Допомога буває різною. Для тих, хто тікає від війни, чи для тих, хто приймає втікачів, часто важливі не лише власне ліжко, тепла їжа чи засоби гігієни. Ще важливо, щоб тебе зрозуміли, щоб порадили, як діяти в ситуаціях, з якими раніше не стикався, як спілкуватися з тими, хто втратив все, чи як бути, якщо сам втратив все.
Людям потрібні люди.
А особливо кваліфіковані спеціалісти, які можуть швидко, якісно та доречно допомогти в кризовій ситуації. Необхідність додаткового навчання психологів з акцентом на подолання травм війни й стало поштовхом до запуску курсу за спеціалізацією «Кризова психологічна допомога», що був ініційований Parimatch Foundation спільно з Ізраїльською коаліцією травми.
Міжнародний благодійний фонд Parimatch Foundation з початком повномасштабного вторгнення змінив фокус своїх соціальних програм на допомогу Україні та українцям, що постраждали від війни. І одним з пріоритетних напрямків роботи стали проєкти в рамках комплексної програми фонду Mental Health та меморандуму підписанного з Міністерством освіти та науки України. Метою запуску освітнього курсу стала необхідність поділитися з українськими психологами дієвими техніками кризової допомоги, що необхідні при роботі з внутрішньо переміщеними особами різних вікових категорій під час війни.
За пів року дії проєкту понад 300 фахівців інклюзивно-ресурсних центрів з шести регіонів України, а саме Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Чернівецької, Київської та Чернігівської областей змогли пройти навчання курсу, матеріали якого містять психологічні та емоційні протоколи надання першої допомоги, які використовуються в Ізраїлі, США та Великобританії, включаючи прийоми самодопомоги, оцінки, роботу з гострими реакціями та травмами.
Ці регіони були обрані не випадково. Саме тут знаходиться найбільша кількість внутрішньо переміщених осіб, які з початку війни вимушені були покинути свої рідні міста, що стали ареною бойових дій. Реалізація проєкту в регіонах відбулася за підтримки Департаментів освіти і науки.
— Для багатьох спеціалістів наш курс став викликом, — ділиться досвідом один з лекторів проєкту Денис Денисенко — психолог, сертифікований гештальт-терапевт та організатор гуманітарної допомоги населенню у кризових ситуаціях. — Більшість з них працювали в полі довгострокової психотерапії, довгострокової допомоги. Водночас ми концентрувалися на знаннях щодо надання швидкої психологічної допомоги, як зняти напруженість тіла, як працювати з когніціями, а не емоціями, як працювати з думками, з катастрофізацією.
Найбільший відгук у психологів отримали прості дієві механізми: як повернути контроль над ситуацією, як повернути контроль над тілом, що робити у стадії, коли людина перебуває у гострій, стресовій реакції, або в гострому стресовому розладі. Методики не потребують багато часу, багато терапевтичної роботи, та є дієвими, оскільки дають можливість людині спиратися на власні ресурси, повернути собі контроль над життям, над реакціями на стрес.
Я вважаю, що чим більше психологів розуміють такі прості алгоритми, тим більше наша нація буде готова до того, щоб протистояти такому довготривалому стресу. Але попереду дуже багато роботи, щоб навчити психологів працювати саме з травмами війни.
Після завершення курсу «Кризова психологічна допомога» психологи та спеціалісти ІРЦ змогли безпосередньо працювати з внутрішньо переміщеними особами, людьми, які постраждали від воєнних дій, чи пережили втрату близької людини.
Понад 16 600 українців різних вікових категорій пройшли через програму та отримали і продовжують отримувати психологічні консультації від спеціалістів, що пройшли освітній курс. І що важливо, люди довіряють сертифікованим спеціалістам та продовжують звертатися за допомогою.
— Зараз нам всім потрібно налаштуватися на марафонську дистанцію, це не закінчиться швидко, не треба очікувати, що все припиниться, що ми швидко переможемо, це довгострокова історія, — зауважує Денисенко. — Потрібно зрозуміти для себе, що в психіці людини закладено механізм адаптації до стресу. За деякий час ми сповільнимося, будемо сприймати це менш інтенсивно і більш виважено.
— Ми чітко усвідомлюємо, що потреба в психологічній реабілітації для постраждалих від війни – одна з першочергових. Тому Фонд з перших днів війни будує комплексну роботу: перехід від низькопорогових послуг до здоров’я, освіти, спортивного розвитку, дозвілля дітей.
Ментальне здоров’я людей – один з головних факторів в їх реабілітації та адаптації в новому етапі життя. Фонд зміг об’єднати зусилля з найкращими спеціалістами, щоб створити особливий навчальний курс, який допоміг тисячам українців віднайти рівновагу та почати жити по-новому.
Після повномасштабного вторгнення життя українських сімей кардинально змінилось. Дорослі з дітьми втратили відчуття безпеки. Щодня зʼявляються питання, як правильно говорити з дітьми про війну? Де віднайти сили, щоб справитись зі стресом та продовжувати піклуватись про дітей? Як батькам подбати про свій емоційний стан та стан дітей? Відповіді на ці питання міжнародний благодійний фонд Parimatch Foundation продовжує надавати в межах програми Mental Health разом з психологами та волонтерами проєкту «Підтримай дитину».
Костенко Тетяна, психолог, кандидат психологічних наук, волонтер проєкту «Підтримай дитину» розповідає про те, як говорити з дітьми про жахіття війни та відповідати на їх запитання з урахуванням віку та індивідуальних особливостей. Як батькам не втрачати контроль над своїми емоціями, відновлювати свої ресурси та як можна зберегти емоційний стан дитини в умовах воєнного стану.
Одного ранку діти прокинулися від звуків війни. Війна внесла зміни в усе життя дітей: розвиток, навчання, соціалізацію. І ці зміни вони відчувають щодня. Як би страшно це не звучало, але дітям доводиться адаптуватися до нових реалій життя, через військове вторгнення і тут, власне, ми не можемо їм не говорити правду чи умовчувати.
Психологи за те, щоб жодна тема не була табуйованою, а була проговорена, на доступному для дитини, рівні. Жорстокість і тиранію війни важко пояснити дітям. Але ми маємо підібрати правильні слова і місце аби як безпечніше для дитячої психіки пояснити, що ми живемо у світі, де може бути війна.
Батькам необхідно навчитися дуже делікатно, турботливо говорити про страшні речі та відповідати на дитячі запитання з врахуванням їх віку та індивідуальних особливостей.
Наразі не говорити про війну неможливо. Кожна дитина прокинулася в один день і стала дитиною війни. Хтось змушений був залишити свій будинок і бігти в безпечне місце зі своєю сім’єю, хтось взагалі втратив свій будинок від обстрілів, а хтось втратив найближчих і рідних людей.
Про що варто пам’ятати батькам у розмові з дітьми про війну?
Насамперед дізнайтеся, що діти вже знають про війну, в чому виникають сумніви та страхи, а потім спробуйте дати відповіді. Діти розуміють набагато більше, ніж нам здається. Сказати, що це, наприклад, не вибухи ракет, а грім – нечесно щодо них і не правильно. Краще поясніть, що означає повітряна тривога, і як слід діяти, якщо вона починається.
Як би важко і боляче не було, але батьки повинні розповідати дітям про війну. Краще це вони почують від людини, якій довіряють ніж від дітей, незнайомих дорослих. Нині кожна дитина потребує відповідей на запитання і розуміння того, що відбувається.
Маленьким дітям пояснювати все, що відбувається за допомогою казок, у яких йдеться не лише про війну, а й про безпеку. Такі історії можна вигадувати батькам, і головним героєм можна зробити улюбленого персонажа або домашню тварину, придумати сюжет, який нагадував би події навколо і що все вирішилося добре.
Відповідати лише на питання, які ставить дитина. Наприклад, дітям з 3,5-4 років важливо давати інформацію коротко. Відповідати саме на те питання, яке ставить дитина. Не підіймати тих аспектів, про які дитина не запитує. Обов’язково, нагадуйте дитині, що ви поруч, до вас можна звернутися, коли потрібна підтримка. Проговорюйте інформацію, яку дитина повинна знати відповідно до віку (адресу, кого з дорослих і де можна знайти, якщо дитина опинилася сама).
Діти старшого дошкільного віку вже уважно слухають розмови дорослих, прислухаються до новин, і розуміють певною мірою, що відбувається. Тож у них може виникати більше запитань. На них треба обов’язково відповідати, і робити це спокійно. Ні в якому разі не лякати й не знецінювати почуття дитини.
Якщо дитині страшно, сказати їй: «Я розумію, тобі страшно (треба обов’язково назвати цю емоцію), ти в безпеці, я тебе люблю, все добре». І обійняти дитину. Якщо ж дитина сама не запитує про війну, тоді починати розмову не варто. Однак, переважно, діти помічають, що звичний режим життя порушено. І питання, пов’язані з цим, все одно виникають. Тому пам’ятаємо про головне правило: розмовляємо з дитиною спокійно, щоб передати цей спокій дитині.
З дітьми молодшого шкільного віку варто про все говорити спокійно, відверто та зрозуміло. Не приховуючи правди, не нагнітаючи ситуації та не говорячи про це по кілька разів на день. Особливо, якщо самі діти про це не запитують. Тобто достатньо один раз з дітьми поговорити про безпеку під час надзвичайних ситуацій і більше до того не повертатися, інакше всі житимуть у постійному стресі.
Але якщо діти вимагають інформації, їм щось незрозуміло чи просто цікаво, то важливо такі відповіді давати. Недомовок не повинно бути, адже невідомість також лякає. Не маючи від вас інформації, діти можуть дофантазувати чи знайти її десь в іншому місці.
Дуже важливо постійно повторювати дитині, що ви готові до всього, що ніколи не кинете свою дитину та обов’язково її захистите. Частіше обіймайте своїх дітей та нагадуйте, що ви тут, ви поруч.
Підлітки наразі можуть знаходити більше інформації в інтернеті про те, що відбувається, ніж дорослі. І ця інформація може бути для них травматичною. Адже є такі новини (зі сценами жорстокості, вбивств тощо), які дітям не бажано дивитися через ризик отримати травму. Тож попросіть дитину, щоб вона не дивилася новини, якщо відчуває страх. Під час розмови з підлітками намагайтеся знайти консенсус. При цьому важливо слухати та щиро намагатися зрозуміти дитину. Однак варто пам’ятати, що ви дорослий, а тому кінцеве рішення за вами.
Як подбати про емоційний стан дітей
Звучить жахливо, але ми та наші діти звикаємо жити в нових реаліях. Вже знаємо, що робити у випадку оголошення повітряної тривоги, в нас зібрана безпечна валізка, але ми продовжуємо жити в умовах постійного емоційного стресу, а особливо діти. Як подбати про емоційний стан дітей, розглянемо кілька варіантів.
Уникайте перегляду новин з дітьми та читання соціальних мереж, де більшість інформації про війну. А також намагайтеся в родині їх не обговорювати при дітях.
Говоріть з дитиною часто і чесно. Намагайтеся бути максимально чесними та озвучуйте лише правдиві факти або те, в чому дійсно впевнені та в що вірите самі. У дітей має бути дорослий, до якого вони можуть звернутися, щоб поговорити про свої страхи або проблеми.
Говоріть з дитиною про власні почуття та емоції. Ви вчите дитину тому, що проявляти різні емоції – це нормально. Ви можете бути злими, засмученими, чогось боятися.
Заохочуйте дітей розповідати, як вони себе почувають, про свої переживання й почуття. Дозвольте дітям ставити питання і відповідайте на них максимально чесно та прямо.
Повторюйте постійно дитині, що ви поруч, що ви її захищаєте, турбуєтеся про неї, що вона не самотня.
Намагайтеся бути в зоні постійного доступу: фізично, телефоном, по відеозв’язку (у випадках, коли доводиться бути окремо).
Обіймайте дітей якомога частіше. Це правило актуальне в будь-який час і вік дитини. Але, звичайно, дитина може не хотіти в якийсь момент тактильного контакту. І це нормально, потрібно поважати бажання дочки або сина.
Візьміть за звичку придумувати ритуали перед сном. Це може бути, наприклад, розмова або обійми, може бути читання або складання казок.
Вчіть дітей різним способам зняття напруги:
Пам’ятайте про здоровий сон дітей. Не порушуйте встановлений режим сну, навіть у вихідні. Час пробудження не має відрізнятися більше ніж на 1-1,5 години. За 2 години до сну обмежте контакт з екранами. Монітори мають інтенсивний синій колір, що через зоровий рецептор збуджує нервову систему. Не давайте дитині їжу або напої, що містять кофеїн, мінімум за 6 годин до сну. Запропонуйте дитині тихі ігри, наприклад, спільне малювання, замість активних і шумних розваг перед сном. Уникайте масивної вечері перед сном.
Дотримуйтеся правил в харчуванні. Якщо помічаєте, що ваша дитина занадто багато або занадто мало їсть, спробуйте розібратися і зрозуміти, в чім річ. Аби впоратися з порушенням в харчовій поведінці дитини, необхідно буде розв’язати проблему. Не варто годувати дітей насильно. Їжа має приносити задоволення. Не варто також змушувати доїдати все зі своєї тарілки. Не карайте дитину їжею! Не позбавляйте її їжі або не змушуйте щось їсти. Не можна карати дітей за те, що вони не хочуть їсти. Плануйте розпорядок харчування, щоб дитина встигала зголодніти. Пам’ятайте: перекуси теж здатні викликати почуття ситості.
Не привчайте дитину «заїдати й «запивати» неприємності. Будь-яке негативне почуття має знаходити вираження безпосередньо, а не ховатися разом з цукеркою в роті. Не робіть культу з їжі. Ставлення в родині до їжі повинно бути поважним, але без зведення її в культ. Не переводьте прояви своєї уваги й турботи тільки на їжу, замість спільного проведення часу і вираження любові, купуючи дитині смакоту.
Забираючи дитину з дитячого садка або школи, запитуйте її спочатку про те, що з нею відбувалося протягом дня, а потім вже про те, що вона їла. Дитина повинна відчувати, що вона кохана незалежно від того як, коли і скільки вона поїла, що вона важливіше, ніж їжа, ситуації й обставини з нею пов’язані.
Надати згубний вплив можуть висловлювання з приводу зовнішності дитини. Не варто обговорювати її худобу, повноту, або будь-які інші фізичні особливості. Будувати прогнози, якою вона виросте (товстою або худою), і пов’язувати це з тим, що її не полюблять, або будуть негативно до неї ставитися. Не надавайте особливого сенсу ідеальній зовнішності.
Батьки, будь ласка, не забувайте про власні потреби!
У Києві відбулось відкрите тренування для дітей з інвалідністю за участі першого чемпіону світу з дзюдо в історії України — Георгія Зантарая. Тренування офіційно запустило у Києві комплексну програму міжнародного благодійного фонду Parimatch Foundation «Так, я можу!». Ідеологія проєкту – залучити дітей з особливими освітніми потребами (дітей з інвалідністю) до спорту. Співорганізатором заходу та партнером програми стала школа Георгія Зантарая.
Георгій відкрив у Києві свою школу у 2020 році. До повномасштабного вторгнення в ній займалось 300 дітей. Наразі налічується близько 150 спортсменів. Чемпіон та його команда започаткували напрямок для дітей з інвалідністю в період війни. До лютого 2022 року Георгій проводив тренування для дітей з інвалідністю. Під час повномасштабного вторгнення прийняв рішення створити нову групу для спортсменів, завдяки якій вони системно зможуть займатись дзюдо та фізкультурою.
У школі Георгія Зантарая працюють тренери: Денис Толкач, Анатолій Ласкута та Ольга Старубінська. Займатись з дітьми з інвалідністю також допомагають друзі та волонтери.
В межах програми «Так, я можу!» близько 40 дітей з інвалідністю тричі на тиждень відвідуватимуть тренування. Результатом програми є те, що діти стають залученими у рухову фізичну активність. За рахунок системних тренувань енергія вивільнюється, знижується рівень стресу, апатії. У дітей та їхніх батьків з’явилися нові знайомства. Для батьків бачити дітей усміхненими, активними, задіяними — це додаткова підтримка. А для дітей це можливість соціалізуватися, бути задіяними у посякденні процеси та головне — отримувати позитив від спорту.
— Спорт позитивно впливає на фізичний та психоемоційний стан. Завдяки заняттям спортсмени отримують нових друзів. Діти з інвалідністю у школі займаються вже пів року. І я радий, що наші тренування продовжуються. Дякую програмі «Так, я можу!» та благодійному фонду Parimatch Foundation за підтримку, — розповів Георгій.
Підтримка від Parimatch Foundation дозволяє покрити заробітну плату тренерам, закупівлю спортивного інвентарю та вартість екіпірування для дітей, які будуть ходити на тренування.
Програма «Так, я можу!» спрямована на те, щоб заохочувати дітей займатися спортом та створювати для цього всі необхідні умови, щоб спорт був однаково доступним для всіх. Три роки поспіль програму реалізовували у багатьох регіонах України, і до лютого 2022 року вже налічувалось 15 регіонів. Понад 300 дітей з інвалідністю відвідували групи з футболу, флорболу, чирлідингу, дзюдо, греко-римської боротьби, та інш. Після повномасштабного вторгнення Фонд почав активно відновлювати програми у регіонах, де діти змогли б займатись спортом. На сьогодні програма «Так, я можу!» працює в Кіровоградській області, м. Києві, Волинській області, та зовсім скоро стартує в Полтавській області.
— Ми раді, що відкриваємо ще одну групу у Києві разом зі школою Георгія Зантарая для дітей з ментальною інвалідністю. Для нас програма «Так, я можу!» має велике значення, бо мета Фонду — робити спорт-інклюзивним та досяжним кожній дитині, не зважаючі на соціальні обставини чи фізичні особливості. Наразі ми активно шукаємо тренерів та організації, які готові підтримувати дітей, розвивати в них потенціал та сприяти розвитку спорту в країні. Нам дуже приємно, що ми стали партнерами школи Георгія. Тим самим, разом, ми надаємо більше можливостей дітям з інвалідністю займатись спортом, — розповіла про запуск нової групи операційна директорка Parimatch Foundation Анжела Фокіна.
Після тренування окрім незабутніх емоцій майбутні чемпіони отримали подарунки від Фонду, а також автограф від чемпіона. Закінчили заняття спільною фотосесію з закликом «Так, я можу!».
Довідково:
Parimatch Foundation — міжнародний благодійний фонд, створений у 2019 році. Діяльність Фонду спрямована на те, щоб незалежно від фізичних особливостей, соціального статусу та інших бар’єрів у дітей був рівний доступ до навчання та занять спортом. Основними напрямками роботи є допомога та підтримка у сфері спорту та освіти. Parimatch Foundation реалізує 5 комплексних програм в Україні: «Так, я можу!», «Спортивний наставник», «Нова фізична культура», «Допомога Україні» та «Mental Health».
Міжнародний благодійний фонд Parimatch Foundation презентує першу україномовну збірку дитячих аудіоказок. Проєкт націлений на підтримку українських дітей, постраждалих від російської агресії. Збірка буде цікавою не тільки дітям, а й батькам, які разом поринуть у «Таємні історії маленьких і великих перемог».
Ідея проєкту з’явилась в період воєнної ескалації на території України, та об’єднала однодумців, які стали партнерами проєкту, а саме видавництво «Книголав», першу українську аудіокнигарню АБУК та міжнародний медіасервіс MEGOGO. Авторка казок – українська дитяча письменниця, засновниця проєкту підтримки дитячого читання BaraBooka Таня Стус. Разом з дитячою сімейною психологинею Світланою Ройз всі історії дбайливо перевіряли на нетравматичність для дитячої психіки. Ілюстраторкою проєкту стала Марта Кошулінська. Фінальним акордом у такій зірковій команді стала українська співачка Alyosha, яка стала голосом проєкту.
«Таємні історії маленьких і великих перемог» – це збірка оповідань, яка складається із 10 казок з терапевтичним ефектом для дорослих з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку. Казки стануть повсякденним інструментом допомоги для батьків з дітьми, які мають ознаки стресу, тривожності, або у кризових ситуаціях, викликаних війною. Обраний аудіоформат розрахований на те, щоб кожен із користувачів, незважаючи від місця знаходження, та країни, в якій проживає, міг користуватись продуктом.
Прослухати аудіокнижку абсолютно безкоштовно можна на платформі АБУК, а також у розділі «Аудіо» у мобільному застосунку MEGOGO на смартфонах на базі iOS та Android, а також в автомобілях із аудіосистемою Android Auto та Apple CarPlay.
Голос проєкту – українська співачка Alyosha пережила кожну емоцію та ситуацію разом із своїми героями. Тон заспокійливого та мелодійного голосу огортає слухачів та сприяє почуттю безпеки.
– Казки – це завжди хвилюючі історії, які мають щасливий фінал. Коли ми разом, ми завжди маємо перспективи цього щасливого фіналу у будь-яких історіях! Я вірю, що ці казки допоможуть нам об’єднатися в спільних бажаннях і переживаннях ще міцніше, бо любов до всього, що робить нас радісними і щирими має найпотужнішу силу в світі, а значить перемагає! Щира подяка усім, хто працював над створенням цього доброго проекту, – розповіла про проєкт українська співачка Alyosha (Олена Тополя).
Кожна з 10 історій у збірці делікатно й обережно розкриває та пояснює важливі, а подекуди й тривожні або болючі теми про війну. Реальність тут тісно переплітається з казкою. Тому поряд із оповідками про цілком побутові ситуації, що відбуваються з головними героями збірки – Уляною, Святиком і Левом, – тут оживають ще й приховані, таємні історії, які відкриються тим, хто вміє слухати серцем. Годинник, мамин рюкзак, скарбничка, квітка, уламок ракети, поранений будинок, сирена, автівка, біль-зцілення і навіть темрява – усі вони готові поділитися своїми історіями, які допоможуть пройти складні випробування та покажуть шлях до маленьких і великих перемог.
– Терапія казкою – це можливість, перебуваючи у безпечному просторі, торкнутися складних тем та досвідів, зцілити рани від них, вивести їх на поверхню. І в будь-який момент – зупинити казку, щоб дистанціюватись від того, що зараз недоречно чи занадто сильно. Тут усі історії, теми, ілюстрації – обережно вибудовані, щоб слухання та читання книги було безпечним і терапевтичним. Та важливо, щоб батьки перед тим прослухали також передмову, – розповідає Світлана Ройз, яка провадила супервізію проєкту.
За ініціативи та сприяння Міжнародного благодійного фонду Parimatch Foundation збірка оповідань казкотерапії для дітей була реалізована в межах програми Фонду Mental Health – програми психологічної підтримки українських дітей, які постраждали внаслідок російської агресії.
Міжнародний благодійний фонд Parimatch Foundation, 27 жовтня 2022 року о 12-00 проведе масштабну щорічну онлайн-конференцію «Інновації тіловиховання 3.0. Виклики сьогодення». Мета — обʼєднати активних вчителів, представників спорту та наукових експертів.
Освітня онлайн-конференція третій рік поспіль проводиться за підтримки Міністерства освіти і науки України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», Комітету з фізичного виховання та спорту МОН України. Захід об’єднує активних вчителів, тренерів, експертів освітньої галузі та психологічного напрямку. Зокрема, батьків та опікунів, організації, які дотичні до освітянського, спортивного ком’юніті та тих, хто відстежує тренди.
За минулі два роки понад 24 500 слухачів відвідали безкоштовні онлайн-конференції «Інновації тіловиховання» та «Інновації тіловиховання 2.0».
Цього року контент наповнили основними питаннями, які відповідають запитам, викликам, змінам та інноваціям в напрямку фізичного виховання, спорту та ментального здоров’я. Під час заходу учасники отримають відповіді на питання:
Серед спікерів конференції — представники міжнародних організацій, Міністерства освіти і науки України, професійні тренери, заслужені вчителі України, переможці конкурсу вчителів-новаторів, міжнародні експерти та спортсмени.
Про всі оновлення та спікерів конференції можна дізнатись на сторінці події на Facebook.
Блоки конференції
Дата конференції: 27 жовтня 2022 року
Початок: 12:00
Участь в конференції є безкоштовною. Щоб отримати посилання на трансляцію, важливо завчасно зареєструватися за посиланням: https://parimatch.foundation/innovatsii-tilovykhovannia-3-0/
Для довідки:
Parimatch Foundation — міжнародний благодійний фонд, створений у 2019 році. Діяльність Фонду спрямована на те, щоб незалежно від фізичних особливостей, соціального статусу та інших бар’єрів у дітей був рівний доступ до навчання та занять спортом. Основними напрямками роботи є допомога та підтримка у сфері спорту та освіти. Parimatch Foundation реалізує 6 комплексних програм: «Так, я можу», «Спортивний наставник», «Нова фізична культура», «Boost4Best», «Допомога Україні» та «Mental Health».
З перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну, Parimatch Foundation зосередився на підтримці українців, які постраждали від війни. З цією метою Фонд ініціював програму «Допомога Україні», щоб забезпечити необхідну гуманітарну, медичну допомогу, а згодом психологічну реабілітацію українським сім’ям із дітьми.
В рамках цієї програми понад 55 тис. українцям було надано 50 тонн гуманітарної допомоги, діти отримали можливість займатися спортом та були забезпечені літнім відпочинком для фізичної та ментальної реабілітації.
Також в рамках програми Фонд відновлює матеріально-технічну базу закладів освіти в різних регіонах України, в тому числі оснащуючи їх сучасним спортивним інвентарем та обладнанням для реалізації освітніх ініціатив.
За підтримки Київської ОВА представники Parimatch Foundation завітали до Гостомельского ліцею №1 та центру дитячої та юнацької творчості Іванківської селищної ради, що на Київщині. Обидва заклади освіти постраждали від російської окупації та вкрай потребують відновлення матеріально-технічної бази, необхідної для створення умов для найбільш повного і вільного розкриття здібностей учнів.
Зауважимо, що до повномасштабного вторгнення кількість учнів Гостомельского ліцею №1 нараховувала 1500 осіб. Це сучасний освітній заклад зі спортивними майданчиками, різноманітними секціями та розвиваючими програмами. Оскільки з 24 лютого Гостомель перебував в окупації, на території ліцею був розміщений ворожий штаб, від бомбардувань постраждала будівля ліцею та футбольне поле. Наразі заклад відновлюється після значних пошкоджень. З нового навчального року в очному режимі тут навчається близько 300 дітей для яких облаштовані укриття відповідно до розпорядження Міністерства освіти і науки України.
Представники Фонду зустрілися з директором Гостомельського ліцею №1 Володимиром Захлюпаним, відвідали тренування школярів з карате, тхеквондо та волейболу та передали закладу спортивне обладнання для занять різними видами спорту. А саме боксерські груші, тренажери, мати, інвентар для бойових видів мистецтв та художньої гімнастики, інвентар для фітнесу, тенісний стіл, а також спортивний інвентар та розвиваючі дитячі ігри.
Центр дитячої та юнацької творчості Іванківської селищної ради також відновлює свою роботу, після тимчасової роботи, як волонтерського центру, де базувалися українські військові, які захищали Київщину від окупантів. Наразі центр відновлює роботу творчих гуртків, у яких займається близько 1000 дітей.
Команда Фонду познайомилася з дітьми, які займаються в центрі та перадала інвентар для творчості та розвитку вихованцям, які дуже на це чекали, а саме гончарний круг, мольберти, холсти, скелет навчальний, фартухи, танцювальні та театральні костюми, розвиваючі дитячі ігри та ноутбуки.
Нагадаємо, що Parimatch Foundation продовжує розвиток програм “Спортивний наставник, «Так, я можу» та «Нова фізична культура», мета яких надати можливість займатися спортом та руховою активністю, відкривати спортивні групи для дітей та укомплектовувати заклади освіти спортивним обладнанням та інвентарем, та фокусує свої зусилля на тих регіонах та школах, які будуть працювати в офлайн, та будуть рекомендовані Міністерством освіти і науки України. В рамках програми «Нова фізична культура» Parimatch Foundation вже придбав 300 спортивних наборів на загальну суму понад 3 млн грн, які були розподілені між навчальними закладами України у містах і селах, які найбільше потребували допомоги з обладнанням.
