У Києві відбувся урочистий прийом з нагоди Дня незалежності Республіки Польща, під час якого посол Республіки Польща в Україні Пьотр Лукашевич виступив з промовою про значення незалежності, національної єдності та солідарності з Україною.
У своєму зверненні посол Лукашевич наголосив, що це свято є не лише найбільшим національним днем для поляків, а й глибоким нагадуванням про шлях, який пройшла Польща, і про те, що вона продовжує будувати. Він підкреслив, що поляки вшановують покоління, які мріяли, боролися і зрештою відновили суверенну польську державу.
Посол нагадав слова премʼєр-міністра Польщі Дональда Туска, який цього року в Гданську заявив: «Niepodległość to wspólna sprawa» (Незалежність є спільною справою). «Це не тільки особисте досягнення, а спільна відповідальність, res publica. Ми святкуємо диво єдності, коли після довгих років поділів поляки з різних регіонів та з різними поглядами обʼєдналися і відбудували свою державу», – зазначив дипломат.
Він підкреслив, що найбільші тріумфи Польщі ніколи не були результатом одностайності, а стали результатом солідарності. За словами посла, патріотизм не означає протиставлення одного поляка іншому, а означає єдність і спільне будівництво чогось більшого.
Проводячи паралелі з історією Польщі, Лукашевич заявив, що думки поляків природно звертаються до українського народу, який сьогодні бореться за те саме, за що не так давно боролися поляки, – за право жити у свободі, гідності та суверенітеті.
Посол наголосив, що сьогодні Польща є сильною та вільною державою, сучасною демократичною країною, активним членом ЄС та НАТО і стабільним партнером у мінливому світі. Він згадав про економічні досягнення Польщі, а також про запуск першого польського військового супутника, підкресливши, що сила країни походить не лише від економічних чи політичних успіхів, а передусім від єдності суспільства і готовності кожного покоління брати на себе відповідальність.
Лукашевич зауважив, що незалежність не існує в ізоляції, а свобода у сучасному світі є взаємоповʼязаною, тому безпека однієї нації зміцнює безпеку всіх.
Окремо він прокоментував нещодавню атаку на польську залізницю, яку Варшава розглядає як акт саботажу. За його словами, Польща добре знає терористів і супротивників, і ці загрози не зламають її рішучості.
Водночас посол подякував союзникам і партнерам Польщі, зокрема Україні, країнам НАТО та ЄС, а також державам, чиї військові контингенти розміщені на території Польщі. «Ви з нами, а ми з вами», – зазначив він.
Польща стала першою державою у світі, яка визнала незалежність України 2 грудня 1991 року. Дипломатичні відносини між Україною та Республікою Польща були встановлені 4 січня 1992 року, після чого у 1992 році запрацювали посольство Польщі в Києві та посольство України у Варшаві.
Посольство Республіки Сербія провело прийом з нагоди повернення дипломатичної місії до Києва та відкриття нового приміщення за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 48. Захід зібрав дипломатів, представників урядових структур, бізнесу та академічних кіл України.
Під час виступу посол Сербії в Україні Андон Сапунджи наголосив, що відкриття посольства символізує «повернення Сербії до Києва» та відновлення активної співпраці між двома країнами.
«Наш робочий простір ще не завершений, але я хотів поділитися з вами цією радістю вже зараз — Serbia is back! Сербія повернулася!», — зазначив він, звертаючись до гостей.
У своїй промові дипломат підкреслив глибокі історичні зв’язки між українським та сербським народами. Зокрема, у XVIII столітті понад 50 тисяч сербів оселилися на території сучасної України — поблизу Бахмута та в Кіровоградській області, заснувавши Слав’яносербію та Нову Сербію. Водночас ще у XVII столітті українці переселялися до Сербії, переважно у Воєводину.
Посол також зазначив, що від початку повномасштабного вторгнення понад 100 тисяч українців знайшли прихисток у Сербії, створили там компанії, а їхні діти почали навчатися сербською мовою.
Сербія надає гуманітарну допомогу Україні — зокрема, реалізує проєкти з будівництва підземних дитячих садків поблизу фронту, постачає обладнання для енергетичної інфраструктури та організовує освітні програми для дітей із Сум та Харкова.
Окремо було відзначено викладачів і студентів сербістики, які зберігали наукові та культурні зв’язки між країнами навіть у найважчі роки війни.
«Ми тут, щоб жити, працювати та ділитися всім разом із вами, нашими дорогими українськими друзями», — завершив промову посол.
Україна та Сербія (тоді СФРЮ) встановили дипломатичні відносини 15 квітня 1994 року. Посольство Сербії в Києві розпочало роботу у 1995 році, але у 2022 році тимчасово призупинило діяльність через безпекову ситуацію. Восени 2025 року дипломатична місія офіційно відновила роботу у Києві за адресою вул. Богдана Хмельницького, 48. Посольство України в Белграді діє з 1995 року.
Посольство Китайської Народної Республіки в Україні організувало в Києві урочистий прийом з нагоди 76-ї річниці утворення КНР. У заході взяли участь представники дипломатичного корпусу, української влади, ділових кіл і китайської діаспори.
Посол Китаю в Україні Ма Шенькунь у своїй вітальній промові підкреслив, що Китай подолав шлях від постконфліктної держави до другої економіки світу, і сьогодні прагне до «високоякісного розвитку» та глобальної співпраці. «Ми побудували суспільство загального добробуту, вивели з бідності 800 млн осіб, створили найбільші в світі системи освіти, охорони здоров’я та соціального захисту», — сказав він.
Дипломат зазначив, що за період з 2021 по 2024 рік китайський ВВП зріс в середньому на 5,5 % на рік, і очікується, що в 2025 році економіка Китаю подолає поріг в 19,5 трлн доларів США. Ма Шенькунь також згадав успіхи в галузі високих технологій: розвиток інфраструктури 5G, електромобілів, космічних і квантових проектів.
Він підкреслив, що Китай і Україна — стратегічні партнери: «Наша співпраця базується на принципах взаємної поваги, взаємовигідності та стабільного розвитку. У 2025 році ми вже підписали два протоколи про експорт українського гороху та водних ресурсів до Китаю».
Крім того, посол висловив розуміння викликів, з якими стикається Україна сьогодні, і запевнив, що Китай продовжуватиме виступати за припинення вогню та просування мирного врегулювання.
Під час прийому були виголошені тости за зміцнення китайсько-української дружби, показані культурні виступи та виставки, що відображають культурну спадщину обох країн.
Ма Шенькунь приступив до виконання обов’язків Надзвичайного і Повноважного Посла КНР в Україні 26 листопада 2024 року.
Дипломатичні відносини між Україною і Китаєм встановлені 4 січня 1992 року. Посольство Китаю в Києві почало працювати в грудні 1992 року.
КИЇВ, КИТАЙ, КНР, ПОСОЛЬСТВО, прийом
6 листопада 2024 року Тимчасово повірений у справах Посольства Алжирської Народної Демократичної Республіки в Україні Й.В Ахмед Уаіл провів в столичному Fairmont Grand Hotel урочистий прийом, присвячений 70-й річниці Визвольної революції Алжиру.
70 років тому, 1 листопада 1954 року, розпочалася майже восьмирічна збройна боротьба алжирського народу проти французьких колонізаторів, в результаті якої держава стала незалежною.
19 березня 1962 року між урядом Франції і Фронтом Національного визволення Алжиру були підписані Евіанські угоди, які поклали край кровопролитній війні (кількість загиблих, за різними оцінками, сягає 350 тис.- 1,5 млн. осіб).
А вже 1 липня 1962 року під час референдуму алжирці підтримали незалежність своєї країни.
Захід традиційно розпочався з виконання національних гімнів двох держав – Алжиру та України.
Спочатку зі святковою промовою виступив алжирський дипломат, Й.В Ахмед Уаіл, який сердечно привітав усіх присутніх та висловила сподівання на подальше зміцнення багатосторонніх зв’язків і дружніх відносин Алжиру та України.
Від українського уряду привітання з нагоди свята висловив заступник Міністра закордонних справ України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Антон Демьохін.
Після проголошення незалежності Україною 24 серпня 1991 року Алжир визнав Україну 27 грудня 1991 року. 20 серпня 1992 року між Україною та Алжиром було встановлено дипломатичні відносини. 16 листопада 1992 року вірчі грамоти Президенту України Леоніду Кравчуку вручив перший посол Алжиру в нашій країні Бельрамуль Камерзерман.
Джерело: https://www.facebook.com/UkrDiplomatic
Міністерство освіти і науки презентувало проєкт порядку прийому до вишів у 2023 році на основі вдосконаленого національного мультипредметного тесту (НМТ).
“Сьогодні єдиним інструментом вступу є зовнішнє незалежне оцінювання, але зважаючи на безпекову ситуацію, ми моделюємо максимально безпечний вступ, зважаємо на думку батьків і абітурієнтів, і подаємо на розгляд Верховної Ради спільно узгоджену модель прийому в рамках удосконаленого національного мультипредметного тесту щодо вступу 2023 року”, – сказав міністр освіти та науки Сергій Шкарлет на брифінгу щодо моделі вступної кампанії у 2023 році в п’ятницю.
Зокрема, удосконалений національний мультипредметний тест складатиметься з двох обов’язкових предметів: українська мова та математика, а також одного предмета на вибір: історія України, іноземна мова (англійська, французька, німецька або іспанська мова), фізика, хімія або біологія (зробити вибір необхідно буде під час реєстрації на НМТ).
Тривалість тестування буде 180 хвилин, до якого увійдуть три блоки предметів, а час можна буде розподіляти за блоками самостійно.
З української мови, історії України, хімії та біології буде по 30 тестових завдань, з іноземних мов – 32 завдання, з математики – 22 завдання та з фізики – 20 завдань.
Новацією 2023 року під час складання НМТ буде те, що запроваджується мінімальний прохідний бал, який дорівнюватиме щонайменше 10% для кожного предмета, залежно від максимальної кількості балів, що буде запропоновано в тому чи іншому варіанті тесту.
Згідно з проєктом, вступники допускатимуться до конкурсного відбору на місця державного (регіонального) замовлення та можуть бути рекомендовані або переведені на такі місця за наявності конкурсного бала не менше ніж 130 (для дітей загиблих захисників України ця умова не застосовується).
Конкурсний бал для вступу на основі повної загальної середньої освіти та освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра не може бути меншим за 150 балів для спеціальностей “стоматологія”, “медицина”, “педіатрія” галузі знань “охорона здоров’я”, не може бути меншим за 140 балів для спеціальностей галузей знань “право”, “публічне управління та адміністрування”, “міжнародні відносини”, спеціальності “фармація, промислова фармація”.
Згідно з правилами вступники на мистецькі та спортивні спеціальності складатимуть НМТ і творчий конкурс.
Крім того, у міністерстві повідомляють, що замість результатів НМТ 2023 року можна буде скористатися результатами НМТ 2022 року або зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) 2020/2021 років.
Вступників до магістратури зараховуватимуть за результатами єдиного вступного іспиту (ЄВІ) – тест загальної навчальної компетентності та тест з іноземної мови для всіх спеціальностей, та єдиного фахового вступного випробування (ЄФВВ) (на спеціальності галузей “соціальні та поведінкові науки”, “журналістика”, “управління та адміністрування”, “право”, “публічне управління та адміністрування”, “міжнародні відносини”) або фахового іспиту в закладі освіти для вступу на інші спеціальності.
Крім того, без зовнішніх іспитів (НМТ, ЄВІ, ЄФВВ), а лише за результатами вступних іспитів у закладі вищої освіти можна буде вступити на контракт на основі повної загальної середньої освіти, освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра та освітнього ступеня бакалавра для навчання на спеціальності, яким надається особлива підтримка (53 спеціальності та 11 спеціалізацій).
Міністр зазначив, реєстрація на НМТ-2023 стартуватиме у квітні.
Вступники зможуть подавати до 20 заяв за всіма джерелами фінансування та підставами вступу, з яких не більше ніж 5 заяв на місця державного або регіонального замовлення.
“Ми узгодили позицію, що всі пільгові категорії, учасники з тимчасово окупованих територій, деокупованих територій матимуть змогу вступати за дистанційною моделлю за їхнім вибором. І впродовж трьох місяців вони будуть повинні укласти договір, приїхавши до закладу освіти на навчання”, – додав Шкарлет.
У вступній кампанії 2023 року не планується використовувати середні бали раніше отриманих документів про освіту та сільський коефіцієнт, а галузевий коефіцієнт буде використано для підтримки вступників на основі повної загальної середньої освіти та освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра з пріоритетним вибором однієї зі спеціальностей, якій надається особлива підтримка. Регіональний коефіцієнт буде визначено навесні залежно від військово-політичної ситуації в Україні.
Як і торік, окремою категорією для вступу залишаються заклади військової освіти та заклади зі спеціальними умовами навчання, прийом до яких здійснюватиметься за власними правилами таких закладів.
За словами голови комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака, законопроєкт із зазначеним порядком прийому на 2023 рік буде ухвалено на найближчому засіданні парламенту.
