Перші підземні відділення в Харкові та Дніпрі відкрив Райффайзен Банк (Київ), повідомляють у телеграм-каналі банку в п’ятницю.
Як уточнено, підземні відділення працюватимуть на базі наявних і обслуговуватимуть клієнтів у разі оголошення повітряної тривоги. Обслуговування клієнтів уже доступне через окремий вхід, що веде в підземне приміщення.
“Підземні робочі місця надають змогу забезпечити безперервність обслуговування клієнтів навіть у разі повітряних тривог. Це особливо важливо в містах, що зазнають постійних обстрілів, через що відділення змушені припиняти роботу на поверхні на досить тривалий час”, – наводяться в повідомленні слова директора з роздрібного бізнесу центру південно-східного регіону банку Артема Нідзельського.
За його словами, безперервне функціонування відділень дає змогу підтримувати локальний бізнес і забезпечувати доступ до фінансових послуг. Це, своєю чергою, сприяє мінімізації економічних втрат для підприємців і населення.
“Надзвичайно важливим є й те, що нова ініціатива створює безпечніші умови праці для співробітників, дає їм змогу впевненіше працювати та менше стресувати”, – наголосив Нідзельський.
Підземні відділення надають усі банківські послуги, що й традиційні відділення, зокрема це – відкриття рахунків, депозитів, кредитування, консультації клієнтів та розрахунки в касі.
У Райффайзен Банку пояснили, що перші підземні банківські відділення з’явилися в містах, розташованих поблизу бойових дій, які постійно зазнають обстрілів. Кількість і тривалість повітряних тривог у цих містах підвищена, клієнти мають обмежений доступ до офлайн-послуг і часті проблеми зі стабільним зв’язком.
Очікується, що цей крок допоможе підтримати економічну стабільність у прифронтових регіонах, зберегти довіру клієнтів і надасть відчуття стабільності та захищеності при користуванні банківськими послугами, що особливо важливо у воєнний час.
Надалі банк планує відкрити окремі підземні відділення в Харкові, Дніпрі та інших прифронтових містах.
Райффайзен Банк почав видавати беззаставні «зелені» кредити малому бізнесу для будівництва сонячних електростанцій, а також для придбання електрокарів і зарядних станцій до них.
Як зазначається в повідомленні банку на сайті у вівторок, отримати фінансування до 80% вартості відповідного обладнання та монтажу можуть як ФОПи, так і юрособи.
За умовами кредитування, сума кредиту може становити до 9 млн грн на строк від 24 місяців. Відсоткова ставка – 17-19% річних, без додаткових комісій.
«Завдяки новій кредитній програмі Райф робить внесок у децентралізацію енергосистеми, розвиток електромобільності та “зелене” відновлення України. Наші бізнес-клієнти можуть скоротити свої ризики, стати енергетично автономними, забезпечити безперервність своєї роботи, зменшити витрати на е/е та паливо. Встановивши СЕС за кредити від Райфу, підприємці зможуть виробляти «зелену» е/е для власних бізнес-потреб, заряджати нею електрокари своїх підприємств і клієнтів, а залишки продавати на енергоринок, отримуючи додатковий дохід”, – прокоментувала керівниця з питань розвитку сегмента клієнтів бізнес-банкінгу Райфу Олена Шпирко.
У банку уточнили, що він як найбільший іноземний кредитор української економіки видав 1,5 млрд грн «зелених» кредитів бізнесу, зокрема для будівництва СЕС, виробництва сонячних панелей, створення біогазових і біометанових заводів, біопаливних котелень, впровадження енергоефективних проєктів тощо.
Закон про підвищення податку на прибуток банків з 18% до 50% у 2023 році і до 25% у наступні роки було ухвалено без обговорення з банками, він є дискримінаційним і має довгострокові негативні наслідки для інвестиційного та бізнес-клімату в Україні, вважає голова правління Райффайзен Банку (Київ) Олександр Писарук.
“Не можна визначати надмірний прибуток банків за результатом одного року. Ретроспективне оподаткування надмірних доходів за 2023 рік, а також збільшення податків на прибуток банків у майбутньому є необґрунтованим і позбавляє акціонерів банків бажання інвестувати в цей бізнес”, – сказав голова найбільшого в Україні банку з іноземним капіталом в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
Писарук підкреслив, що підтримує необхідність в умовах, що склалися, тимчасово підвищити податок на прибуток банків і публічно про це заявляв. За його словами, ухвалений у першому читанні варіант про підвищення податку до 36% на 2024-2025 роки обговорювався з банками і був справедливим.
Як вважає банкір, затверджене без обговорення ретроспективне оподаткування наприкінці року створює дуже небезпечний прецедент і податкову невизначеність для всіх економічних агентів, особливо для іноземних інвесторів. “Ретроспективне – це погано саме по собі, але коли ретроспективне пов’язується з 50% замість наявних 18% – це шок”, – додав він.
Коментуючи ставку 50%, Писарук пояснив її бажанням зібрати з банків додатково близько 0,3% ВВП у рамках перегляду програми з МВФ за умов, коли державні банки і так платять великі дивіденди.
“Фактично платниками цього рекордно високого податку є приватні банки, з яких найбільше податкове навантаження припадає на банки з іноземним капіталом. І до ретроспективного оподаткування додається диспропорційне та дискримінаційне ставлення до приватних акціонерів банківської системи”, – констатував банкір.
Він зазначив, що проблемою є також несправедливе виокремлення банків з усієї економіки з точки зору підвищення для них податку на прибуток до 25% на постійній основі в наступні роки.
“Чому тільки вони отримують підвищення податку? Чому власне 25% і чому назавжди? Чому не 28%, не 22% чи 20%? … Це приклад для інвесторів і загалом бізнесу: якщо ти прозорий, то тебе будуть оподатковувати ще більше. І одночасно залишаєте купу економіки, яка не платить податки або мало платить”, – заявив Писарук.
На його думку, податок на банки з 2024 року мав стати предметом обговорення в рамках підготовки прописаної в програмі з МВФ Національної стратегії доходів, яку Мініфін зобов’язаний представити до кінця цього року і в якій декларується розширення податкової бази.
Глава Райффайзен Банку також наголосив, що банки – це циклічний бізнес, і оцінку його прибутковості потрібно давати за досить довгий проміжок часу, в середньому 7-10 років. За його словами, за період із 2013 до 2023 року загальний прибуток акціонерів українських банків (за винятком ПриватБанку та його націоналізації) становив 69%, тобто приблизно 6% річних у гривні, тоді як вартість капіталу в будь-який рік після 2013 року перевищувала 20% річних.
“Тобто для банківських акціонерів останні десять років були збитковими. Для іноземних акціонерів українських банків, які рахують загальний дохід у євро, ситуація значно гірша. За останні десять років банківська система отримала загальний збиток 52%, приблизно -8% річних у євро”, – зазначив Писарук.
Він пояснив це великими збитками українських банків у 2014-2016 роках, майже чотирикратною девальвацією національної валюти та неможливістю отримання дивідендів протягом кількох років.
“Зараз банківський бізнес в Україні – збитковий. Тому що вартість капіталу дуже висока через високу інфляцію і дуже високі ризики країни. І я навіть про війну не кажу”, – констатував голова правління Райффайзен Банку.
Портфель «зелених» проєктів Райфу складає 1,5 млрд грн.
Райффайзен Банк започаткував нагороду Raif Green Leaf для своїх корпоративних клієнтів, що реалізують «зелені» проєкти зі значною екологічною складовою.
Банк планує нагородити перших 30 клієнтів, які запроваджують та поширюють інноваційні технології для скорочення викидів, переробки відходів, підвищення ресурсоефективності та енергоефективності, сприяють розвитку циркулярної економіки та «зеленої» енергетики для сталого майбутнього України.
«Портфель «зелених» проєктів Райфу складає 1,5 млрд грн. Банк запровадив власну політику в сфері сталого розвитку (ESG) і активно підтримує проєкти, що мають позитивний соціальний та екологічний вплив. При наданні кредитування корпоративним клієнтам Райф категоризує та верифікує екологічні проєкти», – розповіла заступниця голови правління Райффайзен Банку Лариса Бондарєва.
За її словами, до пулу «зелених» інвестицій банку входять проєкти із будівництва біогазових заводів, переробки сільськогосподарських відходів, будівництва сонячних електростанцій. Банк профінансував проєкти з біорізноманіття, підтримує органічне виробництво тощо.
«Ми нарощуємо наші «зелені» інвестиції, й згідно довгострокової стратегії до 2025 року Райф планує стати одним із найбільших «зелених» банків в Україні. Завдяки партнерству з нашими клієнтами, ми сприяємо скороченню викидів в атмосферу парникових газів. У 2023 році банк активно продовжує укладати «зелені» угоди в напрямах відновлювальної енергетики, фінансування придбання електротранспорту та розбудови відповідної інфраструктури. У фокусі всі сегменту бізнесу», – розповіла Олена Михайличенко, начальниця управління екологічної, соціальної та корпоративної відповідальності Райффайзен Банку.
Вона підкреслила, що українські бізнеси впроваджують масштабні та технологічно складні «зелені» проєкти навіть під час війни. «Зараз ми розглядаємо перелік проєктів, спрямованих на «зелену» відбудову економіки. Важливо, аби при відбудові інфраструктурних та виробничих об’єктів одразу застосовувалися екологічні інновації», – сказала Олена Михайличенко.
***
АТ «Райффайзен Банк» зареєстровано 27 березня 1992 року, із жовтня 2005 року банк став частиною австрійської банківської групи Райффайзен Банк Інтернаціональ АГ. Станом на 30 червня 2023 року Група Райффайзен володіла 68,21% акцій банку, Європейський банк реконструкції та розвитку – 30%.
Широкий перелік банківських послуг надається 2,9 млн клієнтам Райффайзен Банку через мережу із близько 300 відділень по всій Україні, а також через застосунки Raiffeisen Online і Raiffeisen Business Online та інші дистанційні канали у режимі 24/7.
Наглядова рада Райффайзен Банку призначила Себастіана Рубая на посаду заступника голови правління банку. Свої обов’язки на цій посаді він почне виконувати з 4 вересня 2023 року.
Себастіан Рубай відповідатиме за роздрібний бізнес.
До цього призначення Себастіан Рубай (46 років, родом із Польщі) із вересня 2014-ого по квітень 2023 року був заступником голови правління банку ПУМБ.
Із 2007 року посідав посаду віце-президента, з 2009 року – голови правління банку «Ренесанс Кредит». Свого часу був членом правління Sygma Bank (Польща) та має досвід роботи у польській філії PricewaterhouseCoopers.
Освіту за напрямком фінансів та банків отримав у Cracow University of Economics та Hogeschool Brabant Breda.
***
АТ «Райффайзен Банк» зареєстровано 27 березня 1992 року, із жовтня 2005 року банк став частиною австрійської банківської групи Райффайзен Банк Інтернаціональ АГ. Станом на 30 червня 2023 року Група Райффайзен володіла 68,21% акцій банку, Європейський банк реконструкції та розвитку – 30%.
Широкий перелік банківських послуг надається 2,9 млн клієнтам Райффайзен Банку через мережу із близько 300 відділень по всій Україні, а також через застосунки Raiffeisen Online і Raiffeisen Business Online та інші дистанційні канали у режимі 24/7.
Чистий неконсолідований прибуток Райффайзен Банку (Київ) за січень-червень цього року становив 3 млрд 118,67 млн грн, що вп’ятеро перевищує цей показник за аналогічний період 2022 року, йдеться в неаудованому звіті банку на його сайті.
Згідно з ним, у другому кварталі цього року банк наростив фінрезультат до другого кварталу минулого року на 39,6% – до 1 млрд 57,54 млн грн.
Зазначається, що чистий процентний дохід Райффайзен Банку за січень-червень 2023 року зріс на 53,0% – до 7 млрд 907,76 млн грн, зокрема в другому кварталі – на 43,8%, до 3 млрд 955,68 млн грн.
Як випливає зі звіту, чистий комісійний дохід за шість місяців поточного року збільшився на 82,6% – до 1 млрд 267,64 млн грн, зокрема в другому кварталі – вдвічі, до 639,79 млн грн.
Водночас чистий прибуток від операцій з іноземною валютою знизився в першому півріччі на 12,8% – до 903,49 млн грн, а збиток від зменшення корисності збільшився на 7,9% – до 3 млрд 127,34 млн грн.
Згідно зі звітом, за січень-червень поточного року активи банку зросли на 5,84 млрд грн, або на 3,5% – до 172,10 млрд грн.
Таке зростання пояснюється значним збільшенням інвестицій у цінні папери – з 25,41 млрд грн до 34,17 млрд грн, готівки та коштів у НБУ – з 32,04 млрд грн до 38,15 млрд грн, а також кредитів та авансів банкам – з 39,08 млрд грн до 42,26 млрд грн.
Водночас кредити та аванси клієнтам знизилися з 61,69 млрд грн до 50,25 млрд грн.
Кошти клієнтів Райффайзен Банку за перше півріччя 2023 року збільшилися з 143,61 млрд грн до 146,50 млрд грн, а капітал банку зріс з 17,06 млрд грн до 20,17 млрд грн, зокрема нерозподілений прибуток – з 1,58 млрд грн до 3,14 млрд грн.
У пресрелізі у вівторок банк додав, що його валові доходи за шість місяців 2023 року зросли на 48% – до 10,4 млрд грн, сума сплачених податків становила 1,1 млрд грн, а портфель ОВДП зріс майже на 10 млрд грн.
“Динаміка кредитування Райфом відображає наявний попит на позики та кредитоспроможність клієнтів. Від початку 2023 року банк видав 48,2 млрд грн нових кредитів, з яких 32,6 млрд грн – галузям, що є критично важливими для країни (АПК, роздрібна торгівля, фармацевтика, постачання пального)”, – вказала фінустанова, уточнивши, що 13,5 млрд грн кредитів було спрямовано аграріям.
Зазначається, що станом на 30 червня 2023 року банк сформував 14,6 млрд грн резервів, а частка непрацюючих кредитів (NPL) становила 16,3% на кінець червня.
Уточнюється також, що кошти корпоративних клієнтів на кінець червня 2023 року становили 63,1 млрд грн і зросли рік до року на 14 млрд грн, або на 29%, тоді як кошти клієнтів роздрібного бізнесу збільшилися на 11,2 млрд грн, або на 16% – до 81,6 млрд грн.
Станом на кінець червня 2023 року рівень достатності капіталу Райффайзен Банку становив 25,38% за мінімального значення 10%, а рівень достатності капіталу першого рівня – 19,03% за мінімального значення 7%.
АТ “Райффайзен Банк” зареєстровано в Україні 1992 року і є найбільшим банком з іноземним капіталом в Україні, а за розміром загальних активів на початок червня посідав 4 місце серед 65 українських банків. З жовтня 2005 року банк став частиною австрійської банківської групи “Райффайзен Банк Інтернаціональ АГ”. Станом на 31 березня 2023 року група Райффайзен володіла 68,21% акцій банку, Європейський банк реконструкції та розвитку – 30%.
