Націоналізований Сенс Банк (Київ) і ПУМБ (Київ) відзначають попит на сервіс buy now pay later (BNPL) – “купуй зараз, плати потім”, що відрізняється від традиційної банківської розстрочки, і допускають його впровадження в Україні найближчим часом.
“Нам здається, що у клієнта є запит на такий продукт, як суто європейський BNPL. (…) Тому ми зараз працюємо з двома фінтехами, разом із ними вивчаючи цю модель і можливість приєднання до них, тому що там якраз реалізовано європейську BNPL-модель”, – сказала членкиня правління Сенса Інна Тютюн на конференції Digital Lending 2024, ініційованій Українською асоціацією фінтех та інноваційних компаній (UAFIC) у Києві.
Заступник голови правління ПУМБу Дмитро Поліщук, зі свого боку, зазначив, що попит на сервіс “однозначно є”.
“А найголовніше, коли ми говоримо про BNPL або про оплату частинами тощо, ми забуваємо, що ключовим клієнтом цієї історії є merchant. (…) Є дуже великий попит у великих ритейлерів саме на цю модель, тому, якщо попит є, то пропозиція завжди знайдеться”, – додав банкір.
“Я думаю, що цього року або ми, або Сенс (Банк – ІФ-У), або хтось іще … хтось із нас щось покаже цього року. Тому що є багато ідей, досліджень, досвіду і бажання спробувати, оскільки в Україні насправді цього (впровадження сервісу BNPL – ІФ-У) ніхто не пробував”, – припустив Поліщук.
За його словами, ПУМБ уже протестував велику кількість клієнтського досвіду з повноцінними BNPL-моделями, зокрема команда банку опрацювала юридичну складову, під час чого виникли певні запитання.
“(…) тому що фактично BNPL у чистому вигляді – це надання короткострокової позики не клієнту банку і без онбордингу в Дія, BankID, ідентифікацій, паспортів. Тобто, фактично це не кредит, а метод оплати з певною розстрочкою на кілька тижнів”, – пояснив заступник голови правління ПУМБу.
“Ми дуже позитивно дивимося на цю історію. Я думаю, що цього року в Україні (на ринку фінпослуг – ІФ-У) будуть сюрпризи”, – резюмував банкір.
За даними Національного банку України, на 1 лютого 2024 року за розміром загальних активів Сенс банк посідав 8-ме місце (131,89 млрд грн) серед 63 банків, що діяли в країні, тоді як ПУМБ посідав 6-те місце (158,86 млрд грн). Сенс Банк увійшов до трійки лідерів за чистим прибутком за 2023 рік, він склав 5,04 млрд грн, у той час як у ПУМБа – 3,96 млрд грн.
Наглядову раду (НР) Першого українського міжнародного банку (ПУМБ, Київ) з 1 жовтня на три роки очолить незалежний директор Валентин Міхов, який змінить на цій посаді достроково пішовшого з нього на пост просто члена наглядової ради екс-гендиректора СКМ Олега Попова.
Як зазначив банк у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), такі рішення було ухвалено у зв’язку з потребою обрання нової наглядової ради в кількості 9 членів на позачергових зборах акціонерів 20 вересня.
Міхов був членом наглядової ради ПУМБ щонайменше з листопада 2018 року, зокрема заступником її голови з травня до вересня цього року. Крім того, з березня-2023 і донині він працює виконавчим членом ради директорів у венчурному фонді Venture Equity Bulgaria, із 2021-го до 2022 року обіймав посаду глави наглядової ради Bulgarian Development Bank (BDB), а також працював у Invest-UX і Valor Advisors Ltd.
Зазначається, що Попов наразі очолює наглядову раду “ДТЕК” (DTEK Group), входячи також до наглядових рад її дочірніх компаній. Він також є директором холдингу SCM Holdings Limited, головою НР підконтрольного СКМ “Лемтранса”, а також членом наглядової ради інших “дочок” СКМ: “Метінвест”, “ЕСТА Холдинг” і ФК “Шахтар”.
Також було ухвалено рішення про збереження на посадах членів НР представників “СКМ Фінанс” Маргарити Поважної, Георгі Катанова, Анни Дугадко і Сергія Курилка та незалежних директорів Кетрін Сталкер і Ансіс Грасманіс.
Крім того, було обрано новим незалежним членом наглядової ради Хело Мейгас, яка обіймає посади глави НР і члена комітету з аудиту AS Eesti Post, члена ради Goura Konsult AB і члена наглядової ради Hemma i Sverige Holding AB.
ПУМБ заснований 1991 року і належить Рінату Ахметову. За даними на сайті фінустанови банк обслуговує близько 1,5 млн клієнтів. За даними Національного банку України на 1 червня, ПУМБ входив до десятки найбільших банків країни, посідаючи 8 місце серед 65 діючих українських банків за розміром активів (131,96 млрд грн). На кінець червня мережа банку налічувала 5 регіональних підрозділів і 221 відділення порівняно з 213 відділеннями на початок року.
Чистий прибуток Першого українського міжнародного банку (ПУМБ, Київ) за січень-червень цього року становив 3 млрд 676,54 млн грн, що в 16,8 разів перевищує цей показник за аналогічний період 2022 року, повідомляють у звіті банку в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Згідно з ним, чистий процентний дохід ПУМБ за січень-червень 2023 року зріс у 4,3 раза – до 5 млрд 743,88 млн грн.
Чистий комісійний дохід за шість місяців поточного року збільшився на 31,5% – до 1 млрд 93,01 млн грн, випливає зі звіту.
Вказується, що за січень-червень цього року ПУМБ розформував 341,80 млн грн резервів, тоді як за аналогічний період минулого року він збільшив їх на 4 млрд 267,11 млн грн.
Сукупний прибуток банку за перше півріччя 2023 року сягнув 4 млрд 19,74 млн грн проти 78,61 млн грн за перше півріччя минулого року.
Згідно зі звітом, за січень-червень поточного року активи банку зросли на 13 млрд 736,74 млн грн, досягнувши 125 млрд 710,96 млн грн.
Таке зростання пояснюється значним збільшенням інвестицій у цінні папери – з 12 млрд 586,77 млн грн до 45 млрд 547,69 млн грн, тоді як готівка та кошти в НБУ, навпаки, скоротилися в 1,7 раза – до 27 млрд 151,01 млн грн.
Водночас кредити та аванси клієнтам зросли з 43,77 млрд грн до 44,78 млрд грн, а заборгованість інших банків – на 0,64 млрд грн, до 41,27 млрд грн.
Кошти клієнтів банку ПУМБ за перше півріччя 2023 року збільшилися з 90 млрд 38 млн грн до 104 млрд 77 млн грн, тим часом капітал банку зріс з 11 млрд 76 млн грн до 15 млрд 71 млн грн, зокрема нерозподілений прибуток – з 3 млрд 82 млн грн до 7 млрд 502 млн грн.
ПУМБ заснований 1991 року, за даними на сайті фінустанови, обслуговує близько 1,5 млн клієнтів, належить Рінату Ахметову. За даними НБУ на 1 червня, ПУМБ входив до десятки найбільших банків країни, посідаючи 8 місце серед 65 діючих українських банків за розміром активів (131,96 млрд грн). На кінець червня мережа банку налічувала 5 регіональних підрозділів і 221 відділення порівняно з 213 відділеннями на початок року.
Група компаній “Прометей” підписала договір із Першим українським міжнародним банком (ПУМБ, Київ) на $2 млн, повідомили у прес-службі агрохолдингу.
Згідно з повідомленням, кредитна угода передбачає забезпечення торгового фінансування під експортні контракти.
За інформацією “Прометея”, залучені кошти дадуть змогу активізувати ділову активність і підтримати фінанси агрохолдингу, що важливо під час підготовки до приймання та експорту врожаю 2023 року.
“Крок за кроком ПУМБ продовжує нарощувати співпрацю з нашою компанією. Ми вдячні банку за своєчасні договори і раді виступати в якості надійного партнера”, – прокоментувала угоду керівник сектора корпоративних фінансів “Прометея” Ірина Івченко.
ГК “Прометей” надає послуги зі зберігання, доробки та логістики сільгоспкультур. До російської агресії холдинг володів 34 елеваторами в Миколаївській, Кіровоградській, Київській, Хмельницькій, Запорізькій, Сумській, Одеській, Херсонській та Дніпропетровській областях.
За підсумками 2021 року група компаній планувала отримати $45 млн EBITDA, тоді як 2020 року цей показник сягнув $32,6 млн, а 2019 року – $30,5 млн.
“Прометей” протягом 2023 року планує збільшити земельний банк із 20 тис. га до 50 тис. га, а в перспективі наростити його до 100 тис. га.
Національний банк України (НБУ), ПУМБ та Ощадбанк запустили акцію “Смілива гривня”, в рамках якої протягом наступних трьох місяців банки прийматимуть монети номіналом 10, 50 копійок та 1, 2, 5 і 10 грн і спрямовуватимуть їх на потреби Збройних сил України.
Згідно з повідомленням регулятора у понеділок, пункти мобілізації будуть відкриті у відділеннях Ощадбанку та ПУМБ, практично у всіх регіонах країни.
Крім того, можна організувати колективне збирання коштів серед громад визначеного району, житлового комплексу, на роботі або в інших спільнотах.
Станом на 1 липня 2022 року в обігу перебували монети номіналом 10 коп. – 4 млрд шт. (28,5%), 50 коп. – 1,306 млрд шт. (9,3%), “золоті” 1 грн – 438,6 млн шт. (3,1%) та “срібні” 1 грн – 422,4 млн шт. (3%), 2 грн – 403 млн шт. (2,9%), 5 грн – 145,7 млн шт. (1%), 10 грн – 113,8 млн шт. (0,8%).
