Кабінет Міністрів перерозподілив 34 млн грн на реконструкцію будівлі Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті (УІНП).
Відповідне рішення було ухвалено на засіданні уряду в середу.
Зокрема, кошти на реконструкцію будівлі архіву на вул. Пухівській, 7 у Києві буде перенаправлено з бюджетної програми “Будівництво об’єктів загальнодержавного значення у сфері культури”.
Як повідомлялося, з червня 2019 року Український інститут національної пам’яті створює свій Галузевий держархів для документів комуністичних спецслужб.
АТ “Укртрансгаз” (УТГ), яке виконує функції Оператора ПСГ України, розпочало реконструкцію найбільшого в Європі Більче-Волицько-Угерського підземного сховища газу (ПСГ) місткістю понад 17 млрд куб. м активного газу, проект оцінюється в 890 млн грн, повідомила прес-служба оператора.
“На Більче-Волицько-Угерському ПСГ розпочалась реконструкція компресорного цеху №4 дотискувальної компресорної станції (ДКС) “Більче-Волиця”. Проект вартістю 890 млн грн є одним із найбільших в інвестпортфелі оператора ПСГ. Роботи триватимуть до кінця 2024 року”, – йдеться в повідомленні УТГ на сайті в четвер.
Згідно з повідомленням, стартувала модернізація із заміною п’яти газотурбінних двигунів компанії “Мотор Січ” потужністю 6,3 МВт кожний, що, за підрахунками УТГ, дасть можливість знизити витрати паливного газу під час експлуатації ПСГ на 20% і зменшити викиди шкідливих речовин.
Загалом реконструкція компресорного цеху №4 ДКС, крім заміни двигунів, передбачає заміну повітроочисного пристрою, силового електрообладнання, систем аварійного контролю, пожежогасіння і газовиявлення, а також сигналізації та резервної газотурбінної електростанції.
“Оператор ПСГ України нині здійснює цілий комплекс робіт, що мають продовжити термін безпечної та ефективної експлуатації ПСГ, зробити їх більш сучасними, екологічними та технологічно досконалими. Важливо, що такі модернізації ми проводимо безпосередньо в Україні, у співпраці з найкращими українськими розробниками та виробниками”, – зазначив в. о. гендиректора “Укртрансгазу” Сергій Перелома, слова якого наводить прес-служба.
Як повідомлялося, здійснення капітального ремонту та технічного переоснащення Більче-Волицько-Угерського, а також, зокрема, Богородчанського ПСГ, передбачено затвердженим регулятором планом розвитку ПСГ на 2020-2029 роки.
До системи 12 підземних сховищ “Укртрансгазу”, 100% якого належить НАК “Нафтогаз України”, загальною місткістю 31 млрд куб. м входять Більче-Волицько-Угерське ПСГ (17,05 млрд куб. м), Угерське (1,9 млрд куб. м), Дашавське (2,15 млрд куб. м), Опарське (1,92 млрд куб. м), Богородчанське (2,3 млрд куб. м), Червонопартизанське (1,5 млрд куб. м), Солохівське (1,3 млрд куб. м), Олишівське (0,31 млрд куб. м), Пролетарське (1 млрд куб. м), Кегичівське (0,7 млрд куб. м), Краснопопівське (0,42 млрд куб. м), Вергунське (0,4 млрд куб. м, розташоване на тимчасово окупованій території).
Міжнародний аеропорт “Київ” ім. Ігоря Сікорського (Жуляни) планує у разі наявності належного фінансування у 2023 році реконструкцію злітно-посадкової смуги з її подовженням на 460-500 м – до 2770 м, що потребуватиме закриття аеропорту для пасажирів на час робіт упродовж восьми-дев’яти місяців, повідомив голова ради директорів аеропорту Денис Костржевський.
На прес-конференції в четвер він уточнив, що наразі аеропорт знову оголосить тендер із відбору компанії для розробки відповідного проекту реконструкції.
За його словами, оголошений комунальним підприємством, якому належить аеродром, перший тендер був призначений на листопад минулого року, другий – на травень цього року, але він також завершився безрезультатно, оскільки потенційні учасники, ймовірно, визнали недостатньою запропоновану оплату в 15 млн грн.
Костржевський зазначив, що аеропорт “Київ” розглядав можливість будівництва другої смуги, проте всі залучені для цього п’ять консалтингових компаній заявили про неможливість реалізації такого проекту через дефіцит вільних площ в аеропорту.
Голова ради директорів уточнив, що саму реконструкцію, головною метою якої є прийом більш важких повітряних суден, зокрема Airbus A321 і A330, планується виконати у два етапи. На першому – в 2022 році – заплановано реконструювати рульові доріжки та інші поверхні аеродрому без зупинення його роботи.
Говорячи про нову смугу, Костржевський зазначив, що фактично йдеться про будівництво нової повністю бетонної смуги міцністю PCN 72, оскільки нинішня асфальтобетонна не відповідає необхідним вимогам.
Він не зміг за відсутності проекту назвати вартість цих робіт, попередньо оцінивши їх у межах 2,5-5 млрд грн. За словами голови ради директорів, ці кошти планується залучити зі столичного або державного бюджету, можливо, використати змішане фінансування.
Передбачається також, що один із двох курсів смуги отримає інструментальну систему посадки ILS категорії II ICAO, що забезпечує посадку за видимості від 350 м, тоді як нинішня ILS категорії I ICAO дозволяє сідати за видимості від 800 м.
Міжнародний аеропорт “Київ” розташований за 7 км від центру столиці. За кількістю рейсів і пасажиропотоком обіймає друге місце в Україні. В аеропорту розміщені три термінали загальною площею 21 тис. кв. м. ЗПС аеропорту може приймати повітряні судна типу Boeing-737, Airbus A-320. Проте навіть у разі A-320 існують обмеження щодо завантаження під час виконання далеких рейсів.
За підсумками минулого у 2010 році інвестиційного тендера аеропортом управляє компанія “Мастер-Авіа”, яка уклала договір оренди майна аеропорту на 49 років. За даними компанії, за цей час вона інвестувала понад $50 млн у створення нової інфраструктури аеропорту й досі спрямовує всі наявні ресурси на погашення кредиту. Бенефіціарами ТОВ, згідно з Єдиним держреєстром юридичних осіб і осіб-підприємців, є Василь Хмельницький і Костржевський.
“Мастер-Авіа” зазначала, що володіє терміналами й пероном, а на балансі комунального підприємства МА “Київ” (Жуляни) перебувають аеродром і злітна смуга.
