Президент Румунії Нікушор Дан заявив, що не пропонуватиме кандидатуру нового прем’єр-міністра без заздалегідь узгодженої парламентської більшості, після того як уряд Іліє Боложана було відправлено у відставку через вотум недовіри.
За даними Digi24, Дан має намір запросити парламентські партії на консультації у четвер або наступного понеділка. Він підкреслив, що не хоче «експериментів» із призначенням прем’єра, який потім не зможе зібрати більшість у парламенті.
Президент також не виключив варіант технократичного уряду, який міг би очолити безпартійний експерт. При цьому, за його словами, варіантів, здатних забезпечити стійку більшість, «відносно мало», оскільки позиції партій після падіння кабінету Боложана залишаються жорсткими.
Політична криза в Румунії почалася після того, як парламент 5 травня підтримав вотум недовіри уряду Боложана. За відставку кабінету проголосував 281 депутат, що значно перевищує необхідний мінімум у 233 голоси. Вотум був підтриманий Соціал-демократичною партією та правим націоналістичним Альянсом за об’єднання румунів.
Після голосування Націонал-ліберальна партія Боложана заявила про перехід в опозицію та відмову від нової коаліції з соціал-демократами. Це різко звужує простір для швидкого формування уряду, оскільки без PSD або частини її голосів зібрати стійку більшість буде складно.
Серед обговорюваних сценаріїв — повернення Боложана на посаду прем’єра, формування технократичного кабінету, нова угода між проєвропейськими партіями або більш складна конфігурація за участю PSD. Лідер UDMR Келемен Хунор заявив, що варіант з технократичним прем’єром може бути прийнятним, якщо міністри залишаться політичними призначенцями партій, які забезпечать більшість.
Для Румунії затягування кризи несе економічні ризики. Країні необхідно продовжувати бюджетну консолідацію та виконувати умови для отримання коштів ЄС, тоді як тимчасовий уряд має обмежені повноваження. Боложан раніше попереджав, що відсутність повноцінного кабінету може ускладнити доступ до європейського фінансування.
Румунія залишається однією з ключових країн східного флангу ЄС і НАТО, а також важливим логістичним партнером України на Дунаї та Чорному морі.
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив про намір припинити аварійні поставки електроенергії в Україну, якщо Україна в понеділок, 23 лютого, не відновить поставки нафти, перервані після аварії на нафтопроводі «Дружба» в районі українського міста Броди Львівської області в січні.
«Якщо президент України не відновить постачання нафти до Словаччини в понеділок, то в цей же день я звернуся до відповідних словацьких компаній з проханням припинити аварійні поставки електроенергії в Україну», – написав Фіцо в Х.
Він також звинуватив президента України Володимира Зеленського в тому, що той нібито «відмовляється розуміти наш миротворчий підхід», і тому, як вважає Фіцо, «поводиться зловмисно по відношенню до Словаччини», до якої, на його думку, ставиться «як до ворожої країни».
“Спочатку він зупинив постачання газу до Словаччини, завдаючи нам збитків у розмірі 500 мільйонів євро на рік. Тепер він зупинив поставки нафти, завдаючи нам подальших втрат і логістичних труднощів. Якщо Захід не проти того, що газопровід «Північний потік» був підірваний, Словаччина не може сприймати словацько-українські відносини як квиток в один кінець, вигідний тільки Україні”, – написав словацький прем’єр.
Фіцо додав, що він «гордий і суверенний словак» і має намір звернутися до державної акціонерної компанії SEPS з проханням припинити аварійні поставки електроенергії в Україну. «Тільки в січні 2026 року цих екстрених поставок, необхідних для стабілізації української енергомережі, знадобилося в два рази більше, ніж за весь 2025 рік», – зазначив він.
Глава словацького уряду також підкреслив, що з початку війни Словаччина допомагає Україні. «Близько 180 000 українців зараз перебувають на нашій території, ми надаємо гуманітарну допомогу і організовуємо спільні урядові засідання. Ми робимо для України значно більше, ніж деякі інші країни», – написав Фіцо.
Як повідомлялося, 18 лютого було призупинено експорт дизельного палива з Угорщини в Україну до відновлення транзиту російської сирої нафти нафтопроводом «Дружба», заявив державний секретар з питань публічної дипломатії та зв’язків з громадськістю Угорщини Золтан Ковач. На його думку, Україна «з чисто політичних міркувань 27 січня в односторонньому порядку зупинила поставки, хоча технічно їх відновлення можливе». Заяви про припинення експорту дизеля в Україну надійшли і від словацької сторони.
Раніше Угорщина і Словаччина попросили Хорватію дозволити поставки російської нафти до Угорщини і Словаччини по трубопроводу Adria. Тим часом Словаччина оголосила режим надзвичайної ситуації в нафтовій галузі через відсутність поставок нафти.
Міністр економіки Хорватії Анте Шушняр, у свою чергу, заявив, що трубопровід Adria готовий до роботи, але для будь-якої країни ЄС не залишилося жодних технічних виправдань для того, щоб залишатися прив’язаною до російської сирої нафти. «Барель, куплений в Росії, може здатися дешевшим для деяких країн, але допомагає фінансувати війну і напади на український народ», – заявив він.
Транспортування російської сирої нафти трубопроводом «Дружба» через Україну було зупинено з кінця минулого місяця через масштабні російські атаки на українську енергетичну інфраструктуру.
Президент Молдови Майя Санду в п’ятницю підписала указ про призначення економіста і підприємця Олександра Мунтяну кандидатом на посаду прем’єр-міністра після перемоги її партії на парламентських виборах, що відбулися минулого місяця.
Указ про це оприлюднено на сайті президента Молдови.
«Бажаю йому успіху у формуванні уряду, який отримає довіру парламенту і виконає найважливіші очікування громадян: захист миру, підготовка країни до вступу в ЄС, зміцнення економіки і підвищення рівня життя людей», – заявила глава держави.
Згідно з документом, «визначений кандидат повинен представити парламенту команду і програму управління з метою отримання вотуму довіри та інвестування нового уряду Республіки Молдова».
За даними молдовського видання Point, Санду підписала указ після консультацій з партією «Дія і солідарність» (PAS).
Відзначається, що Мунтяну – економіст, професор і підприємець з 25-річним досвідом у міжнародних інвестиціях.
За даними з відкритих джерел, Мунтяну 20 років проживав в Україні. Йому 61 рік. Він називає себе «американцем молдовського походження» і раніше не брав участі в політиці. Є успішним бізнесменом, засновником інвестиційної компанії 4i Capital Partners, що працює в Молдові, Україні та Білорусі, має досвід роботи в таких компаніях, як WNISEF/Horizon Capital і Dragon Capital.
Молдова є унітарною парламентською республікою.
Президент України Володимир Зеленський зустрівся в понеділок з віце-прем’єр-міністром Юлією Свириденко і запропонував їй очолити уряд і суттєво оновити його роботу.
“Провів зустріч з першим віце-прем’єр-міністром Юлією Свириденко. Була доповідь про виконання домовленостей з європейськими та американськими партнерами щодо підтримки України, які були досягнуті в рамках конференції з відновлення України, що відбулася нещодавно. Повинні якомога швидше реалізувати все, що може підтримати стабільність нашої держави і суспільства”, – написав Зеленський у Телеграмі в понеділок.
За його словами, під час зустрічі з Свириденко обговорювалися «конкретні заходи, які зможуть зміцнити економічний потенціал України, розширити програми підтримки українців і масштабувати наше власне виробництво зброї».
Президент зазначив, що з цією метою розпочинаємо трансформацію системи виконавчої влади в Україні. «Я запропонував Юлії Свириденко очолити уряд України і суттєво оновити його роботу. Очікую на подання програми дій нового уряду найближчим часом», – написав він.
Командувач сухопутними військами Бангладеш генерал Вакер уз-Заман заявив у понеділок, що прем’єр Шейх Хасіна покинула територію країни.
“Командувач підтвердив, що Шейх Хасіна втекла з країни, і заявив, що допоможе сформувати тимчасовий уряд”, – інформує The Times of India.
Раніше низка ЗМІ повідомила, що Шейх Хасіна склала повноваження прем’єра і полетіла з Бангладеш.
Командувач запевнив, що влада проведе розслідування всіх випадків загибелі населення під час заворушень, і закликав довіряти армії. Також генерал звернувся із закликом до співгромадян уникати актів насильства, дотримуватися закону і порядку. Тим часом, за деякими даними, протестувальники підпалили офіс партії прем’єра “Авамі ліг” у Дацці. Тим часом прикордонні сили безпеки Індії переведено на посилений режим несення служби більш ніж на 4 тис. км кордону з Бангладеш.
Протести в Бангладеш почалися в липні в одному з університетських кампусів – студенти виступили проти повернення практики квотування 30% робочих місць для членів сімей ветеранів війни за незалежність країни 1971 року. Цю практику скасували 2018 року, але повернули за рішенням суду в червні цього року. Студенти визнали її дискримінаційною, особливо з урахуванням високого безробіття в країні.