Уряд Латвії затвердив виділення 100 тис. євро на фінансування функціонування українських медичних установ, повідомили в Міністерстві закордонних справ Латвії.
“16 липня 2024 року уряд схвалив законопроєкт, представлений Міністерством закордонних справ, “Про виділення фінансових коштів з Державної бюджетної програми “Резервний фонд”, метою якого є забезпечення фінансування в розмірі 100 000 євро для підтримки Латвією функціонування українських медичних установ в умовах війни. Цим розпорядженням Кабінету міністрів Міністерство закордонних справ уповноважено зробити внесок від імені Латвії для підтримки роботи українських медичних закладів”, – ідеться в повідомленні.
Зазначається, що кошти спрямують на реконструкцію медзакладів і постачання медичного обладнання, їхнє функціонування та лікування пацієнтів. Виплату здійснюватимуть через єдину відповідальну установу ООН, наприклад, Всесвітню організацію охорони здоров’я або Управління ООН з обслуговування проєктів, або через Міністерство охорони здоров’я України.
“Міністерство охорони здоров’я Латвійської Республіки в тісній співпраці з Міністерством охорони здоров’я України та посольствами збирає інформацію про терміново необхідні ліки, медичні вироби та обладнання, а також триває робота з організації чергового відправлення пожертвувань в українські медичні установи”, – зазначили в МЗС.
Від початку російського вторгнення Латвія надає Україні допомогу медичними приладами, ліками, машинами швидкої допомоги та іншим медичним обладнанням і матеріалами.
8 липня 2024 року Росія завдала ракетного удару по найбільшій дитячій лікарні України “Охматдит” і центру жіночого здоров’я та планування сім’ї “ІСІДА”. Унаслідок ударів постраждали або загинули кілька пацієнтів і лікарів обох медичних закладів. Ці атаки серйозно порушили роботу медичних закладів і створили додаткове навантаження на інші українські лікарні.
Прем’єр-міністр Хорватії Андрій Пленкович, виступаючи на Дубровницькому форумі в суботу, запевнив у продовженні підтримки України і нагадав про вже надану допомогу Києву в різних сферах.
У своєму виступі Пленкович вказав на негативні наслідки для Європи та світу пандемії Covid-19, “продовжені російською агресією проти України, яка знецінила важливість міжнародного права, фундаментальних принципів”.
“Від імені уряду Хорватії я хотів би ще раз висловити свою підтримку Україні, українському народові, президенту, усьому уряду і подякувати міністру Кулебі за те, що він приїхав сьогодні до Дубровника”, – зазначив хорватський прем’єр.
Він наголосив, що серед величезної кількості країн існує єдність у підтримці України. Так, Пленкович нагадав про нещодавній Глобальний саміт миру у Швейцарії, де, як він зазначив, було представлено близько сотні міжнародних організацій і країн, які підтримали проєкт пошуку мирного вирішення наслідків російської агресії проти України, а не рішення, що винагородило б агресора і тим самим надіслало би негативний сигнал решті потенційних агресорів.
“Хорватія допомагає Україні в політичній, дипломатичній, технічній, гуманітарній, економічній та військовій сферах, і ми продовжимо надавати всі форми підтримки. Особливо з урахуванням наших конкретних інтересів у розслідуванні воєнних злочинів, у гуманітарному розмінуванні, з яким ми стикаємося вже 30 років і який ми завершимо тільки в березні 2026 року”, – наголосив Пленкович.
Уряд Швейцарії виділив 58,7 млн швейцарських франків (60,6 млн євро за курсом НБУ – ІФ-У) на продовження підтримки України в галузі цифровізації та електронного урядування протягом наступних чотирьох років.
Відповідне рішення ухвалила Федеральна рада на засіданні 7 червня, повідомляє пресслужба швейцарського уряду.
“Таким чином, Швейцарія просуває демократичні реформи в Україні за допомогою цифровізації і водночас підвищує прозорість державних послуг. Обидві області мають вирішальне значення для відновлення України”, – ідеться в повідомленні.
Швейцарія надасть загалом 58,7 млн швейцарських франків у період 2024-2028 років. Фінансування здійснюватиметься з регулярного бюджету міжнародного співробітництва і буде зосереджене, зокрема, на проєктах у регіонах, які безпосередньо постраждали від війни і є важливими для майбутнього відновлення країни. Деякі з ключових напрямків включатимуть охорону здоров’я, освіту та гуманітарне розмінування.
Зазначається, що Швейцарія оголосить про свою підтримку в галузі цифровізації та електронного урядування на наступній конференції з відновлення України, яка відбудеться 11 і 12 червня 2024 року в Берліні.
Міністерство культури та інформаційної політики заявляє, що ЮНЕСКО посилює підтримку та здійснюватиме активний моніторинг ситуації в Україні.
“Днями у штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі під час 219 сесії ЮНЕСКО ухвалило рішення про дії та програму надзвичайної допомоги Україні. Відтепер генеральний директор ЮНЕСКО здійснюватиме активний моніторинг ситуації в Україні в її міжнародно-визнаних кордонах з метою забезпечення безпосередньої участі ЮНЕСКО в заходах із відновлення України в рамках мандата Організації”, – йдеться в повідомленні прес-служби міністерства.
Зазначається, що рішенням передбачено здійснення генеральним директором ЮНЕСКО активного моніторингу ЮНЕСКО ситуації після підриву РФ дамби Каховської ГЕС, а результатом моніторингу має стати підготовка плану дій з подолання негативних наслідків для довкілля у зв’язку з цим екоцидом.
Крім того, на сесії директор зі стратегічного планування Секретаріату ЮНЕСКО представив доповідь генерального директора ЮНЕСКО щодо вжитих заходів з виконання “Програми дій та надзвичайної допомоги ЮНЕСКО Україні”.
Згідно з документом, ЮНЕСКО мобілізувала понад 66 млн дол. для допомоги Україні.
“Делегації підтвердили готовність продовжувати фінансову підтримку програм ЮНЕСКО для України в окремих галузях, зокрема для захисту об’єктів культурної спадщини в Одесі, Києві, Львові та інших містах, і закликали ЮНЕСКО продовжувати мобілізувати ресурси для відновлення сфер мандата Організації в Україні. Заява Групи друзів України в ЮНЕСКО на підтримку України із суворим засудженням російської агресії була оголошена делегацією Великої Британії від імені 44 держав”, – ідеться в повідомленні.
Уряд на засіданні в п’ятницю ухвалив порядок надання компенсації вартості збудованих заявником/інвестором зі значними інвестиціями об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури та витрат на підключення і приєднання до інженерно-транспортних мереж, необхідних для реалізації проєкту.
“…схвалили останній нормативний документ, необхідний для запуску механізму державної підтримки проєктів зі значними інвестиціями. Інвестори, які готові реалізувати в Україні проєкти вартістю від EUR12 млн, отримають від нас максимальне сприяння та підтримку у вигляді супроводу, податкових і митних пільг, компенсації витрат вартості збудованих об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури або підключення до інженерно-транспортних мереж тощо”, – наводяться в релізі Мінекономіки слова першого віцепрем’єра – міністра економіки Юлії Свириденко.
Вона додала, що цього року до держбюджету на підтримку таких інвесторів закладено 3 млрд грн.
У Мінекономіки уточнили, що отримати держпідтримку зможуть інвестори, які планують реалізувати в Україні проєкт вартістю від EUR12 млн із тривалістю реалізації до 5 років у сферах переробної промисловості, видобутку корисних копалин для подальшого перероблення або збагачення, транспорту, логістики, освіти, наукової діяльності, охорони здоров’я, поводження з відходами, мистецтва, культури, туризму, спорту, а також електронних комунікацій.
Для отримання підтримки потрібне подання заявником (юридичною особою – резидентом або нерезидентом) до Мінекономіки заявки разом із відповідними документами на оцінку проєкту зі значними інвестиціями, після чого міністерство повинно оцінити інвестиційний проєкт і надати висновок щодо доцільності/недоцільності його реалізації та укладення спеціального інвестиційного договору або відмови в укладенні.
Після цього відбудеться укладення спеціального інвестиційного договору, сторонами якого виступають Кабмін, орган місцевого самоврядування (якщо держпідтримка надається таким органом для реалізації проєкту зі значними інвестиціями), інвестор зі значними інвестиціями та заявник.
Також для супроводу в підготовці та реалізації інвестиційного проєкту зі значними інвестиціями заявник має звернутися до UkraineInvest за інформаційною та консультативною допомогою.
Мінекономіки наголосило, що інвестори можуть отримати від держави кілька видів підтримки, які становлять до 30% від суми інвестиційного проєкту зі значними інвестиціями, зокрема: переважне право користування земельними ділянками державної або комунальної власності, компенсацію витрат на будівництво об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури та витрат на підключення до інженерно-транспортних мереж, податкові пільги, безмитне ввезення необхідного обладнання, а також звільнення від відшкодування втрат лісогосподарського комплексу та інших витрат, які можуть бути понесені.
Як ідеться в повідомленні, проєкти мають передбачати будівництво, модернізацію, технічне або технологічне переоснащення відповідних об’єктів інвестування та створення нових робочих місць. Інвестору потрібно створити принаймні 10 робочих місць із зарплатою щонайменше на 50% вищою за середню зарплату в регіоні за цим видом діяльності, або 30 робочих місць із зарплатою щонайменше на 30% вищою за середню зарплату в регіоні за цим видом діяльності, або 50 робочих місць із зарплатою щонайменше на 15% вищою за середню зарплату в регіоні за таким самим видом діяльності.
Президент Аргентини Хав’єр Мілей планує провести саміт підтримки Латинської Америки України наприкінці 2024 року, заявив він в інтерв’ю для Financial Times.
“Мілей заявив, що планує провести “саміт підтримки Латинської Америки” для України наприкінці цього року, що різко відрізняє його від інших регіональних лідерів, як-от бразилець Луїс Інасіу Лула да Сілва та мексиканець Андрес Мануель Лопес Обрадор, які займають більш нейтральну позицію”, – ідеться в тексті інтерв’ю, розміщеному на сайті FT.
Президент Аргентини вказав, що для нього пріоритетними є союзи з “країнами, що захищають свободу”, серед них США, Ізраїль, який він відвідав на початку лютого, і Україна, якій він пожертвував два військові вертольоти російського виробництва.
