Вартість експорту української продукції у 2023 році скоротилася на 18,7% порівняно з 2022 роком і становила $35,8 млрд, що є одним із найнижчих показників за останнє десятиліття, повідомила перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко у Facebook у четвер.
“Логістика і далі є ключем для українського експорту. З усіма проблемами та викликами Україна експортувала 99,8 млн тонн товарів. Це на 112 тис. тонн більше, ніж у 2022 році”, – підбила підсумки року перша віцепрем’єрка.
За її словами, слід відзначити успіх грудня: вперше за друге півріччя експорт за вартістю перевищив $3 млрд – $3,148 млрд, а за вагою вперше з березня перевищив 10 млн тонн – 10,399 млн тонн.
Свириденко уточнила, що цього вдалося досягти завдяки зростанню експорту морем у грудні на 30,7% до листопада – до 7,34 млн тонн, а загалом за 2023 рік експорт морським транспортом зріс на 1 млн тонн порівняно з попереднім роком.
За її словами, оскільки експорт новим українським морським коридором доступний не тільки для зерна, а й для всіх товарів, у грудні експорт металу та напівфабрикатів підскочив на 40%, плоского прокату – на 45,3%.
Водночас, зазначила очільниця Мінекономіки, через польську блокаду кордонів і далі скорочується експорт автомобільним транспортом: на 18,3% менше в грудні порівняно з листопадом, хоча загалом за рік скорочення становило лише 0,7%.
“Дуже тішить збільшення експорту контейнерними перевезеннями – 86%, залізничним транспортом і 36% автомобільним. Це найбільш ефективний вид транспорту для продукції з доданою вартістю”, – додала Свириденко.
Окремо перша віцепрем’єрка виокремила збільшення експорту меблів у 2023 році і в обсягах, і в грошовому вимірі – відповідно на 11% і 7%, а також зростання експорту цукру в 1,7 раза.
Водночас, за її словами, відбулося падіння розмірів виручки наймасовішого за обсягом експортного товару – кукурудзи (26,2 млн тонн): за фізичного зростання на 5% виручка скоротилася на 16,8%. “Проблема не тільки падіння ціни у світі. Середньоарифметична ціна української кукурудзи – $188 – була істотно меншою, ніж середньоарифметична світова ціна – $227. $39 різниці – це і дисконт через проблеми в логістиці, і перетікання прибутку в сусідні держави – Польщу й Румунію, звідки перепродають більшу частину наших зернових”, – зазначила Свириденко.
Що стосується імпорту, то, за даними глави Мінекономіки, він склав $62,2 млрд. У топ-10 ввезених в Україну товарів увійшли паливо – $7,8 млрд, “різне” (де не афішоване)” – $3,7 млрд, лікарські засоби – $1,7 млрд, БПЛА – $681 млн, автомобілі та товари для сільського господарства (добрива та засоби захисту рослин).
Свириденко додала, що дефіцит торгівлі товарами справді значний – $26,4 млрд, однак такі зміни логічні з огляду на проблеми в логістиці та потреби оборони у 2023 році.
Щодо цілей на 2024 рік, то перша віцепрем’єрка розраховує повернути обсяги експорту на рівень 2021 року, посилити експортну логістику системами ППО, напрацювати більше альтернативних варіантів логістики, щоб була можливість маневрувати в разі ускладнень.
Вона впевнена, що якщо не зменшувати темп, то, за прогнозами Мінекономіки, у наступні роки експорт товарів і послуг загалом зростатиме: на 9% у 2024 році, 19,4% у 2025 році та 20,6% у 2026 році.
“І, звичайно, я не можу не згадати про наші торговельні угоди, які покращують доступ українських товарів на іноземні ринки. У 2023 році ми підписали угоду про цифрову торгівлю з Великою Британією. Очікуємо на ратифікацію угоди з Канадою. На фінішній прямій ратифікація угод із Туреччиною, щодо якої ми провели додаткову роботу з покращення її положень. І незабаром чекаємо офіційного оголошення про успішне завершення переговорів щодо ОАЕ”, – додала Свириденко.
ПрАТ “Запоріжкокс”, один із найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у 2023 році збільшило виробництво доменного коксу на 16% порівняно з 2022 роком – до 856,8 тис. тонн із 737,4 тис. тонн.
За даними компанії, у грудні вироблено 71,9 тис. тонн коксу.
“Запоріжкокс” виробляє близько 10% коксу, що випускається в Україні, володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів. Крім того, випускає коксовий газ і пековий кокс.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Металургійні підприємства гірничо-металургійної групи “Метінвест” 2023 року в Україні розпочали виробництво 25 нових видів продукції, включно зі спільним підприємством – комбінатом “Запоріжсталь”, який освоїв випуск 14 нових продуктів.
Згідно з пресрелізом групи у вівторок, незважаючи на російське повномасштабне вторгнення, що триває в Україні вже майже два роки, “Метінвест” залишається економічною і промисловою опорою країни. Підприємства групи налагодили випуск нової продукції, зокрема частково компенсували виробництво активів у тимчасово окупованому Маріуполі.
Найбільше нових продуктів освоєно в сегменті напівфабрикатів, гарячекатаного рулонного і сортового прокату (по сім), а також холоднокатаного й оцинкованого рулонного прокату (по два). Левова частка нової продукції припала на комбінати “Запоріжсталь” і “Каметсталь”. Два нових види продуктів освоїв виробник оцинкованого прокату групи – завод “Юністіл”.
При цьому уточнюється, що за напівфабрикатами комбінат “Запоріжсталь” почав випуск слябів різних розмірів з марок сталі S235, S275, S355. Ця продукція поставляється на європейські активи “Метінвесту”, де з неї виготовляють гарячекатаний товстий лист і рулони. Своєю чергою “Каметсталь” освоїла виробництво двох видів квадратної заготовки – безперервнолитої та гарячекатаної – з нових марок сталі та з підвищеними вимогами до структури й властивостей. Тепер комбінат використовує такі напівфабрикати для власного виробництва сортового прокату і катанки, а також постачає їх клієнтам в Україні та Європі.
У сортаменті “гарячекатаний, холоднокатаний і оцинкований рулон і лист” “Запоріжсталь” почала випуск семи видів прокату для будівельної та машинобудівної галузей за європейськими, американськими та українськими стандартами. Зокрема, комбінат налагодив виробництво рулонної продукції марки S355J2 за європейським стандартом EN 10025-2 і його українським аналогом ДСТУ EN 10025-2. Продукція пройшла випробування й отримала підтвердження відповідності від міжнародного центру сертифікації. Гарячекатаний прокат зі сталі S355J2 запорізького виробництва вже успішно постачають до Польщі, Румунії та інших європейських країн.
Крім того, “Запоріжсталь” цього року освоїла виробництво холоднокатаного рулону з конструкційних марок сталі S320GD і S350GD, призначеного для оцинкування. Раніше такий напівфабрикат для нанесення захисного покриття поставляв ММК ім.Ілліча. Налагодження випуску цієї продукції на “Запоріжсталі” дало змогу “Юністілу” відновити виготовлення і постачання конструкційного оцинкованого рулону, який використовується у виробництві будівельних металоконструкцій.
У пресрелізі наголошується, що кооперація “Запоріжсталі” і “Юністіла” посилилася і за рахунок іншого напряму співпраці. У 2023 році в цеху холодної прокатки комбінату завершився процес освоєння технології різання оцинкованих рулонів на листи, що дало змогу значно збільшити обсяги реалізації такої продукції на внутрішньому ринку.
Щодо сортового прокату новинки освоїв комбінат “Каметсталь” – підприємство розпочало виробництво сталевих помольних куль діаметром 25 і 100 мм, а також профілю СВП27 для гірничо-металургійного комплексу. Також комбінат випустив два види катанки – діаметром 7,5 мм з марки SAE 1008 за американським стандартом і з європейської сталі С80D2 діаметром 8 мм. Вироби використовуються для перетяжки в дріт, виготовлення канатів і метизної продукції.
“Каметсталь” також почала виробництво арматури діаметром 36 мм класу А500С. Такий прокат затребуваний під час реалізації відповідальних будівельних та інфраструктурних проєктів і застосовується для зведення мостів, укриттів і багатоповерхових споруд. А для підприємств машинобудівної галузі металургійний комбінат налагодив серійне виготовлення гарячекатаного круглого прокату діаметром 42 мм, використовуваного для створення деталей і конструктивних елементів механізмів і машин.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним. ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
ПрАТ “Запоріжкокс”, один з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у січні-жовтні поточного року збільшило виробництво доменного коксу на 19,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 715,1 тис. тонн з 598,6 тис. тонн.
За даними компанії, у жовтні-2023 вироблено 72,6 тис. тонн доменного коксу, тоді як у жовтні-2022 – 70,6 тис. тонн (зростання на 2,8%).
“Запоріжкокс” у 2022 році знизив виробництво доменного коксу на 11,9% порівняно з 2021 роком – до 737,4 тис. тонн, зокрема в грудні вироблено 70,8 тис. тонн коксу.
“Запоріжкокс” виробляє близько 10% коксу, що випускається в Україні, володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів. Крім того, випускає коксовий газ і пековий кокс.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
ПрАТ “Запоріжкокс”, один з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у січні-серпні поточного року збільшило виробництво доменного коксу на 22% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 572,3 тис. тонн з 466,7 тис. тонн.
За даними компанії, у серпні-2023 вироблено 72,4 тис. тонн доменного коксу, тоді як у серпні-2022 – 70,5 тис. тонн (зростання на 2%).
“Запоріжкокс” у 2022 році знизив виробництво доменного коксу на 11,9% порівняно з 2021 роком – до 737,4 тис. тонн, зокрема в грудні вироблено 70,8 тис. тонн коксу.
“Запоріжкокс” виробляє близько 10% коксу, що випускається в Україні, володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів. Крім того, випускає коксовий газ і пековий кокс.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Запорізький завод феросплавів (ЗЗФ) у січні-березні поточного року скоротив випуск продукції в 41,2 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 0,91 тис. тонн із 37,53 тис. тонн.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в Українській асоціації виробників феросплавів (УкрФА), за перші три місяці поточного року ЗЗФ скоротив випуск силікомарганцю до 0,04 тис. тонн з 13,89 тис. тонн, феросиліцію – до 0,71 тис. тонн з 12,56 19,72 тис. тонн, феромарганцю – до 0,16 тис. тонн з 9,70 тис. тонн.
При цьому підприємство не випускало марганець металевий, тоді як у I кв-2022 виробило 1,38 тис. тонн.
ЗЗФ – один із трьох українських виробників цієї продукції. Частка внутрішнього ринку в його поставках становить 30-35%. Продукція експортується до країн СНД, Євросоюзу, Азії, Африки.
Бізнес ЗЗФ, НЗФ, Стахановського ЗФ (перебуває на НКТ), Покровського (раніше – Орджонікідзевського) і Марганецького гірничо-збагачувальних комбінатів до націоналізації організовував Приватбанк.
