“Кернел”, одна з найбільших українських агропромислових груп, у рамках ранньої підготовки до майбутнього агросезону почала прямі закупівлі азотного добрива Anvistar у польського виробника Anwil S.A. групи PKN Orlen.
Як повідомив холдинг у Facebook у середу, добрива доставлено автотранспортом і перевалено у вагони на кордоні Польщі та України, вантаж уже прямує залізницею на склади “Кернела”.
“Ми цілеспрямовано розширюємо нашу мережу партнерів, диверсифікуємо ризики та випробовуємо нову якість продуктів для агробізнесу. Упевнений, що це був тільки перший крок на шляху до майбутнього партнерства”, – цитує холдинг керівника свого комерційного дивізіону “Агробізнес” Ігоря Стельмащука.
Як повідомлялося, найбільший в Україні виробник добрив Ostchem азотного холдингу Group DF Дмитра Фірташа у 2022 році скоротив виробництво на 66,9% до 2021 року – до 1,754 млн тонн.
Серед основних причин скорочення виробництва Group DF стала втрата контролю над Сєвєродонецьким “Азотом” (Донецька обл.), який до 27 лютого 2022 року встиг виробити 0,05 млн тонн азотних добрив.
Крім того, скорочення виробництва спричинило руйнування логістичних і збутових ланцюжків, зниження обсягів експорту через регуляторні та логістичні обмеження, перебої з електроенергією через масові руйнування об’єктів енергетичної інфраструктури, високі ціни на газ, а також падіння платоспроможного попиту з боку аграріїв щонайменше на 40%.
За оцінками Group DF, ринок добрив у 2022 році знизився на 45-50% – з 4,75 млн тонн до 2-2,9 млн тонн.
PKN Orlen займає домінуючу частку на ринках нафтопродуктів Польщі, Чехії та країн Балтії.
“Кернел” до війни посідав перше місце у світі за виробництвом соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) і її експортом (близько 12%), а також був найбільшим виробником і продавцем бутильованої соняшникової олії в Україні. Крім того, компанія займалася вирощуванням іншої агропродукції та її реалізацією.
Найбільшим співвласником “Кернела” через Namsen Ltd. є український бізнесмен Андрій Веревський із часткою 39,3%.
У 2022 фінансовому році (ФР, липень-2021 – червень-2022) холдинг отримав $41 млн чистого збитку проти $506 млн чистого прибутку в попередньому ФР, його виручка скоротилася на 5% – до $5,332 млрд, а показник EBITDA скоротився в 3,7 раза – до $220 млн.
Українська група компаній UPG уклала угоду на придбання активів польської компанії Baltchem SA Zakłady Chemiczn, унаслідок чого мережа отримала в розпорядження потужний морський термінал у Польщі для перевалки та зберігання нафтопродуктів.
Згідно з повідомленням групи на сайті, це дасть змогу безперебійно постачати пальне в Україну за доступними цінами.
Акцентується, що всі види палива, яке реалізує UPG, постачаються з Європи і відповідають п’ятому екологічному стандарту.
“Адаптуючи бізнес до сьогоднішніх викликів, ми в найкоротші терміни налагодили надійні та стабільні партнерські стосунки з такими європейськими виробниками високоякісних нафтопродуктів, як Royal Dutch Shell, Total Energies SE, Neste Oyj, Glencore Energy”, – ідеться в повідомленні.
Як зазначає UPG, з перших днів широкомасштабної війни в Україні група розірвала партнерські відносини з білоруським виробником пального, повністю відмовившись від їхньої продукції, а російського пального не постачає від початку агресії російської федерації 2014 року: анексії Криму та окупації окремих територій Донецької та Луганської областей.
Бренд UPG належить паливній компанії “Укрпалетсистем” (Коростень Житомирської обл.), що працює на ринку з 2003 року.
14-18 листопада на виставковому майданчику “Ptak Warsaw Expo” польської столиці відбулася одна з найбільших у Європі міжнародних текстильних виставок “Fast Textile 2022”, в якій взяла участь делегація Узбекистану у складі понад 60 осіб, що представляють близько 40 текстильних компаній країни.
Загалом на виставці “Fast Textile 2022” взяло участь понад 600 компаній з 45 країн світу. Цього року Узбекистан взяв участь в експозиції зі значним національним стендом площею близько 400 квадратних метрів під брендом “Made in Uzbekistan”.
За даними Посольства нашої країни, з кожним роком підвищується інтерес до цієї виставки як з боку узбецьких виробників текстильної продукції, так і польських компаній-імпортерів. Якщо у 2018 році 7 компаній з Узбекистану уклали контракти на суму 15 мільйонів доларів, то в рамках цієї виставки підписано експортних контрактів на суму 27 мільйонів доларів.
Попит на узбецьку текстильну продукцію в Польщі зростає великими темпами. Експорт текстильної продукції з Узбекистану до Польщі за підсумками 2021 року склав 67,5 мільйона доларів (48% від усього узбецького експорту текстилю в країни Євросоюзу). Очікується, що 2022 року ця цифра сягне 75 мільйонів доларів.
Дана виставка матиме великий вплив на значне зростання обсягів експортованої до Польщі текстильної продукції, яка, відповідно до прогнозів, до кінця 2023 року досягне орієнтовно 85-90 мільйонів доларів. При цьому простежується стійка тенденція збільшення обсягів експортних надходжень готового одягу та домашнього текстилю натомість ниток, пряжі та полотна.
Виставка також продемонструвала, що відмінною тенденцією є прагнення узбецьких підприємств виробляти готову продукцію, тим самим покращуючи технічне оснащення і модернізацію виробництва. Це дає змогу скоротити трудові витрати і збільшити випуск готової продукції.
Польські імпортери відзначили дуже високу якість узбецького текстилю, зокрема готової продукції, що є найважливішим фактором збільшення попиту на польському та європейському ринках, повідомляє ІА “Дуне”.
У рамках виставки організовано майстер-класи, тренінги, присвячені ознайомленню відвідувачів виставки з досягненнями Польщі в текстильній галузі. Крім того, відбулася конференція за участю узбецьких, польських і зарубіжних текстильщиків, відбулися В2В і G2В-зустрічі, відвідування найбільшого в Європі Варшавського центру торгівлі текстилем “GD International”, а також м. Лодзь, де відкрито два узбецьких торгових будинки текстилю.
Польща виділить 20 млн. євро на підтримку програми “Graine from Ukraine”, у межах якої продовольство постачатимуть з України в бідні країни Азії та Африки, заявив прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький.
“Ми хочемо підтримувати цю ініціативу, тому ми виділяємо 20 млн. євро на підтримку ініціативи президента Зеленського… Ми повинні продовжувати надавати підтримку подібним ініціативам українського президента, тому що Україна страждає – і водночас Зеленський готує цю дуже щедру ініціативу на допомогу країнам Африки, Азії, Близького Сходу”, – заявив Моравецький на прес-конференції за підсумками міжнародного саміту з продовольчої безпеки в Києві в суботу.
Також, за його словами, протягом останніх кількох місяців Польща готувала спеціальні шляхи солідарності комплексної підтримки України, що включає підтримку щодо експорту товарів, продовольства тощо.
“Ми підготували спеціальні шляхи солідарності впродовж останніх кількох місяців, тому що Україна потребує не тільки військової підтримки або фінансової, а й комплексної. Підтримки в плані експорту товарів, продуктів харчування”, – зазначив він.
Прем’єр-міністр Польщі також наголосив, що його країна “не може повернутися до звичайного бізнесу з РФ, тому що це б означало б, що Польща не звертає уваги на російські атаки по цивільних об’єктах інфраструктури в Україні”.
Крім того, він підкреслив, що Польща продовжить надавати підтримку українцям у їхній героїчній боротьбі проти російського агресора.
“Ми ніколи не складемо зброю, не припинимо допомогу героїчній боротьбі України, її боротьбі проти варварського режиму. Україна має бути успішною. Я впевнений у перемогу України. І давайте 2023 рік стане роком перемоги і відновлення України”, – підсумував Моравецький.
Польща проводить переговори з союзниками по НАТО і аналізує можливість вдатися до ст. 4 договору НАТО про консультації, повідомляє канцелярія президента Польщі з посиланням на главу Управління національної безпеки Польщі Яцека Сіверу.
“Президент Анджей Дуда щойно закінчив бесіду з (генсеком НАТО) Єнсом Столтенбергом. Верифікуємо підстави для статті 4 НАТО. Ми перебуваємо в контакті з нашими союзниками та очікуємо на переговори з американською стороною”, – йдеться в повідомленні у твіттері.
Раніше про можливість задіяти ст.4 НАТО заявив віцепрем’єр – міністр оборони Латвії Артіс Пабрікс.
“Моєю першою реакцією було б, що після того, як росіяни вдарили по польській території, задіяти ст. 4, також як протиповітряну оборону українського неба”, – написав він у твіттері.
Ст. 4 НАТО говорить: “Договірні сторони завжди консультуватимуться одна з одною в разі, якщо, на думку будь-якої з них, територіальна цілісність, політична незалежність або безпека будь-якої з Договірних сторін опиняться під загрозою.
Передані Польщею 1 570 терміналів системи Starlink вже прибули в Україну, повідомив віце-прем’єр, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.
“Це особливо важливо зараз, адже через російські обстріли є проблеми з електроенергією. Коли світло зникає, у деяких регіонах не працюють мобільні оператори та інтернет-провайдери. Тому забезпечимо країну публічними точками WI-FI, де люди зможуть бути на зв’язку”, – написав Федоров у телеграмі в четвер.
Він зазначив, що частину терміналів буде передано цивільним адміністраціям на деокупованих територіях. “Крім того, забезпечимо Старлінками “Укрзалізницю”, щоб пасажири та працівники мали стабільний мобільний зв’язок та інтернет”, – наголосив міністр.
Федоров уточнив, що від початку повномасштабного вторгнення за сприяння Мінцифри від донорів і партнерів Україна отримала понад 20 тисяч терміналів Starlink.
“З них 5 тисяч за підтримки уряду Польщі. Тепер ще 1570 терміналів від наших стратегічних партнерів допоможуть Україні залишатися на зв’язку. Дякую польському уряду за постійну підтримку та групі логістичних компаній ZAMMLER за безоплатну доставку нової партії терміналів в Україну”, – підсумував очільник Мінцифри.
