Глава МЗС ФРН Анналена Бербок повідомила польського колегу Збігнева Рау, що Берлін за жодних обставин не виплачуватиме Польщі репарації за Другу світову війну, повідомляє у вівторок Associated Press.
“Питання репарацій, як ви знаєте, з погляду німецької влади, закрите”, – заявила Бербок під час прес-конференції у Варшаві. Конференція відбулася після переговорів міністрів з цієї теми.
У свою чергу Рау висловив сподівання, що позиція Німеччини може змінитися.
У понеділок глава МЗС Польщі направив ноту Німеччини, в якій вимагалося близько $1,3 трлн як репарації за матеріальні та інші збитки, які Німеччина завдала Польщі за час окупації в 1939-1945 роках.
Агрохолдинг KSG Agro розпочав експорт соняшникової олії до Польщі та Італії, також першу партію ріпаку у 2 тис. тонн відправлено до Словаччини, повідомляється у прес-релізі аграрної групи у четвер.
“Наразі склалися дуже хороші умови для агровиробників з експорту до ЄС – фактично відсутні податки (зокрема, ПДВ) та ввізне мито. Отже, якщо вирішити проблеми з транспортуванням, налагодити ефективну логістику, можна мати непогане джерело поповнення валютних доходів”, – цитує агрохолдинг свого власника Сергія Касьянова.
За його даними, експорт сільгосппродукції до ЄС ускладнює зростання вартості логістики та збільшення її термінів. Так, якщо раніше одне постачання в ЄС у середньому здійснювалося за 5-7 днів, то в умовах російського військового вторгнення та черг на прикордонних переходах доставка може тривати 20-30 днів.
Уточнюється, що постачання соняшникової олії до Польщі та Італії здійснюватиметься за допомогою флекситанків – полімерних ємностей, призначених для перевезення рідких вантажів на звичайних вантажних автомобілях.
Крім того KSG Agro в даний час веде переговори з партнерами щодо можливості налагодити розлив і рафінацію соняшникової олії в країнах ЄС для оперативного нарощування його експорту та продажу вже готової до споживання продукції.
“Нам вдалося побудувати ефективні логістичні ланцюжки для експортних поставок як зернових, так і продукції з високою доданою вартістю (рослинної олії) на ринки країн Євросоюзу, незважаючи на блокаду морських портів. У 2022-2023 рр. ми плануємо сфокусуватися на розвитку експорту нашої продукції для збільшення валютних доходів. Для цього є всі передумови, скажімо, високий попит у ЄС на зернові і той же ріпак”, – підсумував Касьянов у повідомленні.
Вертикально інтегрований холдинг KSG Аgro займається свинарством, а також виробництвом, зберіганням, переробкою та продажем зернових та олійних культур. Його земельний банк становить близько 21 тис. га.
За даними агрохолдингу, він входить до топ-5 виробників свинини в Україні.
У 2021 році холдинг наростив чистий прибуток у 16 разів порівняно з 2020 роком – до $20,27 млн, виторг – на 44%, до $30,75 млн, при цьому збільшив EBITDA удвічі – до $12,28 млн.
Власником та головою ради директорів KSG Agro є Сергій Касьянов.
Україна розгляне можливість відкриття квоти на експорт 100 тис. тонн вугілля до Польщі у вересні, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“На доручення Президента України, на прохання польської сторони Україна готова розглянути можливість відкриття квот на експорт вугілля до Польщі. Йдеться про 100 тис. тонн у вересні, які зараз критично необхідні нашим польським партнерам”, – написав він у телеграм-каналі.
Шмигаль уточнив, що запаси вугілля на складах українських електростанцій становлять майже 2 млн. тонн, що в 2,5 рази більше, ніж рік тому. “Тому готові підставити плече підтримки нашим польським друзям”, – наголосив він.
Прем’єр України додав, що під час візиту свого польського колеги Матеуша Моравецького до Києва сторони також обговорили відновлення та введення в експлуатацію ЛЕП “Хмельницька АЕС – Жешув”.
“Планували закінчити до 14 грудня, але завдяки прискоренню робіт можемо завершити тижнем раніше. Це дозволить експортувати до Польщі додатково 1000 МВт. Зі свого боку просимо Польщу сприяти розширенню експортних квот в рамках ENTSO-Е”, – зазначив Шмигаль.
За його словами, Україна розраховує, що до кінця 2022 року величина доступної пропускної спроможності у напрямку Словаччини, Румунії та Угорщини збільшиться з 300 МВт ще на 200-300 МВт, а у напрямку Польщі – понад 1000 МВт.
Як повідомлялося, Україна із середини червня 2022 року встановивши нульові квоти на експорт усіх видів вугілля, крім коксівного, а 7 вересня – вже повністю заборонила експорт українського вугілля.
За даними Державної митної служби, експорт Україною вугілля за сім місяців 2022 року становив 450,6 тис. тонн на $145,917 млн., у т.ч. у Словаччину – на $93,349 млн, Польщу – на $34,084 млн, Угорщину – на $15,919 млн, інші країни – на $2,565 млн.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна шукатиме можливості, щоб допомогти Польщі у сфері енергетики і вже найближчим часом знайти вихід їхніх майбутніх енергетичних ризиків.
“Ми сьогодні порушували важливі енергетичні питання. Обговорювали енергетичні виклики. Ми зацікавлені, щоб Україна могла допомогти Польщі. Ми робимо все, щоб найближчим часом знайти вихід їхніх майбутніх енергетичних ризиків”, – заявив Зеленський на прес-конференції з прем’єр-міністром Польщі Матеушем Моравецьким та президентом Латвії Егілсом Левітсом у Києві у п’ятницю.
Він також назвав це питання пріоритетним у відносинах із Польщею.
“Для нас це пріоритет у наших відносинах. Незважаючи на те, що у нас є заборона щодо експорту вугілля у цей складний період, ми шукатимемо можливості допомагати Польщі. Тому що Польща, незважаючи ні на що, знаходила ті чи інші кроки допомоги нам, коли їй було непросто. Ми розуміємо цю відповідальність”, – додав президент.
Дія угоди між Нацбанком Польщі та Нацбанком України, в рамках якої українські біженці з кінця березня могли обміняти готівкову гривню на злотих, припиняється з 10 вересня.
За повідомленням прес-служби НБУ у вівторок, за понад п’ять місяців програми українці в Польщі обміняли близько 680 млн грн на злоті, зокрема 383 млн грн у квітні та 30 млн грн у серпні.
Міністерство цифрової трансформації України працює над інтеграцією польських електронних документів до української системи, повідомив віцепрем’єр – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.
“Ми зараз працюватимемо над тим, щоб польські електронні документи могли приймати та зчитувати в Україні”, – заявив він на брифінгу у Києві у понеділок.
Він зазначив, що Україна та Польща зараз набувають унікального досвіду не лише всередині своїх держав, а й в міждержавному обміні даними.
“Це перший кейс, коли дві держави створюють такий цікавий обмін нового формату з шерингом документів з одного мобільного додатка до іншого. І це відкриває для нас великі можливості в Європейському союзі, тому що зараз вивчається направлення електронних документів до ЄС, і ми залучені до робочих груп, які опікуються цими питаннями”, – заявив міністр.
У свою чергу, Державний секретар з цифровізації, урядовий уповноважений з питань кібербезпеки Польщі Януш Цешинський зазначив, що вірить у діджитальність майбутнього, і повідомив, що українська та польська сторона розглядають можливість для розширення співпраці.
Федоров також подякував Цешинському за допомогу з безоплатним отриманням Україною терміналів Starlink, повідомивши, що Україна вже отримала 13 тис. шт. та ще 5 тис. будуть передані найближчим часом. За словами міністра, польська сторона також взяла на себе зобов’язання щодо підтримки роботи цих терміналів.
Глава Мінцифри також зазначив, що Україні потрібна ще як мінімум “половина від уже наявної кількості” терміналів Starlink для забезпечення стабільного зв’язку в умовах воєнного часу.
