АТ “НАЕК “Енергоатом” за підсумками першого кварталу 2025 року отримало 12,15 млрд грн чистого прибутку, повідомив голова тимчасової слідчої комісії (ТСК) Ради щодо порушень у тарифній політиці в енергетиці, народний депутат Олексій Кучеренко з посиланням на фінзвітність компанії у Facebook.
“Крім цього сума нарахованої амортизації за перший квартал 2025 року склала 5,7 млрд грн. Таким чином сумарно до розподілу за перший квартал було сформовано майже 18 млрд грн”, – написав він.
На думку Кучеренка, із зазначених 18 млрд грн близько 3-4 млрд грн розподілено на капітальні інвестиції, а решта 14 млрд грн потребує окремого обґрунтування щодо їх розподілу.
“Тобто тільки за перший квартал 2025 року 14 млрд грн вже потребують обґрунтування щодо їх подальшого розподілу”, – зазначив він.
Як нагадав голова ТСК, за підсумками 2024 року “Енергоатом” зафіксував 1,3 млрд грн чистого прибутку.
“Результатом роботи ТСК (надісланих запитів, проведених робочих слухань, засідань) стало те, що вже в процесі роботи комісії менеджмент енергетичних компаній став усвідомлювати ризиковість маніпуляцій з показниками фінансової звітності”, – стверджує Кучеренко.
Як повідомлялося з посиланням на звіт очолюваної ним ТСК, чинний тариф на електроенергію для населення в розмірі 4,32 грн/кВт*год забезпечує для “Енергоатому” додаткові нерозподілені залишки прибутку та амортизації у розмірі 0,99 грн/кВт*год, що становить близько 49 млрд грн на рік.
Народні депутати-члени ТСК вважають, що встановлений Кабінетом Міністрів рівень цін на е/е для населення станом на травень 2024 року повністю відповідає економічно обґрунтованому рівню.
Верховна Рада 14 травня взяла до відома звіт ТСК з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України при формуванні та реалізації цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг за шість місяців її діяльності.
Рада відповідною постановою продовжила роботу зазначеної ТСК на визначений парламентом термін (один рік з дня її утворення) та вирішила заслухати її звіт про виконану роботу на пленарному засіданні до 30 жовтня 2025 року. Ця ТСК була утворена постановою Верховної Ради від 30 жовтня 2024 року.
У 2024 році “Енергоатом” сплатив за послугу ПСО (положення про покладання спеціальних обов’язків – ІФ-У) 145,35 млрд грн, спрямувавши на неї 58% від свого чистого доходу. Чистий прибуток компанії за минулий рік склав 1,3 млрд грн.
Страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп” (Княжа VIG”, Київ) у січні-березні 2025 року зібрала 876,9 млн грн страхових платежів, що на 61,35% більше, ніж за аналогічний період роком раніше, чисті премії становили 453,822 млн грн. (+ 32,17%).
Таку фнформацію оприлюднило рейтингове агентство “Стандарт-Рейтинг”, підтвердивши рейтингу фінстійкості/кредитного рейтингу страховика на рівні “uaAA+” за підсумками зазначеного періоду.
Як повідомляється на сайті РА, за вказаний період надходження від фізичних осіб виросли на 67,65% – до 631,450 млн грн, від перестрахувальників – у 3,66 раза, до 2,119 млн грн. Частка фізичних осіб в брутто-преміях ї становила 72,01%, частка перестрахувальників – 0,24%.
Страхові платежі, відправлені перестраховикам, за перший квартал 2025 року виросли на 71,40% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 312,435 млн грн. Таким чином, коефіцієнт участі перестрахових компаній у страхових преміях зріс на 2,09 п.п. – до 35,63%.
Обсяги страхових виплат та відшкодувань виросли на 36,62% – до 297,438 млн грн. Рівень виплат знизився на 6,14 п.п. – до 33,92%.
За підсумками першого кварталу 2025 року операційний прибуток становив 43,579 млн грн, а чистий прибуток виріс в 3,36 раза – до 60,756 млн грн.
Активи СК “Княжа VIG” на 1 квітня 2025 року збільшилися на 14,12% – до 2,487 млрд грн, власний капітал – на 15,23%, до 518,348 млн грн, зобов’язання показали приріст на 13,83% – до 1,969 млрд грн, грошові кошти та їх еквіваленти знизилися на 5,24% – до 77,270 млн грн.
Повідомляється, що на 1 квітня 2025 року страховик здійснив поточні фінансові інвестиції в обсязі 1,203 млрд грн, які складались з ОВДП (70,49% портфеля інвестицій), депозитів в банках, що мають високий рівень кредитного рейтингу (29,51% портфеля).
ПрАТ “СК “Княжа Вієна Іншуранс Груп” входить до складу НФГ Vienna Insurance Group Ukraine, основним акціонером якої є Vienna Insurance Group AG Wiener Versicherung Gruppe (Австрія). До групи також входять ПрАТ “СК “Українська страхова група”- 100%, ПрАТ “СК “КняжаЛАЙФ Вієнна Іншуранс Груп” – 97,8%, ТОВ “УСГ Консалтинг”- 50,7%, ТОВ “ВІГ Сервісез Україна” – 78,7%, ТОВ “Асистанська компанія “Українська служба допомоги” – 100%.
ПрАТ “Страхова компанія “ПЗУ Україна” (Київ) у січні-березні 2025 року збільшила валові премії на 10,89% – до 541,961 млн грн, а чисті страхові премії – на 17,82%, до 555,2 млн грн.
Як повідомило РА “Стандарт-Рейтинг”, яке оновило кредитний рейтинг/рейтинг фінансової стійкості (надійності) компанії за національною шкалою на рівні “uaААА” за підсумками зазначеного періоду, надходження від фізичних осіб зросли на 15,56% – до 378,1 млн грн. Таким чином, частка фізичних осіб у брутто-преміях страховика становила 69,77%, а частка перестраховиків – 0,06%.
Обсяг страхових виплат та відшкодувань, здійснених страховиком у першому кварталі 2025 року, був на 20,13% вищим, ніж в аналогічний період 2024 року, а рівень виплат виріс на 3,97 відсоткового пункту (в.п.), до 51,60%.
За підсумками січня-березня, операційний прибуток компанії становив 40,570 млн грн проти збитку за перший квартал 2024 року, а чистий прибуток виріс до 58,395 млн грн.
Активи страховика станом на 1 квітня збільшилися на 1,97%, до 2,547 млрд грн, власний капітал – на 6,15%, до 1,028 млрд грн, водночас зобов’язання зменшилися на 0,67%, до 1,519 млрд грн, а грошові кошти та їхні еквіваленти знизилися на 18,02%, до 341,567 млн грн.
РА повідомляє, що станом на звітну дату страховик здійснив фінансові інвестиції обсягом 650,594 млн грн, які складались з ОВДП (298,355 млн грн) та депозитів в банках (352,239 млн грн), що позитивно впливало на його забезпеченість ліквідними активами. Отже, ліквідні активи покрили 65,33% зобов’язань СК “ПЗУ Україна”.
РА підкреслює, що ПрАТ СК “ПЗУ Україна” має підтримку однієї з найбільших страхових груп Центральної та Східної Європи – PZU Group (до складу якої входить материнська компанія ПрАТ СК “ПЗУ Україна” – PZU S.A.).
Другий за величиною український оператор мобільного зв’язку “ВФ Україна” (“Vodafone Україна”, VFU) у січні-березні 2025 року збільшив дохід на 14% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 6,59 млрд грн, скоротивши чистий прибуток на 24% – до 697 млн грн.
Зниження показника чистого прибутку на 24% порівняно з аналогічним періодом минулого року відбулося внаслідок реструктуризації єврооблігацій, збільшення інвестицій та зростання податкових платежів, йдеться у повідомленні на офіційному сайті “ВФ Україна” у п’ятницю.
Основними драйверами зростання доходу компанії стали збільшення обсягів використання даних, зростання кількості інтернет-користувачів і, як наслідок, зростання доходів як від мобільного, так і від фіксованого зв’язку. Це також сприяло збільшенню показника OIBDA на 5% – до 3,34 млрд грн, сказано у повідомленні.
Показник ARPU (середній дохід на одного користувача) у першому кварталі 2025 року зріс на 15% у порівнянні з показником першому кварталу торік до 128,1 грн/міс. Водночас абонентська база у вказаний період незначно скоротилась на 0,6% – до 15,7 млн користувачів.
Маржа OIBDA залишилася на високому рівні – 50,7%. Вона знизилась на 4,6 п.п. порівняно з першим кварталом 2024 року, переважно через зростання вартості електроенергії, збільшення витрат на забезпечення енергетичної стійкості мережі та підвищення плати за користування радіочастотним ресурсом.
“Vodafone Україна” у січні-березні 2025 року майже подвоїв інвестиції в інфраструктуру – вони зросли на 95% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року – до 1,59 млрд грн.
Серед пріоритетних напрямків, в які інвестувала компанія, енергонезалежність. За перші три місяці 2025 року “Vodafone Україна” значно підвищила енергетичну стійкість мережі, зокрема, збільшивши у 1,5 раза кількість точок мобільного зв’язку, здатних працювати під час тривалих відключень електроенергії, йдеться у повідомленні.
Компанія інвестувала у розширення покриття і збільшення ємності мережі, процеси підготовки до технологій наступного покоління. “Vodafone Україна” запустила 1,171 новий мережевий стандарт для покращення покриття та якості зв’язку. Оператор також розпочав підключення мобільних базових станцій за допомогою пасивних оптичних мереж xPON, що дозволить здійснити більш плавний перехід до мобільних технологій наступного покоління – 5G, а в майбутньому, можливо, і 6G.
Впродовж першого кварталу тривала робота у напрямку розвитку і модернізації мереж фіксованого зв’язку. “Vodafone Україна” розпочала модернізацію телекомунікаційної інфраструктури оператора фіксованого зв’язку Frinet і продовжив розбудову фіксованих широкосмугових мереж з використанням сучасної технології GPON.
У січні-березні “Домашній інтернет” від “Vodafone Україна”, що залишається працездатним навіть під час відключень електроенергії, з’явився у ще 124 тис. домогосподарств. Загальне покриття фіксованого зв’язку компанії за всіма технологіями вже перевищує 1,9 млн домогосподарств. Компанія активно розширює присутність у нових регіонах – в Києві, Одесі, Дніпрі, Харкові, Львові, Запоріжжі, Миколаєві, Івано-Франківську, Полтаві, Чернігові, Житомирі, Луцьку, Рівному та Тернополі, йдеться у повідомленні.
“Vodafone Україна” також запустив свою першу тарифну лінійку “3 в 1” – GigaCombo, яка об’єднує мобільний зв’язок, фіксований інтернет і телебачення в одному тарифному пакеті.
Загалом з початку повномасштабної війни, “Vodafone Україна” інвестував у розвиток телекомунікаційної інфраструктури в Україні понад 17 млрд грн.
У лютому 2025 року група “Vodafone Україна” успішно завершила реструктуризацію своїх єврооблігацій, викупивши облігації на суму майже $100 млн. Залишок зобов’язань тепер становить $300 млн, сказано у повідомленні компанії.
Загальні збори акціонерів АТ “Концерн “Галнафтогаз” вирішили спрямувати більшу частину чистого прибутку за 2024 рік на виплату дивідендів, повідомляється в системі розкриття інформації SMIDA.
Як зазначається в повідомленні, загальний розмір дивідендів, що підлягають виплаті за підсумками минулого року, становить 1,26 млрд грн. Розмір дивідендів на одну акцію – 0,064 грн. Строк виплати – з 26 травня до 30 жовтня 2025 року (включно).
На виконання зазначаного рішення рада директорів концерну 8 травня ухвалила визначити 23 травня датою складення переліку осіб з правом на отримання дивідендів.
Як повідомлялося, за підсумками 2024 року АТ “Концерн “Галнафтогаз” отримав 1,424 млрд чистого прибутку. “Наша компанія виплачує дивіденди з одного бізнесу та реінвестує кошти у створення нової інфраструктури та робочих місць в Україні в інших. Мова про наші проекти у відновлюваній енергетиці – будуємо ВЕС потужністю 147 МВт, в планах друга черга, але вже більшої потужності – на 190 МВт; в процесі будівництва також завод з виробництва біопалив, розвиваємо аграрний напрямок. Інвестиції тільки в альтернативну енергетику складають понад €600 млн. Ці проекти реалізуються попри всі воєнні ризики, що свідчить про наявність довгострокової бізнес-мотивації нашої компанії всередині країни”, – прокоментував СЕО групи компаній ОККО Василь Даниляк.
Зареєстрований на Кіпрі акціонер компанії “ГНГ РІТЕЙЛ ЛІМІТЕД” (GNG RETAIL LIMITED) Віталія Антонова, котрий є власником 99,22619% її акцій, ініціював розподіл прибутку на зборах акціонерів 30 квітня 2025 року так: 1,26 млрд грн – на дивіденди, а 165,67 млн грн залишити нерозподіленими у розпорядженні АТ.
Ще один проєкт рішення зборів щодо розподілу прибутку передбачав залишити його нерозподіленим у розпорядженні АТ.
“Галнафтогаз” управляє однією з найбільших мереж АЗК “ОККО”, яка налічує понад 400 комплексів з мережею закладів харчування. До складу концерну також входять інші бізнеси.
У червні 2024 року ЄБРР і “ОККО” на Конференції з відновлення України в Берліні уклали кредитну угоду на EUR60 млн для будівництва нового заводу з виробництва біоетанолу в Тернопільській області потужністю 83 тис. тонн на рік. Його планують побудувати за два роки. Продукцію продаватимуть на зовнішньому та внутрішньому ринках.
Нещодавно СЕО групи компаній “OKKO” Василь Даниляк повідомив, що її установка зберігання енергії (УЗЕ) 20 МВт, проєкт якої було завершено наприкінці 2024 року, може почати надавати НЕК “Укренерго” послуги з балансування енергосистеми наступного місяця.
Він також зазначив, що група диверсифікує свій бізнес і в рамках диверсифікації розвиває, зокрема, низку проєктів у відновлюваній енергетиці.
За словами Даниляка, наразі триває активна підготовка до будівництва ВЕС 147 МВт у Волинській області, кредитування під яку виділила низка МФО: першу чергу ВЕС компанія планує завершити до кінця цього року, а на повну потужність вона запрацює наприкінці першого кварталу наступного року.
Даниляк також повідомив про подальші плани: реалізувати більший проєкт у Волинському регіоні – ВЕС на 190 МВт, над яким робота триває останні два роки. Його вартість оцінено у EUR300 млн, тоді як ВЕС 147 МВт – у EUR240 млн.
За його словами, компанія працює з різними фінустановами для залучення коштів під цей проєкт.
Великий виробник скляної тари ТОВ “Костопільський завод скловиробів” (КЗС, Рівненська обл.) завершив 2024 рік з чистим прибутком 76,5 млн грн, що у 6,6 раза менше аналогічного показника 2023 року.
Згідно з оприлюдненим в системі розкриття інформації НКЦПФР фінансовим звітом підприємства, його чистий дохід скоротився на 18% – до 1 млрд 467,8 млн грн.
Від операційної діяльності товариство отримало 100,9 млн грн прибутку (у 6,2 раза менше), а валовий прибуток зменшився втричі – до 235,3 млн грн.
Основною продукцією компанії є тара для напоїв (91% виробленої минулого року продукції), а частка флаконів становила 9%.
Осяг виробництва становив 360,449 млн штук (64,44 тис. тонн) на 1млрд 458,8 млн грн, середньореалiзацiйнi ціни продуктів – 22,63 тис. грн. без ПДВ/ 1 тонну
За даними заводу, в минулому році на експорт було поставлено 51% реалізованої продукції (755,3 млн грн), зокрема в Польщу, Угорщину, Румунію, Болгарію, Словаччину, Молдову, Литву, Латвiю, Естонію.
Основними споживачами були компанії Trade pol (20% загальної суми виручки), Varda drink (7%), Group AWW Spolka (5%), а також “Юрiя-фарм” (7%), “Алко-трейдинг” (5%).
Основними постачальниками сировини, матеріалів та товарів для склозаводу були “Папернянський кар’єр скляних пiскiв”, “Юг-Трейдинг-групп”, “Гласс-Альянс”, ЕК “Сiленд”, “УкрЮгiмпекс”, “Нафтахiм”, “Луцьккартон”, Київський картонно-паперовий комбінат. Соду постачала польська Ciech S.F, польовий шпат – турецька Sankar Global.
У звіті нагадується, що “Костопiльський завод скловиробів” є одним з найбільших промислових підприємств Рiвненщини та входить до п’ятірки найбільших виробників скляної тари в Україні.
Серерд конкурентів в Україні завод вказує “Вiльногiрськ скло” та “Ветропак Гостомельский склозавод”.
“З метою утримання своїх конкурентних позицій на ринку склотари України та за її межами, завод інвестує значні кошти у розвиток. Зокрема, для мiнiмiзацiї власного енергоспоживання в червні 2023 року введено в експлуатацію дахову сонячну електростанцію вартістю 34,2 млн грн”, – зазначається у звіті.
КЗС повідомляє, що планує щорічно нарощувати обсяги виробництва склотари на 10-15% i вiдповiдно збільшувати рівень її реалiзацiї.
Станом на початок 2025 року на заводі працювало 503 особи.
За даними YouControl, голова ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник володіє 19,46% ТОВ “КЗС”, члени його родини Тетяна, Кирило та Іван Олійники – відповідно 16,27% та по 6,9%, ще 22% належить болгарській “Фішерман Інвестментс”, 9,06% – Андрію Рибицькому.
