Zapad Banka (Чорногорія) виділив групі компаній “Прометей” кредитну лінію в $2,5 млн на збільшення обігового капіталу, структурування торговельних угод і оптимізацію операційної роботи, повідомила прес-служба ГК.
“З цим банком у нас давнє партнерство, вони завжди підтримують нас. Незважаючи на тривалу співпрацю, Zapad Banka, будучи європейським банком, висуває високі вимоги комплаєнсу до нас нарівні з іншими клієнтами”, – наголошується в повідомленні.
У “Прометеї” впевнені, що торгове фінансування під контракти з кінцевим покупцем позитивно позначиться на фінансовій стабільності групи. Лінія також дасть змогу більш ефективно використовувати фінансування торгових операцій, обертаючи їх кілька разів.
Наприкінці 2022 року відбулася кредитна угода “Прометея” з банком на суму $1,5 млн. Після цього Zapad Banka вирішив виділити ліміт $2,5 млн на торгове фінансування.
Після кількох успішних угод у межах виділених коштів “Прометей” розраховує на збільшення ліміту торгового фінансування від європейського партнера.
ГК “Прометей” надає послуги зі зберігання, доробки та логістики сільгоспкультур. До російської агресії холдинг володів 34 елеваторами в Миколаївській, Кіровоградській, Київській, Хмельницькій, Запорізькій, Сумській, Одеській, Херсонській та Дніпропетровській областях.
За підсумками 2021 року група компаній планувала отримати $45 млн EBITDA, тоді як 2020 року цей показник сягнув $32,6 млн, а 2019-го – $30,5 млн.
Група компаній “Прометей” купила 54 вагони-хопери в українського вагонобудівного підприємства “Дослідно-механічний завод (ОМЗ) “Карпати”, повідомив агрохолдинг на своєму сайті.
“Контроль над логістичним ланцюжком дає змогу отримувати високу маржу, отже, власний вагонний парк збільшить оборотність елеваторів і посилить ефективність усієї групи компаній. У нас розгалужена мережа зерносховищ у різних областях України, тож для вагонів буде робота завжди”, – зазначив власник і голова наглядової ради “Прометея” Рафаель Гороян.
Для реалізації цього проєкту “Прометей” підписав лізингову угоду з Першим українським міжнародним банком (ПУМБ, Київ) на $3 млн.
У січні 2023 року “Прометей” докупив сім нових автотягачів з причепами DAF і напівпричепами Wielton і повідомив про намір найближчим часом збільшити кількість зерновозів до 200 одиниць. Станом на січень-2023 холдинг мав 52 власних зерновози.
ГК “Прометей” надає послуги зі зберігання, доробки та логістики сільгоспкультур. До російської агресії холдинг володів 34 елеваторами сумарною потужністю 2 млн тонн у Миколаївській, Кіровоградській, Київській, Хмельницькій, Запорізькій, Сумській, Одеській, Херсонській та Дніпропетровській областях.
Крім того, у групи є власний земельний банк 20 тис. га, який вона має намір збільшити цього року до 50 тис. га, а в перспективі – до 100 тис. га.
За підсумками 2021 року група компаній планувала отримати $45 млн EBITDA, тоді як 2020 року цей показник сягнув $32,6 млн, а 2019 року – $30,5 млн.
Група компаній “Прометей” підписала лізингову угоду з Першим українським міжнародним банком (ПУМБ, Київ) на $3 млн, яка передбачає виробництво залізничних вагонів для перевезення зерна, повідомило підприємство на сайті.
“Позитивна кредитна історія “Прометея”, наявність власного капіталу та прозорі джерела доходів – усе це дає нам змогу залучати кошти на внутрішньому ринку, зокрема співпрацювати з лізинговими установами, держбанками, а також західними банками”, – наводиться в повідомленні коментар керівника сектору корпоративних фінансів групи “Прометей” Ірини Івченко.
У групі зазначили, що на другому році війни її компанії відчувають колосальне навантаження через роботу в обмежених умовах, але продовжують “активно рухатися і вчасно виконувати попередньо взяті на себе зобов’язання”.
При цьому “Прометей” висловив готовність продовжити співпрацю з ПУМБ за умови збільшення ліміту фінансування.
Як повідомлялося, у січні 2023 року “Прометей” заявив про намір розширити парк вантажних автомобілів-зерновозів до 200 одиниць. Станом на січень-2023 холдинг мав 52 власних зерновози.
ГК “Прометей” надає послуги зі зберігання, доробки та логістики сільгоспкультур. До російської агресії холдинг володів 34 елеваторами в Миколаївській, Кіровоградській, Київській, Хмельницькій, Запорізькій, Сумській, Одеській, Херсонській та Дніпропетровській областях.
Крім того, у групи є власний земельний банк 20 тис. га, який вона має намір збільшити цього року до 50 тис. га, а в перспективі – до 100 тис. га.
Елеватори отримали дизельні генератори різної потужності, вже відбувся їх монтаж та підключення.
Генератори потужністю 6 кВт встановлені на більшості підприємств Групи. Вони дозволяють підключити систему безпеки та відеоспостереження з автоматичним запуском.
На елеваторах Чотирбоки Хмельницької області, Помічна Кіровоградської області, Хорол та Гребінка Полтавської області встановлені більш потужні генератори на 330 кВт.
Їхнього резервного живлення вистачає для покриття всіх технологічних потреб підприємств при відсутності централізованого електропостачання.
«Такі альтернативні джерела живлення дозволяють нам працювати без зупинок. Це вигідно нам і нашим клієнтам, адже ми не втрачаємо часу на жодному процесі, будь то прийом, сушіння або відвантаження зерна. Наше завдання – дати фермеру вигідні умови співпраці, а не тримати авто на елеваторі в очікуванні світла. В результаті ми отримуємо лояльних клієнтів та конкурентну перевагу серед інших підприємств», – коментує ситуацію Дмитро Максименко, регіональний директор елеваторного напрямку ГК Прометей.
Власник і голова Наглядової ради ГК «Прометей» Рафаель Гороян розповідає FORBES UKRAINE про ризики та перспективи українського агросектору, про адаптацію експортерів до умов війни й підтримку, якої потребує галузь від держави.
Група компаній «Прометей» понад 20 років працює на зерновому ринку України й інтенсивно розвивається. 2022 рік став великим випробуванням для експортноорієнтованого агробізнесу, але компанія долає виклики.
Як повномасштабне російське вторгнення вплинуло на аграрний експорт і вашу компанію зокрема?
Війна майже знищила експорт. Але ми адаптувалися й, поки порти були закриті, використовували автотранспорт і залізницю. Завдяки цим каналам ми вийшли на обсяг експорту майже в 50 000 т на місяць. А після відкриття зернового коридору відновили експорт через Босфор, збільшили місячний обсяг експорту до 80 000–100 000 т і плануємо вийти на 150 000 т.
До війни ми мали річний обіг 1,5 млн т і на цей рік ставили мету експортувати 2 млн т. Зрозуміло, що ми не вийдемо на ці показники, але експортувати 1 млн т вважаємо можливим.
Чи зазнав ваш бізнес втрат через війну?
У нас в окупації опинилися вісім елеваторів. Станом на січень чотири з них залишаються на окупованій частині Запорізької області. А ті чотири, які звільнені від ворога, суттєво постраждали від обстрілів, пограбувань і потребують значного ремонту. Один з них доведеться відбудовувати з нуля.
Чи відчувають агроекспортери підтримку з боку держави в такій складній ситуації?
Агросектор залишився однією з небагатьох галузей, які працюють, і ми відчуваємо з боку держави велику, але різнонаправлену увагу. З одного боку, сучасні патріотично налаштовані представники влади працюють над наданням дотацій, дешевих кредитів тощо.
З іншого боку, є інтерес корупціонерів, через яких відшкодування ПДВ в Україні відбувається дуже важко. Зокрема, у компанії «Прометей» накопичилися сотні мільйонів невідшкодованого ПДВ. Ми боремося й публічно розповідаємо про цей факт. Бо якщо ця практика триватиме, експортний потенціал агросектору буде знищено.
Тобто прогнози щодо врожаю й аграрного експорту в умовах, що склалися, невтішні?
Країна в цьому аграрному сезоні зібрала врожай близько 60 млн т проти 120 млн т в минулому сезоні. В наступному, вірогідно, зберемо 40 млн т, а експорт впаде до 20 млн т. Це є наслідком того, що агровиробникам зараз невигідно сіяти через зупинку роботи трейдерів. Останні потерпають від закладання в ціну корупційного дисконту та довготривалих простоїв (до місяця й більше) кораблів у Босфорі, оскільки кожна доба простою обходиться в $15 тис.
Тоді інфраструктурний бізнес, який будувався протягом 30 років (елеватори, порти, логістичні потужності), зазнає величезних збитків і ці активи впадуть у ціні.
Нагадаю, експортноорієнтований агросектор в Україні будувався не за один день. У 1990-ті, після розвалу СРСР, потенціал українського агровиробництва становив 15–20 млн т зернових й експорту майже не було. Шляхом інвестицій у нові технології, насіння, сільгосптехніку, будівництво елеваторів, логістичних потужностей ми вийшли на 120 млн т, і країна була готова до 140–160 млн т. Важливо не змарнувати ці 30 років прогресу.
Що може зробити держава, щоб запобігти розвитку негативного сценарію?
Участь держави надто важлива. Одним з напрямів підтримки має стати налагодження швидкого відшкодування ПДВ. Крім цього, фермерам треба надавати дотації й доступні кредити. Фінансова допомога має стати доступною для дрібного, середнього та великого агровиробника.
Також треба максимально прибрати бюрократичні перепони. Варто розуміти, що для майбутнього України важливий не тільки воєнний потенціал, а й агросектор, який за 30 років став світовим брендом. Якщо ми підемо з ринку, нашу частку захоплять інші країни. Знову завойовувати світовий ринок буде важче й дорожче, ніж утримати позиції зараз.
Яким може бути позитивний сценарій розвитку за умови підтримки агросектору з боку держави?
Для цього на ринок треба повернути транснаціональні компанії, які експортували зернові з нашої країни, але були змушені йти через корупцію у відшкодуванні ПДВ. Потрібна підтримка дрібних і середніх фермерів. Якщо наші партнери побачать засіяні поля й участь держави, ми не втратимо міжнародний ринок.
Але складається враження, що уряду не до бізнесу. В країні закривається до 10 000 компаній на місяць, гостро відчувається відтік 10 млн населення. Через проблеми з кадрами, щоб знайти й утримати фахівців, ми вже пропонуємо європейські зарплати. Тому варто нагадати, що бізнес – це необхідний тил. Без дієздатної економіки та забезпечення країна не зможе ефективно воювати.
Яким має стати цей агросезон для вашої компанії?
Цей рік стане для нас періодом можливостей. Якщо держава не підтримуватиме дрібних фермерів, «Прометей» буде змушений розширювати земельний банк. Тобто заради збереження експортного потенціалу ми нарощуватимемо виробництво.
Війна – несприятливий період для інвестицій. Утім, попри це, як можна оцінити перспективу капіталовкладень в український агросектор?
У розпал пандемії коронавірусу у світову економіку влили великі кошти. Як наслідок у деяких компаній США мультиплікатор зріс до 100, тоді як в українських компаній – не більше 3. Тобто в нашій країні з низьким мультиплікатором є шанс після перемоги вийти на високий прибуток.
Для тих, хто вірить у перемогу України, інвестиції в український бізнес вже зараз мають бути дуже привабливими. Бо в Україну на повоєнне відновлення заходитиме $30–50 млрд на рік й навіть більше, завдяки цьому після перемоги Україна може стати лідером за рівнем дохідності.
Група компаній “Прометей” за час повномасштабного російського вторгнення в Україну реалізувала низку соціально орієнтованих проєктів для підтримки цивільного населення Миколаєва та області, матеріального забезпечення потреб українських воїнів, а також для безпеки і соцзабезпечення своїх співробітників.
Як повідомляється в прес-релізі холдингу в середу, на ці цілі виділено 8 млн грн, за які було реалізовано десятки гуманітарних проєктів.
Так, у грудні 2022 року “Прометей” виділив кошти Миколаївській обласній військовій адміністрації на закупівлю генераторів для підрозділів ЗСУ.
Як зазначається, “Прометей” був створений у Миколаєві, тому компанія надає посильну допомогу насамперед цьому місту та Миколаївській області.
“Купуємо продукти харчування, медичне обладнання. Наша допомога – особисто в руки, без посередників. Ми самі, наприклад, возили продукти харчування на передову нашим військовим. Сьогодні генератори – річ першої необхідності, тому ми оперативно відреагували на потреби військових”, – цитує зернотрейдер голову наглядової ради холдингу Рафаеля Горояна.
ГК “Прометей” надає послуги зі зберігання, доробки та логістики сільгоспкультур. До російської агресії холдинг володів 34 елеваторами в Миколаївській, Кіровоградській, Київській, Хмельницькій, Запорізькій, Сумській, Одеській, Херсонській та Дніпропетровській областях.
За підсумками 2021 року група компаній планувала отримати $45 млн EBITDA, тоді як 2020 року цей показник сягнув $32,6 млн, а 2019 року – $30,5 млн.
