Річка Ганг переживає найсильнішу кризу за останні 1300 років, що може спричинити масштабні соціально-економічні наслідки та загострити відносини Індії з Пакистаном через питання розподілу водних ресурсів, пише Phys.org із посиланням на дослідження, опубліковане у Proceedings of the National Academy of Sciences.
Вчені з Індійського технологічного інституту Гандінагара та Університету Аризони встановили, що сучасне висихання Гангу з 1991 по 2020 рік на 76% сильніше, ніж попередня найгірша посуха у XVI столітті. Річка стала загалом сухішою, посухи трапляються частіше і тривають довше.
Головна причина — антропогенний вплив, зокрема потепління Індійського океану та забруднення атмосфери аерозолями від промисловості й транспорту, що послаблюють літній мусон.
Для реконструкції течії за 1300 років (700–2012 рр. н.е.) науковці використали дані кільців дерев із Monsoon Asia Drought Atlas, поєднавши їх із сучасними спостереженнями та перевіривши на основі задокументованих посух і голодів.
Ганг — ключове джерело питної води, сільського господарства та промисловості для понад 600 млн мешканців Індії. Поглиблення водної кризи може напряму вплинути на відносини Індії та Пакистану, оскільки країни вже мають давні суперечки щодо розподілу стоків річок у межах Індуської водної угоди 1960 року.
Пакистан неодноразово заявляв про загрози своєму водопостачанню через індійські гідроенергетичні проєкти. Поглиблення дефіциту Гангу та пов’язані з цим зміни в басейнах інших річок можуть створити нові осередки напруженості між країнами.
Автори дослідження закликають:
удосконалити кліматичне моделювання, щоб врахувати регіональний вплив людської діяльності,
розробити нові адаптивні стратегії управління водними ресурсами, аби уникнути масштабного дефіциту.
Річка Ганг історично відіграє не лише економічну, а й культурно-релігійну роль у Південній Азії. Водночас доступ до водних ресурсів у регіоні вже є предметом геополітичної конкуренції. Посилення кліматичних ризиків може зробити це питання ще одним фактором протистояння між Індією та Пакистаном.
Україна завершила днопоглиблення гирла “Бистре” річки Дунай, довівши прохідну осадку суден на ділянці від 0-го кілометра гирла “Бистре” річки Дунай до 77-го кілометра Кілійського гирла до 6,5 м, повідомило Мінвідновлення в п’ятницю.
Згідно з його релізом, на ділянці від 77-го кілометра до 116-го кілометра Кілійського гирла прохідне осідання становить 7 м, тоді як на початку повномасштабного вторгнення максимальне осідання становило лише 3,9 м.
“Збільшити допустиму осадку суден нам вдалося вперше за незалежної України. Завдяки цьому ми зможемо забезпечити ефективніше та безпечніше судноплавство між Чорним морем і річкою Дунай, а також збільшити вантажопотік через Дунайські порти”, – цитуються в повідомленні слова віцепрем’єра – очільника Мінвідновлення Олександра Кубракова.
Він додав, що з березня 2022 року перевалка вантажів у портах Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ зросла втричі. Загалом же з них було експортовано понад 17 млн тонн продукції, зокрема понад 11 млн тонн продовольства.
Згідно з повідомленням відомства, збільшення осадки суден для проходу гирлом “Бистре” до зазначеного рівня стало можливим завдяки ліквідації наслідків заносності, вилученню наносів із ґрунту, усуненню перекатів і відновленню паспортних характеристик у межах акваторій морських портів України.
Як повідомлялося, прохід суден через гирло “Бистре” було відкрито 9 липня 2022 року після звільнення о.Зміїний від окупантів.
У найближчі дві доби, 19-20 лютого, на річці Боржава в районі села Верхні Ремети (Великоберезька громада Берегівського району Закарпатської області) продовжиться підвищення рівня води на 1,0-1,5 м, повідомляє Державна служба України з надзвичайних ситуацій.
“Очікується вихід води на заплаву, початкове підтоплення сільськогосподарських угідь у Берегівському та Хустському районах сіл Заріччя, Сільце, Кам’янське, Великі Ком’яти, Боржавське, Лукове, Білки, Квасове та автодороги Шаланки – Великі Ком’яти (рівень небезпеки помаранчевий)”, – зазначено в повідомленні в телеграм-каналі.
Зазначається, що станом на 12:00 18 лютого рівень води становив 427 см над нулем поста.
У рамках “Французької весни” відбулася презентація проекту “Блакитний лабіринт”, метою якого є створення маршруту уздовж річки Либідь через художні об’єкти і інтервенції в міське полотно.
“Кияни зможуть на власні очі побачити цей проект починаючи з суботи, 17 квітня. З 12 години дня проект відкриють. У нас буде серія постерів, які ви зможете побачити на території, яку ми відмаркетували, ця територія буде описана у нас на Facebook-сторінці, ви побачите карту, за допомогою якої ви зможете подорожувати”, – сказав урбаніст, засновник агентства просторового розвитку “Zvidsy” Олександр Шевченко на презентації проекту.
За його словами, таким чином, Либідь стає “open air” – галереєю.
“Gilbert1 (французький резидент проекту – ІФ) запропонував концепцію, яка передбачає створення певного містка через Либідь, який дозволить адресувати до основної проблеми, яку ми сьогодні бачимо з цією річкою – що вона є технічним бар’єром, технічною водоймою, вона не є місцем рекреації, місцем, куди люди приходять відпочивати з дітьми, проводити свій вільний час у вихідні”, – додав Шевченко.
Зі свого боку художниця Алевтина Кахідзе розповіла, що в рамках проекту вона створила кілька плакатів, які розповідають історію про річку Либідь.
“Я дуже вдячна команді “Блакитний лабіринт”, тому що я по-справжньому дізналася сумну історію річки Либідь… Більшість часу ми витратили на те, що ходили її берегами, і свідчу, що її берега дуже брудні, не відкриті для людей…Її екологічна ситуація складна і жахлива”, – зазначила Кахідзе.
Також художниця зазначила, що в рамках проекту буде організовано регату з кораблів, створених з їстівних матеріалів, які пропливуть річкою.
“Блакитний лабіринт” – проект про цілісність міського простору в форматі українсько-французької художньої резиденції. Ініційований агентством “Zvidsy”, в партнерстві з ГО “Либідь Е” і Французьким інститутом в Україні, проект має на меті повернути місту пам’ять про малі річки.
Проект виконується в рамках програми міжнародного співробітництва House of Europe.
