Фонд державного майна (ФДМ) України виставив на приватизацію Шабалинівський спиртовий завод у Чернігівській області.
«Цей об’єкт – перспективний браунфілд, який очікує свого інвестора для відновлення. Приватизація заводу відкриває можливості для розвитку промислового майданчика з уже наявною інфраструктурою”, – повідомив голова ФДМ Віталій Коваль у Telegram.
Згідно з повідомленням, завод розташований у селі Іванівка Ніжинського району, поруч з озером та автодорогами М-02 і Т-2523.
До складу єдиного майнового комплексу входять 51 об’єкт нерухомого майна (12,312 тис. кв. м), дві земельні ділянки площею 56,46 га, три автомобілі та 250 одиниць рухомого майна (обладнання, меблі тощо).
Новий власник зобов’язаний погасити наявну заборгованість підприємства із зарплати в розмірі 552 тис. грн і перед бюджетом – 21,17 млн грн. Умови продажу передбачають збереження робочих місць протягом шести місяців.
Стартова ціна лота – 959,1 тис. грн (без ПДВ).
Онлайн-аукціон відбудеться 16 травня в системі «Прозорро.Продажі». Прийом пропозицій – до 15 травня включно.
«Приватизація ДП “Шабалинівський спиртовий завод” – шанс для інвестора реалізувати свої бізнес-ідеї на базі наявних виробничих потужностей та інфраструктури. Новий власник зможе диверсифікувати напрямки діяльності та створити додану вартість”, – упевнений голова ФДМ.
За інформацією Фонду, спиртзаводи – одні з найпопулярніших активів малої приватизації. З вересня 2022 року ФДМ продав 14 спиртзаводів і залучив 965 млн грн до держбюджету – у середньому вартість кожного об’єкта на аукціоні зростала втричі.
ФДМ планував 2023 року повністю завершити приватизацію підприємств спиртової галузі, для чого планувалося провести онлайн-аукціони з продажу 26 спиртзаводів по всій країні. Однак низка з них не відбулися.
Віталій Коваль, Голова Фонду державного майна України
Мала приватизація протягом останніх 5 років (з 2019-го до 2023-го) з деякими перервами, зокрема, через повномасштабне вторгнення, системно набирала обертів. Показники минулого року багато в чому перевершили всі попередні результати і продемонстрували ефективність і своєчасність приватизації загалом.
Надходження до бюджету
За підсумками малої приватизації 2019 року, яку проводив Фонд державного майна України, в бюджет надійшло приблизно 561 млн грн. Наступного року ця сума зросла майже в 5 разів і перевищила 2,69 млрд грн. 2021 року бюджет отримав 3,5 млрд грн. 2022-го, коли була перерва в приватизації до вересня, менш ніж за півроку Фонд передав в руки приватних інвесторів активи на суму 1,74 млрд грн.
Минулоріч надходження від приватизації держмайна склали 2,84 млрд грн. Держава повноцінно відновила цей процес і допомагає підтримувати держбюджет коштами, які забезпечують наш захист і оборону від агресора. Загалом за 5 років доходи від приватизації, без урахування об’єктів великої приватизації, становили 11,34 млрд грн.
Щодо ціни проданих Фондом активів, то тут найбільше фінальна вартість майна зросла відносно стартової 2020 року.
Зростання ціни продажу активів відносно початкової вартості
Після падіння цього показника 2021-го, останні два роки він навпаки зростав. Так, 2023 року ціна продажу була більша за початкову загалом у 2,7 рази.
Конкуренція в аукціонах
Підвищення суми надходжень до бюджету та зростання фінальної ціни говорять про важливу річ. Учасники аукціонів, які ФДМУ проводить через систему Prozorro.Продажі, зацікавлені в державних активах та готові за них боротися. Показники конкурентності в торгах за 2023 рік не залишають сумнівів щодо цього.
Середня конкуренція в приватизаційних аукціонах
Протягом 5 років конкуренція в успішних торгах зростала постійно. Та якщо з 2020 до 2022 року її рівень був у діапазоні 3,1-3,6 учасника на один аукціон, то в 2023 році за кожен лот в середньому змагалося вже майже 5 учасників.
Цьогоріч є всі шанси перевищити навіть такі потужні результати: за перший квартал 2024 року в кожному успішному аукціоні в середньому взяли участь уже понад 5 учасників.
Зацікавленість бізнесу в держактивах
Активність бізнесу в приватизаційних торгах зумовлена багатьма факторами. Частина компаній потребують релокації в регіони, віддалені від лінії фронту. Якісь підприємці хочуть побудувати бізнес на готовій матеріальній базі, з інфраструктурою, обладнанням та комунікаціями, які пропонує держава, коли продає, наприклад, єдині майнові комплекси. Хтось потребує нерухомість, склади, цехи, гаражі тощо для розширення своїх поточних потужностей.
Тож підприємництво в Україні розвивається навіть в умовах війни та інших труднощів. І держава прагне надати бізнесу ресурси, які йому в цьому сприятимуть.
Є лоти, в яких ринок бачить настільки великі перспективи та цінність, що конкурують за них одразу десятки учасників. Рекорд належать торгам 2020 року, коли за недобудований гараж в Києві на 50 авто змагалося 48 охочих його придбати. Другий такий лот — нежитлові приміщення в Ужгороді. Цей аукціон, в якому було 47 учасників, відбувся 2023 року.
У результаті такого попиту ціна першого об’єкта в Києві зросла майже в 35 разів (із трохи більше 1 млн до 36 млн грн). А вартість другого лоту в Ужгороді — аж у 818 разів (із 12,2 тис до 10 млн грн).
Зацікавленість бізнесу спрямована на активи різних масштабів, але беззаперечна більшість лотів, проданих через приватизацію, вартувала до 1 млн грн.
Розподіл успішних аукціонів за фінальною вартістю приватизованого об’єкту
2020 року частка торгів, де ціна продажу активу була до 1 млн грн, досягала максимального показника 86%. При цьому 2022 року помітно збільшилася частка аукціонів з фінальною вартістю об’єкта від 1 до 10 млн грн та навіть в діапазоні 10-100 млн грн. Торік тренд знову пішов у зворотному напрямку: почала зростати кількість активів, проданих за ціною до 1 млн грн.
Варто також розуміти загальний економічний контекст в Україні. Різке падіння курсу гривні, криза багатьох ринків, окупація територій та багато іншого вплинуло на можливості бізнесу вести свою діяльність. Особливо болюче це вдарило по невеликим підприємствам, їхні і так невеликі матеріальні ресурси помітно знецінилися, а інших проблем додалося.
Поверенення попиту на недорогі, невеликі держактиви говорить про те, що малий та середній бізнес після перших потрясінь повномасштабного вторгнення відновлює активність та продовжує розвиватися.
Середня кількість учасників приватизаційних аукціонах, відносно фінальної вартості активів
При цьому великі гравці ринку також мають інтерес до крупних держактивів, коли ті з’являються в продажі. Так, в аукціонах з ціною продажу об’єктів понад 100 млн грн 2023 року в середньому брало участь 14,1 учасник. При цьому середня конкуренція в торгах до 1 млн грн минулоріч склала 3,9 учасників.
Ефективність приватизаційних процесів
Загалом приватизаційні аукціони змогли зацікавити тисячі гравців різних ринків. Найбільше учасників торгів, а саме 2035, було 2023 року. Це в 3,3 рази більше, ніж було 2022 року, та майже вдвічі більше 2021-го. 2020-го цей показник перевищував 1340 учасників. А 2019 року, коли приватизація лише активізувалася, їх було орієнтовно 800.
Законодавчі зміни, активність бізнесу, конкурентність торгів та їхня прозорість і відкритість допомогли збільшити ефективність приватизаційних процесів. Водночас протягом останніх років Фонд державного майна також змінив підходи роботи, покращив процес підготовки об’єктів до продажу. Інформація про наявність державктивів для приватизації розповсюджувалася різними каналами комунікації для привернення уваги до цих лотів. А загалом всі відомості про те, які є актуальні лоти, як взяти участь в аукціоні, які результати приносить приватизації, зібрана на окремому спеціальному ресурсі.
Фонд розробив механізм сортування (тріажу) держактивів, залежно від їхнього стану та потреб ринку. Те майно, що не має цінності чи існує лише на папері піде на ліквідацію чи банкрутство. Ті об’єкти, що можуть працювати на благо економіки в приватних руках — йди на приватизацію.
Ефективні кроки ФДМУ та зацікавленість приватних інвесторів дали результат: протягом 2023 року частка успішних аукціонів зросла в рази в порівнянні з попередніми роками.
Зростання частки успішних аукціонів ФДМУ
Найнижчий показник успішності торгів зафіксований у 2021 – 2022 роках: він був на рівні 17% від всіх оголошених. Тож піковий результат у майже 47% минулого року — це різниця в 2,8 рази.
Приватизація протягом 5 останніх років стає ефективнішим, нарощує показники доходу, привертає увагу все більшої кількості підприємців. Це доводить успішність приватизаційної стратегії України, коли держава замість дотацій збиткових активів дає їм нове життя та допомагає генерувати кошти для держбюджету в час, коли від цих надходжень залежить виживання нашої країни.
Віталій Коваль, ПРИВАТИЗАЦІЯ, УКРАЇНА, Фонду державного майна
Кабінет міністрів України заніс до переліку об’єктів великої приватизації 66,65% статутного капіталу ТОВ “Інвестиційний союз “Либідь”, що володіє ТРЦ Ocean Plaza в Києві.
Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук, відповідне рішення ухвалено на засіданні уряду в п’ятницю.
У жовтні 2023 року Фонд держмайна України звернувся до уряду з ініціативою включити до переліку об’єктів великої приватизації державну частку (66,65%) у ТРЦ Ocean Plaza. Фонд рекомендував встановити стартову ціну продажу держчастки в ТРЦ на рівні її балансової вартості за останній звітний (річний) період.
За підсумками 2022 року вартість держчастки становила 1,32 млрд грн (балансова вартість усього активу – 1,98 млрд грн). Водночас у Фонді очікують продажу лота дорожче за балансову вартість.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів 9 червня 2023 року ухвалив розпорядження про передачу ФДМ частки статутного капіталу ТОВ “Інвестиційна спілка “Либідь”, якому належить ТРЦ, у розмірі 66,65%.
Раніше ці корпоративні права належали російським підсанкційним бізнесменам Аркадію та Ігорю Ротенбергам, проте в березні 2023 року Вищий антикорупційний суд своїм рішенням стягнув їх на користь держави.
ТРЦ Ocean Plaza відкрито в Києві в грудні 2012 року на вул. Антоновича, 176. Його загальна площа -165 тис. кв. м. Інвестиції в об’єкт становили приблизно $300 млн. Компанія UDP і ТОВ “К.А.Н. Девелопмент” виступили партнерами в розвитку проєкту.
ТРЦ було продано російській “ТПС-Нерухомість” Аркадія Ротенберга 2012 року. Пізніше, 2019 року український бізнесмен Василь Хмельницький опосередковано через UPD Holdings Limited придбав 33,5% акцій ТРЦ Ocean Plaza. У 2021-му він продав свою частку підприємцю Андрію Іванову. Угоду фіналізовано влітку 2023 року.
Уряд вніс зміни до нормативних актів, необхідних для подальшої приватизації єдиних майнових комплексів державних підприємств “Ічнянський спиртовий завод” (Чернігівська обл.) і “Червоненський завод продтоварів” (с. Червоне, Житомирська обл.).
“Згідно з рішенням, ухваленим на засідання Кабінету міністрів 12 грудня, Фонд державного майна отримав підстави припинити реорганізацію цих заводів і можливість їх приватизувати”, – йдеться в повідомленні Міністерства економіки в середу.
Відомство нагадало, що постановою уряду від 28 жовтня 2010 року було погоджено реорганізацію цих двох заводів шляхом приєднання до ДП “Укрспирт”. Однак реорганізаційні процеси на них не були здійснені, і обидва перебувають у стані припинення юридичної особи.
Уточнюється, що “Ічнянський спиртовий завод” у січні 2003 року отримав дозвіл розпочати виробництво високооктанових оксигеновмісних добавок до бензину. Також завод виробляв етиловий спирт (зокрема спирт-ректифікат, спирт “Екстра”, спирт “Люкс” і технічний спирт), а також ізоаміловий спирт для потреб хімічної промисловості та барда, лікеро-горілчані вироби. У 2014 році вже не функціонував.
“Красненський завод продовольчих товарів”, за даними Мінекономіки, здатний виробляти органічні розчинники, скломийні рідини на основі технології спиртового виробництва, а також спирт, лікеро-горілчані вироби, лікери, морси, наливки, соки. Як сировина використовується меляса (патока), відходи переробки цукрових буряків, можливе використання зерна.
Органи місцевого самоврядування та їх комунальні підприємства зможуть на пільгових умовах отримувати в оренду державне майно для облаштування місць проживання ВПО, наприклад, для гуртожитків. Відповідна норма закладена в законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо узгодження законодавства у сфері оренди та приватизації державного та комунального майна» (№6102-д від 13 лютого 2023 року). Як повідомило джерело ІА «Інтерфакс-Україна» у Фонді держмайна, цей законопроєкт «в найближчих планах парламенту».
Крім того, цим законопроєктом вирішується одна з проблем щодо забезпечення харчування в закладах освіти. У разі ухвалення законопроєкту переможці відповідних тендерів будуть автоматично отримувати право на пільгову оренду державного майна, яке для цього використовується, наприклад, їдалень.
Також законопроєктом врегульований механізм оренди майна без проведення обов’язкового аукціону медичними закладами, Національним банком та уповноваженими ним банками; удосконалено проведення механізму передачі майна в оренду переможцям аукціонів з продажу єдиних майнових комплексів державних підприємств морських портів та акціонерним товариствам, утвореними у процесі реорганізації морських портів, при оренді причалів.
«Внесення змін дозволить збалансувати закони, що регулюють відносини з управління та використання державного та комунального майна. Запропоновані в законопроекті зміни спрямовані на спрощення окремих процедур, крім того в новому законопроекті має бути збільшена відповідальність покупців в разі невиконання умов аукціону», – зазначив заступник Голови Фонду державного майна України Сергій Симонов.
На думку народного депутата Олексія Мовчана («Слуга народу»), «цей законопроєкт на сьогодні дуже важливий для суспільства. Він дозволяє врегулювати цілу низку питань, пов’язаних з орендою та приватизацією державного і комунального майна, підвищити ефективність цих процесів, спрощує окремі процедури з передачі в оренду державного та комунального майна, запроваджує механізми вирішення питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, а також осіб, що втратили житло, що на сьогодні є дуже актуальним».
Крім того, проектом Закону пропонується внести ряд змін до законодавства про приватизацію, в том числі змінено механізм визначення розміру гарантійного внеску для об’єкта малої приватизації, по якому хоча б один аукціон з продажу об’єкта визнаний таким, що не відбувся.
Зміни в закони також мають забезпечити викуп об’єктів державної та комунальної власності за ринковою ціною та права орендаря на переважне придбання орендованого ним об’єкту, а також усунути наявні обмеження для приватизації майна, яке не використовується науковими установами та закладами освіти.
Фонд державного майна (ФДМ) України повторно виставив на приватизацію Ганнопільський спиртзавод у Хмельницькій області, повідомила прес-служба відомства.
“Це вже друга спроба продати Ганнопільський спиртзавод. На попередньому аукціоні інвестор запропонував 2,6 млн грн, проте не оплатив лот і втратив 400 тис. грн гарантійного внеску”, – повідомили у ФДМ.
Відомство нагадало, що на підприємствах спиртової галузі можна виробляти алкогольні напої, газовану воду, розчинники для хімічної промисловості та біоетанол.
Згідно з повідомленням, Ганнопільський спиртзавод розпочав свою діяльність 1928 року. Потенційно підприємство може виробляти 20 тис. л/добу спирту. Однак з 2011 року завод не здійснює діяльність.
Площа приміщень спиртзаводу становить 10,208 тис. кв. м – сюди входять 62 будівлі: адмінприміщення, склади, цехи, майстерні, спиртосховища та свердловини.
Крім переможної ставки новий власник має сплатити 16,2 млн гривень боргів перед працівниками та бюджетом.
Стартова вартість підприємства – 3,8 млн грн.
Аукціон призначено на 31 серпня.
