Вартість 12 пісних страв до різдвяного столу 2025 року становить 913,57 грн, що на 11% більше проти минулого року, повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ)
“Ціни на продукти харчування напередодні різдвяних свят демонструють різноспрямовані тенденції: завдяки рекордному здешевленню овочів вартість деяких традиційних страв знизилася, проте загальний чек різдвяного столу збільшився через подорожчання фруктів, риби та бакалії”, – пояснили в асоціації.
Аналітики зазначили, що особливістю цьогорічного зимового сезону стала “овочева дефляція”. Завдяки гарному врожаю ціни на овочі “борщового набору” суттєво впали: капуста подешевшала на 73%, морква – на 63%, цибуля – на 58%, картопля – на 54%, а буряк – на 51%. Це дозволило суттєво зекономити на приготуванні страв, як-от вареники з капустою (їх вартість знизилася на 47%), картопля з часником (-40%) та вінегрет (-18%). Навіть пісний борщ цього року обійдеться на 18% дешевше ніж торік.
Водночас основні символи різдвяного столу – кутя та узвар – помітно додали в ціні, констатували в УКАБ. Індекс куті зріс на 37%. Це зумовлено подорожчанням усіх її складових: горіхи підскочили в ціні на 60%, мед – на 40%, а мак та родзинки додали понад 30%. Лідерами за темпами зростання цін стали інгредієнти для узвару: чорнослив подорожчав на 168%, сушені груші – на 140%, яблука – на 110%, що призвело до збільшення ціни напою на 150%.
Рибні страви також подорожчали: вартість оселедця зросла на 24%, а риби (хека) для запікання – на 25%. Додатково на кінцеву вартість страв впливає соняшникова олія, яка є базовим елементом пісного столу і за рік подорожчала на 22%.
Що стосується м’ясних страв (для тих, хто не дотримується посту або вже готується до Нового року), то їх приготування дорожче за минулий рік. Запечене м’ясо зі свинячого ошийка коштуватиме на 7% дорожче (330 грн/кг). Сало випереджає темпи росту цін на м’ясо – за рік продукт додав у ціні 16% й коштує 272 грн/кг. Вартість м’ясного борщу зросла на 27%, сягнувши 196 грн, де понад 60% ціни складають свинячі ребра (119,5 грн за 500 г). Курятина зміцнюється в ціні через зростання вартості кормів, а ціни на свинину стабілізує імпорт.
Сирна нарізка стане однією з найдорожчих позицій на новорічному столі – 700 грн/кг, що на 40% більше ніж торік. Попри загальний тренд зменшення гуртових цін на молочну сировину виробники утримують високі ціни на сир і масло через дорогі енергоресурси. Яйця, які необхідні для олів’є, зросли на 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року й сягнули 81,6 грн за десяток, резюмували в УКАБ.
Кількість українців, які планують різдвяний та новорічний шопінг, зросла за рік до 75% з 65%, незважаючи на четвертий рік повномасштабної війни, свідчать дані дослідження Deloitte Ukraine “Святковий шопінг 2025”, надані пресслужбою компанії.
“Цьогоріч ми бачимо, що підготовка до свят стає більш зваженою та передбачливою: українці планують покупки раніше, обережніше підходять до витрат і частіше обирають те, що має особисте значення для них і їхніх близьких. Для 51% опитаних процес підготовки подарунків залишається приємним ритуалом, а не стресом. Такі звичні турботи допомагають нам сьогодні підтримувати себе й тих, хто поруч”, – зазначає лідер напряму ритейлу та оптової дистрибуції Deloitte Ukraine Олександр Ямпольський.
Проте, згідно із результатами дослідження, все більше українців також обирають домашній формат святкування – 68% проти 54% у 2024 році. Дедалі більше українців починають святковий шопінг завчасно: 18% – ще до грудня, тоді як основний період покупок припадає на 1-24 грудня (62%).
Вже четвертий рік поспіль українці не збільшують витрати: 46% готові виділити на шопінг не більше чверті місячного доходу, а 54% планують вкластися у 1 тис.-5 тис. грн, а святкові покупки зосереджують навколо родини (88%) та друзів (40%). Водночас молодь частіше відходить від традиційного сценарію: 49% купують подарунки для себе.
Найчастіше українці роблять святкові покупки у великих і середніх мережах супермаркетів (43%), онлайн-магазини стабільно посідають друге місце (27%), а косметичні магазини (21%) залишаються популярними завдяки попиту на подарунки “для себе і близьких”.
Найпопулярніші інструменти для вибору подарунків – вішлісти (46%), сервіси порівняння цін (54%) і онлайн-відгуки (50%). Рекомендації інфлюенсерів відіграють значно меншу роль – на них орієнтуються лише 9-10% опитаних. І лише 10% респондентів вважають, що наявність ШІ-асистента на онлайн-платформах рітейлерів полегшила б підбір святкових подарунків.
Підкреслюється, що покупців найбільше засмучує відсутність товарів у наявності (27%), надмірна реклама (22%), а також незручні фільтри пошуку (14%).
Разом з тим, 64% українців планують спрямувати частину святкового бюджету на благодійність, і 8 з 10 підтримують насамперед українських захисників на передовій.
“Святкові звички українців відображають не лише споживчі тренди, а й глибші внутрішні зміни. Те, як люди дарують, святкують і шукають радість, сьогодні є важливою частиною їхньої емоційної стійкості. Навіть під час війни українці залишаються спільнотою, яка допомагає, ділиться й створює атмосферу свята одне для одного”, – підсумував Ямпольський.
Дослідження проводилось за допомогою багатоступеневої стратифікованої вибірки, яка представляє населення України за статтю, віком, розміром населеного пункту та видом зайнятості. Збір даних здійснювався шляхом онлайн-опитування за квотованою вибіркою, що відповідає соціально-демографічному портрету населення України. Загалом в опитуванні взяли участь понад 1 тис. респондентів.
Якщо відбудеться тристороння зустріч між президентом США Дональдом Трампом, президентом України Володимиром Зеленським і правителем Росії Володимиром Путіним, то війна може закінчитися до Різдва (25 грудня), вважає сенатор-республіканець Ліндсі Грем.
«Якщо відбудеться тристороння зустріч між президентом США Дональдом Трампом, президентом Зеленським і Путіним, то я обережно оптимістичний, що ця війна закінчиться задовго до Різдва», – написав він у соцмережі Х.
«Якщо зустріч не відбудеться, я думаю, що президент Трамп може завдати серйозних наслідків Путіну і тим, хто купує його нафту і газ», – прогнозує Грем.
Пасажиропотік через український кордон на тижні з 21 до 27 грудня зріс ще на 12,5% порівняно з попереднім тижнем – до 657 тис., насамперед завдяки різкому зростанню у вихідні перед Різдвом, коли він сягав 133-136 тис. осіб на день.
Як свідчать дані Держприкордонслужби у фейсбуці, кількість перетинів на виїзд зросла з 294 тис. до 325 тис., тоді як на в’їзд – з 290 тис. до 332 тис.
Водночас кількість транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску, за тиждень знизилася зі 134 тис. до 117 тис., тоді як потік машин із гуманітарними вантажами – з 633 до 471.
“Звертаємо увагу громадян, які перетинають кордон у пункті пропуску “Краковець”, “Угринів” та “Рава-Руська”. Спостерігається певне скупчення транспортних засобів на виїзд з України”, – зазначає Держприкордонслужба в неділю.
На кордоні з Польщею станом на 18:00 черги були в пунктах пропуску (ПП) “Краковець” (80 легкових авто), “Устилуг” (65), “Угринів” (30) і “Рава-Руська” (10).
На кордоні з Угорщиною найбільша черга в ПП “Тиса” – 15 авто, тоді як у “Лужанці” 10, в “Косино” та “Вилок” – по 5 машин.
У ПП “Малий Березний” на кордоні зі Словаччиною накопичилося 25 авто, тоді як в ПП “Ужгород” – 6 автобусів.
Сумарні показники перетину кордону людьми в четвертий тиждень зими цього року вищі за торішні: тоді за подібні сім днів з України виїхало 280 тис. осіб, а в’їхало 302 тис., потік машин становив 110 тис.
Минулого року в цей тиждень пасажиропотік знизився на 3,6%, тоді як наступного – ще на 18,4%.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксували перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Воно тимчасово припинилося в другій половині грудня – на початку січня на період свят, проте потім знову відновилося і сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., тоді як із початку третього року – ще на 191 тис.
Як зазначив на початку березня минулого року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Мінекономіки в макропрогнозі на цей рік заклало повернення в Україну 1,5 млн осіб.
Водночас Нацбанк, навпаки, у жовтневому інфляційному звіті знову погіршив прогноз відтоку з України цього року з 0,4 млн до 0,5 млн. В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, що залишаються за кордоном, цьогоріч до 6,8 млн. Водночас оцінку відтоку на наступний рік знижено з 0,3 млн до 0,2 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 16 грудня цього року оцінювали в 6,254 млн, а загалом у світі – в 6,814 млн, що на 28 тис. більше, ніж на 18 листопада цього року.
В Україні, за останніми даними ООН на серпень цього року, було 3,669 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що на 121 тис. більше, ніж на квітень цього року.
За даними регіональної влади, на які посилаються в ООН, з 1 серпня Донецьку область на сході України залишили понад 128 тис. осіб, зокрема 24 тис., які втекли від активних бойових дій, а залишаються в області приблизно 330 тис., зокрема приблизно 63 тис. у зонах активних бойових дій.
У Сумській області влада оцінює, що з 1 серпня до 3 жовтня було евакуйовано 36 тис. осіб, зокрема 6 тис. дітей.
Ціни на нафту зросли за підсумками передсвяткових торгів у вівторок, відновивши понесені напередодні втрати.
Вартість лютневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures піднялася на $0,95 (1,3%), до $73,58 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на лютий на торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) подорожчали на $0,86 (1,2%), до $70,1 за барель.
Повідомлення ЗМІ про те, що 2025 року Китай може випустити спеціальні казначейські облігації на рекордну суму 3 трлн юанів ($411 млрд) з метою залучення коштів на підтримку національної економіки, обнадіяли нафтових трейдерів. Китай є одним з найбільших світових імпортерів і споживачів нафти.
Підтримку котируванням продовжують надавати побоювання, пов’язані з геополітичною напруженістю у Східній Європі та на Близькому Сході, а також перспектива посилення санкцій проти Росії та Ірану.
Тим часом стримувальний вплив на нафтові ціни чинять очікування надлишку пропозиції сирої нафти на тлі неясних перспектив попиту і зміцнення долара США, що робить сировинні товари менш привабливими.
Ринок оцінював останні заяви обраного президента США Дональда Трампа, який погрожував відновити контроль Вашингтона над Панамським каналом, якщо плату за прохід по ньому суден не знизять, а також чекав на офіційні дані про комерційні запаси нафти в США, які на цьому тижні буде опубліковано із затримкою через свята.
“Можемо припустити, що WTI торгуватиметься близько позначки $70 до п’ятниці, коли вийде запізнілий щотижневий звіт Управління енергетичної інформації, який задасть додаткові цінові орієнтири”, – йдеться в аналітичній записці Ritterbusch.
У середу біржі США, Великої Британії, Німеччини, Франції та інших країн Європи, а також Гонконгу, Південної Кореї та Австралії закрито у зв’язку з Різдвом. Багато майданчиків залишаться закритими і в четвер.
Вітаємо наших читачів з Новим роком та Різдвом Христовим!
Щасливих зимових свят та удачі у прийдешньому році.
Нехай цей рік буде кращим за попередній, здійсняться мрії та вдасться досягти успіху в майбутніх починаннях.
Нехай не тільки в ці святкові дні, а й протягом усього прийдешнього року поруч будуть близькі та рідні люди.
Бажаю вам миру, впевненості та щастя!
Дякуємо, що залишаєтеся з нами!
Видавець Максим Уракін
