Інвестиційна група «Універ» завдяки створенню маркетплейсу з ОВДП та ще більш ніж 30 інструментами, а також просвітницьким і рекламним зусиллям щомісяця відкриває близько тисячі нових рахунків у цінних паперах клієнтам, повідомив засновник і президент групи Тарас Козак.
«Я думаю, що завдяки всім нашим зусиллям, просвітницьким і рекламним, ми зараз лідер за кількістю відкритих рахунків: десь приблизно тисячу нових рахунків на місяць», – сказав він в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За словами Козака, зараз у компанії близько 20 тисяч клієнтів.
Згідно зі звітністю Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках (РЦ), на 1 серпня було зареєстровано 211,16 тис. унікальних інвесторів, з початку цього року їх кількість зросла на 13,37 тис.
“Обсяг грошей я точно не скажу, але це багато мільярдів гривень, які інвестовані в різного роду фінансові інструменти«, – додав інвестбанкір.
Він уточнив, що найбільшим партнером поки виступає NovaPay, який запровадив альтернативу депозитам через репо-операції з власними облігаціями, адміністратором яких виступає »Універ”.
Водночас, як вважає Козак, інвестгрупа крім NovaPay пропонує своїм клієнтам через власний додаток найбільший в Україні вибір цінних паперів: крім 10 серій ОВДП ще понад 30 інструментів.
“Ми робимо маркетплейс, щоб в одному місці українець міг купити і ОВГЗ, і фонди, і якісь корпоративні облігації, і якісь іноземні цінні папери, які ще до війни були заведені в Україну. Коли наші клієнти хочуть продати, ми виставляємо їх в кабінет, і інші наші клієнти їх купують«, – пояснив президент »Універу”.
Він підкреслив, що інвестгрупа допускає в кабінет тільки ті інструменти, в які готова інвестувати якусь частину своїх портфелів.
За його словами, «Універ» пропонує інвесторам купувати цінні папери як власних фондів («Михайло Грушевський», «Тарас Шевченко» – інвестують в Україну; «Ярослав Мудрий» і «Атаман» – до війни інвестували відповідно в індекси S&P500 і Nasdaq, але зараз їхні інвестиції обмежені), так і фондів нерухомості та земельних фондів.
Як приклади фондів нерухомості він навів фонди «Інжура» Андрія Журжия і два фонди Standard One, які купують апартаменти у великих дохідних будинках, що будуються біля ВДНГ (S1 ВДНГ) і на Оболоні (S1 Obolon). Козак уточнив, що в той же час інвестгрупа принципово не займається фондами фінансування будівництва.
«Третій тип фондів – це земельні: »Твоє коло«, “Грунтовно”, »Перший український аграрний фонд” – вони купують на баланс землю, а потім здають її в оренду. У фондів є якісь дивіденди за рахунок плати за оренду, але великий інтерес клієнта – це за невеликий чек на 100-200 тис. грн купити шматок землі”, – описав земельні фонди інвестбанкір.
Він нагадав, що власні фонди «Універ» є відкритими, тоді як фонди нерухомості та земельні – кваліфікаційними з вимогами до мінімального внеску 122 тис. грн.
Козак зазначив, що інвестгрупа поки не планує створення власних фондів нерухомості та земельних, а зосереджена тільки на управлінні власними фондами, які інвестують у цінні папери. Водночас, зазначив він, додати в маркетплейси та фонди цінні папери від конкурентів для розширення пропозиції.
На його думку, вигода клієнта в зручності мати в одному місці всю звітність і всі фінансові інструменти, щоб ефективно ними управляти і перекидати гроші з активу в актив.
Серед інших напрямків діяльності «Універа» Козак виділив реєстрацію або допомогу в створенні нових фінансових інструментів: облігацій, фондів і ще ряду інструментів.
«У випадку з облігаціями, ми, напевно, зараз найбільший андеррайтер», – стверджує глава компанії. Як приклад він навів випуск облігацій з покриттям Novus на 400 млн грн, облігацій фінтех-компанії Activitis на 300 млн грн.
Крім того, компанія з управління активами «Універ Менеджмент», яка входить до групи, пропонує управління венчурними фондами для сторонніх бізнесів, які структуровані таким чином, повідомив Козак.
«У моменти, коли ринку немає, а такі моменти дуже часто бувають у нас, на жаль – і 2014 рік, і 2020, і 2022 – це дозволяє виживати», – зазначив він.
Україна маємо понад 126 млрд грн на казначейському рахунку станом на 3 березня, а також $40,3 млрд золотовалютних резервів, повідомив прем’єр України Денис Шмигаль.
“На казначейському рахунку, в тому числі, це валютні кошти. Фактично виконання бюджету за перших два місяці плюс понад 2 млрд грн, тобто ми наповнюємо наш бюджет і за січень, і за лютий, і митниці, і податкова виконали план”, – сказав він на брифінгу в Києві у вівторок.
Шмигаль уточнив, що доповів цю інформацію про достатність фінансових ресурсів та можливість фінансування дефіциту держбюджету $38 млрд у 2025 році на ставці Верховного головнокомандувача.
Він нагадав, що Україна днями пройшла сьомий перегляд програми МВФ та отримає транш в $0,4 млрд, який був зменшений з попередньо домовлених $0,9 млрд якраз у зв’язку із наявністю наразі достатніх ресурсів та бажанням отримати ці гроші пізніше.
“Навколо програми МВФ фактично сконцентровані всі інші інструменти: Ukraine Facility від Євросоюзу, за яким ми отримаємо цього року EUR12,5 млрд. Також навколо цієї програми фактично замкнена інфраструктура кредиту ERA $50 млрд (доходи від заморожених активів РФ – ІФ-У): Європа у вигляді макрофіну дасть нам EUR18 млрд цього року”, – сказав прем’єр.
Він додав, що підписана за участі президента угода 1 березня з Великою Британією принесе ще понад $3 млрд.
“У нас також попереду Японія і Канада з їхніми внесками в програмі ERA. Ми також працюємо зі Світовим банком, з ЄБРР, з іншими фінансовими партнерами, з іншими країнами. Це і “нордіки”, Балтійські країни, європейські країни, які також менші внески, але від 100 до 300 до 500 мільйонів євро-доларів цього року ми будемо отримувати від інших партнерів. Все це сумарно складає в сумі якраз ось цей дефіцит бюджету, який ми маємо”, – пояснив Шмигаль.
Компанія Google помилково перевела майже $250 тис. на рахунок працівника сфери кібербезпеки.
Інженер безпеки в компанії Yuga Labs Сем Каррі був дуже здивований, коли виявив переклад у розмірі $249,999 від Google. У своєму твіттері він повідомив, що гроші надійшли на його рахунок без пояснень. Чоловік спробував зв’язатися з компанією, але за три тижні йому так і не вдалося отримати відповіді.
Каррі зазначив, що періодично бере підробітки з пошуку багів у технологічних компаній типу Google, проте знайти зв’язок між своїми недавніми проектами та загадковим перекладом інженеру не вдалося.
Залишити собі раптовий подарунок Каррі все ж таки не зміг: представник Google вийшов на зв’язок і повідомив, що переклад став результатом “людської помилки”, і тепер компанія працює над поверненням коштів.
“Нещодавно наша компанія здійснила переклад не тій стороні через людську помилку. Ми цінуємо те, що партнер, на якого це вплинуло, швидко повідомив про це, і ми працюємо над тим, щоб виправити це”, – заявив представник Google.
Тільки після цього Google зв’язався з Каррі, який повідомив, що найближчим часом вирушить до банку, щоб повернути гроші відправнику.
Українці та іноземці з 24 лютого до 10 березня перерахували на спецрахунок, відкритий Національним банком України (НБУ) для підтримки Збройних сил України (ЗСУ), 11,1 млрд грн в еквіваленті, зокрема в інвалюті з-за кордону – еквівалент 3,2 млрд грн.
Як повідомляється на сайті НБУ в четвер, гроші надходили, зокрема, зі США, Великої Британії, Польщі, Німеччини, Швеції, Фінляндії, Чехії, Китаю, Франції та Канади.
Згідно з повідомленням регулятора, залишок на спецрахунку становив 900 млн грн.
НБУ переказав на потреби Нацгвардії 950 млн грн, Нацполіції – 1,65 млрд грн, на потреби Міністерства оборони – 7,17 млрд грн, на потреби Держприкордонслужби – 420 млн грн.
Окрім того, на рахунок Міністерства соціальної політики, який НБУ відкрив 1 березня для гуманітарних цілей, загалом перераховано 170 млн грн в еквіваленті, зокрема 57 млн грн надійшло з-за кордону в інвалюті.
Як повідомлялося, 24 лютого Національний банк відкрив спеціальний мультивалютний рахунок UA84300001000000047330992708 для збору коштів на потреби армії у зв’язку із запровадженням воєнного стану в Україні, збройною агресією РФ та небезпекою для державної незалежності України, її територіальної цілісності.
Нацбанк уточнює, що це мультивалютний рахунок, створений і для переказу коштів від міжнародних партнерів та донорів в іноземній валюті (долари США, євро, британські фунти), і від українського бізнесу та громадян у нацвалюті.
Переказати кошти за допомогою картки можна за посиланням https://bank.gov.ua/ua/about/support-the-armed-forces або через банківський рахунок за реквізитами.
АК “Київводоканал” закликає киян за можливості оплачувати рахунки за послуги для забезпечення стабільної роботи водопровідно-каналізаційного господарства.
“Ми розуміємо, що зараз не кожен із вас може оплатити послуги. Але ми звертаємось до тих киян, у кого є така можливість: будь ласка, сплатіть за послуги водопостачання та водовідведення, хоча б частково. Підтримайте нас, адже ми не можемо зупинити роботу підприємства та залишити киян без води й каналізації”, – повідомляється на сторінці “Київводоканалу” у Facebook.
Підприємство також просить за можливості оплачувати послуги через електронні сервіси: особистий кабінет на сайті “Київводоканалу”, мобільні застосунки банків, платіжні онлайн-системи, через боти в месенджерах Viber і Telegram.
“Якщо не вдасться передати показники – нарахування проведуть за вашим середнім споживанням”, – уточнює “Київводоканал”.
Райффайзен Банк, ОТП та Укрсиббанк слідом за іншими банками почали автоматично блокувати рахунки позичальників на вимогу виконавців, повідомив портал Opendatabot у понеділок.
За інформацією Opendatabot, кількість банків, які впровадили таку систему списання, досягла 18. Серед них ПриватБанк, Універсал Банк, Оксі Банк, ТАСкомбанк, Індустріалбанк, банк “Восток”, ПроКредит Банк, Банк Львів, Конкорд Банк, Кредобанк, Ідея Банк, МетаБанк, банк “Український капітал”, Агропросперіс Банк та Радабанк.
Як повідомлялося, 6 квітня набрав чинності наказ Мін’юсту від 23 березня 2021 року №1061/5, згідно з яким автоматизований арешт коштів боржника поширюватиметься не лише на виконавчі провадження про стягнення аліментів, а й на всі категорії виконавчих проваджень.
Крім того, указом передбачається впровадження автоматизації процесу отримання виконавцями інформації щодо банківських рахунків боржника та сум коштів на них.
