Посольство Республіки Узбекистан в Україні спільно з Інститутом зовнішньополітичних досліджень провели круглий стіл на тему «Оновлена зовнішня політика Республіки Узбекистан». У заході взяли участь дипломати, експерти та аналітики. Учасники обговорили трансформацію зовнішньополітичного курсу Узбекистану на тлі глобальної турбулентності, зростання міждержавних конфліктів і перебудови системи міжнародних відносин.
Відзначалося, що за президентства Шавката Мірзійоєва Ташкент посилює міжнародну активність і послідовно формує нові напрямки співпраці, приділяючи увагу зміцненню добросусідства і довіри в Центральній Азії, розвитку багатовекторних політико-економічних зв’язків, диверсифікації торгівлі та інвестицій.
Серед пріоритетів також називалися розширення кооперації в сферах транспорту і логістики, зеленої енергетики, управління водними ресурсами і кліматичного порядку денного. Учасники підкреслили практичну результативність економічної дипломатії та зростання взаємодії Узбекистану з міжнародними організаціями, відзначивши проведення в країні великих міжнародних заходів під егідою Міжпарламентського союзу та ЮНЕСКО.
Окремий блок дискусії був присвячений співпраці Узбекистану з Європейським Союзом. Експерти вказали на збіг інтересів сторін у питаннях енергетичної безпеки, стійких транспортних коридорів, зеленої економіки, водного управління, а також в освітніх і гуманітарних програмах, підкресливши роль Узбекистану як одного з ключових партнерів ЄС в Центральній Азії.
Також обговорювався культурно-гуманітарний компонент зовнішньої політики, включаючи розвиток культурної дипломатії та туризму як інструментів зміцнення позитивного міжнародного іміджу та «м’якої сили» країни.
За підсумками круглого столу учасники охарактеризували зовнішню політику Узбекистану як відкриту, прагматичну і прогнозовану, засновану на внутрішній модернізації та реформаторському порядку денному.
Посольство Республіки Сербія провело прийом з нагоди повернення дипломатичної місії до Києва та відкриття нового приміщення за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 48. Захід зібрав дипломатів, представників урядових структур, бізнесу та академічних кіл України.
Під час виступу посол Сербії в Україні Андон Сапунджи наголосив, що відкриття посольства символізує «повернення Сербії до Києва» та відновлення активної співпраці між двома країнами.
«Наш робочий простір ще не завершений, але я хотів поділитися з вами цією радістю вже зараз — Serbia is back! Сербія повернулася!», — зазначив він, звертаючись до гостей.

У своїй промові дипломат підкреслив глибокі історичні зв’язки між українським та сербським народами. Зокрема, у XVIII столітті понад 50 тисяч сербів оселилися на території сучасної України — поблизу Бахмута та в Кіровоградській області, заснувавши Слав’яносербію та Нову Сербію. Водночас ще у XVII столітті українці переселялися до Сербії, переважно у Воєводину.
Посол також зазначив, що від початку повномасштабного вторгнення понад 100 тисяч українців знайшли прихисток у Сербії, створили там компанії, а їхні діти почали навчатися сербською мовою.
Сербія надає гуманітарну допомогу Україні — зокрема, реалізує проєкти з будівництва підземних дитячих садків поблизу фронту, постачає обладнання для енергетичної інфраструктури та організовує освітні програми для дітей із Сум та Харкова.
Окремо було відзначено викладачів і студентів сербістики, які зберігали наукові та культурні зв’язки між країнами навіть у найважчі роки війни.

«Ми тут, щоб жити, працювати та ділитися всім разом із вами, нашими дорогими українськими друзями», — завершив промову посол.
Україна та Сербія (тоді СФРЮ) встановили дипломатичні відносини 15 квітня 1994 року. Посольство Сербії в Києві розпочало роботу у 1995 році, але у 2022 році тимчасово призупинило діяльність через безпекову ситуацію. Восени 2025 року дипломатична місія офіційно відновила роботу у Києві за адресою вул. Богдана Хмельницького, 48. Посольство України в Белграді діє з 1995 року.
Посольство Республіки Індонезія в Україні спільно з Національною академією керівних кадрів культури і мистецтв (НАКККіМ) провело в Києві урочистий прийом з нагоди Національного дня батика, визнаного ЮНЕСКО частиною нематеріальної спадщини людства.
У заході взяли участь близько 150 гостей — представники дипломатичного корпусу, органів влади, студенти та наукова спільнота.
У вітальному слові Надзвичайний і Повноважний Посол Індонезії в Україні Аріф Мухаммад Басаламах зазначив, що батик — це не просто тканина, а культурна спадщина, яка втілює історію, цінності та ідентичність народу Індонезії.

«Батик — це історія гармонії, творчості та мудрості, переданої через покоління. Одягаючи батик, ми несемо в собі цінності та ідентичність, які плекалися століттями», — підкреслив дипломат.
Ректор НАКККіМ Валерій Марченко привітав індонезійську делегацію і вручив послу звання Почесного професора Академії, наголосивши на важливості культурного обміну та подальшого розвитку академічного співробітництва.
Програма свята включала презентацію про батик, танцювальні та вокальні виступи студентів, а також виконання національних гімнів Індонезії та України на українській бандурі. У холі університету була організована виставка батиків та інструментів для їх створення. Завершився захід дегустацією традиційних страв індонезійської кухні — наси горенг, мі горенг, бакван і куе лумпур.

Дипломатичні відносини між Україною та Індонезією встановлені 5 червня 1992 року. Посольство України в Джакарті відкрилося в 1995 році, а Посольство Індонезії в Києві розпочало роботу в 1994 році.
В останні роки країни також розвивають співпрацю в сферах освіти, культури та туризму. У 2024–2025 роках Індонезія підписала два протоколи про доступ на ринок продукції українського походження — гороху та водних біоресурсів, що має стимулювати подальше збільшення торгівлі агропродукцією.
Посольство Китайської Народної Республіки в Україні організувало в Києві урочистий прийом з нагоди 76-ї річниці утворення КНР. У заході взяли участь представники дипломатичного корпусу, української влади, ділових кіл і китайської діаспори.
Посол Китаю в Україні Ма Шенькунь у своїй вітальній промові підкреслив, що Китай подолав шлях від постконфліктної держави до другої економіки світу, і сьогодні прагне до «високоякісного розвитку» та глобальної співпраці. «Ми побудували суспільство загального добробуту, вивели з бідності 800 млн осіб, створили найбільші в світі системи освіти, охорони здоров’я та соціального захисту», — сказав він.

Дипломат зазначив, що за період з 2021 по 2024 рік китайський ВВП зріс в середньому на 5,5 % на рік, і очікується, що в 2025 році економіка Китаю подолає поріг в 19,5 трлн доларів США. Ма Шенькунь також згадав успіхи в галузі високих технологій: розвиток інфраструктури 5G, електромобілів, космічних і квантових проектів.
Він підкреслив, що Китай і Україна — стратегічні партнери: «Наша співпраця базується на принципах взаємної поваги, взаємовигідності та стабільного розвитку. У 2025 році ми вже підписали два протоколи про експорт українського гороху та водних ресурсів до Китаю».

Крім того, посол висловив розуміння викликів, з якими стикається Україна сьогодні, і запевнив, що Китай продовжуватиме виступати за припинення вогню та просування мирного врегулювання.
Під час прийому були виголошені тости за зміцнення китайсько-української дружби, показані культурні виступи та виставки, що відображають культурну спадщину обох країн.
Ма Шенькунь приступив до виконання обов’язків Надзвичайного і Повноважного Посла КНР в Україні 26 листопада 2024 року.
Дипломатичні відносини між Україною і Китаєм встановлені 4 січня 1992 року. Посольство Китаю в Києві почало працювати в грудні 1992 року.
КИЇВ, КИТАЙ, КНР, ПОСОЛЬСТВО, прийом
Україна незабаром відкриє чотири нових посольства в Латинській Америці – в Домініканській Республіці, Панамі, Уругваї та Еквадорі, заявив міністр закордонних справ України Андрій Сібіга за результатами участі в Діалозі високого рівня між Радою міністрів Асоціації Карибських держав і державами-спостерігачами АКД в Нью-Йорку. Як повідомляє прес-служба МЗС, міністр розповів про прагнення України розширювати співпрацю в регіоні Латинської Америки та Карибського басейну, зокрема відкрити нові посольства в Домініканській Республіці, Панамі, Уругваї, Еквадорі. Глава МЗС виступив з ініціативою провести перший саміт Україна-Карибські держави для розвитку співпраці. Він також запевнив у зацікавленості України в участі в подальших заходах Асоціації Карибських держав на всіх рівнях.
Сібіга також заявив про готовність України ділитися з країнами Карибського басейну унікальним досвідом стійкості, набутим під час війни, зокрема в оборонній і технологічній сферах. Міністр підкреслив, що Україна володіє унікальними безпілотними технологіями, в тому числі морськими і підводними дронами, які можуть використовуватися як в оборонних, так і в цивільних цілях, зокрема в сільському господарстві, патрулюванні та інших сферах.
Глава МЗС повідомив про готовність України обговорювати можливість спільної дослідницької роботи разом з країнами Карибського басейну в рамках боротьби зі змінами клімату. Україна поділяє актуальність подолання кліматичної кризи і має унікальні можливості антарктичних досліджень. Йдеться, зокрема, про станцію «Академік Вернадський» і криголам «Ноосфера».
PANAMA, Домініканська Республіка, ПОСОЛЬСТВО, Уругвай, Эквадор