Національний поштовий оператор АТ “Укрпошта” в першому півріччі 2026 року отримав прибуток до оподаткування 122 млн грн, тоді як за аналогічний період минулого року збиток до оподаткування склав 318,8 млн грн, а за перший квартал цього року – 204,8 млн грн.
“Операційний прибуток (EBITDA), а це показник без урахування продажу майна, амортизації та курсових коливань, склав 293 млн грн, майже у 6 разів перевищивши плановий”, – написав генеральний директор компанії Ігор Смілянський у Facebook.
У першому півріччі 2025 року EBITDA був від’ємним – 100 млн грн, тоді як у першому кварталі цього року він став позитивним – 25,4 млн грн.
“І цей результат ми маємо попри поранення та загибель наших працівників, втрату сотень нових автомобілів, пошкодження й втрату сортувальних центрів, щоденні атаки на відділення”, – наголосив очільник компанії.
За його словами, капітал компанії на середину цього року перевищив 2,3 млрд грн порівняно із 2,2 млрд грн на початок року.
Зазначається, що зростання кількості посилок рік до року в червні 2026 року досягло від 12% до 17%.
“Зростання кількості посилок рік до року в червні 2026-го, залежно від сегмента, склало від 12% до 17%, що свідчить про зростання довіри клієнтів”, – наголосив гендиректор.
Серед інших досягнень він виділив своєчасність доставки на рівні 98%, входження в топ-3 серед поштових операторів світу за якістю міжнародної доставки та 50%+ частку на надзвичайно конкурентному ринку міжнародних відправлень в Україні.
“Ми запустили “Укрпошта.Аптека” по всій країні та вперше в історії України забезпечили можливість розраховуватися банківською карткою у 100% населених пунктів”, – додав Смілянський.
Решта показників діяльності за перше півріччя поки відсутні.
Напередодні Смілянський повідомляв про розширення мережі поштоматів швидкої видачі. Зокрема, послугу відкрито у Львівській та Івано-Франківській областях. Також розпочато їх встановлення у прифронтових Харківській, Сумській та Полтавській областях. Раніше відповідні поштомати були вже відкриті в Одесі, Вінниці, Хмельницькому, Миколаєві, Києві (122 відділення) , Дніпрі, Запоріжжі та Кропивницькому.
Як повідомлялось, за січень-березень 2026 року компанія отримала чистий збиток 204,8 млн грн, що на 1,1 млн грн, або 0,5%, більше за аналогічний період 2025 року, тоді як її виручка зросла на 1,1% – до 13 млрд 118,42 млрд грн.
Акціонери ПрАТ “Виробниче об’єднання “Стальканат” (Одеса) мають намір скерувати на виплату дивідендів 121 млн 23,673 тис. грн з розрахунку 0,58 грн на одну акцію з частки прибутку за минулий рік.
Згідно із повідомленням компанії у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), збори акціонерів призначено на 30 липня поточного року.
У порядку денному два питання: прийняття рішення про виплату дивідендів та про внесення змін до цивільно-правових договорів, що укладалися з членами наглядової ради.
Згідно з проєктами рішень, з якими ознайомилося агентство “Інтерфакс-Україна“, планується, зокрема, здійснити виплату дивідендів з частини чистого прибутку за підсумками 2025 року в розмірі 121 млн 23 тис. 673,48 грн. з розрахунку 0,58 грн на одну акцію шляхом безпосередньої виплати акціонерам. Строк виплати дивідендів – до 30 січня 2027 року.
Як повідомлялось, акціонери “Стальканату” на зборах 12 березня поточного року мали намір скерувати на виплату дивідендів 89 млн 724,447 тис. грн з розрахунку 0,43 грн на одну акцію з частки прибутку за минулий рік.
“Стальканат” у 2025 році отримав чистий прибуток у розмірі 590,809 млн грн, тоді як у 2024 році він був 184,808 млн грн. При цьому дохід від звичайної діяльності за минулий рік зріс на 20,2% – до 5 млрд 334,152 млн грн.
Підприємство 2024 року скоротило чистий прибуток на 34% порівняно з попереднім роком – до 184,808 млн грн з 280,060 млн грн. Водночас воно наростило чистий дохід на 33,3%, до 4 млрд 436,786 млн грн.
Середня чисельність працівників у 2024 році становила 1,056 тис. осіб, середній дохід одного працівника – 34,632 тис. грн.
“Стальканат” у 2023 році скоротив чистий прибуток на 13,8% порівняно з 2022 роком – до 280,060 млн грн з 325,073 млн грн, але наростив чистий дохід на 3,1%, до 3 млрд 328,170 млн грн.
“Стальканат” – один із найбільших виробників сталевих канатів і арматурних пасм у Східній Європі, лідер виробництва метизної продукції в Україні.
За даними НДУ на перший квартал 2026 року, у Давида Немировського перебуває 50% акцій, Антона Михаленка (нерезидент) – 24,9%, Марії Кондратюк – також 24,9%.
Статутний капітал ПрАТ “Стальканат” становить 35,472 млн грн, номінал акції – 0,17 грн.
Шведська H & M Hennes & Mauritz AB у другому кварталі 2026 фінансового року зберегла операційний прибуток майже на рівні минулого року на тлі зниження продажів у шведських кронах, поліпшення валової маржі та скорочення запасів.
Як повідомляється у звіті компанії, чисті продажі H&M у березні-травні становили SEK54,828 млрд проти SEK56,714 млрд за аналогічний період минулого року. У місцевих валютах продажі були майже на рівні минулого року, тоді як у шведських кронах на показник негативно вплинуло зміцнення крони.
Валовий прибуток у другому кварталі становив SEK31,045 млрд проти SEK31,425 млрд роком раніше, а валова маржа зросла до 56,6% з 55,4%. У компанії пояснили поліпшення маржі переважно роботою над ефективністю ланцюга постачання.
Операційний прибуток без урахування одноразових витрат зріс на 11% – до SEK6,592 млрд, а відповідна операційна маржа підвищилася до 12% з 10,4%. Водночас операційний прибуток з урахуванням витрат становив SEK5,913 млрд проти SEK5,914 млрд роком раніше, операційна маржа – 10,8% проти 10,4%.
Одноразові витрати на реструктуризацію у кварталі становили SEK679 млн і були пов’язані з організаційними змінами на ринках продажів та у центральних комерційних структурах компанії.
Чистий прибуток H&M у другому кварталі становив SEK3,963 млрд проти SEK3,962 млрд роком раніше, прибуток на акцію – SEK2,49 проти SEK2,48.
За перше півріччя 2026 фінансового року чисті продажі групи знизилися до SEK104,435 млрд зі SEK112,047 млрд, у місцевих валютах падіння становило 1%. Операційний прибуток за півріччя зріс до SEK7,425 млрд з SEK7,117 млрд, а операційна маржа – до 7,1% з 6,4%. Чистий прибуток збільшився до SEK4,667 млрд з SEK4,541 млрд.
Грошовий потік від операційної діяльності у другому кварталі зріс на 24% – до SEK10,591 млрд, за півріччя – на 15%, до SEK14,616 млрд.
Запаси товарів станом на кінець травня скоротилися на 10% – до SEK34,942 млрд з SEK38,817 млрд роком раніше. У валютно скоригованому вираженні запаси зменшилися на 2%. Частка запасів у продажах за останні 12 місяців знизилася до 15,8% з 16,6%.
“Наша довгострокова робота посилила прибутковість і дає нам добрі можливості створювати ще більше цінності для клієнтів”, – заявив CEO H&M Даніель Ервер.
За його словами, продажі у кварталі були дещо нижчими за план, однак прибутковість і ситуація із запасами розвивалися позитивно. Компанія продовжує спрощувати організацію, наближати ухвалення рішень до клієнта та у другому півріччі розпочне оновлення цифрової інфраструктури.
Станом на 31 травня 2026 року група H&M мала 4,038 тис. магазинів проти 4,166 тис. роком раніше. У першому півріччі компанія відкрила 41 магазин і закрила 104. Частка онлайн-продажів перевищує 30%.
У 2026 році H&M планує відкрити близько 90 нових магазинів і закрити близько 170. Компанія продовжує експансію в Латинській Америці: перший магазин у Ріо-де-Жанейро відкрився у квітні, у другому півріччі 2026 року H&M планує вийти на ринок Парагваю, а у 2027 році – Аргентини через франшизу.
Продажі H&M Group у місцевих валютах у червні 2026 року, за очікуваннями компанії, будуть на рівні аналогічного місяця минулого року.
H&M Group – один із найбільших світових fashion-ритейлерів. До групи входять бренди H&M, COS, Weekday, & Other Stories, ARKET, H&M HOME та Sellpy.
З повною версією звіта можна ознайомитися за посиланням.
Поточний інвестиційний бум навколо штучного інтелекту може різко сповільнитися, якщо очікувана віддача від технології виявиться нижчою за прогнози, попереджає Банк міжнародних розрахунків (Bank for International Settlements, BIS) у новому річному економічному звіті.
За оцінкою Experts Club, оптимізм навколо ШІ став одним із чинників, які підтримали світову економіку і фінансові ринки в останні місяці. Інвестиції у напівпровідники, центри обробки даних та енергетичну інфраструктуру зросли, а великі технологічні компанії стали одним із головних драйверів капітальних витрат.
Однак саме масштаб і швидкість цього процесу створюють нові ризики. BIS порівнює нинішній ШІ-бум із попередніми технологічними інвестиційними циклами — будівництвом каналів у 1830-х роках, залізничним бумом у Великій Британії у 1840-х, електрифікацією кінця 1920-х і дотком-бумом кінця 1990-х років.
Загальна риса цих періодів полягала в тому, що реальний технологічний прорив залучав більше капіталу, ніж могла виправдати комерційна віддача. У результаті такі буми завершувалися розворотом інвестицій і спадом, який зачіпав не лише окремі компанії, а й економіку загалом.
За даними BIS, п’ять найбільших гіперскейлерів — великих постачальників хмарних і обчислювальних потужностей — у 2025-2026 роках можуть витратити понад $1 трлн на капітальні вкладення, пов’язані з ШІ. Ці зобов’язання вже випереджають прибуток і вільний грошовий потік компаній, через що частина фінансування залучається через боргові ринки.
Генеральний керуючий BIS Пабло Ернандес де Кос, якого цитує The Wall Street Journal, заявив, що конкуренція за майбутню частку ринку могла призвести до надмірних інвестицій у ШІ. Якщо технологія не дасть очікуваної віддачі, сектор може виявитися вразливим, а поточний інвестиційний бум — різко обірватися.
Особливу тривогу BIS викликає не лише сам обсяг вкладень, а й те, як вони фінансуються. Йдеться про борг гіперскейлерів, ШІ-лабораторій, постачальників обладнання, будівельних та інженерних підрядників, зайнятих у створенні дата-центрів, енергетичних потужностей та іншої інфраструктури.
Якщо найбільші замовники сповільнять або зупинять капітальні витрати, компанії в ланцюгу постачання можуть зіткнутися з різким падінням виручки і складнощами з обслуговуванням боргу. Це може посилити тиск на ринки інструментів із фіксованою дохідністю, корпоративних облігацій і приватного кредиту.
BIS підкреслює, що йдеться не про заперечення довгострокового потенціалу штучного інтелекту. Навпаки, ШІ може підвищити продуктивність в економіці, але перехід до цієї моделі супроводжується невизначеністю: поки незрозуміло, наскільки швидко компанії зможуть впровадити технологію в реальні виробничі процеси і монетизувати її в масштабах, достатніх для виправдання нинішніх інвестицій.
Ще один ризик пов’язаний з інфраструктурними обмеженнями. Розвиток ШІ вже стикається з дефіцитом електроенергії, мережевого обладнання, потужних напівпровідників і можливостей для швидкого будівництва дата-центрів. Ці обмеження можуть підвищувати вартість проєктів і водночас посилювати переінвестування, якщо компанії прагнуть заздалегідь закріпити за собою потужності через довгострокові контракти.
Для фінансової системи ключова загроза полягає в тому, що можливе розчарування у віддачі від ШІ може збігтися з уже наявними вразливостями — високою оцінкою акцій технологічних компаній, зростанням боргу, активністю небанківського фінансового сектору і підвищеною чутливістю ринків до зміни очікувань щодо процентних ставок.
У цьому сценарії ШІ-бум може перетворитися з джерела зростання на фактор фінансової нестабільності. Спочатку може відбутися зниження капіталовкладень і падіння замовлень в інфраструктурному ланцюгу, потім — погіршення становища позичальників, розширення кредитних спредів і переоцінка активів, пов’язаних із ШІ.
Для бізнесу та інвесторів головний висновок BIS полягає в тому, що технологічний прогрес не скасовує фінансової дисципліни. Навіть якщо штучний інтелект справді стане однією з ключових технологій найближчого десятиліття, це не гарантує, що всі нинішні інвестиції окупляться, а всі компанії, які беруть участь у гонці, збережуть стійкість.
BIS, або Банк міжнародних розрахунків, — міжнародна фінансова організація зі штаб-квартирою в Базелі, Швейцарія. Банк був створений у 1930 році і вважається одним із найстаріших міжнародних фінансових інститутів. Його основне завдання сьогодні — сприяння глобальній грошово-кредитній і фінансовій стабільності через співпрацю центральних банків, дослідження, статистику, аналітичні звіти та підтримку міжнародних фінансових стандартів. BIS часто називають “банком центральних банків”, оскільки він працює насамперед із центральними банками та міжнародними фінансовими організаціями.
ПрАТ “Славутський пивоварний завод” (Славута, Хмельницька обл.) розпочне виплату дивідендів за підсумками 2025 року 15 липня.
Як повідомила компанія в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) у вівторок, відповідне рішення 30 червня ухвалила наглядова рада, визначивши 15 липня також датою складання переліку акціонерів.
Виплата дивідендів здійснюватиметься безпосередньо акціонерам до 4 листопада 2026 року.
Як повідомлялося, річні загальні збори акціонерів 23 квітня ухвалили спрямувати на виплату дивідендів 1,75 млн грн із чистого прибутку за 2025 рік. Розмір дивідендів становить 2 грн на одну просту іменну акцію, що становить 117,6% річних.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, за підсумками 2025 року ПрАТ “Славутський пивоварний завод” отримало 16,97 млн грн чистого прибутку, що на 27,1% більше показника 2024 року. Водночас чистий дохід підприємства збільшився на 28,2% – до 120,07 млн грн.
Кількість працівників на заводі за рік зросла зі 95 до 105 осіб. Статутний капітал товариства наразі становить 1,49 млн грн.
ПрАТ “Славутський пивоварний завод” (Славута Хмельницької обл.) засноване 31 січня 2008 року. Підприємство спеціалізується на виробництві пива та солоду, а також виготовляє тару з пластмас.
За даними сайту компанії, завод має власну солодовню та три виробничі цехи: варний, бродильно-табірний і цех розливу. Виробничі потужності дозволяють виготовляти понад 10 видів непастеризованого пива, які реалізуються під торговими марками “Славутське”, “Князь Сангушко”, “Княгиня Сангушко” та “Жигулівське”. Підприємство має власну торговельну мережу магазинів розливного пива, а також низку дистриб’юторів у західних та центральних регіонах України.
Основними акціонерами ПрАТ є Кмитюк Тетяна (17,89%), Павловський Станіслав (14,65%), Лавренюк-Ульяніч Лариса (6,72%) та ТОВ “Грінезіс Плюс” (5,7%).
АКЦИЯ, ДИВІДЕНДИ, НКЦПФР, ПРИБУТОК, Славутський пивоварний завод
ПрАТ “Промарматура” (Дніпро) спрямувала на виплату дивідендів з 4 млн 65,383 тис. грн нерозподіленого прибутку.
Згідно з повідомленням компанії у системі розкриття інформації НКЦПФР, таке рішення прийняли позачергові загальні збори акціонерів, проведені дистанційно 19 червня.
“Нерозподілений прибуток, отриманий товариством станом на кінець 2025 року в розмірі 127,280 млн грн розподілити наступним чином: частину нерозподіленого прибутку в розмірі 4 млн 65,383 тис. грн направити на виплату акціонерам товариства у вигляді дивідендів; іншу частину нерозподіленого прибутку не розподіляти, залишити у розпорядженні товариства для виконання його статутних цілей. Резервний капітал товариства не поповнювати, оскільки він сформований у повному обсязі”, – говориться в рішеннях зборів.
При цьому затверджено загальний розмір дивідендів на одну просту акцію в сумі 24,50 грн.
Строк виплати дивідендів: товариство буде виплачувати дивіденди частками щомісячно протягом строку виплати дивідендів.
Як повідомлялось, згідно з річним звітом ПрАТ “Промарматура” за підсумками роботи у 2025 році отримало чистий прибуток 4,198 млн грн проти збитку у 2024 році у розмірі 2,304 млн грн. Чистий дохід за цей період зріс до 250,448 млн грн зі 188,732 млн грн. Нерозподілений прибуток підприємства на кінець 2025 року становив 127,280 млн грн. Завод у 2023 році отримав чистий прибуток 11,407 млн грн проти чистого збитку у 2022 році у розмірі 29,995 млн грн.
Компанія “Промарматура” створена у грудні 1994 року, працює на ринку трубопровідної арматури.
За даними НДУ на перший квартал 2026 року, по 50% акцій ПрАТ перебувають у власності двох фізичних осіб – громадян України Ігоря Межебовського та Олександра Челядіна.
Статутний капітал компанії становить 7,218 млн грн.
