Кабінет міністрів України заніс до переліку об’єктів великої приватизації 66,65% статутного капіталу ТОВ “Інвестиційний союз “Либідь”, що володіє ТРЦ Ocean Plaza в Києві.
Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук, відповідне рішення ухвалено на засіданні уряду в п’ятницю.
У жовтні 2023 року Фонд держмайна України звернувся до уряду з ініціативою включити до переліку об’єктів великої приватизації державну частку (66,65%) у ТРЦ Ocean Plaza. Фонд рекомендував встановити стартову ціну продажу держчастки в ТРЦ на рівні її балансової вартості за останній звітний (річний) період.
За підсумками 2022 року вартість держчастки становила 1,32 млрд грн (балансова вартість усього активу – 1,98 млрд грн). Водночас у Фонді очікують продажу лота дорожче за балансову вартість.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів 9 червня 2023 року ухвалив розпорядження про передачу ФДМ частки статутного капіталу ТОВ “Інвестиційна спілка “Либідь”, якому належить ТРЦ, у розмірі 66,65%.
Раніше ці корпоративні права належали російським підсанкційним бізнесменам Аркадію та Ігорю Ротенбергам, проте в березні 2023 року Вищий антикорупційний суд своїм рішенням стягнув їх на користь держави.
ТРЦ Ocean Plaza відкрито в Києві в грудні 2012 року на вул. Антоновича, 176. Його загальна площа -165 тис. кв. м. Інвестиції в об’єкт становили приблизно $300 млн. Компанія UDP і ТОВ “К.А.Н. Девелопмент” виступили партнерами в розвитку проєкту.
ТРЦ було продано російській “ТПС-Нерухомість” Аркадія Ротенберга 2012 року. Пізніше, 2019 року український бізнесмен Василь Хмельницький опосередковано через UPD Holdings Limited придбав 33,5% акцій ТРЦ Ocean Plaza. У 2021-му він продав свою частку підприємцю Андрію Іванову. Угоду фіналізовано влітку 2023 року.
Уряд вніс зміни до нормативних актів, необхідних для подальшої приватизації єдиних майнових комплексів державних підприємств “Ічнянський спиртовий завод” (Чернігівська обл.) і “Червоненський завод продтоварів” (с. Червоне, Житомирська обл.).
“Згідно з рішенням, ухваленим на засідання Кабінету міністрів 12 грудня, Фонд державного майна отримав підстави припинити реорганізацію цих заводів і можливість їх приватизувати”, – йдеться в повідомленні Міністерства економіки в середу.
Відомство нагадало, що постановою уряду від 28 жовтня 2010 року було погоджено реорганізацію цих двох заводів шляхом приєднання до ДП “Укрспирт”. Однак реорганізаційні процеси на них не були здійснені, і обидва перебувають у стані припинення юридичної особи.
Уточнюється, що “Ічнянський спиртовий завод” у січні 2003 року отримав дозвіл розпочати виробництво високооктанових оксигеновмісних добавок до бензину. Також завод виробляв етиловий спирт (зокрема спирт-ректифікат, спирт “Екстра”, спирт “Люкс” і технічний спирт), а також ізоаміловий спирт для потреб хімічної промисловості та барда, лікеро-горілчані вироби. У 2014 році вже не функціонував.
“Красненський завод продовольчих товарів”, за даними Мінекономіки, здатний виробляти органічні розчинники, скломийні рідини на основі технології спиртового виробництва, а також спирт, лікеро-горілчані вироби, лікери, морси, наливки, соки. Як сировина використовується меляса (патока), відходи переробки цукрових буряків, можливе використання зерна.
Органи місцевого самоврядування та їх комунальні підприємства зможуть на пільгових умовах отримувати в оренду державне майно для облаштування місць проживання ВПО, наприклад, для гуртожитків. Відповідна норма закладена в законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо узгодження законодавства у сфері оренди та приватизації державного та комунального майна» (№6102-д від 13 лютого 2023 року). Як повідомило джерело ІА «Інтерфакс-Україна» у Фонді держмайна, цей законопроєкт «в найближчих планах парламенту».
Крім того, цим законопроєктом вирішується одна з проблем щодо забезпечення харчування в закладах освіти. У разі ухвалення законопроєкту переможці відповідних тендерів будуть автоматично отримувати право на пільгову оренду державного майна, яке для цього використовується, наприклад, їдалень.
Також законопроєктом врегульований механізм оренди майна без проведення обов’язкового аукціону медичними закладами, Національним банком та уповноваженими ним банками; удосконалено проведення механізму передачі майна в оренду переможцям аукціонів з продажу єдиних майнових комплексів державних підприємств морських портів та акціонерним товариствам, утвореними у процесі реорганізації морських портів, при оренді причалів.
«Внесення змін дозволить збалансувати закони, що регулюють відносини з управління та використання державного та комунального майна. Запропоновані в законопроекті зміни спрямовані на спрощення окремих процедур, крім того в новому законопроекті має бути збільшена відповідальність покупців в разі невиконання умов аукціону», – зазначив заступник Голови Фонду державного майна України Сергій Симонов.
На думку народного депутата Олексія Мовчана («Слуга народу»), «цей законопроєкт на сьогодні дуже важливий для суспільства. Він дозволяє врегулювати цілу низку питань, пов’язаних з орендою та приватизацією державного і комунального майна, підвищити ефективність цих процесів, спрощує окремі процедури з передачі в оренду державного та комунального майна, запроваджує механізми вирішення питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, а також осіб, що втратили житло, що на сьогодні є дуже актуальним».
Крім того, проектом Закону пропонується внести ряд змін до законодавства про приватизацію, в том числі змінено механізм визначення розміру гарантійного внеску для об’єкта малої приватизації, по якому хоча б один аукціон з продажу об’єкта визнаний таким, що не відбувся.
Зміни в закони також мають забезпечити викуп об’єктів державної та комунальної власності за ринковою ціною та права орендаря на переважне придбання орендованого ним об’єкту, а також усунути наявні обмеження для приватизації майна, яке не використовується науковими установами та закладами освіти.
Фонд державного майна (ФДМ) України повторно виставив на приватизацію Ганнопільський спиртзавод у Хмельницькій області, повідомила прес-служба відомства.
“Це вже друга спроба продати Ганнопільський спиртзавод. На попередньому аукціоні інвестор запропонував 2,6 млн грн, проте не оплатив лот і втратив 400 тис. грн гарантійного внеску”, – повідомили у ФДМ.
Відомство нагадало, що на підприємствах спиртової галузі можна виробляти алкогольні напої, газовану воду, розчинники для хімічної промисловості та біоетанол.
Згідно з повідомленням, Ганнопільський спиртзавод розпочав свою діяльність 1928 року. Потенційно підприємство може виробляти 20 тис. л/добу спирту. Однак з 2011 року завод не здійснює діяльність.
Площа приміщень спиртзаводу становить 10,208 тис. кв. м – сюди входять 62 будівлі: адмінприміщення, склади, цехи, майстерні, спиртосховища та свердловини.
Крім переможної ставки новий власник має сплатити 16,2 млн гривень боргів перед працівниками та бюджетом.
Стартова вартість підприємства – 3,8 млн грн.
Аукціон призначено на 31 серпня.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон №8250, який дасть змогу Фонду державного майна (ФДМ) відновити велику приватизацію і зробити ефективнішим управління держмайном завдяки поліпшенню структури ФДМ.
“Закон про оновлену структуру Фонду держмайна підписаний президентом. Документ удосконалює організаційну структуру фонду: 12 регіональних відділень окремих юридичних осіб стануть структурними підрозділами ФДМУ. Це дасть змогу створити механізм для встановлення ринкових зарплат і КРІ в усіх регіонах і підвищить ефективність управління державним майном”, – написав глава ФДМ Рустем Умеров у Facebook у вівторок.
Він нагадав, що документ також містить норми про відновлення великої приватизації, удосконалення процедури управління санкційним майном, збільшення термінів оренди держмайна до п’яти років.
Згідно з нормами закону, за рішенням ВАКС підсанкційне майно передаватиметься безпосередньо до ФДМ, а кошти від реалізації спрямовуватимуться до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.
Умеров подякував президенту, уряду і депутатам за підтримку важливої ініціативи.
Раніше повідомлялося, що після того, як зазначений закон набуде чинності, ФДМ самостійно ухвалюватиме управлінські рішення щодо підсанкційного майна: приватизація, продаж, оренда або управління.
Закон встановлює заборону обіймати посади керівників держпідприємств і членів наглядових рад підсанкційним особам і громадянам країн-агресорів, скасовує процедуру узгодження директорів держпідприємств, що перебувають в управлінні ФДМ, з місцевою владою.
Після набуття законом чинності відомство очікує зростання доходів від оренди держмайна на 20-25%, або на 100 млн грн щорічно, а також поліпшення стану зданого в оренду майна.
Рада підтримала 30 травня законопроєкт №8250 231 голосом народних депутатів за необхідного мінімуму в 226 голосів.
Фонд державного майна (ФДМ) зможе відновити велику приватизацію, передавати держмайно в оренду на термін до п’яти років і отримуватиме за рішенням ВАКС підсанкційне майно, самостійно ухвалюючи рішення про його подальшу долю.
Як повідомив ФДМ у пресрелізах, відповідні норми передбачені законом №8250, який Рада підтримала 231 голосом за необхідного мінімуму в 226 голосів 30 травня.
Фонд уточнив, що буде самостійно ухвалювати управлінські рішення щодо підсанкційного майна: приватизація, продаж, оренда або управління, а всі отримані кошти спрямовуватимуться до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії РФ.
Крім того, закон встановлює заборону обіймати посади керівників держпідприємств і членів наглядових рад підсанкційним особам і громадянам країн-агресорів, скасовує процедуру узгодження директорів держпідприємств, що перебувають в управлінні ФДМ, із місцевою владою, зазначено в релізі.
Щодо оренди Фонд нагадав, що перед повномасштабним вторгненням міг здавати держмайно в оренду строком до 49 років, хоча переважна більшість договорів укладалася строком на п’ять років: 2021 року частка п’ятирічних договорів становила 88,8%.
Водночас на початку війни виникли побоювання, що через низьку конкуренцію, спричинену загальною невизначеністю, ціна оренди може бути заниженою, і з 1 квітня 2022 року Рада обмежила строк дії нових договорів часом дії воєнного стану + 12 місяців після його скасування, пояснив ФДМ. Він уточнив, що за цей час уклав 1153 таких договорів.
“Але останніми місяцями український бізнес поступово пристосувався до викликів воєнного стану… Обмеження строків не стимулює підприємців до участі в орендних аукціонах, тому наразі 38% з них не проходять через відсутність попиту”, – пояснив Фонд.
Після набуття законом чинності відомство очікує зростання доходів від оренди держмайна на 20-25%, або на 100 млн грн щорічно, а також поліпшення стану зданого в оренду майна.
Згідно з пресрелізом, закон також спрямований на поліпшення управлінської структури ФДМ: голова Фонду отримає право самостійно призначати і звільняти заступників, 12 регіональних відділень – окремих юросіб стануть структурними підрозділами, а організаційна структура буде побудована за функціональним принципом. “Як наслідок, більш чітка та зрозуміла відповідальність за роботу Фонду держмайна та встановлення КРI для підрозділів і ринкових зарплат для працівників”, – ідеться в повідомленні.
