі води, що належить Індії. Ігри з життями індійців коштуватимуть Пакистану дорого», – наводить Hindustan Times слова прем’єра.
Також він нагадав про позицію Делі, згідно з якою переговори з Ісламабадом йтимуть лише про контрольовану Пакистаном частину Кашміру.
Раніше повідомлялося, що індійська сторона, незважаючи на перемир’я з Ісламабадом після обміну ударами в травні, поки що не повертається до виконання договору про води Інду, що регулює використання сторонами води з кількох річок.
Тим часом, за даними видання Dawn, напередодні голова однієї з панівних у країні Пакистанської народної партії Білавал Бхутто Зардарі заявив, що миру в Південній Азії вдасться досягти, якщо тільки Індія і Пакистан домовляться щодо трьох питань – Кашміру, боротьби з тероризмом і води.
«Народи двох країн бажають миру, який неможливий без вирішення трьох проблем: Кашміру, тероризму та води», – сказав він.
Політик також висловив глибоку стурбованість у зв’язку з використанням Індією водної проблеми у своїх інтересах.
Dawn зазначає, що незабаром Зардарі на чолі пакистанської делегації вирушить до низки країн з метою донести точку зору Ісламабада на регіональну ситуацію.
Договір, укладений 1960 року, регулює використання обома країнами води з Інду і низки інших річок, витоки яких розташовані в Індії. Під час нового витка напруженості між країнами, що розпочався у квітні 2025 року, Індія призупинила виконання договору і перекрила шлюзи на греблях деяких річок. В Ісламабаді побоюються, що такі дії можуть викликати посуху на пакистанській території.
