АТ “Черкаський автобус”, за попередніми даними, завершило 2024 рік з чистим прибутком 122,08 млн грн, що на 33% менше за аналогічний показник 2023 року, свідчить інформація до порядку денного загальних зборів акціонерів товариства за підсумками минулого року.
Згідно з оприлюдненим у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) проєктом рішення зборів, запланованим на 11 квітня, акціонери мають намір залишити 95%, або 115,98 млн, отриманого прибутку в розпорядженні товариства, 5% (6,1 млн грн) спрямувати до резервного фонду.
Як повідомлялося, за результатами роботи у 2023 році акціонери “Черкаського автобуса” також спрямували чистий прибуток на розвиток.
На зборах планується, зокрема, затвердити плановий показник прибутку на 2025 рік розміром 102,84 млн грн.
За даними “Черкаського автобуса”, на початок 2025 року його нерозподілений прибуток становив 267,28 млн грн (роком раніше – 151,3 млн грн).
Активи товариства за 2024 рік зросли на 40,6% порівняно з 2023 роком – до 1 млрд 132 млн грн, зокрема сумарна дебіторська заборгованість скоротилася на 7,7% – до 315,7 млн грн, тоді як запаси зросли на 74,5% – до 658,1 млн грн.
Компанія наростила поточні зобов’язання на 51,4% – до 543 млн грн, довгострокові – на 17,3%, до 137,1 млн грн.
Чистий прибуток на одну акцію номіналом 2 грн склав 1,5 грн проти 2,24 грн роком раніше.
Заснований у 1994 році завод “Черкаський автобус” випускає автобуси малого класу Ataman (зокрема шкільні), а також іншу колісну техніку на агрегатах японської Isuzu.
За даними ресурсу Clarity-project, у 2024 році компанія збільшила чистий дохід на 2,6% проти 2023 року – до 1 млрд 771 млн грн.
За даними НКЦПФР на третій квартал 2024 року, керівник бізнесу “Ісудзу-Атаман Україна” Олександр Дорош володіє майже 42,29% акцій АТ “Черкаський автобус”, три фізособи, зокрема й багаторічний голова правління Віталій Раабе, володіють по 7,9275% кожна, ще дві – майже по 5,4% і 8,25%.
Статутний капітал товариства – 162,97 млн грн.
“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів, у другому кварталі 2025 фінансового року (ФР, липень-вересень 2024 року) отримав $56 млн чистого прибутку порівняно із $133 млн за аналогічний період 2024ФР.
Згідно з квартальним звітом, опублікованому на сайті компанії в п’ятницю, консолідована виручка “Кернел” у другому кварталі 2025ФР сягнула $1149 млн, збільшившись на 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року на тлі низької порівняльної бази, зумовленої відсутністю стабільних експортних операцій із зерном у липні-вересні 2023 року.
“Таке зростання було зумовлене насамперед зростанням продажів харчової олії, що було зумовлено як збільшенням обсягів експорту, так і зростанням світових цін”, – зазначила компанія.
В той же час Група визнала чистий збиток від зміни справедливої вартості біологічних активів у розмірі $33 млн порівняно зі збитком у розмірі $12 млн, визнаним у 1-му кварталі 2024ФР, уточнюється також у звіті.
Також зазначається, що собівартість реалізованої продукції Групи зросла на 18% до $960 млн, головним чином через збільшення на 45% собівартості реалізованої продукції та використаної сировини, що відображає посилення конкуренції за сировину та обмеженість поставок. Натомість транспортно-заготівельні витрати знизилися на 52% порівняно з аналогічним періодом минулого року, склавши лише 10% від загальної собівартості реалізованої продукції, завдяки зниженню фрахтових ставок, підтриманих стабільними експортними операціями з Чорноморського регіону.
Внаслідок різкого зростання собівартості реалізації, яке випереджало зростання виручки, валовий прибуток у другому кварталі 2025 фінансового року скоротився на 28% порівняно з аналогічним періодом минулого року і на 5% порівняно з попереднім кварталом, склавши $157 млн.
Інші операційні доходи за три місяці, що закінчилися 31 грудня 2024 року, склали $10 млн доларів США, що на 55% менше, ніж за аналогічний період минулого року, переважно відображаючи прибуток від врегулювання цінової різниці в контрактах, інвентаризації запасів, а також отриманих штрафів і претензій, нарахованих за операціями з торгівлі олією та зерном.
Зазначається, що загальні та адміністративні витрати у другому кварталі 2025ФР різко зросли на 42% порівняно з аналогічним періодом минулого року, сягнувши $75 млн. Цей сплеск був переважно зумовлений збільшенням витрат на заробітну плату та пов’язаних з нею витрат, а також збільшенням витрат на юридичні та професійні послуги.
В результаті показник EBITDA “Кернел” у другому кварталі 2025ФР склав $118 млн, що на 42% менше, ніж у попередньому кварталі і на 30% – ніж у другому кварталі 2024ФР.
В цілому за перше півріччя 2025ФР чистий прибуток компанії виріс на 73% – до $77 млн, EBITDA – на 29%, до $287 млн, а виручка – на 22%, до $1 млрд 947 млн.
Агрохолдинг “Кернел” є найбільшим у світі експортером соняшникової олії, одним із найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Чистий прибуток “Кернелу” за 2024ФР знизився на 44% до 2023ФР – до $167,95 млн, тоді як виторг зріс на 4% – до $3,581 млрд, а EBITDA знизилася на 30% – до $381 млн.
АТ “Кременчуцький завод металевих виробів” (КрЗМВ, Полтавська обл.), що входить до складу активів Крюковського вагонобудівного заводу (КВБЗ), завершив 2024 рік з чистим прибутком 5,569 млн грн, що в 4,2 рази більше за аналогічний показник 2023 року.
Згідно з порядком денним загальних зборів акціонерів товариства, намічених на 3 квітня, планується залишити прибуток нерозподіленим.
Акціонери також планують, зокрема, розглянути питання припинення дії ревізійної комісії та дострокового припинення повноважень її членів, затвердити рішення наглядової ради щодо призначення зовнішнього аудитора (ТОВ “Полтавське бюро судово-економічної експертизи та аудиту”) та умов договору з ним.
КрЗМВ спеціалізується на виробництві металевих та дерев яних конструкцій (шпали дерев’яні просочені для залізниць широкої колії, опори для повітряних ліній електрозв’язку та електропередач, кіоски, павільйони, контейнери).
Завод з 2008 року входить до складу КВБЗ. Згідно з даними Clarity Project, 75% товариства володіє естонська Skinest Finants, а кінцевими бенефіциарами є голова наглядової ради і президент АТ “КВБЗ” Володимир Приходько і його дружина Наталя.
У 2023 році КрЗМВ отримав 1,32 млн грн чистого прибутку проти 0,28 млн грн роком раніше за зростання чистого доходу на 44% – до 40,84 млн грн, а за результатами січня-вересня минулого року його чистий дохід збільшився більш ніж вдвічі – до 60,1 млн грн.
Нерозподілений прибуток станом на 1 жовтня 2024 року становив 10,88 млн грн.
Державний ПриватБанк наростив чистий прибуток за 2024 рік на 6,3% – до 40,14 млрд грн, зберігши за собою лідерство у п’ятірці найприбутковіших банків країни, свідчать дані Національного банку України (НБУ).
Згідно з ними, слід за Приватом йдуть ще два державні банки – Ощадбанк і Укрексімбанк. Ощад збільшив свій чистий прибуток майже в 2,5 рази – до 14,83 млрд грн у порівнянні з Ексімом, посунувши його на третє місце з прибутком 5,56 млрд грн (+71% до минулого року).
Четверту та п’яту позиції посіли банки з іноземним капіталом: Райффайзен та ОТП. При цьому, чистий прибуток першого скоротився на 10,6% – до 4,28 млрд грн, тоді як ОТП наростив його на 10,9% – до 4,12 млрд грн.
Другу п’ятірку найприбутковіших банків 2024 очолив Креді Агріколь, який збільшив свій чистий прибуток на 46,5% – до 4,09 млрд грн. До неї також увійшли: Укрсиббанк – 4,08 млрд грн (-3,4% до показнику за 2023 рік), ПУМБ – 3,94 млрд грн (-0,3%), Сенс – 3,81 млрд грн (+33,3%). Замикає її Універсалбанк (mono), який зміг збільшити чистий прибуток торік майже вдвічі – до 3,72 млрд грн.
Згідно зі статистикою НБУ, чистий прибуток був вищим за відмітку в 1 млрд грн ще в чотирьох банків: Сітібанк – 3,34 млрд грн (-6,9%), Укргазбанк – 2,91 млрд грн (+50,4%), а також у банку “Південний” та А-Банку, які збільшили чистий прибуток у 2,2 та 2,9 рази – до 2 млрд грн та 1,36 млрд грн, відповідно.
Прибуток державного Ощадбанку до оподаткування за 2024 рік склав 18,7 млрд грн порівняно із 9,3 млрд грн у 2023 році та 0,6 млрд грн у 2022 році, повідомив банк у прес-релізі у четвер.
Згідно з ним очікується, що сума податку на прибуток та дивідендів, яку Ощадбанк сплатить за результатами роботи в 2024 році до державного бюджету, становитиме 12,2 млрд грн: 9,9 млрд грн податку на прибуток та 2,3 млрд грн дивідендів, що на 5,8 млрд грн більше, ніж 2023 року.
Банк відзначає, що такі результати стали можливими за рахунок нарощення валюти балансу з одночасним розвитком бізнесу. Це сприяло підвищенню чистого процентного доходу Ощаду на 5,5 млрд грн, або 29%.
Окрім цього, робота з проблемними позичальниками та інші заходи з урегулювання проблемної заборгованості допомогли банку розформувати резерви на 2,3 млрд грн.
Згідно з релізом, обсяг чистого кредитного портфеля Ощадбанку за 2024 рік збільшився на 22 млрд грн, або 25% та перевищив позначку 111 млрд грн. Це стало можливим за рахунок активного кредитування як бізнесу (+15,9 млрд грн з початку року), так і фізосіб (+6,1 млрд грн).
Відзначається, що важливим напрямом інвестицій Ощаду були вкладення в державні боргові цінні папери, портфель яких зріс на 72,8 млрд грн (у номіналі), або на 68% з початку 2024 року. Протягом минулого року банк придбав ОВДП на 120 млрд грн, що збільшило його частку ринку з 16,3% до 20,3%, а питома вага в прирості ОВДП по банківській системі досягла 32%.
Ощадбанк також уточнив, що збільшив перерахування податків, зборів та сплачених дивідендів до державного бюджету в 2024 році в тричі – до рекордних 17,2 млрд грн, з яких 10,6 млрд грн – податок на прибуток (у т.ч. 2,9 млрд грн за підсумками 2023 року та 7,7 млрд грн за результатами роботи в 2024 році).
Згідно з даними Національного банку України (НБУ), станом на 1 грудня 2024 року Ощадбанк посідав 2-ге місце (439,37 млрд грн) за загальними активами серед 61 банку країни. Чистий прибуток фінустанови за 11 місяців минулого року становив 12,86 млрд грн.
Платоспроможні банки України за попередніми даними минулого року отримали 103,69 млрд грн чистого прибутку, це на 24,6% більше за показник 2023 року, такий результат зумовлений переважно зростанням кредитів високої якості та вкладень в ОВДП, повідомляється на сайті Національного банку України (НБУ) в середу ввечері.
“Дохідність кредитів у 2024 році стабілізувалася, однак їх обсяги продовжили зростати. За рік чистий гривневий кредитний портфель бізнесу зріс на 21%, населення – на майже 40%. Додатковий фактор збереження прибутковості банків за підсумками 2024 року – це зростання обсягу вкладень в ОВДП за рік на 35%”, – наводить дані центробанк.
Так, згідно зі статистикою НБУ, гривневий кредитний портфель бізнеса зріс до 385,39 млрд грн, а населення – до 221,36 млрд грн. У той же час вкладення у внутрішні боргові папери збільшились до 884,09 млрд грн (за всіма валютами).
“Водночас вартість фондування банків дещо знизилася через зниження ринкових депозитних ставок у першій половині 2024 року, тож банки зберегли достатньо високу чисту процентну маржу”, – підкреслив регулятор.
Чистий комісійний дохід банківської системи за рік зріс на 11,3%. Нацбанк зазначає, що у грудні 2024 року, вперше за час повномасштабної війни, його місячний обсяг досяг довоєнного рівня. Як свідчать дані статистики, станом на початок 2025 чистий комісійний дохід системи сягнув 56,97 млрд грн.
Висока якість кредитного портфеля зумовила низький рівень відрахувань у резерви під кредитні ризики. Таким чином, обсяг відрахувань за підсумками минулого року знизився майже вдвічі – до 9,55 млрд грн.
Відмічається, що незважаючи на подальше збільшення адміністративних витрат банків, їхня операційна ефективність залишається високою.
“За підсумками 2024 року лише дев’ять малих банків із 61 платоспроможного були збитковими із сукупним збитком 418 млн грн. Переважно – це установи з неефективними бізнес-моделями та низкою задавнених проблем”, – проінформував НБУ.
Банки сплатили 83,72 млрд грн податку на прибуток, у порівнянні з 76,64 млрд грн у 2023-му. Проте сказано, що остаточний обсяг сплачених податків буде зрозумілий лише за підсумками річного аудиту звітності банків.
“Попередні оцінки свідчать, що рентабельність капіталу в секторі за підсумками 2024 року становить близько 30%. Загалом банківська система залишається прибутковою та достатньо капіталізованою, зберігає спроможність кредитувати економіку”, – констатує регулятор.
Водночас у відомстві вказують, що друге поспіль ретроспективне оподаткування банків може позначитися на стані окремих фінансових установ. За інформацією центробанку, деякі з них ризикують порушити вимоги до достатності капіталу після остаточного розрахунку та відображення податку на прибуток у звітності.
“Збереження рентабельності та виконання програм капіталізації дасть змогу фінансовим установам відновити капітал. Проте невизначеність податкової політики і надалі може стримувати банки від активнішого нарощення операцій”, – резюмував НБУ.
