Райффайзен Банк (Київ) у січні-березні 2025 року отримав 2,21 млрд грн чистого прибутку, що 12,3% менше порівняно з показником того ж періоду 2024 року, коли він становив 2,52 млрд грн, йдеться на сайті фінустанови.
Зазначається, що прибуток до оподаткування скоротився на 13,3% – до 2,91 млрд, тоді як чистий процентний дохід зріс на 3,9% та становив 4,45 млрд грн, а чистий комісійний дохід зменшився на 9,4% – до 0,45 млрд грн.
Зауважується, що частка процентних доходів від депозитних сертифікатів та доходів за договорами процентного свопу з НБУ у першому кварталі цього року скоротилася до 13% з 21% у першому кварталі минулого року, тоді як від ОВДП зросла до 21% з 15%.
Згідно зі звітом, скорочення чистого прибутку частково пов’язано зі збільшенням витрат на виплати працівникам – до 1,33 млрд грн з 1,10 млрд грн у першому кварталі 2024 року, зі зростанням амортизаційних витрат до 0,41 млрд грн з 0,32 млрд грн та інших адміністративних та операційних витрат до 0,69 млрд грн з 0,63 млрд грн, а також зменшенням чистого прибутку від операцій з інвалютою до 0,28 млрд грн з 0,40 млрд грн.
В той же час чистий збиток від переоцінки інвалюти зменшився до 0,12 млрд грн з 0,15 млрд грн, а чистий прибуток від операцій з фінансовими інструментами за справедливою вартістю зріс до 0,27 млрд грн з 0,21 млрд грн.
Загальні активи Райффайзен Банку у першому кварталі 2025 року зросли на 4,1% – до 227,0 млрд грн, а власний капітал – на 8,7%, до 30,43 млрд грн.
Зазначається також, що 22 квітня 2025 року банк дистанційно провів річні збори акціонерів, на яких було прийнято рішення направити 0,7 млн грн прибутку за 2024 рік на виплату дивідендів власникам привілейованих акцій банку, частину прибутку в розмірі 2,14 млрд грн – до резервного фонду банку, а решту 2,14 млрд грн залишити нерозподіленою та направити на рахунки нерозподілених прибутків минулих років.
Стратегія банку на 2025 рік передбачає розвиток бізнесу на висококонкурентному ринку в умовах війни зі збереженням універсальної цифрової моделі. Основними акцентами Райффайзен вважає: цифровізацію послуг, зростання кредитування, утримання і залучення клієнтів, підвищення операційної ефективності та управління ризиками. Зокрема, продовжуватиметься модернізація технологічної інфраструктури та розвиток ESG-напрямку. Пріоритети включатимуть: розширення кредитування фізичних осіб і бізнесу, особливо у межах програм “5-7-9%”, покращення цифрового користувацького досвіду, диверсифікацію каналів залучення клієнтів та співпрацю з міжнародними фінансовими інституціями.
За даними Нацбанку України, на початку року за розміром загальних активів Райффайзен Банк посідав 4-те місце (238,9 млрд грн) серед 61 банку в країні.
Райффайзен Банк (Київ) 2024 року мав у портфелі 7 млрд грн нових інвестицій, із яких 3 млрд грн припадало на проєкти з переробки аграрної продукції, повідомив директор департаменту великих корпоративних клієнтів Юрій Козак.
“З початку війни поведінка клієнтів еволюціонувала. Спочатку вони дивилися на операційний бізнес, на оборотний капітал. У 2023 році почав відновлюватися попит на інвестиційні кредити – на заміну техніки, обладнання. В 2024 році ми як банки побачили справжній попит на інвестиції. Це вже прийшли клієнти з новими виробництвами, з новими потужностями, навіть з новими заводами”, – розповів він на Українському інвестиційному конгресі в Києві в четвер.
Козак зауважив, що 2024 року в портфелі Райффайзен Банку були запити на нові інвестиції на 7 млрд грн, із них 3 млрд грн – це була саме переробка аграрної продукції: виробництво крохмалю, переробка сої, олійноекстракційні заводи, виробництво біоетанолу і біометану. Крім того 2024 року низка клієнтів із агросектору почали будувати нові молочні товарні ферми.
Він додав, що Райффайзен Банк активно допомагає аграрному бізнесу і надає кредити терміном на 5 років. Компаніям, які ведуть експортну діяльність, банк пропонує валютні кредити, які є доволі дешевими в порівнянні з іноземним фінансуванням. Говорячи про гривневі кредити, фахівець зауважив, що вони є дорожчими з огляду на політичні реалії в крані, облікову ставку та вартість ресурсів.
Економіка України 2025 року зросте на 4,9% за невеликого зниження рівня інфляції порівняно з цим роком до 8%, таким макропрогнозом Райффайзен Банку (Київ) поділився голова його правління Олександр Писарук.
«Що стосується курсу долара, то ми очікуємо девальвацію близько 8% у 2025-му, а сам курс на кінець 2025 року становитиме 45,5 грн/$1. Базовий сценарій спирається на гіпотезу про те, що ризики безпеки покращаться з другої половини 2025 року», – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Писарук зазначив, що банк завжди робить стрес-тести з урахуванням не тільки базового сценарію, а й найкращого і найгіршого сценарію.
«Але у нас немає двох принципово різних сценаріїв розвитку. Усі попередні прогнози щодо завершення війни не виправдалися. Голова НБУ про це сказав на зборах Європейської Бізнес Асоціації, і я готовий підписатися під цими словами, що давайте вже припинимо прогнозувати і помилятися, а будемо просто працювати», – зазначив водночас голова правління Райффайзена.
На його думку, навіть якщо припинення вогню буде наприкінці першого кварталу, то це не сильно різко вплине на показники у 2025 році.
«Воно може вплинути на 2026 рік. Тобто навіть настільки важливі речі впливають із певним лагом. На 2025 рік впливатиме поточна динаміка зростання інфляції та необхідність її приборкати», – вважає Писарук.
Він додав, що не здивується, якщо Національному банку доведеться піднімати облікову ставку внаслідок швидшого, ніж очікувалося, прискорення інфляції.
«Щодо депозитних і кредитних ставок у гривні, ми не очікуємо значних їх відхилень від поточних рівнів», – зазначив банкір.
Він нагадав, що цей процес розпочався ще в липні, і головним чинником є динаміка облікової ставки НБУ, яка з великою вірогідністю буде стабільною до середини літа 2025 року.
«А ось ставки за депозитами в доларах США та євро можуть дещо знизитися у відповідь на відповідні рішення ФРС та ЄЦБ, хоча вони і зараз залишаються досить низькими в Україні», – припустив голова правління Райффайзен Банку.
Коментуючи вплив ситуації на фронті на настрої населення і бізнесу, він констатував, що це відбивається на валютному ринку.
«Ми спостерігаємо суттєве збільшення попиту на готівкову валюту, хоча пропозиція також залишається високою. Це призводить до збільшення інтервенцій Національного банку, який, на щастя, має для цього резерви, сформовані за рахунок міжнародної валютної допомоги», – сказав Писарук.
За його словами, ситуація наразі видається цілком керованою, тому що зовнішня допомога наступного року виглядає достатньою для фінансування дефіциту бюджету і поповнення валютних резервів НБУ. Голова правління також повідомив, що Райффайзен Банк залишається головним постачальником готівкової валюти в Україну.
«А хто номер два, я навіть не знаю, тому що відрив величезний. Це складний бізнес – потрібно знати контрагентів, забезпечити логістику. Ми це вміємо і робимо десятки років», – зазначив він.
Як повідомлялося, ВВП України, за даними Держстату, у 2023 році зріс на 5,3% після спаду на 28,8% у 2022 році. Нацбанк України наприкінці жовтня підвищив прогноз зростання економіки за підсумками 2024 року з 3,7% до 4%, а на 2025 рік – з 4,1% до 4,3%. Одночасно НБУ наприкінці жовтня погіршив прогноз інфляції на 2024 рік із 8,5% до 9,7% і погіршив його на 2025 рік із 6,6% до 6,9%, після того, як у 2023 році вона впала до 5,1% після стрибка у 2022 році до 26,6%. Національний банк України (НБУ) 27 листопада знизив офіційний курс гривні до 41,6010 грн/$1, що є мінімальним значенням за її історію. Загалом із початку 2024 року долар за офіційним курсом подорожчав на 9,5%, або на 3,59 грн, а з моменту переходу Нацбанку 3 жовтня 2023 року до режиму керованої гнучкості – на 13,8%, або на 5,03 грн.
Перші підземні відділення в Харкові та Дніпрі відкрив Райффайзен Банк (Київ), повідомляють у телеграм-каналі банку в п’ятницю.
Як уточнено, підземні відділення працюватимуть на базі наявних і обслуговуватимуть клієнтів у разі оголошення повітряної тривоги. Обслуговування клієнтів уже доступне через окремий вхід, що веде в підземне приміщення.
“Підземні робочі місця надають змогу забезпечити безперервність обслуговування клієнтів навіть у разі повітряних тривог. Це особливо важливо в містах, що зазнають постійних обстрілів, через що відділення змушені припиняти роботу на поверхні на досить тривалий час”, – наводяться в повідомленні слова директора з роздрібного бізнесу центру південно-східного регіону банку Артема Нідзельського.
За його словами, безперервне функціонування відділень дає змогу підтримувати локальний бізнес і забезпечувати доступ до фінансових послуг. Це, своєю чергою, сприяє мінімізації економічних втрат для підприємців і населення.
“Надзвичайно важливим є й те, що нова ініціатива створює безпечніші умови праці для співробітників, дає їм змогу впевненіше працювати та менше стресувати”, – наголосив Нідзельський.
Підземні відділення надають усі банківські послуги, що й традиційні відділення, зокрема це – відкриття рахунків, депозитів, кредитування, консультації клієнтів та розрахунки в касі.
У Райффайзен Банку пояснили, що перші підземні банківські відділення з’явилися в містах, розташованих поблизу бойових дій, які постійно зазнають обстрілів. Кількість і тривалість повітряних тривог у цих містах підвищена, клієнти мають обмежений доступ до офлайн-послуг і часті проблеми зі стабільним зв’язком.
Очікується, що цей крок допоможе підтримати економічну стабільність у прифронтових регіонах, зберегти довіру клієнтів і надасть відчуття стабільності та захищеності при користуванні банківськими послугами, що особливо важливо у воєнний час.
Надалі банк планує відкрити окремі підземні відділення в Харкові, Дніпрі та інших прифронтових містах.
Райффайзен Банк почав видавати беззаставні «зелені» кредити малому бізнесу для будівництва сонячних електростанцій, а також для придбання електрокарів і зарядних станцій до них.
Як зазначається в повідомленні банку на сайті у вівторок, отримати фінансування до 80% вартості відповідного обладнання та монтажу можуть як ФОПи, так і юрособи.
За умовами кредитування, сума кредиту може становити до 9 млн грн на строк від 24 місяців. Відсоткова ставка – 17-19% річних, без додаткових комісій.
«Завдяки новій кредитній програмі Райф робить внесок у децентралізацію енергосистеми, розвиток електромобільності та “зелене” відновлення України. Наші бізнес-клієнти можуть скоротити свої ризики, стати енергетично автономними, забезпечити безперервність своєї роботи, зменшити витрати на е/е та паливо. Встановивши СЕС за кредити від Райфу, підприємці зможуть виробляти «зелену» е/е для власних бізнес-потреб, заряджати нею електрокари своїх підприємств і клієнтів, а залишки продавати на енергоринок, отримуючи додатковий дохід”, – прокоментувала керівниця з питань розвитку сегмента клієнтів бізнес-банкінгу Райфу Олена Шпирко.
У банку уточнили, що він як найбільший іноземний кредитор української економіки видав 1,5 млрд грн «зелених» кредитів бізнесу, зокрема для будівництва СЕС, виробництва сонячних панелей, створення біогазових і біометанових заводів, біопаливних котелень, впровадження енергоефективних проєктів тощо.
Закон про підвищення податку на прибуток банків з 18% до 50% у 2023 році і до 25% у наступні роки було ухвалено без обговорення з банками, він є дискримінаційним і має довгострокові негативні наслідки для інвестиційного та бізнес-клімату в Україні, вважає голова правління Райффайзен Банку (Київ) Олександр Писарук.
“Не можна визначати надмірний прибуток банків за результатом одного року. Ретроспективне оподаткування надмірних доходів за 2023 рік, а також збільшення податків на прибуток банків у майбутньому є необґрунтованим і позбавляє акціонерів банків бажання інвестувати в цей бізнес”, – сказав голова найбільшого в Україні банку з іноземним капіталом в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
Писарук підкреслив, що підтримує необхідність в умовах, що склалися, тимчасово підвищити податок на прибуток банків і публічно про це заявляв. За його словами, ухвалений у першому читанні варіант про підвищення податку до 36% на 2024-2025 роки обговорювався з банками і був справедливим.
Як вважає банкір, затверджене без обговорення ретроспективне оподаткування наприкінці року створює дуже небезпечний прецедент і податкову невизначеність для всіх економічних агентів, особливо для іноземних інвесторів. “Ретроспективне – це погано саме по собі, але коли ретроспективне пов’язується з 50% замість наявних 18% – це шок”, – додав він.
Коментуючи ставку 50%, Писарук пояснив її бажанням зібрати з банків додатково близько 0,3% ВВП у рамках перегляду програми з МВФ за умов, коли державні банки і так платять великі дивіденди.
“Фактично платниками цього рекордно високого податку є приватні банки, з яких найбільше податкове навантаження припадає на банки з іноземним капіталом. І до ретроспективного оподаткування додається диспропорційне та дискримінаційне ставлення до приватних акціонерів банківської системи”, – констатував банкір.
Він зазначив, що проблемою є також несправедливе виокремлення банків з усієї економіки з точки зору підвищення для них податку на прибуток до 25% на постійній основі в наступні роки.
“Чому тільки вони отримують підвищення податку? Чому власне 25% і чому назавжди? Чому не 28%, не 22% чи 20%? … Це приклад для інвесторів і загалом бізнесу: якщо ти прозорий, то тебе будуть оподатковувати ще більше. І одночасно залишаєте купу економіки, яка не платить податки або мало платить”, – заявив Писарук.
На його думку, податок на банки з 2024 року мав стати предметом обговорення в рамках підготовки прописаної в програмі з МВФ Національної стратегії доходів, яку Мініфін зобов’язаний представити до кінця цього року і в якій декларується розширення податкової бази.
Глава Райффайзен Банку також наголосив, що банки – це циклічний бізнес, і оцінку його прибутковості потрібно давати за досить довгий проміжок часу, в середньому 7-10 років. За його словами, за період із 2013 до 2023 року загальний прибуток акціонерів українських банків (за винятком ПриватБанку та його націоналізації) становив 69%, тобто приблизно 6% річних у гривні, тоді як вартість капіталу в будь-який рік після 2013 року перевищувала 20% річних.
“Тобто для банківських акціонерів останні десять років були збитковими. Для іноземних акціонерів українських банків, які рахують загальний дохід у євро, ситуація значно гірша. За останні десять років банківська система отримала загальний збиток 52%, приблизно -8% річних у євро”, – зазначив Писарук.
Він пояснив це великими збитками українських банків у 2014-2016 роках, майже чотирикратною девальвацією національної валюти та неможливістю отримання дивідендів протягом кількох років.
“Зараз банківський бізнес в Україні – збитковий. Тому що вартість капіталу дуже висока через високу інфляцію і дуже високі ризики країни. І я навіть про війну не кажу”, – констатував голова правління Райффайзен Банку.
