Як повідомляє Сербський Економіст, українські виробники та переробники ягід у грудні 2025 року провели технологічний бізнес-тур до Сербії, де вивчали практики вирощування та промислового заморожування ягід, насамперед малини, повідомляє Асоціація «Ягідництво України» (АЯУ).
Поїздку організувала асоціація за підтримки програми SIPPO в Україні. У турі взяли участь п’ять українських компаній і представники асоціації, які відвідали сербські підприємства з вирощування та заморожування ягід і ознайомилися з ланцюжком холодної переробки – від невеликих холодильників до потужностей, здатних заморожувати до 30% національного врожаю малини.
В АЯУ зазначили, що сербська сторона, незважаючи на конкуренцію України та Сербії на світовому ринку малини, демонструвала готовність до обміну практичним досвідом і технологічними рішеннями. Другий день візиту був присвячений професійному тренінгу на базі Інституту садівництва в Чачаку.
Сербський досвід також показав ряд проблем, характерних і для України: залежність галузі від ручного збору, дефіцит робочої сили і тиск погодних факторів. У Сербії майже вся малина збирається вручну, а середня оплата праці збирачів у сезоні 2025 року становила близько 50 євро на день; основними постачальниками сировини для переробки залишаються дрібні господарства населення із середньою площею близько 0,1 га.
Контекст: роль Сербії та України в малині та експорті
Сербія зберігає позицію найбільшого експортера замороженої малини та близьких ягідних культур у світовій торгівлі: у 2024 році вона стала топ-експортером за товарною позицією HS 081120 (заморожена малина, ожина та ін.) – $313,2 млн і 99,0 тис. тонн. Україна в 2024 році посіла 4-е місце серед експортерів за тією ж позицією – $115,4 млн і 61,3 тис. тонн.
Основними напрямками експорту України за HS 081120 у 2024 році були Польща та Німеччина (далі – Чехія, Франція, Італія), що відображає орієнтацію української «заморозки» на ринок ЄС і переробні ланцюжки Центральної Європи.
Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України за фінансової підтримки уряду Німеччини розподілить 17 генераторів потужністю від 27 до 88 кВт серед виробників і переробників продуктів харчування, повідомила пресслужба ФАО.
“Необхідно, щоб підприємства могли продовжувати виробництво та забезпечувати населення свіжими продуктами харчування навіть під час вимкнень електроенергії”, – наголошується в повідомленні.
Згідно з повідомленням, до кінця 2024 року додатково буде роздано ще 131 генератор підприємствам, розташованим у безпосередній близькості до лінії фронту, щоб підвищити самоокупність і стійкість національних виробників.
Як повідомлялося, в межах цієї ініціативи ФАО вже передала 97 генераторів малим і середнім підприємствам із Сумської, Чернігівської, Донецької, Харківської, Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської, Одеської та Херсонської областей.
ДП “Ліси України” за підсумками трьох кварталів 2023 року поставило покупцям 8,68 млн куб. м лісоматеріалів, що на 13,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомив в.о. генерального директора підприємства Юрій Болоховець.
“Реалізація деревини прозора, правила гри на ринку зрозумілі та прогнозовані, про що свідчить зростання відсотка виконання договорів на реалізацію майже до 90%. Таким чином, нині ринок збалансований. Попит і пропозиція – врівноважені”, – написав він у Facebook.
За інформацією Болоховця, за різними сортами та породами деревини спостерігаються різноспрямовані цінові тренди. Однак середня ціна знеособленого куба лісоматеріалів упродовж другого і третього кварталів 2023 року знизилася з 1810 грн до 1675 грн.
Керівник ДП “Ліси України” зазначив, що вільну конкуренцію та ринкове ціноутворення сприймають не всі учасники ринку. “Деякі великі гравці звикли вирішувати питання постачання ресурсу кулуарно й отримувати лісоматеріали за прямими договорами та штучно встановленою заниженою ціною. Сьогодні вони змушені змагатися з іншими переробниками і купувати ресурс за ціною, сформованою ринком”, – констатував він і додав, що повернення до практики ручного регулювання ринку не буде.
Як повідомлялося, в Україні з 2016 року розпочалася реформа лісового господарства. У її рамках уже впроваджено продаж необробленої деревини на електронних аукціонах. З 2021 року в низці областей у тестовому режимі працює інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини.
У галузі впроваджено проєкт “Ліс у смартфоні”, який містить перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини та дає змогу перевірити законність здійснення рубок на онлайн-карті відомства.
Україна з 1 червня 2023 року запустила пілот електронної видачі лісорубних квитків і сертифікатів походження лісоматеріалів.
Крім того, ДП “Ліси України” розпочало пілотний проєкт із закупівлі послуг із заготівлі деревини через електронний майданчик Prozorro.
Наразі на підприємства накопичено понад 130 тис. куб. м дров для проходження опалювального сезону 2023/2024.
