Клієнти ПриватБанку (Київ) у першому півріччі 2024 року здійснили платежі за допомогою банківської картки або його мобільного застосунку на загальну суму 451 млрд грн, що на 27,3% перевищує показник першого півріччя 2025 року.
Згідно зі статистикою держбанку, опублікованою в четвер, кількість покупок за цей час зросла до 1,6 млн із 1,3 млн, таким чином середня вартість однієї покупки збільшилася з 269 грн до 282 грн, або на 4,7%.
Зазначається, що найпопулярнішою статтею витрат за цей час виявилася купівля продуктів харчування: частка оплат у продуктових магазинах і супермаркетах у загальному обсязі безготівкових оплат становила 44%, що на 1,5% відсоткових пункти менше, ніж у першому півріччі 2023 року.
Друге місце за часткою карткових витрат посідає купівля ліків і товарів для здоров’я – 6,6%, третє – оплата в закладах громадського харчування – 6,4%.
Першу п’ятірку закривають витрати на одяг і взуття, а також паливо – 4,5% і 4,2% від обсягів безготівкових оплат українців відповідно.
Крім вищезазначених товарів українці часто оплачували купівлю товарів для дому – 4%, електроніки та побутової техніки – 3,8%. Витрати на транспорт і відпочинок становили 1,5% і 1,4% відповідно.
За даними Національного банку України (НБУ), ПриватБанк станом на 1 червня 2024 року був лідером за загальними активами (872,40 млрд грн) серед 63 банків, що діють на території України. Чистий прибуток за минулий рік становив 37,76 млрд грн.
За даними НБУ, на 1 червня цього року у Привату було 28,5 млн активних карток, тоді як загальна їхня кількість на ринку близько 53 млн.
Сума винагороди членам наглядової ради та правління державного ПриватБанку (Київ) за січень-червень цього року зросла на 26,4%, або на 24 млн грн до зіставного періоду минулого року – до 115 млн грн, ідеться в квартальному звіті банку.
Згідно з ним, винагорода членам наглядової ради та правління фінустанови включала в себе заробітну плату, відрахування до пенсійного фонду, а також інші короткострокові виплати.
Як повідомлялося, три державні банки, що входять до п’ятірки лідерів за активами в країні, минулого року відчутно скоротили винагороду за виконання робочих функцій членам наглядової ради, зокрема: ПриватБанк – на 38,8%, Ощадбанк – на 32%, Укрексімбанк – на 45,8%.
ПриватБанк за минулий рік виплатив шістьом незалежним членам наглядової ради і трьом членам-представникам з боку держави 51,6 млн грн, тоді як у 2022 році – 84,3 млн грн. Що стосується винагороди членам правління, то Приват підвищив її у 2023 на 1,9% – до 78,9 млн грн.
За даними Національного банку України (НБУ), ПриватБанк станом на 1 червня 2024 року був лідером за загальними активами (872,40 млрд грн) серед 63 банків, що діють на території України. Чистий прибуток за минулий рік становив 37,76 млрд грн.
АТ КБ ПриватБанк виставив на продаж через систему електронних торгів OpenMarket (ДП «СЕТАМ» Міністерства юстиції України) ТЦ «Приозерний» у м. Дніпро. Продаж одного з найбільших та привабливих для розвитку рітейлу у Дніпрі торгівельного центру проходить в рамках програми реалізації неопераційної нерухомості банку за прозорою та відкритою процедурою торгів.
Збудований у 2009 році ТЦ «Приозерний» є третім за площею торговельним центром у Дніпрі (понад 32 тис. кв.м) та має шість наземних поверхів, а також підземний поверх, де знаходиться паркінг та може бути облаштоване укриття для перебування відвідувачів під час повітряної тривоги.
«ПриватБанк успішно відстояв у судах право власності на ТЦ «Приозерний», який було передано на баланс банку в якості забезпечення за кредитами ще до націоналізації банка – говорить Олена Євтушенко, керівник Напрямку управління нерухомістю ПриватБанку. – Рітейл не є банківською справою, тому сьогодні ми пропонуємо на відкритих торгах дуже цікавий об’єкт, який може стати одним з лідерів на ринку торговельно-розважальних послуг».
«У СЕТАМу є успішний досвід продажу подібних лотів з балансу банків по всій Україні, в тому числі і від ПриватБанку. Зі свого боку гарантуємо відкритий доступ всіх охочих до участі (громадяни та представники бізнесу) в аукціоні та відкритість процесу торгів», – наголосив генеральний директор ДП «СЕТАМ» Олександр Мамро.
Унікальні переваги ТЦ «Приозерного» – у зручному розташуванні в центрі міста поруч з Центральним ринком та вокзалами. Також ТЦ «Приозерний» на сьогодні єдиний торгівельний центр міста, що має водночас як торгові площі, офісні та складські приміщення, так і розважальну та спортивну зони з басейнами і SPA зоною.
Торгівельний центр залежно від формату та розміру торгових точок може мати до 100 орендарів. ТЦ має шість ліфтів та чотири ескалатори, центральний вхід, обладнаний пандусом, підземний паркінг на 100 автомобілів, а також наземну стоянку, розраховану на 40 паркомісць.
Початкова ціна продажу лота складає 430 060 700,00 грн з ПДВ. Дата проведення електронних торгів 28 серпня 2024 року (лот №556963), гарантійний внесок для участі: 5% від початкової ціни продажу майна (21 503 035 грн), який буде зарахований до ціни продажу.
До складу лота входять Торгівельний центр загальною площею 32 408,7 кв.м за адресою: м. Дніпро, вул. Майдан Озерний (Боброва), буд. 1, та 12 земельних ділянок. Додатково до ціни лота переможець електронних торгів зобов’язаний придбати основні засоби на суму 2,2 млн грн з ПДВ.
Детальна інформація та умови участі в аукціоні за посиланням.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) планує надати державному ПриватБанку (Київ) EUR140 млн гарантійного фінансування, що дасть змогу покрити до 50% кредитного ризику за новими позиками на EUR400 млн в еквіваленті.
Як ідеться в інформації на сайті банку в четвер, рада його директорів має намір розглянути цей проєкт 24 липня 2024 року.
Уточнюється, що гарантійне фінансування буде надано ПриватБанку двома рівними траншами, кожен з яких забезпечить часткове покриття ризиків за новими кредитами на суму EUR200 млн, водночас наразі узгодженим є лише один транш.
У рамках проєкту також передбачено субліміт у розмірі до EUR60 млн для фінансування довгострокових капіталовкладень мікро-, малих і середніх підприємств (ММСП) з метою модернізації технологій та обладнання відповідно до стандартів ЄС, включно з інвестиціями в стійкі та “зелені” технології (70% від субліміту), тим самим підвищуючи конкурентоспроможність підприємств.
Зазначається, що субпозичальники, які відповідають вимогам, також отримають технічну допомогу, що фінансується ЄС, і грантову підтримку у вигляді інвестиційних стимулів після завершення інвестпроєктів.
Згідно з інформацією на сайті ЄБРР, фінансування призначене насамперед для підтримки українських компаній у первинному та вторинному сільському господарстві, а також інших критично важливих галузей, необхідних для забезпечення енергетичної безпеки країни.
“При цьому пріоритет надаватиметься ММСП і корпоративним позичальникам, які інвестують у проєкти, що підвищують енергетичну безпеку та ефективність в Україні”, – наголошується в релізі.
Як повідомлялося, віцепрезидент ЄБРР Маттео Патроне і голова правління ПриватБанку Герхард Беш під час “Конференції з відновлення України” в Берліні 11-12 червня підписали лист про наміри розпочати роботу над Угодою про розподіл ризиків.
За даними Нацбанку України, на 1 травня 2024 року ПриватБанк за розміром активів посідав 1-ше місце (857,00 млрд грн) серед 63 банків, що діяли в країні. Чистий прибуток фінустанови за минулий рік становив 37,8 млрд грн. ЄБРР зазначає, що мережа держбанку наразі налічує 1200 відділень по всій країні, 6800 банкоматів і 10400 терміналів.
Державні ПриватБанк, Ощадбанк та Укрексімбанк від початку повномасштабного вторгнення РФ придбали найбільшу кількість облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) і стали лідерами ринку за портфелем держоблігацій з 316 млрд грн, 154,2 млрд грн і 130,5 млрд грн відповідно.
“Переважно клієнти ПриватБанку інвестують у гривневі ОВДП (64,5%) та облігації в доларах США (33,7%). При цьому 80% клієнтів під час погашення ОВДП реінвестує кошти в цінні папери Міністерства фінансів”, – ідеться в повідомленні пресслужби фінустанови.
ПриватБанк зазначив, що кожна третя гривня з 1 трлн, залучених в ОВДП з початку повномасштабного вторгнення РФ, була інвестована банком або його клієнтами.
Своєю чергою, в Ощадбанку уточнили, що із загального портфеля ОВДП 154,23 млрд грн в еквіваленті, 26,6 млрд грн – придбали від початку 2024 року, 65,29 млрд грн – у 2023 році та 62,34 млрд грн – у 2022 році.
Слідом за трійкою лідерів іде державний Укргазбанк, який придбав на первинному ринку ОВДП в еквіваленті 89,3 млрд грн.
Серед першої десятки банків країни за обсягом активів дані про вкладення в ОВДП також опублікували ПУМБ і Сенс Банк.
Так, згідно з інформацією на сайті ПУМБа, сума вкладень понад 2 тис. клієнтів банку (як фізосіб, так і юросіб) у держоблігації з початку повномасштабного вторгнення сягнула 1,6 млрд у нацвалюті, тоді як валютні портфелі становили понад $50,5 млн і EUR10,5 млн відповідно.
Пресслужба Сенс Банку вказує, що на сьогоднішній день в активах фінустанови портфель ОВДП фізосіб-інвесторів становить понад 8,1 млрд гривень, що “відповідає близько 13% від загального портфеля ОВДП у власності фізичних осіб-інвесторів у країні”.
“(…) клієнти нашого банку, як фізичні особи, так і представники бізнесу, продовжують активно інвестувати в цінні папери. Так, тільки за квітень цього року нашими клієнтами було придбано державних облігацій на 1,87 млрд грн, з яких 1,6 млрд грн – це військові облігації”, – зазначили в банку.
У Сенсі акцентували увагу, що клієнти віддають перевагу гривневим облігаціям, як свідчить інформація банку, у квітні цього року їм віддали перевагу 53% споживачів.
Інші банки з “великої десятки” за активами станом на 1 квітня цього року – Райффайзен, Укрсиббанк, Універсал Банк (mono) і Креді Агріколь, інформацію про обсяг придбання ОВДП з початку 24 лютого 2022 року на момент випуску матеріалу на своїх сайтах не публікували.
Водночас 14-й за розміром активів Кредобанк повідомив, що його клієнти від початку повномасштабної російської агресії інвестували в ОВДП понад 3 млрд грн, і понад 70% цієї суми було вкладено у військові облігації.
Кредобанк нагадав, що став одним із перших банків, який після початку війни скасував комісії брокера за купівлю військових облігацій і знизив мінімальну суму інвестиції в державні цінні папери до 50 тис. грн.
“Основні настрої клієнтів Кредобанку на 2024 рік – це короткострокові, до 1 року, військові ОВДП у національній та іноземній валютах. Спостерігаємо також, що після закінчення терміну облігацій понад 50% клієнтів здійснюють повторне вкладення коштів, збільшивши суму вдвічі”, – зазначив директор департаменту з контролю ліквідності та цінних паперів банку Сергій Кучерявий.
Як повідомлялося, Міністерство фінансів на аукціонах з розміщення облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП) у вівторок, 21 травня, змогло опустити ставки ще на 0,1-0,27 відсоткових пункти (в.п.), довівши загальне їхнє зниження до 0,92-1,37 в.п. після зменшення Нацбанком з 26 квітня облікової ставки з 14,5% до 13,5% річних.
Згідно з даними на сайті Мінфіну, за річними паперами ставка відсікання знизилася з 15,15% до 15,05%, за дворічними – з 16,2% до 16,08% і за трирічними – з 17,2% до 16,93%.
Державний ПриватБанк (Київ) збільшить до 360 млн грн фінансування групи аграрних підприємств “Вілія” для розширення виробництва, нарощування експорту, збільшення парку сільгосптехніки та обладнання, повідомила прес-служба ПриватБанку в четвер.
“Банк ухвалив рішення про збільшення обсягів кредитування найбільшого агропідприємства на Волині – групи компаній “Вілія”, яка за рейтингом Forbes цьогоріч увійшла до ТОП-20 найефективніших агрокомпаній країни. Збільшення обсягів фінансування банком до 360 млн грн дасть змогу компанії протягом 2024 року забезпечити придбання основних засобів для розширення виробництва та експортних потужностей агропродукції регіону, збільшення парку сільгосптехніки та обладнання”, – повідомив член правління Євген Заграєв.
За його інформацією, ПриватБанк від початку війни визначив фінансування агровиробництва як першочерговий пріоритет і став одним із лідерів за обсягами кредитування аграріїв.
“Ми продовжуємо підтримку агробізнесу і сьогодні розширюємо інвестиції в провідні сучасні агропідприємства, як-от підприємства ГК “Вілія”, що вражають динамікою розвитку та модернізації бізнесу”, – зазначив Заграєв.
За інформацією ПриватБанку, з початку війни ГК “Вілія” збільшила інвестиції в будівництво зернового терміналу, наростила обсяги переробки продукції завдяки запуску борошномельного комплексу. Протягом 2024 року компанія планує інвестувати в модернізацію виробництва та експортних потужностей понад 1,5 млрд грн.
Крім того, за два роки війни “Вілія” збільшила парк зерновозів на 25%, а обсяг зберігання зерна в елеваторах – на 20%. Агрохолдинг у 2025 році планує відновити будівництво молочної ферми та розглядає проєкт створення новітніх свинокомплексів.
Група компаній “Вілія” об’єднує низку підприємств Волинської та Рівненської областей, які обробляють 42 тис. га земель, спеціалізуються на рослинництві, зберіганні зернових, олійних і бобових культур, зернотрейді, борошномельно-круп’яному виробництві, тваринництві. Її материнська компанія ТОВ “Волинь-Зерно-Продукт” розпочала роботу 2001 року. У складі ГК “Вілія” – сім елеваторів у Волинській та Рівненській областях, ТОВ Луцький комбікормовий завод, ТОВ Млинівський комбікормовий завод, насіннєвий завод, низка складських приміщень, власна залізнична гілка. Бенефіціар підприємства – Євген Дудка.
За даними Нацбанку України, на 1 вересня 2023 року ПриватБанк за розміром активів посідав 1 місце (782,31 млрд грн) серед 64 банків, що діяли в країні, і друге – за кількістю відділень на території країни (1131).
