АТ “Завод “Південкабель” (Київ), великий український виробник кабельної продукції, завершив 2023 рік із чистим прибутком 87,65 млн грн, що на 38% менше за аналогічний показник 2023 року, свідчить інформація до порядку денного річних зборів акціонерів компанії 25 квітня.
Згідно з проєктом рішення зборів про розподіл отриманого торік прибутку, товариство планує виплатити дивіденди з розрахунку 35% номінальної вартості простої іменної акції (номіналом 2 грн) і 2 грн – на одну привілейовану акцію.
Статутний капітал АТ “Завод “Південкабель” – 83,154 млн грн розділений на 41 млн 359 тис. 032 шт простих акцій (99,5% КК) і 417 тис. 840 шт привілейованих (0,5% КК) номіналом 2 грн.
Таким чином, планується виплатити 28,951 млн грн дивідендів на прості акції і 0,84 млн грн на привілейовані.
Решту прибутку планується залишити нерозподіленим.
За даними компанії, на початок 2024 року її нерозподілений прибуток становив 910,55 млн грн.
Заводу за минулий рік вдалося скоротити поточні зобов’язання на 5% до 385 млн грн, довгострокові зросли незначно до 3,6 млн грн.
Вартість активів АТ “Завод “Південкабель” зросла на 2,3% до 1 млрд 886 млн грн, зокрема сумарна дебіторська заборгованість скоротилася на 9,7%, до 147,5 млн грн, грошові кошти – на 14,6%, до 186,2 млн грн, а запаси збільшилися на 16%, до 882,9 млн грн.
Акціонери на зборах планують, зокрема, переобрати на новий п’ятирічний термін голову правління (гендиректора) Володимира Золотарьова, а також затвердити на цей самий термін склад правління в кількості семи осіб.
Завод “Південкабель” заснований 1943 року, пропонує понад 25 тис. марко-розмірів виробів. Постачає кабельну продукцію на АЕС і ТЕС, промпідприємства, ГЗК, нафтові родовища і вугільні шахти, метрополітени, залізниці та для міського транспорту.
Експортує продукцію, зокрема, в Азербайджан, Грузію, країни Балтії, Болгарію, Німеччину, Норвегію, Польщу, Португалію, Францію, Фінляндію, Ізраїль.
Завод на сайті зазначає, що минулого року, зокрема, ввів в експлуатацію сонячну електростанцію потужністю 73,5 кВт, твердопаливний котел, а також крутильну машину.
За даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) на третій квартал 2023 року, кіпрській Cable Industrial належить близько 13,06% акцій АТ, ТОВ “Південкабелінвест-плюс” – понад 15,83%, “Південкабелпрокат” і “Південкабелінвест” – по 14,1% акцій. Ще майже 9,85% належить голові правління Володимиру Золотарьову, 8,136% – Володимиру Золотарьову-молодшому.
Бенефіціарами компанії, за даними YouControl, є Володимир Михайлович і Володимир Володимирович Золотарьови.
Згідно з даними ресурсу Clarity-project, у 2023 році чистий дохід підприємства зріс майже на 22% до 2022 року, до 1 млрд 968,4 млн грн.
Акціонерам АТ “Кохавинська паперова фабрика” (КБФ, Львівська обл.) на виплату дивідендів за 2023 рік з отриманого чистого прибутку 137,043 млн грн буде спрямовано 6,852 млн грн із розрахунку 2,41 грн на одну акцію номіналом 0,25 грн.
Відповідна інформація міститься в опублікованому в системі розкриття Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) порядку денному загальних зборів акціонерів компанії, призначених на 25 квітня.
Згідно з проектом рішення зборів, решту 130,19 млн грн чистого прибутку планується залишити нерозподіленим.
Статутний капітал компанії становить 711,83 млн грн, він розділений на 2 млн 847 тис. 328 акцій.
За даними НКЦПФР на третій квартал 2023 року, майже 12% статутного капіталу компанії належить голові наглядової ради Михайлу Титикалу, його дочці та члену НР Ларисі Титикало – 8,49%, онучці Марії Горянській – 10%, Тамарі Титикало – 15,5%, членам наглядової ради Олександру Теляткову, Ігорю Костирку та Роману Пірігу – відповідно понад 11,12% і 11,92% та 7,88%, Оксані Серембицькій – 7,88%.
Збори планують обрати на новий трирічний термін наглядову раду під головуванням Михайла Титикала у складі Лариси Титикало, Ігоря Костирка, Олександра Теляткова та Романа Піріга.
Кохавинська БФ, що працює з 1939 року, виробляє папір-основу для товарів санітарно-гігієнічного призначення, а також макулатурний туалетний папір і паперові рушники під ТМ “Кохавинка”. З 2023 року після введення нової папероробної машини почала випуск целюлозної санітарно-гігієнічної продукції під ТМ “Кохавинская папирня”, “Mildi”.
Як повідомлялося, у 2023 році фабрика наростила обсяг виробництва на 18% порівняно з 2022 роком – до 1 млрд 151,2 млн грн. Чистий прибуток збільшився у 2,7 раза.
Український мобільний оператор lifecell у 2023 році збільшив чистий прибуток у 2,6 раза порівняно 2022 роком – до 2 млрд 567,7 млн грн.
Як ідеться у звіті материнської компанії Turkcell на її сайті в середу, виручка lifecell минулого року зросла на 24,4% – до 11 млрд 712,1 млн грн.
EBITDA оператора збільшилася на 25,3% – до 6 млрд 808,9 млн грн, тоді як маржа EBITDA стала більшою лише на 0,3 відсоткових пункти – 58,1%.
Капітальні витрати оператора у 2023 році зросли на 39,9% – до 4 млрд 207,1 млн грн.
Згідно зі звітом, база активних абонентів lifecell за підсумками четвертого кварталу сягнула 11,7 млн з 11,4 млн у третьому кварталі і 10,2 – роком раніше.
Як повідомлялося, за підсумками дев’яти місяців 2023 року виручка lifecell зросла на 26% – до 8 млрд 571,8 млн грн, EBITDA – на 26,1%, до 4 млрд 968,9 млн грн, а чистий прибуток – у 2,9 раза, до 1 млрд 68,6 млн грн. Компанія також збільшила капітальні інвестиції на 51% – до 3 млрд 035,7 млн грн.
Lifecell – третій за величиною мобільний оператор України. Компанія Turkcell є власником 100% акцій ТОВ “Лайфселл”.
Виручка lifecell 2023 року становила 75,9% виручки Turkcell International і 8,4% виручки всього Turkcell. На частку українського оператора припало 10,6% консолідованої EBITDA і 7,4% консолідованого прибутку Turkcell.
Turkcell 29 грудня 2023 року підписала договір про передачу 100% часток, а також усіх прав і боргів ТОВ “Лайфселл” (TM lifecell), а також компанії з аутсорсингу контакт-центрів ТОВ “Глобал Білгі” і провайдера послуг з оренди вишок ТОВ “Укртауер” французькій інвестиційній компанії NJJ Capital. В останньому звіті операції в Україні вказані в розділі припиненої діяльності (discontinued operations). Однак угода застопорилася через відсутність узгодження Антимонопольного комітету України та арешту частини українських компаній у справі проти російського бізнесмена Михайла Фрідмана, який є опосередкованим міноритарним акціонером Turkcell.
АТ “Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів” (“Дніпровагонрембуд”) у 2023 році, за попередніми даними, отримало чистий прибуток у розмірі 27,76 млн грн, що на 35,6% більше за аналогічний показник 2022 року (20,47 млн грн).
Згідно з інформацією в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) до порядку денного загальних зборів акціонерів товариства 18 квітня, непокритий збиток на початок 2024 року становив 565,8 млн грн.
Отриманий за 2022 рік чистий прибуток акціонери, як і роком раніше, планують спрямувати на погашення збитків минулих років, дивіденди не виплачувати.
За даними НКЦПФР, станом на третій квартал 2023 року понад 98,8% акцій АТ “Дніпровагонрембуд” належить венчурному закритому корпоративному інвестфонду “Унібудінвест”, афілійованому з бізнесменом Леонідом Юрушевим.
За даними підприємства, за минулий рік його поточні зобов’язання скоротилися на 11,7% – до 243 млн грн, довгострокові зменшилися на 30%, склавши 8,56 млн грн.
Вартість активів “Дніпровагонрембуду” скоротилася на 6,3% – до 122 млн грн, зокрема сумарна дебіторська заборгованість зросла на 28% – до 24,75 млн грн.
Власний капітал компанії негативний – 129,6 млн грн.
Основна спеціалізація “Дніпровагонрембуду” – ремонт і виробництво рухомого складу залізниць та його комплектуючих.
За даними ресурсу Clarity-project, у 2023 році компанія наростила чистий дохід від реалізації на 21,4% до 2022 року – до 309 млн грн.
АТ “Черкаський автобус” завершив 2023 рік із чистим прибутком 182,44 млн грн, що у 2,8 раза перевищує аналогічний показник 2022 року, випливає з інформації до порядку денного загальних зборів акціонерів АТ за підсумками 2021-2023 років.
Згідно з оприлюдненим у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) проєктом рішення зборів, наміченим на 17 квітня, акціонери мають намір залишити отриманий прибуток у розпорядженні товариства. Отриманий у 2022 році чистий прибуток у розмірі 65,019 млн грн і за 2021 рік – 22,84 млн грн також планують залишити в розпорядженні товариства.
Збори також мають намір затвердити плановий показник чистого прибутку на 2024 рік у розмірі 52,72 млн грн.
За даними “Черкаського автобуса”, на початок поточного року його нерозподілений прибуток становив 151,3 млн грн, тоді як у 2022 і 2021 роках непокритий збиток становив відповідно 22,6 млн грн і 88,9 млн грн.
Згідно з порядком денним, акціонери товариства мають намір, зокрема, затвердити звіт наглядової ради за 2021-2023 роки, заходи щодо поліпшення фінансового стану АТ у 2024 році та збереження виробничих потужностей.
Крім того, планується ввести посаду корпоративного секретаря, виключити ревізійну комісію з органів АТ, переобрати склад наглядової ради.
За інформацією підприємства, у 2023 році його активи зросли на 53,6% – до 805,12 млн грн, зокрема сумарна дебіторська заборгованість – майже вдвічі, до 342 млн грн, запаси збільшилися на 43,8%, до 377,22 млн грн.
Компанія наростила поточні зобов’язання на 34,8% до 2022 року – до 358,8 млн грн, довгострокові зросли незначно – до 116,9 млн грн.
Заснований у 1994 році завод “Черкаський автобус” випускає автобуси малого класу Ataman (зокрема шкільні), а також іншу колісну техніку на агрегатах японської Isuzu.
Як повідомлялося, завод планував інвестувати 200 млн грн у випуск автобусів більшого класу.
За даними ресурсу Clarity-project, у 2023 році компанія збільшила чистий дохід удвічі до 2022 року, до 1 млрд 725,8 млн грн.
За даними НКЦПФР на третій квартал 2023 року, керівник бізнесу “Ісудзу-Атаман Україна” Олександр Дорош володіє 42,2883% акцій АТ “Черкаський автобус”, три фізособи, зокрема й багаторічний голова правління Віталій Раабе, володіють по 7,9275% кожна, ще дві – відповідно 5,3999% і 8,2498%.
Статутний капітал АТ – 162,97 млн грн.
ПрАТ “Укрнафтобуріння” (УНБ), за попередніми даними, за підсумками 2023 року отримає понад 1 млрд грн чистого прибутку, повідомляють у прес-релізі компанії в понеділок.
“Ми планували чистий прибуток до 1,5 млрд грн. Але через анулювання спецдозволу та зупинку цей показник впаде орієнтовно до 1,1 млрд грн”, – заявив процитований у документі голова правління Олег Мальчик.
За його словами, з початку 2023 року і до моменту фактичного переходу компанії під управління ПАТ “Укрнафта” з 12 липня минулого року прибуток УНБ становив 186 млн грн, а за період з липня по грудень вдалося отримати прибуток 905 млн грн.
“Це з урахуванням того, що весь грудень минулого року компанія не вела видобуток”, – зазначили в товаристві.
Як поінформували в УНБ, незважаючи на те, що компанія і до переходу під державне управління була прибутковою, під час аудиту фінансової звітності було знайдено 18 млрд грн дебіторської заборгованості, яка мала ознаки безнадійної.
“Це або передоплата за якісь товари, або фінансова допомога”, – прокоментував Мальчик.
У ПрАТ пояснили, що за окремими компаніями, які мають заборгованість перед УНБ на суму майже 5 млрд грн, у червні 2023 року було розпочато процедури банкрутства. Однак новий менеджмент встиг подати заяви про визнання грошових вимог, і такі вимоги були визнані судом, унаслідок чого УНБ було включено до переліку кредиторів тих компаній, які перебувають у банкрутстві.
Як повідомлялося, Шостий апеляційний адміністративний суд (ШААС) 28 листопада 2023 року скасував наказ Державної служби геології та надр (Держгеонадр) і анулював спецдозвіл №6349 від 10 липня 2019 року, відповідно до якого УНБ вела видобуток на Сахалінському родовищі. Компанія зупинила експлуатацію родовища з 1 грудня.
Зі свого боку, Київський окружний адміністративний суд (КОАС) 9 лютого 2024 р. зобов’язав Держгеонадр повторно розглянути заяву УНБ про видачу спецдозволу на видобуток на Сахалінському родовищі. 27 лютого судовий документ набув законної сили. Однак Держгеонадр подало апеляційну скаргу на ухвалу Київського окружного адміністративного суду (КОАС).
“Укрнафтобуріння” – одна з найбільших приватних газовидобувних компаній в Україні. З 2010 року розробляє Сахалінське нафтогазоконденсатне родовище (Краснокутський р-н Харківської обл.) із запасами 15 млрд куб. м газу. Валовий видобуток компанії 2021 року склав 691,3 млн куб. м газу і 76,6 тис. тонн нафти і конденсату.
