Міністерство культури та інформаційної політики заявляє, що ЮНЕСКО посилює підтримку та здійснюватиме активний моніторинг ситуації в Україні.
“Днями у штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі під час 219 сесії ЮНЕСКО ухвалило рішення про дії та програму надзвичайної допомоги Україні. Відтепер генеральний директор ЮНЕСКО здійснюватиме активний моніторинг ситуації в Україні в її міжнародно-визнаних кордонах з метою забезпечення безпосередньої участі ЮНЕСКО в заходах із відновлення України в рамках мандата Організації”, – йдеться в повідомленні прес-служби міністерства.
Зазначається, що рішенням передбачено здійснення генеральним директором ЮНЕСКО активного моніторингу ЮНЕСКО ситуації після підриву РФ дамби Каховської ГЕС, а результатом моніторингу має стати підготовка плану дій з подолання негативних наслідків для довкілля у зв’язку з цим екоцидом.
Крім того, на сесії директор зі стратегічного планування Секретаріату ЮНЕСКО представив доповідь генерального директора ЮНЕСКО щодо вжитих заходів з виконання “Програми дій та надзвичайної допомоги ЮНЕСКО Україні”.
Згідно з документом, ЮНЕСКО мобілізувала понад 66 млн дол. для допомоги Україні.
“Делегації підтвердили готовність продовжувати фінансову підтримку програм ЮНЕСКО для України в окремих галузях, зокрема для захисту об’єктів культурної спадщини в Одесі, Києві, Львові та інших містах, і закликали ЮНЕСКО продовжувати мобілізувати ресурси для відновлення сфер мандата Організації в Україні. Заява Групи друзів України в ЮНЕСКО на підтримку України із суворим засудженням російської агресії була оголошена делегацією Великої Британії від імені 44 держав”, – ідеться в повідомленні.
Уряд на засіданні в п’ятницю ухвалив порядок надання компенсації вартості збудованих заявником/інвестором зі значними інвестиціями об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури та витрат на підключення і приєднання до інженерно-транспортних мереж, необхідних для реалізації проєкту.
“…схвалили останній нормативний документ, необхідний для запуску механізму державної підтримки проєктів зі значними інвестиціями. Інвестори, які готові реалізувати в Україні проєкти вартістю від EUR12 млн, отримають від нас максимальне сприяння та підтримку у вигляді супроводу, податкових і митних пільг, компенсації витрат вартості збудованих об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури або підключення до інженерно-транспортних мереж тощо”, – наводяться в релізі Мінекономіки слова першого віцепрем’єра – міністра економіки Юлії Свириденко.
Вона додала, що цього року до держбюджету на підтримку таких інвесторів закладено 3 млрд грн.
У Мінекономіки уточнили, що отримати держпідтримку зможуть інвестори, які планують реалізувати в Україні проєкт вартістю від EUR12 млн із тривалістю реалізації до 5 років у сферах переробної промисловості, видобутку корисних копалин для подальшого перероблення або збагачення, транспорту, логістики, освіти, наукової діяльності, охорони здоров’я, поводження з відходами, мистецтва, культури, туризму, спорту, а також електронних комунікацій.
Для отримання підтримки потрібне подання заявником (юридичною особою – резидентом або нерезидентом) до Мінекономіки заявки разом із відповідними документами на оцінку проєкту зі значними інвестиціями, після чого міністерство повинно оцінити інвестиційний проєкт і надати висновок щодо доцільності/недоцільності його реалізації та укладення спеціального інвестиційного договору або відмови в укладенні.
Після цього відбудеться укладення спеціального інвестиційного договору, сторонами якого виступають Кабмін, орган місцевого самоврядування (якщо держпідтримка надається таким органом для реалізації проєкту зі значними інвестиціями), інвестор зі значними інвестиціями та заявник.
Також для супроводу в підготовці та реалізації інвестиційного проєкту зі значними інвестиціями заявник має звернутися до UkraineInvest за інформаційною та консультативною допомогою.
Мінекономіки наголосило, що інвестори можуть отримати від держави кілька видів підтримки, які становлять до 30% від суми інвестиційного проєкту зі значними інвестиціями, зокрема: переважне право користування земельними ділянками державної або комунальної власності, компенсацію витрат на будівництво об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури та витрат на підключення до інженерно-транспортних мереж, податкові пільги, безмитне ввезення необхідного обладнання, а також звільнення від відшкодування втрат лісогосподарського комплексу та інших витрат, які можуть бути понесені.
Як ідеться в повідомленні, проєкти мають передбачати будівництво, модернізацію, технічне або технологічне переоснащення відповідних об’єктів інвестування та створення нових робочих місць. Інвестору потрібно створити принаймні 10 робочих місць із зарплатою щонайменше на 50% вищою за середню зарплату в регіоні за цим видом діяльності, або 30 робочих місць із зарплатою щонайменше на 30% вищою за середню зарплату в регіоні за цим видом діяльності, або 50 робочих місць із зарплатою щонайменше на 15% вищою за середню зарплату в регіоні за таким самим видом діяльності.
Президент Аргентини Хав’єр Мілей планує провести саміт підтримки Латинської Америки України наприкінці 2024 року, заявив він в інтерв’ю для Financial Times.
“Мілей заявив, що планує провести “саміт підтримки Латинської Америки” для України наприкінці цього року, що різко відрізняє його від інших регіональних лідерів, як-от бразилець Луїс Інасіу Лула да Сілва та мексиканець Андрес Мануель Лопес Обрадор, які займають більш нейтральну позицію”, – ідеться в тексті інтерв’ю, розміщеному на сайті FT.
Президент Аргентини вказав, що для нього пріоритетними є союзи з “країнами, що захищають свободу”, серед них США, Ізраїль, який він відвідав на початку лютого, і Україна, якій він пожертвував два військові вертольоти російського виробництва.
27 лідерів країн Євросоюзу домовилися про додатковий €50-мільярдний пакет підтримки України в рамках бюджету ЄС, повідомив президент Європейської ради Шарль Мішель.
“У нас є угода. Єдність. Усі 27 лідерів домовилися про додатковий €50-мільярдний пакет підтримки України в рамках бюджету ЄС. Це забезпечує стійке, довгострокове і передбачуване фінансування для України. ЄС бере на себе лідерство і відповідальність у підтримці України; ми знаємо, що поставлено на карту”, – написав Мішель у соцмережі Х у четвер.
Канада надасть експертну підтримку щодо соціального та економічного відновлення 19 українським громадам у межах ініціативи “Інклюзивне відновлення за лідерства громад” (CLIR), повідомила пресслужба Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури.
“Допомога ініціативи CLIR дасть змогу громадам краще зрозуміти пріоритети відновлення, здобути необхідні знання та інструменти для розроблення дієвих проєктів комплексного відновлення з урахуванням потреб усіх груп мешканців”, – наводяться у пресрелізі слова віцепрем’єра з відновлення – міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Кубракова.
Для участі в програмі відібрано громади в Київській області (Баришівка, Глеваха, Боярка, Велика Димерка), а також у Дніпропетровській (Софіївська, Першотравенська, Апостолівська, Зеленодольська), Миколаївській (Баштанка, Березнегувате), Одеській (Шабівка, Білгород-Дністровська), Чернігівській (Холмська, Корпська, Менська), Донецькій та Харківській (Близнюківська, Савенці, Балаклія) областях.
Експерти нададуть відібраним громадам підтримку в стратегічному управлінні та плануванні, налагодженні партнерства з міжнародними організаціями та залученні зовнішніх інвестицій, розвитку сфери соціальних послуг, упровадженні принципів сталого розвитку, розробці планів і стратегій відновлення.
Ініціатива CLIR реалізується проєктом міжнародної технічної допомоги “Супровід урядових реформ в Україні” SURGe Project, який фінансується урядом Канади.
SURGe – проєкт з інклюзивного управління в Україні, що реалізується компанією Alinea International за фінансування Міністерства закордонних справ Канади.
Незважаючи на те, що Київ, як і інші міста, може допомагати тільки тим підрозділам, які сформовані та зареєстровані на території громади, столична влада знаходить можливості допомагати й іншим підрозділам ЗСУ, а також збільшуватиме цю допомогу, заявив мер Києва Віталій Кличко в ефірі телеканалу “Київ”, передає прес-служба КМДА.
“7 мільярдів гривень Київ спрямував на допомогу нашим військовим. А це – 10 відсотків від бюджету столиці. Хоча спочатку сума була запланована набагато менша – 100 мільйонів. Ми майже щодня отримуємо запити від наших Захисників. І ми жодного разу не залишили їх без відповіді, без допомоги. Це і авто – 170 машин різного типу ми передали різним підрозділам ЗСУ. Це і бронежилети, і каски, аптечки, засоби зв’язку, медичне обладнання…Тільки на дрони з бюджету міста виділили 1 мільярд 550 мільйонів гривень. Тому що ми розуміємо, що від міцності наших військових залежить наше майбутнє”, – наголосив Кличко.
Він зазначив, що майже на кожному засіданні Київрада вносить зміни до бюджету, щоб збільшити допомогу українській армії. Також чимало коштів місто спрямувало на зведення фортифікаційних споруд.
Кличко додав, що допомога захисникам – це також і соціальна складова.
“Місто надає матеріальну допомогу ветеранам і сім’ям героїв – 800 мільйонів гривень тільки у 2023 році. Також ми постійно закуповуємо медичне обладнання для військових госпіталів і реабілітаційних центрів. Виділяємо кошти і на придбання квартир для родин Захисників… Також для матеріального заохочення новобранців Київ виплачує 30 тисяч гривень мобілізованим з 1 грудня. І робитиме це й наступного року”, – наголосив Кличко.
“На наступний рік ми попередньо запланували в бюджеті 1 мільярд гривень на допомогу армії. Але можу запевнити: ми й надалі збільшуватимемо допомогу, незважаючи на те, що в нас забрали військовий ПДФО (податок на доходи фізосіб – ІФ-У). А це втрати для бюджету столиці – близько 7 мільярдів гривень. Це при тому, що Київ досі віддає до Держбюджету 60 відсотків ПДФО (інші міста – 40 відсотків). Але повторюю: ми робитимемо все, щоб ефективно допомагати нашим Захисникам”, – наголосив Кличко.
