Національний поштовий оператор зв’язку “Укрпошта ” у четвертому кварталі 2025 року отримав чистий прибуток 257,9 млн грн, що на 69,2% більше, ніж за аналогічний період у 2024 році, йдеться у проміжному звіті компанії.
“Перевиконання плану по чистому прибутку, при одночасному невиконаннi плану по чистому доходу та EBITDA, досягнуто завдяки додатковому доходу вiд продажу майна пiдприємства, який склав 168 млн грн при планi 46 млн грн”, – зазначено у документі.
Згідно з ним, “Укрпошта ” збільшила у четвертому кварталі виручку на 10,7 млн грн проти аналогічного показника у 2024 році – до 3 млрд 601,6 млн грн, але це виявилося на 676,0 млн грн менше плану.
В компанії пояснили, що порівняно з аналогічним періодом минулого року було зафіксовано зростання доходів у пересиланні письмової кореспонденції, торгівлі та інших комерційних послуг, водночас серед інших послуг фіксувалось зниження доходів.
EBІTDA за звітний період збільшилась на 49,7% порівняно з четвертим кварталом 2024 року – до 461,5 млн грн, проте згідно з планом мала скласти 591,1 млн грн.
Зазначається, що за четвертий квартал 2025 року компанія прийняла 20,5 млн внутрішніх та міжнародних листів (в аналогічному періоді 2024 року 22,7 млн), 11,8 млн посилок (13,3 млн) та 21,5 млн (23,3 млн) платежів.
Відповідно до звіту, на сьогоднішній день “Укрпошта” має 5,1 тис. стаціонарних точок (у IV кварталі 2024 року 5,2 тис.), які обслуговують 11,1 тис. точок надання послуг, 2 тис. пересувних точок (у IV кварталі 2024 року – 2,1 тис.), які обслуговують 20,13 тис. точок надання послуг.
Середньооблікова чисельність штатних працівників за IV квартал 2025 року складала 26,6 тис. співробітників (у IV кварталі 2024 року 28,9 тис.), а середня заробітна плата – 18,8 тис. грн (у IV кварталі 2024 року – 17,8 тис. грн), зазначається у звіті.
Також протягом четвертого кварталу компанія запустила мережу перших 100 автоматичних поштоматів в Києві та Одесі, оновила мобільний застосунок та CRM-систему. Крім того, у відділеннях компнанії почали приймати оплату товарів карткою Нацкешбек.
В планах “Укрпошти” на 2026 рік, згідно зі звітом, – інвестування у цифрові системи, зокрема розширення функціонування мобільного застосунку, CRM-систем та іншого. Також розширення нових поштоматів у регіонах та оптимізація маршрутів доставки, зміцнення операційної діяльності та посилення програми з кібербезпеки.
Як повідомлялось, “Укрпошта” у третьому кварталі 2025 року збільшила збиток порівняно із аналогічним періодом минулого року на 10,4% – до 151,8 млн грн за зменшення виручкb на 6,2% – до 3 млрд 18,1 млн грн, тоді як EBІTDA склала 100,4 млн грн проти 298,6 млн грн а аналогічний період 2024 року.
В першому півріччі 2025 року компанія наростила виручку на 5,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 6 млрд 505,0 млн грн, скоротивши чистий збиток на 27,2% – до 311,8 млн грн.
ДП “Ліси України” 2025 року отримало понад 8 млрд грн прибутку, сплатило понад 15 млрд грн податків, інвестувало у свої відновлення та розвиток близько 2 млрд грн, повідомив генеральний директор держпідприємство Юрій Болоховець у Facebook.
Він також зазначив, що лісники під час війни змогли виконати програму президента “Зелена країна” і висадили 1 млрд дерев, врятували десятки тисяч гектарів самосійних і нерозподілених лісів і в умовах постійних обстрілів у 4 рази скоротили площу пожеж.
“Показники підприємства — не збіг обставин і не подарунок долі. Це послідовна політика сильного централізованого управління та контролю, прозорих закупівель, відкритої й конкурентної реалізації продукції”, – підкреслив Болоховець.
При цьому він зауважив, що “дореформена роздроблена й корумпована система не мала й десятої частки результатів ДП “Ліси України”, а залишалась джерелом збагачення для обраних”. Саме тому, на думку очільника держпідприємства, лісова реформа і досі викликає жорсткий спротив, оскільки тіньові схеми та прибутки завжди знаходять прибічників. У залишків старої системи з’являються нові союзники, пояснив він.
“Тиск і переслідування, що тривали цього року, — не про мене особисто. Це спроби зупинити зміни, які вперше за роки незалежності зробили ліс справді державним ресурсом”, – наголосив гендиректор “Лісів України” і подякував команді лісівників, яка гідно пройшла цей рік, зберегла єдність і показала результат.
Серед планів на 2026 рік Болоховець назвав цифровізацію управління, нові глобальні системи контролю, механізацію і збільшення заготівлі, масштабні проєкти з розмінування.
ПАТ “Центренерго” планує закінчити 2025 рік з чистим прибутком приблизно 4,5 млрд грн після багатьох років збитковості, повідомив голова наглядової ради товариства Андрій Гота.
“Цей рік “Центренерго” має завершити з фінансовим результатом, якого вдалося досягти вперше за десятки років. Це приблизно 4,5 млрд грн чистого прибутку. Минулі-позаминулі менеджери компанії за 20 років напрацювало на мінус 16 млрд грн”, – сказав Гота в інтерв’ю інтернет-порталу “Енергореформа”.
Він зазначив, що підприємство перестало показувати збитки з липня 2024 року.
“Також компанія погасила майже 2,5 млрд грн боргів попередніх період, в тому числі перед держшахтами та “Нафтогазом”, і припинила їх накопичувати”, – розповів голова НР.
За його словами, при цьому борг НЕК “Укренерго” перед компанією на балансуючому ринку становить 2,2 млрд грн, збільшившись порівняно з минулорічним показником удвічі.
Як повідомлялося, “Центренерго” є оператором Трипільської ТЕС у Київській області та Зміївської ТЕС у Харківській області. Вуглегірська ТЕС компанії у Донецькій області окупована з середини літа 2022 року. Вперше масований удар по Трипільській ТЕС відбувся у квітні 2024 року, по Зміївській ТЕС – у грудні 2022 року.
Чинна наглядова рада призначена з серпня 2023 року. Тоді вона призначила головою правління “Центренерго” ексдиректора ПрАТ “Харківенергозбут” Андрія Чуркіна, якого у липні 2024 року замінив технічний директор компанії Євгеній Гаркавий.
До 23 грудня триває прийом заявок на конкурс з відбору кандидатів у наглядову раду НР “Центренерго”: трьох незалежних членів та двох представників держави. В інтерв’ю Гота зазначив, що не буде подавати заявку на участь у цьому конкурсі, а залишить компанію.
Страхова компанія “Бусін” (Київ) в січні-вересні 2025 року зібрала 175,2 млн грн валових премій, що на 9,08% більше ніж за аналогічний період 2024 року, повідомило РА “Стандарт-Рейтинг” в інформації про оновлення кредитного рейтингу/рейтингу фінансової стійкості страховика на рівні “uaAA+” за національною шкалою на основі аналізу за вказаний період.
В повідомленні рейтингового агентства зазначається, що надходження від перестрахувальників збільшилися на 6,05%, до 189,1 млн грн, а співвідношення між преміями, які належать перестраховикам, та валовими преміями знизилося на 3,09 відсоткового пункту (в.п.), до 107,94%.
За 9 міс.-2025 компанія виплатила своїм клієнтам 215 тис. грн страхових виплат і відшкодувань, тоді як за аналогічний період 2024 року – 31,869 млн грн. РА зазначає, що істотні коливання обсягів бізнесу та рівня виплат АТ СК “Бусін” пов’язані зі специфікою його діяльності та спеціалізації на страхуванні великих, зокрема авіаційних, ризиків.
Активи компанії на 1 вересня 2025 зменшилися на 5,44%, до 282,5 млн грн, власний капітал виріс на 13,4%, до182,7 млн грн, грошові кошти та їх еквіваленти знизилися на 26,9%, до 235,6 млн грн.
РА зазначає, що фінансові результати АТ СК “Бусін” в аналізованому періоді істотно покращилися. Зокрема, за підсумками дев’яти місяців 2025 року страховик отримав вагомі обсяги операційного прибутку (34,08 млн грн) та чистого прибутку (24,84 млн грн), тоді як за підсумками аналогічного періоду 2024 року діяльність страховика була збитковою.
СК “Бусін” зареєстрована в лютому 1993 року. Спеціалізується на ризикових видах страхування. Є учасником низки професійних і галузевих об’єднань – Ліги страхових організацій України, Клубу страхових виплат, Міжнародного об’єднання авіаційних страховиків (UA), Ядерного страхового пулу, Американської палати в Україні, Британського бізнес-клубу.
АТ “Краматорський завод важкого верстатобудування” (КЗВВ, Перечин Закарпатської обл.), майже 97,7% акцій якого належать екснардепу Максиму Єфімову (група “Відновлення України), у січні-вересні цього року отримав майже 1 млрд 379 млн грн чистого прибутку – удвічі більше ніж за аналогічний період 2024 року.
Згідно з оприлюдненим фінансовим звітом компанії, її чистий дохід за цей період збільшився в 2,6 раза – до 34 млрд 542 млн грн.
Як повідомлялося, у першому півріччі цього року підприємство збільшило чистий прибуток учетверо порівняно з січнем-червнем-2024– до 1 млрд 233 млн грн, а чистий дохід – в 3,5 раза, до 21 млрд 446 млн грн.
Таким чином, у третьому кварталі цього року КЗВВ скоротив чистий прибуток у 2,5 раза проти його показника за липень-вересень-2024 – до 146,6 млн грн, однак виторг збільшив на 85% – до 13,1 млрд грн.
Як повідомлялося, на потужностях КЗВВ, який влітку 2022 року було релоковано з Краматорська в Перечин, випускаються, зокрема, вітроенергетичні установки (ВЕУ) компанією “Френдлі Вінд Технолоджи”.
Основна спеціалізація КЗВВ – універсальні спеціальні верстати, призначені для енергетичної, металургійної, нафтогазової промисловості, машинобудування та залізничного транспорту, а також верстати одиничного і дрібносерійного виробництва.
Ще у 2022 році чистий дохід КЗВВ становив 119,38 млн грн, чистий збиток – 134,68 млн грн.
На початок 2025 року на заводі працювало майже 2 тис робітників, тоді як 2022 року – 296 осіб.
Українські банки в 2026 році платитимуть податок на прибуток за підвищеною вдвічі ставкою – 50%.
Відповідний закон (№14097) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток у 2026 році Верховна Рада прийняла у середу 272 голосами за необхідного мінімуму в 226 голосів, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна“.
За словами першого заступника профільного фінансового парламентського комітету Ярослава Железняка, податок за такою ставкою банки сплачуватимуть щокварталу наступного року і першого кварталу 2027-го, тож це має принести бюджету додатково 15-23 млрд грн у 2026 році та близько 5 млрд грн – у 2027-му.
Це вже третє з початку повномасштабного вторгнення Росії підвищення податку для банків до 50%, але перші два рази – 2023-го та 2024 року – Рада приймала це рішення заднім числом – восени.
Рада з фінансової стабільності (РФС) на засіданні 30 жовтня відзначила системні ризики, які може створити запровадження 50%-вої ставки податку на прибуток банків з 2026 року.
“Підвищення ставки оподаткування банків до 50% створює ризики обмеження кредитування економіки та послаблення фінансової стійкості у воєнний час”, – наголосили в РФС.
Члени ради також зауважили, що очікуваний фіскальний ефект від підвищення ставки до 50% може виявитися значно нижчим за публічно комуніковані розрахунки.
Поміж інших ризиків РФС назвала можливе ускладнення приватизації банків з державною часткою, невиконання окремими установами програм капіталізації у визначені строки, складнощі зі своєчасним виконанням вимог до достатності капіталу відповідно до норм ЄС, ризик порушення зобов’язань, передбачених Меморандумом з МВФ, а також зниження стимулів до детінізації економіки.
Нацбанк зауважував також, що банки і фінансові компанії і без цього мають підвищений порівняно з іншою економікою рівень оподаткування прибутку – 25% проти 18%.
Банки України за 10 місяців 2025 року, за даними НБУ, отримали 131,7 млрд грн чистого прибутку, що на 4,9% більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року, та сплатили на 2,1% більше податку на прибуток – 34,7 млрд грн.
