BlackRock Inc., одна з найбільших інвестиційних компаній світу, збільшила чистий прибуток у другому кварталі 2023 року на 27%, проте її виручка знизилася на 1%.
Як ідеться у пресрелізі компанії, її чистий прибуток у квітні-червні становив $1,37 млрд порівняно з $1,08 млрд за аналогічний період попереднього року. Прибуток у розрахунку на акцію збільшився до $9,06 з $7,06 роком раніше.
Прибуток без урахування разових чинників становив $9,28 на акцію, перевищивши консенсус-прогноз аналітиків Волл-стріт у $8,52 на акцію.
Квартальна виручка BlackRock зменшилася до $4,46 млрд з $4,53 млрд. Експерти в середньому прогнозували цей показник на рівні $4,47 млрд.
Обсяг активів під управлінням BlackRock Inc. збільшився на 11%, до $9,43 трлн.
Чистий приплив коштів інвесторів у фонди BlackRock у квітні-червні становив $80,162 млрд проти $89,573 млрд роком раніше, що виявилося істотно гіршим за середній прогноз ринку ($109 млрд).
Акції BlackRock втрачають у ціні 0,7% під час попередніх торгів у п’ятницю. З початку поточного року їхня вартість зросла на 4,4%.
НАК “Нафтогаз України”, що є материнською компанією групи “Нафтогаз”, у першому кварталі 2023 року отримала чистий прибуток у розмірі 7,7 млрд грн проти 24,6 млрд грн чистого збитку за аналогічний період минулого року, повідомляють у прес-релізі компанії у вівторок.
“Такий результат став можливим завдяки істотному поліпшенню фінансових показників діяльності ключових підприємств групи порівняно з першим кварталом 2022 року”, – зазначив глава групи “Нафтогаз” Олексій Чернишов, слова якого наведено в повідомленні.
Водночас консолідований збиток за підсумками січня-березня 2023 року становив 1,395 млрд грн проти 57,579 млрд грн за аналогічний період минулого року. Консолідований дохід від реалізації знизився на 23,1% (на 20,626 млрд грн) – до 68,54 млрд грн. Валовий консолідований збиток становив 12,097 млрд грн проти 34,156 млрд грн у першому кварталі 2022-го.
Згідно з даними, відображеними в консолідованій фінансовій звітності групи “Нафтогаз” за січень-березень 2023 року, консолідований операційний прибуток групи в зазначений період становив 3,42 млрд грн, при цьому в першому кварталі минулого року група отримала консолідований операційний збиток у сумі 57,032 млрд грн.
“Отримання операційного прибутку – важливий показник сталості бізнесу. Це значне досягнення, враховуючи війну і ті стартові позиції, з яких ми починали роботу”, – підкреслив Чернишов.
Як пояснили в “Нафтогазі”, звітність також свідчить, що основні звітні сегменти групи показали чистий операційний прибуток за результатами першого кварталу 2023 року.
“Підприємства групи, що забезпечують виконання спеціальних зобов’язань (ПСО, положення про спеціальні зобов’язання – ІФ), постачаючи природний газ соціально чутливим категоріям споживачів, також суттєво покращили рівень збирання грошових коштів за поставлений газ”, – вказано у пресрелізі.
Це дало змогу підприємствам значно поліпшити операційний фінансовий результат: збитки в зазначений звітний період становили лише 6,3 млрд грн порівняно з 33 млрд грн збитків у першому кварталі 2022 року, зазначається в повідомленні.
“Слід також додати, що впродовж січня-березня 2023 року до зведеного бюджету України підприємствами групи “Нафтогаз” було сплачено податків на суму 26 млрд грн, що становить понад 7% усіх податкових надходжень держави за відповідний період”, – доповнили в компанії.
При цьому у квітні 2023 року група успішно завершила опалювальний сезон 2022/2023 років в умовах дії ПСО, не отримавши жодного додаткового фінансування від держави.
“Ба більше, навіть без додаткової підтримки група не лише утримує, а й збільшує видобуток українського газу в умовах війни”, – зазначили в “Нафтогазі”.
Виробник скляної тари “Вераллія Україна” (с. Зоря, Рівненська обл.), дочка французької Verallia, у січні-березні поточного року отримала чистий прибуток у розмірі 91,06 млн грн проти збитку 84,64 млн грн за той самий період 2022 року.
Згідно з оприлюдненим у вівторок квартальним звітом підприємства в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), чистий дохід компанії зріс на 46,5% – до 636,04 млн грн.
“Протягом першого кварталу 2023 року “Вералія Україна” продовжила вести основну діяльність, незважаючи на воєнний стан, мобілізацію значної кількості працівників і ведення активних бойових дій на території країни, і не втратила свої позиції на ринку склотари в Україні. Зокрема, у першому кварталі почала поступово збільшувати кількість виробленої продукції”, – зазначила компанія.
Згідно зі звітом, валовий прибуток підприємства за вказаний звітний період становив 201,7 млн грн проти збитку 42,61 млн грн у першому кварталі 2022 року, операційний – 164,31 млн грн (збиток 67,81 млн грн).
ПрАТ “Вералія Україна” виробляє скляну тару для алкогольних напоїв і продуктів харчування, на підприємстві працює понад 480 осіб.
Безпосередньою материнською компанією є німецька Verallia Deutschland, а фактичний контроль здійснює Verallia Packading.
За інформацією на сайті компанії, на початку квітня поточного року завдяки партнерам і групі Verallia вона перезапустила піч, яка безперервно працювала з 2016 року, але була контрольовано зупинена в лютому 2022 року з початком повномасштабної війни.
“Після ремонту цеху з випуску скла виробництво було розпочато із замовлень для ключових клієнтів, таких як Nemiroff, Bayadera і Луцькфудз. Ми бачимо, що український ринок почав відновлюватися, і наші партнери мають гостру потребу у високоякісному склі, тому відновлюємо виробництво преміальної лінійки Selective Line і позицій більших розмірів, до 1,75 л”, – наголошується в повідомленні на сайті.
Згідно з річним звітом “Вералія Україна” на сайті компанії, торік вона отримала 37,21 млн грн збитку проти чистого прибутку 19,13 млн грн роком раніше при зростанні чистого доходу на 16% – до 2 млрд грн.
Група Verallia, за інформацією на її сайті, – європейський лідер і третій за величиною у світі виробник скляної упаковки для напоїв і продуктів харчування. Має 34 скляних заводи, п’ять заводів з випуску декору і 12 центрів переробки склобою (скловиробів) у 12 країнах, щорічно виробляє 17 млрд скляних пляшок і банок для постачання в 10 тис. компаній – від місцевих сімейних виробників до великих міжнародних брендів.
Міжнародна вертикально інтегрована трубно-колісна компанія (ТКК) “Інтерпайп” у січні-березні поточного року збільшила чистий прибуток у 2,6 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $57,142 млн з $21,779 млн.
Як повідомляється в проміжному звіті компанії за операційними та фінансовими результатами за три місяці 2023 року, доподатковий прибуток становив $74,448 млн проти $29,202 млн за перший квартал 2022 року.
При цьому “Інтерпайп” у січні-березні-2023 наростив вільні грошові кошти та еквіваленти з $153,777 млн на 1 січня 2023 року до $207,824 млн на 31 березня 2023 року (відповідно на 1 січня 2022 року було $109,627 млн, на 31 березня 2022 року – $165,561 млн).
EBITDA в I кв-2023 склала $79,427 млн, тоді як в I кв-2022 – $15,139 млн.
Водночас компанія скоротила виручку від реалізації продукції на 4% – до $229,291 млн з $239,185 млн.
Як повідомлялося, виробництво сталі в січні-березні-2023 зросло на 13% порівняно із січнем-березнем-2022, до 184 тис. тонн, труб – на 12%, до 105 тис. тонн, але скоротилося залізничної продукції – на 13%, до 20 тис. тонн. При цьому продажі продукції скоротилися на 23%, до 108 тис. тонн, зокрема труб – на 20%, до 82 тис. тонн, залізничної продукції – на 27%, до 19 тис. тонн, сталевої заготовки – на 50%, до 6 тис. тонн.
Показник чистого левереджа зміцнився до 0,7х.
Водночас у пресрелізі зазначалося, що на початку 2023 року на виробництво на всіх підприємствах “Інтерпайпу” негативно впливали жорсткі ліміти на споживання електроенергії для промислових споживачів. Однак уже в березні ситуація покращилася через зняття цих обмежень.
Генеральний директор “Інтерпайпу” Андрій Коротков констатував, що починаючи з середини кварталу заводи компанії повернулися до стабільної роботи, без “рваних” графіків. Це дало змогу за підсумками кварталу збільшити виробництво, а в деяких сегментах, наприклад, у трубному дивізіоні, дещо наблизитися до довоєнного рівня.
“Навіть у складних воєнних умовах “Інтерпайп” продовжує виконувати всі замовлення, швидко і своєчасно поставляє продукцію клієнтам. Істотну підтримку надає продовження скасування всіх квот і митних тарифів на українські товари з боку США і ЄС”, – зазначав топ-менеджер.
“Інтерпайп” у 2022 році отримав $204,441 млн чистого прибутку, що в 2,2 раза перевищує показник попереднього року ($91,316 млн). Доподатковий прибуток за минулий рік становив $220,579 млн проти $110,907 млн за 2021 рік. Виручка у 2022 році знизилася на 13,4% – до $981,330 млн з $1 млрд 132,9 млн роком раніше. Водночас “Інтерпайп” за рік наростив вільні грошові кошти з $109,627 млн до $153,777 млн.
“Інтерпайп” у 2022 році через війну скоротив показник EBITDA на 11% порівняно з попереднім роком – до $204 млн. Виробництво сталі у 2022 році знизилося на 39% – до 595 тис. тонн, труб – на 36%, до 393 тис. тонн, залізничної продукції – на 51%, до 84 тис. тонн.
Продажі продукції за звітний період знизилися на 37%, до 524 тис. тонн, зокрема труб – на 36%, до 384 тис. тонн, залізничної продукції – на 50%, до 87 тис. тонн. Дохід від реалізації продукції зменшився на 13%, до $981 млн, показник чистого левереджа залишився на сильному і стійкому рівні – 1.1х.
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник безшовних труб і залізничних коліс. Продукцію компанії поставляють у понад 80 країн світу через мережу торговельних офісів, розміщених на ключових ринках Близького Сходу, Північної Америки та Європи. У 2022 році “Інтерпайп” реалізував 384 тис. тонн трубної продукції та 87 тис. тонн залізничної продукції. Продаж залізничних продуктів здійснюється під брендом KLW.
В “Інтерпайпі” працюють 10 тис. співробітників. У 2022 році компанія перерахувала до бюджетів усіх рівнів 2,8 млрд грн.
У структурі компанії п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Дніпропетровський Втормет” і електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”.
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен Віктор Пінчук і члени його сім’ї.
“Кернел”, одна з найбільших українських агропромислових груп, у третьому кварталі 2023 фінансового року (ФГ, січень-березень 2023 року), отримала $69 млн чистого прибутку, тоді як аналогічний період минулого року вона завершила з чистим збитком $103 млн.
Згідно з фінансовим звітом на сайті компанії, виручка агрохолдингу за звітний період впала на 51% – до $825 млн.
Показник EBITDA за третій квартал 2023ФР склав $155 млн, тоді як у 2022ФР році він був від’ємним – $32 млн.
Порівняно з попереднім кварталом чистий прибуток скоротився на 67%, EBITDA – на 44%, а виручка – на 33%, вказав “Кернел”.
Агрохолдинг пояснив таке зменшення зниженням як обсягів, так і цін.
Компанія додала, що чиста зміна справедливої вартості біологічних активів призвела до збитку в розмірі $11 млн у січні-березні 2023 року порівняно зі збитком у розмірі $74 млн за аналогічний період попереднього року.
“Кернел” також визнав збиток у розмірі $20 млн від знецінення активів у третьому кварталі 2023 фінансового року.
Уточнюється, що в структурі EBITDA сегмент інфраструктури і торгівлі в третьому кварталі 2023 ФР скоротився на 32% порівняно з попереднім роком – до $71 млн, проте був вищим на 15% порівняно з результатом попереднього кварталу, чому сприяла висока торгова націнка на зерно українського походження.
У зв’язку зі зниженням світових цін на зернові та олійні культури в січні-березні 2023 року сільськогосподарський сегмент показав у звітному періоді збиток у розмірі $24 млн.
Згідно зі звітом, “Кернел” вдалося скоротити чистий борг на 31 березня цього року до $833 млн з $1,048 млрд на початок року і $1,715 млрд на кінець березня минулого року.
Водночас запаси агропродукції скоротилися відповідно до $497 млн з $593 і $1,181 млрд.
Загалом за 9 місяців 2023ФГ “Кернел” збільшив чистий прибуток порівняно з аналогічним періодом минулого року на 36% – до $437 млн, а EBITDA – на 11% за умови падіння виручки на 45% – до $2,715 млрд.
Як повідомлялося, Kernel завершив 2022 ФР із чистим збитком $41 млн проти $506 млн чистого прибутку в попередньому фінансовому році за зниження виручки на 5% – до $5,332 млрд.
Міжнародна вертикально інтегрована трубно-колісна компанія (ТКК) “Інтерпайп” у 2022 році отримала $204,441 млн чистого прибутку, що в 2,2 раза перевищує показник попереднього року ($91,316 млн).
Згідно з річним звітом компанії, доподатковий прибуток за минулий рік становив $220,579 млн проти $110,907 млн за 2021 рік.
Виручка у 2022 році знизилася на 13,4% – до $981,330 млн з $1 млрд 132,9 млн роком раніше.
Водночас “Інтерпайп” за рік наростив вільні грошові кошти з $109,627 млн до $153,777 млн.
Як повідомлялося, “Інтерпайп” у 2022 році через війну скоротив показник EBITDA на 11% порівняно з попереднім роком – до $204 млн. Виробництво сталі у 2022 році знизилося на 39% – до 595 тис. тонн, труб – на 36%, до 393 тис. тонн, залізничної продукції – на 51%, до 84 тис. тонн.
Продажі продукції за звітний період знизилися на 37%, до 524 тис. тонн, зокрема труб – на 36%, до 384 тис. тонн, залізничної продукції – на 50%, до 87 тис. тонн. Дохід від реалізації продукції зменшився на 13%, до $981 млн, показник чистого левереджа залишився на сильному і стійкому рівні – 1.1х.
При цьому зазначалося, що 2022 рік був надзвичайно складним для компанії. Після широкомасштабного вторгнення російських військ наприкінці лютого керівництво “Інтерпайпу” ухвалило вимушене рішення зупинити всі виробничі потужності з міркувань безпеки співробітників. І тільки у квітні та травні було поступово відновлено виробництво на всіх підприємствах групи.
Однак досягти довоєнного рівня виробництва не вдалося, оскільки через блокаду чорноморських морських портів, бомбардування Росією транспортної інфраструктури та дефіцит пального “Інтерпайп” змушений був перебудувати логістичні ланцюги відвантаження готової продукції через порти Євросоюзу. Це призвело до зростання транспортних витрат у 2,5-3,5 раза залежно від маршруту.
У четвертому кварталі 2022 року Росія почала регулярно атакувати електроенергетичну інфраструктуру України, що призвело до кількох блекаутів на національному та регіональному рівнях. Унаслідок дефіциту електроенергії, який виник у країні, було введено жорсткі ліміти на її споживання для промислових споживачів, зокрема підприємств “Інтерпайпу”, що негативно позначилося на виробництві.
Генеральний директор “Інтерпайпу” Андрій Коротков зазначав, що в торішніх, дуже складних умовах, компанія зберегла трудовий колектив і промислові активи.
“На жаль, нам так і не вдалося повернутися до довоєнного рівня виробництва готової продукції. Водночас ми розраховуємо дещо поліпшити виробничі результати у 2023 році, зокрема завдяки продовженню скасування всіх квот і мит на українські товари з боку США та ЄС. Крім того, “Інтерпайп” залишається сумлінним і надійним партнером перед своїми кредиторами та інвесторами. Компанія продовжує здійснювати обслуговування і погашення за кредитними зобов’язаннями в повному обсязі з початку повномасштабного вторгнення”, – пояснював гендиректор.
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник безшовних труб і залізничних коліс. Продукцію компанії поставляють у понад 80 країн світу через мережу торговельних офісів, розміщених на ключових ринках Близького Сходу, Північної Америки та Європи. У 2022 році “Інтерпайп” реалізував 384 тис. тонн трубної продукції та 87 тис. тонн залізничної продукції. Продаж залізничних продуктів здійснюється під брендом KLW.
В “Інтерпайпі” працюють 10 тис. співробітників. У 2022 році компанія перерахувала до бюджетів усіх рівнів 2,8 млрд грн.
У структурі компанії п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Дніпропетровський Втормет” і електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”.
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен Віктор Пінчук і члени його сім’ї.
