Українська група компаній UPG уклала угоду на придбання активів польської компанії Baltchem SA Zakłady Chemiczn, унаслідок чого мережа отримала в розпорядження потужний морський термінал у Польщі для перевалки та зберігання нафтопродуктів.
Згідно з повідомленням групи на сайті, це дасть змогу безперебійно постачати пальне в Україну за доступними цінами.
Акцентується, що всі види палива, яке реалізує UPG, постачаються з Європи і відповідають п’ятому екологічному стандарту.
“Адаптуючи бізнес до сьогоднішніх викликів, ми в найкоротші терміни налагодили надійні та стабільні партнерські стосунки з такими європейськими виробниками високоякісних нафтопродуктів, як Royal Dutch Shell, Total Energies SE, Neste Oyj, Glencore Energy”, – ідеться в повідомленні.
Як зазначає UPG, з перших днів широкомасштабної війни в Україні група розірвала партнерські відносини з білоруським виробником пального, повністю відмовившись від їхньої продукції, а російського пального не постачає від початку агресії російської федерації 2014 року: анексії Криму та окупації окремих територій Донецької та Луганської областей.
Бренд UPG належить паливній компанії “Укрпалетсистем” (Коростень Житомирської обл.), що працює на ринку з 2003 року.
14-18 листопада на виставковому майданчику “Ptak Warsaw Expo” польської столиці відбулася одна з найбільших у Європі міжнародних текстильних виставок “Fast Textile 2022”, в якій взяла участь делегація Узбекистану у складі понад 60 осіб, що представляють близько 40 текстильних компаній країни.
Загалом на виставці “Fast Textile 2022” взяло участь понад 600 компаній з 45 країн світу. Цього року Узбекистан взяв участь в експозиції зі значним національним стендом площею близько 400 квадратних метрів під брендом “Made in Uzbekistan”.
За даними Посольства нашої країни, з кожним роком підвищується інтерес до цієї виставки як з боку узбецьких виробників текстильної продукції, так і польських компаній-імпортерів. Якщо у 2018 році 7 компаній з Узбекистану уклали контракти на суму 15 мільйонів доларів, то в рамках цієї виставки підписано експортних контрактів на суму 27 мільйонів доларів.
Попит на узбецьку текстильну продукцію в Польщі зростає великими темпами. Експорт текстильної продукції з Узбекистану до Польщі за підсумками 2021 року склав 67,5 мільйона доларів (48% від усього узбецького експорту текстилю в країни Євросоюзу). Очікується, що 2022 року ця цифра сягне 75 мільйонів доларів.
Дана виставка матиме великий вплив на значне зростання обсягів експортованої до Польщі текстильної продукції, яка, відповідно до прогнозів, до кінця 2023 року досягне орієнтовно 85-90 мільйонів доларів. При цьому простежується стійка тенденція збільшення обсягів експортних надходжень готового одягу та домашнього текстилю натомість ниток, пряжі та полотна.
Виставка також продемонструвала, що відмінною тенденцією є прагнення узбецьких підприємств виробляти готову продукцію, тим самим покращуючи технічне оснащення і модернізацію виробництва. Це дає змогу скоротити трудові витрати і збільшити випуск готової продукції.
Польські імпортери відзначили дуже високу якість узбецького текстилю, зокрема готової продукції, що є найважливішим фактором збільшення попиту на польському та європейському ринках, повідомляє ІА “Дуне”.
У рамках виставки організовано майстер-класи, тренінги, присвячені ознайомленню відвідувачів виставки з досягненнями Польщі в текстильній галузі. Крім того, відбулася конференція за участю узбецьких, польських і зарубіжних текстильщиків, відбулися В2В і G2В-зустрічі, відвідування найбільшого в Європі Варшавського центру торгівлі текстилем “GD International”, а також м. Лодзь, де відкрито два узбецьких торгових будинки текстилю.
Польща виділить 20 млн. євро на підтримку програми “Graine from Ukraine”, у межах якої продовольство постачатимуть з України в бідні країни Азії та Африки, заявив прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький.
“Ми хочемо підтримувати цю ініціативу, тому ми виділяємо 20 млн. євро на підтримку ініціативи президента Зеленського… Ми повинні продовжувати надавати підтримку подібним ініціативам українського президента, тому що Україна страждає – і водночас Зеленський готує цю дуже щедру ініціативу на допомогу країнам Африки, Азії, Близького Сходу”, – заявив Моравецький на прес-конференції за підсумками міжнародного саміту з продовольчої безпеки в Києві в суботу.
Також, за його словами, протягом останніх кількох місяців Польща готувала спеціальні шляхи солідарності комплексної підтримки України, що включає підтримку щодо експорту товарів, продовольства тощо.
“Ми підготували спеціальні шляхи солідарності впродовж останніх кількох місяців, тому що Україна потребує не тільки військової підтримки або фінансової, а й комплексної. Підтримки в плані експорту товарів, продуктів харчування”, – зазначив він.
Прем’єр-міністр Польщі також наголосив, що його країна “не може повернутися до звичайного бізнесу з РФ, тому що це б означало б, що Польща не звертає уваги на російські атаки по цивільних об’єктах інфраструктури в Україні”.
Крім того, він підкреслив, що Польща продовжить надавати підтримку українцям у їхній героїчній боротьбі проти російського агресора.
“Ми ніколи не складемо зброю, не припинимо допомогу героїчній боротьбі України, її боротьбі проти варварського режиму. Україна має бути успішною. Я впевнений у перемогу України. І давайте 2023 рік стане роком перемоги і відновлення України”, – підсумував Моравецький.
Польща проводить переговори з союзниками по НАТО і аналізує можливість вдатися до ст. 4 договору НАТО про консультації, повідомляє канцелярія президента Польщі з посиланням на главу Управління національної безпеки Польщі Яцека Сіверу.
“Президент Анджей Дуда щойно закінчив бесіду з (генсеком НАТО) Єнсом Столтенбергом. Верифікуємо підстави для статті 4 НАТО. Ми перебуваємо в контакті з нашими союзниками та очікуємо на переговори з американською стороною”, – йдеться в повідомленні у твіттері.
Раніше про можливість задіяти ст.4 НАТО заявив віцепрем’єр – міністр оборони Латвії Артіс Пабрікс.
“Моєю першою реакцією було б, що після того, як росіяни вдарили по польській території, задіяти ст. 4, також як протиповітряну оборону українського неба”, – написав він у твіттері.
Ст. 4 НАТО говорить: “Договірні сторони завжди консультуватимуться одна з одною в разі, якщо, на думку будь-якої з них, територіальна цілісність, політична незалежність або безпека будь-якої з Договірних сторін опиняться під загрозою.
Передані Польщею 1 570 терміналів системи Starlink вже прибули в Україну, повідомив віце-прем’єр, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.
“Це особливо важливо зараз, адже через російські обстріли є проблеми з електроенергією. Коли світло зникає, у деяких регіонах не працюють мобільні оператори та інтернет-провайдери. Тому забезпечимо країну публічними точками WI-FI, де люди зможуть бути на зв’язку”, – написав Федоров у телеграмі в четвер.
Він зазначив, що частину терміналів буде передано цивільним адміністраціям на деокупованих територіях. “Крім того, забезпечимо Старлінками “Укрзалізницю”, щоб пасажири та працівники мали стабільний мобільний зв’язок та інтернет”, – наголосив міністр.
Федоров уточнив, що від початку повномасштабного вторгнення за сприяння Мінцифри від донорів і партнерів Україна отримала понад 20 тисяч терміналів Starlink.
“З них 5 тисяч за підтримки уряду Польщі. Тепер ще 1570 терміналів від наших стратегічних партнерів допоможуть Україні залишатися на зв’язку. Дякую польському уряду за постійну підтримку та групі логістичних компаній ZAMMLER за безоплатну доставку нової партії терміналів в Україну”, – підсумував очільник Мінцифри.
Українські аграрії звернулися до влади Республіки Польща з проханням про прокладання по її території ширококолійної залізничної лінії (з колією 1520 мм), яка з’єднає порт польського Гданська з українською та литовською залізничною мережею для експорту агропродукції та забезпечення західних кордонів України.
Відповідне звернення до президента Республіки Польща Анджея Дуда та її прем’єр-міністра Матеуша Моравецького направили провідні українські аграрні асоціації: Всеукраїнська аграрна рада (ВАР), Аграрний союз України, Український клуб аграрного бізнесу, Всеукраїнська асоціація громад, Спілка птахівників України та Українська аграрна на сайті ВАР у п’ятницю.
Згідно з зверненням, одним із найбільших та найближчих до України європейських портів є порт Клайпеди (Литва), який має значні вільні потужності з перевалки. Однак через відмінності у ширині колії між Польщею, Україною та країнами Балтії існує необхідність перевантаження вмісту вагонів на прикордонних переходах між країнами або перестановки вагонних візків, що не дозволяє повноцінно реалізувати експортно-імпортний потенціал порту Клайпеди.
У свою чергу, використання автотранспорту або контейнерів як альтернативи залізничним перевезенням погано підходить для транспортування масових навантажувальних вантажів (вугілля, руда, зернові, метал) на великі відстані та збільшує їхню вартість до неконкурентного рівня. Крім того, у разі використання контейнерних терміналів пропускна здатність залізничної лінії буде обмежена їх потужностями, що також не дозволить повністю використовувати потенціал.
“На нашу думку, прокладання залізничної лінії з шириною колії 1520 мм територією Республіки Польща, яка з’єднає українську та литовську залізничні мережі, а також приєднає до них порт Гданськ для перевезень вантажів та пасажирів, дозволяє вирішити вищезгадані проблеми”, – зазначається у зверненні українських. аграріїв.
При цьому наголошується на тому, що такий логістичний шлях дасть значні позитивні фінансові та економічні ефекти для Польщі та України не лише через збільшення експортно-імпортних потужностей, а й об’єднання економічного простору Польщі, країн Балтії та України.
Такий проект може бути реалізований шляхом реконструкції існуючої залізничної мережі та будівництва суміщеної колії або будівництва окремої залізничної гілки.
Як повідомлялося, у червні 2022 року віце-прем’єр Польщі Ярослав Качинський заявив, що питання будівництва даного ширококолійного залізничного шляху вже попередньо схвалено польським та українським урядом.
ВАР на початку червня вже пропонувала побудувати на території Польщі 300 км ширококолійних залізничних колій для прямих поставок зерна до литовського порту Клайпеди, що дозволить не перевантажувати вміст вагонів на прикордонних переходах Україна-Польща та Польща-Литва через різницю в ширині залізничних колій. цих країнах.
