Другий за величиною український оператор мобільного зв’язку “ВФ Україна” (“Vodafone Україна”, VFU) у січні-березні 2025 року збільшив дохід на 14% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 6,59 млрд грн, скоротивши чистий прибуток на 24% – до 697 млн грн.
Зниження показника чистого прибутку на 24% порівняно з аналогічним періодом минулого року відбулося внаслідок реструктуризації єврооблігацій, збільшення інвестицій та зростання податкових платежів, йдеться у повідомленні на офіційному сайті “ВФ Україна” у п’ятницю.
Основними драйверами зростання доходу компанії стали збільшення обсягів використання даних, зростання кількості інтернет-користувачів і, як наслідок, зростання доходів як від мобільного, так і від фіксованого зв’язку. Це також сприяло збільшенню показника OIBDA на 5% – до 3,34 млрд грн, сказано у повідомленні.
Показник ARPU (середній дохід на одного користувача) у першому кварталі 2025 року зріс на 15% у порівнянні з показником першому кварталу торік до 128,1 грн/міс. Водночас абонентська база у вказаний період незначно скоротилась на 0,6% – до 15,7 млн користувачів.
Маржа OIBDA залишилася на високому рівні – 50,7%. Вона знизилась на 4,6 п.п. порівняно з першим кварталом 2024 року, переважно через зростання вартості електроенергії, збільшення витрат на забезпечення енергетичної стійкості мережі та підвищення плати за користування радіочастотним ресурсом.
“Vodafone Україна” у січні-березні 2025 року майже подвоїв інвестиції в інфраструктуру – вони зросли на 95% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року – до 1,59 млрд грн.
Серед пріоритетних напрямків, в які інвестувала компанія, енергонезалежність. За перші три місяці 2025 року “Vodafone Україна” значно підвищила енергетичну стійкість мережі, зокрема, збільшивши у 1,5 раза кількість точок мобільного зв’язку, здатних працювати під час тривалих відключень електроенергії, йдеться у повідомленні.
Компанія інвестувала у розширення покриття і збільшення ємності мережі, процеси підготовки до технологій наступного покоління. “Vodafone Україна” запустила 1,171 новий мережевий стандарт для покращення покриття та якості зв’язку. Оператор також розпочав підключення мобільних базових станцій за допомогою пасивних оптичних мереж xPON, що дозволить здійснити більш плавний перехід до мобільних технологій наступного покоління – 5G, а в майбутньому, можливо, і 6G.
Впродовж першого кварталу тривала робота у напрямку розвитку і модернізації мереж фіксованого зв’язку. “Vodafone Україна” розпочала модернізацію телекомунікаційної інфраструктури оператора фіксованого зв’язку Frinet і продовжив розбудову фіксованих широкосмугових мереж з використанням сучасної технології GPON.
У січні-березні “Домашній інтернет” від “Vodafone Україна”, що залишається працездатним навіть під час відключень електроенергії, з’явився у ще 124 тис. домогосподарств. Загальне покриття фіксованого зв’язку компанії за всіма технологіями вже перевищує 1,9 млн домогосподарств. Компанія активно розширює присутність у нових регіонах – в Києві, Одесі, Дніпрі, Харкові, Львові, Запоріжжі, Миколаєві, Івано-Франківську, Полтаві, Чернігові, Житомирі, Луцьку, Рівному та Тернополі, йдеться у повідомленні.
“Vodafone Україна” також запустив свою першу тарифну лінійку “3 в 1” – GigaCombo, яка об’єднує мобільний зв’язок, фіксований інтернет і телебачення в одному тарифному пакеті.
Загалом з початку повномасштабної війни, “Vodafone Україна” інвестував у розвиток телекомунікаційної інфраструктури в Україні понад 17 млрд грн.
У лютому 2025 року група “Vodafone Україна” успішно завершила реструктуризацію своїх єврооблігацій, викупивши облігації на суму майже $100 млн. Залишок зобов’язань тепер становить $300 млн, сказано у повідомленні компанії.
Загальні збори акціонерів АТ “Концерн “Галнафтогаз” вирішили спрямувати більшу частину чистого прибутку за 2024 рік на виплату дивідендів, повідомляється в системі розкриття інформації SMIDA.
Як зазначається в повідомленні, загальний розмір дивідендів, що підлягають виплаті за підсумками минулого року, становить 1,26 млрд грн. Розмір дивідендів на одну акцію – 0,064 грн. Строк виплати – з 26 травня до 30 жовтня 2025 року (включно).
На виконання зазначаного рішення рада директорів концерну 8 травня ухвалила визначити 23 травня датою складення переліку осіб з правом на отримання дивідендів.
Як повідомлялося, за підсумками 2024 року АТ “Концерн “Галнафтогаз” отримав 1,424 млрд чистого прибутку. “Наша компанія виплачує дивіденди з одного бізнесу та реінвестує кошти у створення нової інфраструктури та робочих місць в Україні в інших. Мова про наші проекти у відновлюваній енергетиці – будуємо ВЕС потужністю 147 МВт, в планах друга черга, але вже більшої потужності – на 190 МВт; в процесі будівництва також завод з виробництва біопалив, розвиваємо аграрний напрямок. Інвестиції тільки в альтернативну енергетику складають понад €600 млн. Ці проекти реалізуються попри всі воєнні ризики, що свідчить про наявність довгострокової бізнес-мотивації нашої компанії всередині країни”, – прокоментував СЕО групи компаній ОККО Василь Даниляк.
Зареєстрований на Кіпрі акціонер компанії “ГНГ РІТЕЙЛ ЛІМІТЕД” (GNG RETAIL LIMITED) Віталія Антонова, котрий є власником 99,22619% її акцій, ініціював розподіл прибутку на зборах акціонерів 30 квітня 2025 року так: 1,26 млрд грн – на дивіденди, а 165,67 млн грн залишити нерозподіленими у розпорядженні АТ.
Ще один проєкт рішення зборів щодо розподілу прибутку передбачав залишити його нерозподіленим у розпорядженні АТ.
“Галнафтогаз” управляє однією з найбільших мереж АЗК “ОККО”, яка налічує понад 400 комплексів з мережею закладів харчування. До складу концерну також входять інші бізнеси.
У червні 2024 року ЄБРР і “ОККО” на Конференції з відновлення України в Берліні уклали кредитну угоду на EUR60 млн для будівництва нового заводу з виробництва біоетанолу в Тернопільській області потужністю 83 тис. тонн на рік. Його планують побудувати за два роки. Продукцію продаватимуть на зовнішньому та внутрішньому ринках.
Нещодавно СЕО групи компаній “OKKO” Василь Даниляк повідомив, що її установка зберігання енергії (УЗЕ) 20 МВт, проєкт якої було завершено наприкінці 2024 року, може почати надавати НЕК “Укренерго” послуги з балансування енергосистеми наступного місяця.
Він також зазначив, що група диверсифікує свій бізнес і в рамках диверсифікації розвиває, зокрема, низку проєктів у відновлюваній енергетиці.
За словами Даниляка, наразі триває активна підготовка до будівництва ВЕС 147 МВт у Волинській області, кредитування під яку виділила низка МФО: першу чергу ВЕС компанія планує завершити до кінця цього року, а на повну потужність вона запрацює наприкінці першого кварталу наступного року.
Даниляк також повідомив про подальші плани: реалізувати більший проєкт у Волинському регіоні – ВЕС на 190 МВт, над яким робота триває останні два роки. Його вартість оцінено у EUR300 млн, тоді як ВЕС 147 МВт – у EUR240 млн.
За його словами, компанія працює з різними фінустановами для залучення коштів під цей проєкт.
Великий виробник скляної тари ТОВ “Костопільський завод скловиробів” (КЗС, Рівненська обл.) завершив 2024 рік з чистим прибутком 76,5 млн грн, що у 6,6 раза менше аналогічного показника 2023 року.
Згідно з оприлюдненим в системі розкриття інформації НКЦПФР фінансовим звітом підприємства, його чистий дохід скоротився на 18% – до 1 млрд 467,8 млн грн.
Від операційної діяльності товариство отримало 100,9 млн грн прибутку (у 6,2 раза менше), а валовий прибуток зменшився втричі – до 235,3 млн грн.
Основною продукцією компанії є тара для напоїв (91% виробленої минулого року продукції), а частка флаконів становила 9%.
Осяг виробництва становив 360,449 млн штук (64,44 тис. тонн) на 1млрд 458,8 млн грн, середньореалiзацiйнi ціни продуктів – 22,63 тис. грн. без ПДВ/ 1 тонну
За даними заводу, в минулому році на експорт було поставлено 51% реалізованої продукції (755,3 млн грн), зокрема в Польщу, Угорщину, Румунію, Болгарію, Словаччину, Молдову, Литву, Латвiю, Естонію.
Основними споживачами були компанії Trade pol (20% загальної суми виручки), Varda drink (7%), Group AWW Spolka (5%), а також “Юрiя-фарм” (7%), “Алко-трейдинг” (5%).
Основними постачальниками сировини, матеріалів та товарів для склозаводу були “Папернянський кар’єр скляних пiскiв”, “Юг-Трейдинг-групп”, “Гласс-Альянс”, ЕК “Сiленд”, “УкрЮгiмпекс”, “Нафтахiм”, “Луцьккартон”, Київський картонно-паперовий комбінат. Соду постачала польська Ciech S.F, польовий шпат – турецька Sankar Global.
У звіті нагадується, що “Костопiльський завод скловиробів” є одним з найбільших промислових підприємств Рiвненщини та входить до п’ятірки найбільших виробників скляної тари в Україні.
Серерд конкурентів в Україні завод вказує “Вiльногiрськ скло” та “Ветропак Гостомельский склозавод”.
“З метою утримання своїх конкурентних позицій на ринку склотари України та за її межами, завод інвестує значні кошти у розвиток. Зокрема, для мiнiмiзацiї власного енергоспоживання в червні 2023 року введено в експлуатацію дахову сонячну електростанцію вартістю 34,2 млн грн”, – зазначається у звіті.
КЗС повідомляє, що планує щорічно нарощувати обсяги виробництва склотари на 10-15% i вiдповiдно збільшувати рівень її реалiзацiї.
Станом на початок 2025 року на заводі працювало 503 особи.
За даними YouControl, голова ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник володіє 19,46% ТОВ “КЗС”, члени його родини Тетяна, Кирило та Іван Олійники – відповідно 16,27% та по 6,9%, ще 22% належить болгарській “Фішерман Інвестментс”, 9,06% – Андрію Рибицькому.
Об’єднання лікувально-оздоровчих закладів профспілок України ПрАТ “Укрпрофоздоровниця” за підсумками 2024 року отримало 14,6 млн грн чистого прибутку проти 60,9 млн грн збитку за 2023 рік.
Як повідомило об’єднання в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), його чистий дохід збільшився на 25,4% – до 17,2 млн грн.
Згідно зі звітом, активи “Укрпрофоздоровниці” у 2024 році зросли на 8,2% – до 927 млн грн. При цьому поточні зобов’язання зменшилися на 0,2% – до 93,4 млн грн, тоді як довгострокові на кінець року були відсутні.
Непокритий збиток ПрАТ минулого року зменшився на 6,3% і становив 282,1 млн грн.
Як зазначається, медичну діяльність у 2024 році проводили 17 санаторно-курортних закладів об’єднання. Найбільше пацієнтів прийняли держпідприємство (ДП) “Клінічний санаторій “Роща” (8,5 тис. осіб), ДП “Клінічний санаторій “Хмільник” (7,1 тис.) та ДП “Клінічний санаторій “Карпати” (6,3 тис.).
Крім того, заклади “Укрпрофоздоровниці” минулого року розмістили 220 внутрішньо переміщених осіб, з них 65 дітей. Також оздоровлення в його закладах пройшли 12 тис. військовослужбовців та членів їхніх сімей, з яких реабілітацію пройшли 11,4 тис. осіб.
“Укрпрофоздоровниця” заснована Федерацією профспілок України і Фондом соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності. Є найбільшим об’єднанням у сфері санаторно-курортних послуг країни. В його користуванні – 61 родовище мінеральних вод і 13 родовищ лікувальних грязей.
Державний ПриватБанк (Київ) у січня-березні 2025 року отримав 16,9 млрд грн чистого прибутку, що на 21,9%, або 3,0 млрд грн більше, ніж рік тому, коли чистий прибуток складав 13,9 млрд грн.
Прибуток банку до оподаткування становив 22,3 млрд, що на 19,1%, або 3,5 млрд грн більше за перший квартал 2024 року.
Згідно зі звітністю, чистий процентний дохід ПриватБанку порівняно з першим кварталом 2024 року зріс на 16,4% – до 18,49 млрд грн, тоді як чистий комісійний – на 4,9%, до 6,64 млрд грн.
Чистий прибуток від операцій з інвалютою за звітний період збільшився на 11,8% – до 1,46 млрд грн. Окрім того ще 0,40 млрд грн принесла переоцінка іноземної валюти, тоді як у першому кварталі 2024 року її результат був негативним – 0,90 млрд грн.
Водночас витрати на виплати працівникам зросли на 29,6% – до 3,64 млрд грн, інші операційні та адмінвитрати – на 11,1%, до 2,65 млрд грн.
Кошти на рахунках фізичних осіб за перший квартал 2025 року збільшилися на 1,6%, або на 7,3 млрд грн., – до 612,8 млрд грн, разом з тим кількість клієнтів-фізосіб скоротилася з 18,32 млн до 18,2 млн.
Зазначається, що чистий кредитний портфель ПриватБанку за січень-березень зріс на 5 млрд грн – до 117,8 млрд грн, кількість бізнес-клієнтів банку збільшилася з 910 тис. до 918 тис.
Банк повідомив, що у першому кварталі провів масштабне оновлення Privat24, у тому числі були розширені можливості доступності для всіх категорій клієнтів. В результаті число його користувачів зросло з 13,76 млн до 13,9 млн.
У той же час загальні активи ПриватБанку за перший квартал 2025 року у порівнянні з минулим кварталом зменшились на 1,1%, або на 8,6 млрд грн, до 752,8 млрд грн.
Окрім того, за квартал кількість відділень ПриватБанку скоротилася на три – до 1160, банкоматів – на 11, до 6,847 тис., тоді як терміналів та POS-терміналів зросла відповідно на 19 та більше 10 тис. – до 10,439 тис. та 326,12 тис.
За даними Національного банку України, ПриватБанк станом на початок цього року займав перше місце за загальними активами (947,13 млрд грн, або 25,3%) серед 61-го банку.
ПрАТ “Українська фінансова житлова компанія” (“Укрфінжитло”), що виступає розпорядником держпрограми “єОселя”, за підсумком 2024 року збільшило активи на 54% – до 93,76 млрд грн.
Згідно з річною фінансовою звітністю підприємства, розміщеною у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), його доходи минулого року збільшилися на 25,7% і склали 10,3 млрд грн, а витрати виросли у 2,7 раза – до 2,73 млрд грн.
Нерозподілений прибуток компанії на кінець 2024 року склав 9,5 млрд грн.
Станом на 31 грудня 2024 року фінансові інвестиції в цінні папери компанії становили 68,9 млрд грн, отримано кредитів на 12,9 млрд грн. Чистий прибуток підприємства виріс на 5% і склав 6,2 млрд грн.
Як повідомляється, у 2024 році “Укрфінжитло” видав банкам-партнерам на фінансування програми “єОселя” кредитів на 14,4 млрд грн, у тому числі в розрізі кварталів: перший квартал – 3,7 млрд грн; другий квартал – 4,3 млрд грн; третій квартал – 3,3 млрд грн; четвертий квартал – 3 млрд грн.
Крім того, 3,3 млрд грн у 2024 році сплачено товариством на користь держави до бюджетів всіх рівнів та інших цільових фондів у вигляді податків, зборів та інших обов’язкових платежів.
“Укрфінжитло” також планує розподілити 1,87 млрд грн дивідендів з чистого прибутку за 2024 рік до державного бюджету.
Як повідомлялося, програма доступного іпотечного кредитування “єОселя” запрацювала в Україні з жовтня 2022 року. На пільгову іпотеку під 3% річних строком до 20 років із первісним внеском від 20% вартості житла можуть претендувати військовослужбовці-контрактники ЗСУ, працівники сектора безпеки та оборони, медпрацівники, педагоги, науковці. З 1 серпня 2023 року подати заявку на участь у програмі “єОселя” під 7% можуть ветерани війни, учасники бойових дій, внутрішньо переміщені особи (ВПО) та громадяни, які не мають власного житла більше за нормативну площу.
За умовами програми, пільгові категорії учасників можуть придбати житло в споруджуваному будинку, і будинках не старше 10 років (у столиці та обласних центрах), решта учасників – у будинку не старше трьох років або об’єкті, що будується. ВПО можуть взяти участь в “єОселі” під 7% річних та придбати житло віком до 10 років або житло на стадії будівництва по всій території України, де працює програма.
Кабінет міністрів України постановою №939 від 16 серпня вніс зміни до умов “єОселі”. Зокрема, з 19 вересня можна використати сертифікати “єВідновлення” як початковий внесок для придбання житла за “єОселею”, можна купувати майнові права на приватні будинки на етапі будівництва, збільшено ставки виплат після 10 років обслуговування позики. З 19 жовтня для молоді віком до 25 років зменшено розмір першого внеску (від 10%).
У програмі беруть участь 11 банків-партнерів: державні Ощадбанк, ПриватБанк, Укргазбанк, Сенс Банк, Sky Bank, банк “Кредит Дніпро”, банк “Глобус”, Таскомбанк, Bisbank, Радабанк.
Загалом станом на 1 травня за весь час дії програми пільгової іпотеки “єОселя” (з 2022 року) власниками житла стали 16600 родин, загальна сума отриманих кредитів становить 27,302 млрд грн.
