Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Українські аграрії просять Польщу побудувати широколійну залізничну гілку з України до Гданська через Литву

Українські аграрії звернулися до влади Республіки Польща з проханням про прокладання по її території ширококолійної залізничної лінії (з колією 1520 мм), яка з’єднає порт польського Гданська з українською та литовською залізничною мережею для експорту агропродукції та забезпечення західних кордонів України.

Відповідне звернення до президента Республіки Польща Анджея Дуда та її прем’єр-міністра Матеуша Моравецького направили провідні українські аграрні асоціації: Всеукраїнська аграрна рада (ВАР), Аграрний союз України, Український клуб аграрного бізнесу, Всеукраїнська асоціація громад, Спілка птахівників України та Українська аграрна на сайті ВАР у п’ятницю.

Згідно з зверненням, одним із найбільших та найближчих до України європейських портів є порт Клайпеди (Литва), який має значні вільні потужності з перевалки. Однак через відмінності у ширині колії між Польщею, Україною та країнами Балтії існує необхідність перевантаження вмісту вагонів на прикордонних переходах між країнами або перестановки вагонних візків, що не дозволяє повноцінно реалізувати експортно-імпортний потенціал порту Клайпеди.

У свою чергу, використання автотранспорту або контейнерів як альтернативи залізничним перевезенням погано підходить для транспортування масових навантажувальних вантажів (вугілля, руда, зернові, метал) на великі відстані та збільшує їхню вартість до неконкурентного рівня. Крім того, у разі використання контейнерних терміналів пропускна здатність залізничної лінії буде обмежена їх потужностями, що також не дозволить повністю використовувати потенціал.

“На нашу думку, прокладання залізничної лінії з шириною колії 1520 мм територією Республіки Польща, яка з’єднає українську та литовську залізничні мережі, а також приєднає до них порт Гданськ для перевезень вантажів та пасажирів, дозволяє вирішити вищезгадані проблеми”, – зазначається у зверненні українських. аграріїв.

При цьому наголошується на тому, що такий логістичний шлях дасть значні позитивні фінансові та економічні ефекти для Польщі та України не лише через збільшення експортно-імпортних потужностей, а й об’єднання економічного простору Польщі, країн Балтії та України.

Такий проект може бути реалізований шляхом реконструкції існуючої залізничної мережі та будівництва суміщеної колії або будівництва окремої залізничної гілки.

Як повідомлялося, у червні 2022 року віце-прем’єр Польщі Ярослав Качинський заявив, що питання будівництва даного ширококолійного залізничного шляху вже попередньо схвалено польським та українським урядом.

ВАР на початку червня вже пропонувала побудувати на території Польщі 300 км ширококолійних залізничних колій для прямих поставок зерна до литовського порту Клайпеди, що дозволить не перевантажувати вміст вагонів на прикордонних переходах Україна-Польща та Польща-Литва через різницю в ширині залізничних колій. цих країнах.

, , ,

Польща змінює правила для українських біженців

У польському уряді готують суттєві зміни до закону про допомогу українцям, які тікають від війни. Біженців зобов’яжуть реєструвати номер PESEL, а також платити за своє перебування навіть у колективних притулках.

У проекті змін також пропонується визнати як дозвіл на проживання електронний документ, доступний у додатку Diia.pl. З ним українці матимуть право багаторазово перетинати кордон без оформлення візи.

Українці покриватимуть частину витрат за своє проживання за умови перебування в країні понад 120 днів:
з 1 лютого 2023 року – 50% вартості допомоги, але не більше 40 злотих на одну особу на день.
з 1 травня 2023 року (ті, хто перебуває у Польщі 180 днів) – 75% витрат, але не більше 60 злотих з особи на день.

Виняток зроблять для наступних категорій:
осіб з інвалідністю;
дітей;
осіб пенсійного віку;
вагітних;
осіб, які виховують дитину до року;
опікунів не менше трьох дітей;
осіб, які перебувають у складному становищі, що не дозволяє їм покривати витрати.

, ,

Вартість ОСАЦВ у Польщі трохи скоротилася

Середня ціна поліса обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ) у Польщі у вересні була на 2,2% нижчою, ніж у січні і склала 518 злотих (~106 євро), повідомляє Gazeta Ubezpieczeniowa. .

З іншого боку, середня вартість Motor Hull (КАСКО) істотно зросла (на 10%).

У вересні ціни на ОСАЦВ були не тільки нижчими, ніж на початку року, але й майже на 6% нижчими, ніж у квітні 2021 року. Це підтверджує сильну конкуренцію серед страховиків у даному сегменті ринку, зазначається у повідомленні.

,

Німеччина не збирається за жодних обставин виплачувати репарації Польщі за Другу світову війну

Глава МЗС ФРН Анналена Бербок повідомила польського колегу Збігнева Рау, що Берлін за жодних обставин не виплачуватиме Польщі репарації за Другу світову війну, повідомляє у вівторок Associated Press.

“Питання репарацій, як ви знаєте, з погляду німецької влади, закрите”, – заявила Бербок під час прес-конференції у Варшаві. Конференція відбулася після переговорів міністрів з цієї теми.

У свою чергу Рау висловив сподівання, що позиція Німеччини може змінитися.

У понеділок глава МЗС Польщі направив ноту Німеччини, в якій вимагалося близько $1,3 трлн як репарації за матеріальні та інші збитки, які Німеччина завдала Польщі за час окупації в 1939-1945 роках.

,

Агрохолдинг KSG Agro розпочав експорт соняшникової олії до Польщі та Італії

Агрохолдинг KSG Agro розпочав експорт соняшникової олії до Польщі та Італії, також першу партію ріпаку у 2 тис. тонн відправлено до Словаччини, повідомляється у прес-релізі аграрної групи у четвер.

“Наразі склалися дуже хороші умови для агровиробників з експорту до ЄС – фактично відсутні податки (зокрема, ПДВ) та ввізне мито. Отже, якщо вирішити проблеми з транспортуванням, налагодити ефективну логістику, можна мати непогане джерело поповнення валютних доходів”, – цитує агрохолдинг свого власника Сергія Касьянова.

За його даними, експорт сільгосппродукції до ЄС ускладнює зростання вартості логістики та збільшення її термінів. Так, якщо раніше одне постачання в ЄС у середньому здійснювалося за 5-7 днів, то в умовах російського військового вторгнення та черг на прикордонних переходах доставка може тривати 20-30 днів.

Уточнюється, що постачання соняшникової олії до Польщі та Італії здійснюватиметься за допомогою флекситанків – полімерних ємностей, призначених для перевезення рідких вантажів на звичайних вантажних автомобілях.

Крім того KSG Agro в даний час веде переговори з партнерами щодо можливості налагодити розлив і рафінацію соняшникової олії в країнах ЄС для оперативного нарощування його експорту та продажу вже готової до споживання продукції.

“Нам вдалося побудувати ефективні логістичні ланцюжки для експортних поставок як зернових, так і продукції з високою доданою вартістю (рослинної олії) на ринки країн Євросоюзу, незважаючи на блокаду морських портів. У 2022-2023 рр. ми плануємо сфокусуватися на розвитку експорту нашої продукції для збільшення валютних доходів. Для цього є всі передумови, скажімо, високий попит у ЄС на зернові і той же ріпак”, – підсумував Касьянов у повідомленні.

Вертикально інтегрований холдинг KSG Аgro займається свинарством, а також виробництвом, зберіганням, переробкою та продажем зернових та олійних культур. Його земельний банк становить близько 21 тис. га.

За даними агрохолдингу, він входить до топ-5 виробників свинини в Україні.

У 2021 році холдинг наростив чистий прибуток у 16 ​​разів порівняно з 2020 роком – до $20,27 млн, виторг – на 44%, до $30,75 млн, при цьому збільшив EBITDA удвічі – до $12,28 млн.

Власником та головою ради директорів KSG Agro є Сергій Касьянов.

, , , ,

Україна розгляне можливість відкриття квоти на експорт 100 тис. тонн вугілля до Польщі

Україна розгляне можливість відкриття квоти на експорт 100 тис. тонн вугілля до Польщі у вересні, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

“На доручення Президента України, на прохання польської сторони Україна готова розглянути можливість відкриття квот на експорт вугілля до Польщі. Йдеться про 100 тис. тонн у вересні, які зараз критично необхідні нашим польським партнерам”, – написав він у телеграм-каналі.

Шмигаль уточнив, що запаси вугілля на складах українських електростанцій становлять майже 2 млн. тонн, що в 2,5 рази більше, ніж рік тому. “Тому готові підставити плече підтримки нашим польським друзям”, – наголосив він.

Прем’єр України додав, що під час візиту свого польського колеги Матеуша Моравецького до Києва сторони також обговорили відновлення та введення в експлуатацію ЛЕП “Хмельницька АЕС – Жешув”.

“Планували закінчити до 14 грудня, але завдяки прискоренню робіт можемо завершити тижнем раніше. Це дозволить експортувати до Польщі додатково 1000 МВт. Зі свого боку просимо Польщу сприяти розширенню експортних квот в рамках ENTSO-Е”, – зазначив Шмигаль.

За його словами, Україна розраховує, що до кінця 2022 року величина доступної пропускної спроможності у напрямку Словаччини, Румунії та Угорщини збільшиться з 300 МВт ще на 200-300 МВт, а у напрямку Польщі – понад 1000 МВт.

Як повідомлялося, Україна із середини червня 2022 року встановивши нульові квоти на експорт усіх видів вугілля, крім коксівного, а 7 вересня – вже повністю заборонила експорт українського вугілля.

За даними Державної митної служби, експорт Україною вугілля за сім місяців 2022 року становив 450,6 тис. тонн на $145,917 млн., у т.ч. у Словаччину – на $93,349 млн, Польщу – на $34,084 млн, Угорщину – на $15,919 млн, інші країни – на $2,565 млн.

, , ,