Польща проводить переговори з союзниками по НАТО і аналізує можливість вдатися до ст. 4 договору НАТО про консультації, повідомляє канцелярія президента Польщі з посиланням на главу Управління національної безпеки Польщі Яцека Сіверу.
“Президент Анджей Дуда щойно закінчив бесіду з (генсеком НАТО) Єнсом Столтенбергом. Верифікуємо підстави для статті 4 НАТО. Ми перебуваємо в контакті з нашими союзниками та очікуємо на переговори з американською стороною”, – йдеться в повідомленні у твіттері.
Раніше про можливість задіяти ст.4 НАТО заявив віцепрем’єр – міністр оборони Латвії Артіс Пабрікс.
“Моєю першою реакцією було б, що після того, як росіяни вдарили по польській території, задіяти ст. 4, також як протиповітряну оборону українського неба”, – написав він у твіттері.
Ст. 4 НАТО говорить: “Договірні сторони завжди консультуватимуться одна з одною в разі, якщо, на думку будь-якої з них, територіальна цілісність, політична незалежність або безпека будь-якої з Договірних сторін опиняться під загрозою.
Передані Польщею 1 570 терміналів системи Starlink вже прибули в Україну, повідомив віце-прем’єр, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.
“Це особливо важливо зараз, адже через російські обстріли є проблеми з електроенергією. Коли світло зникає, у деяких регіонах не працюють мобільні оператори та інтернет-провайдери. Тому забезпечимо країну публічними точками WI-FI, де люди зможуть бути на зв’язку”, – написав Федоров у телеграмі в четвер.
Він зазначив, що частину терміналів буде передано цивільним адміністраціям на деокупованих територіях. “Крім того, забезпечимо Старлінками “Укрзалізницю”, щоб пасажири та працівники мали стабільний мобільний зв’язок та інтернет”, – наголосив міністр.
Федоров уточнив, що від початку повномасштабного вторгнення за сприяння Мінцифри від донорів і партнерів Україна отримала понад 20 тисяч терміналів Starlink.
“З них 5 тисяч за підтримки уряду Польщі. Тепер ще 1570 терміналів від наших стратегічних партнерів допоможуть Україні залишатися на зв’язку. Дякую польському уряду за постійну підтримку та групі логістичних компаній ZAMMLER за безоплатну доставку нової партії терміналів в Україну”, – підсумував очільник Мінцифри.
Українські аграрії звернулися до влади Республіки Польща з проханням про прокладання по її території ширококолійної залізничної лінії (з колією 1520 мм), яка з’єднає порт польського Гданська з українською та литовською залізничною мережею для експорту агропродукції та забезпечення західних кордонів України.
Відповідне звернення до президента Республіки Польща Анджея Дуда та її прем’єр-міністра Матеуша Моравецького направили провідні українські аграрні асоціації: Всеукраїнська аграрна рада (ВАР), Аграрний союз України, Український клуб аграрного бізнесу, Всеукраїнська асоціація громад, Спілка птахівників України та Українська аграрна на сайті ВАР у п’ятницю.
Згідно з зверненням, одним із найбільших та найближчих до України європейських портів є порт Клайпеди (Литва), який має значні вільні потужності з перевалки. Однак через відмінності у ширині колії між Польщею, Україною та країнами Балтії існує необхідність перевантаження вмісту вагонів на прикордонних переходах між країнами або перестановки вагонних візків, що не дозволяє повноцінно реалізувати експортно-імпортний потенціал порту Клайпеди.
У свою чергу, використання автотранспорту або контейнерів як альтернативи залізничним перевезенням погано підходить для транспортування масових навантажувальних вантажів (вугілля, руда, зернові, метал) на великі відстані та збільшує їхню вартість до неконкурентного рівня. Крім того, у разі використання контейнерних терміналів пропускна здатність залізничної лінії буде обмежена їх потужностями, що також не дозволить повністю використовувати потенціал.
“На нашу думку, прокладання залізничної лінії з шириною колії 1520 мм територією Республіки Польща, яка з’єднає українську та литовську залізничні мережі, а також приєднає до них порт Гданськ для перевезень вантажів та пасажирів, дозволяє вирішити вищезгадані проблеми”, – зазначається у зверненні українських. аграріїв.
При цьому наголошується на тому, що такий логістичний шлях дасть значні позитивні фінансові та економічні ефекти для Польщі та України не лише через збільшення експортно-імпортних потужностей, а й об’єднання економічного простору Польщі, країн Балтії та України.
Такий проект може бути реалізований шляхом реконструкції існуючої залізничної мережі та будівництва суміщеної колії або будівництва окремої залізничної гілки.
Як повідомлялося, у червні 2022 року віце-прем’єр Польщі Ярослав Качинський заявив, що питання будівництва даного ширококолійного залізничного шляху вже попередньо схвалено польським та українським урядом.
ВАР на початку червня вже пропонувала побудувати на території Польщі 300 км ширококолійних залізничних колій для прямих поставок зерна до литовського порту Клайпеди, що дозволить не перевантажувати вміст вагонів на прикордонних переходах Україна-Польща та Польща-Литва через різницю в ширині залізничних колій. цих країнах.
У польському уряді готують суттєві зміни до закону про допомогу українцям, які тікають від війни. Біженців зобов’яжуть реєструвати номер PESEL, а також платити за своє перебування навіть у колективних притулках.
У проекті змін також пропонується визнати як дозвіл на проживання електронний документ, доступний у додатку Diia.pl. З ним українці матимуть право багаторазово перетинати кордон без оформлення візи.
Українці покриватимуть частину витрат за своє проживання за умови перебування в країні понад 120 днів:
з 1 лютого 2023 року – 50% вартості допомоги, але не більше 40 злотих на одну особу на день.
з 1 травня 2023 року (ті, хто перебуває у Польщі 180 днів) – 75% витрат, але не більше 60 злотих з особи на день.
Виняток зроблять для наступних категорій:
осіб з інвалідністю;
дітей;
осіб пенсійного віку;
вагітних;
осіб, які виховують дитину до року;
опікунів не менше трьох дітей;
осіб, які перебувають у складному становищі, що не дозволяє їм покривати витрати.
Середня ціна поліса обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ) у Польщі у вересні була на 2,2% нижчою, ніж у січні і склала 518 злотих (~106 євро), повідомляє Gazeta Ubezpieczeniowa. .
З іншого боку, середня вартість Motor Hull (КАСКО) істотно зросла (на 10%).
У вересні ціни на ОСАЦВ були не тільки нижчими, ніж на початку року, але й майже на 6% нижчими, ніж у квітні 2021 року. Це підтверджує сильну конкуренцію серед страховиків у даному сегменті ринку, зазначається у повідомленні.
Глава МЗС ФРН Анналена Бербок повідомила польського колегу Збігнева Рау, що Берлін за жодних обставин не виплачуватиме Польщі репарації за Другу світову війну, повідомляє у вівторок Associated Press.
“Питання репарацій, як ви знаєте, з погляду німецької влади, закрите”, – заявила Бербок під час прес-конференції у Варшаві. Конференція відбулася після переговорів міністрів з цієї теми.
У свою чергу Рау висловив сподівання, що позиція Німеччини може змінитися.
У понеділок глава МЗС Польщі направив ноту Німеччини, в якій вимагалося близько $1,3 трлн як репарації за матеріальні та інші збитки, які Німеччина завдала Польщі за час окупації в 1939-1945 роках.
