Вищий антикорупційний суд (ВАКС) закрив справу “Роттердам+” у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування, Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) оскаржить це рішення.
“9 жовтня 2023 року під час підготовчого розгляду колегія суддів ВАКС ухвалила рішення про закриття справи “Роттердам+” на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто, у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 цього Кодексу, після повідомлення особі про підозру”, – повідомила САП у Телеграм-каналі в понеділок.
За інформацією прокуратури, рішення ухвалено з окремою думкою одного із суддів колегії. “Прокурор САП не згоден із таким рішенням суду та оскаржить його в суді апеляційної інстанції”, – зазначається в повідомленні.
У САП нагадують, що 14 березня 2023 року прокурори САП за результатами розслідування НАБУ скерували до суду обвинувальний акт стосовно 6 осіб, причетних до запровадження так званої формули “Роттердам+”.
За оцінкою слідства, запроваджена формула призвела до заподіяння протягом 2016-2017 рр. 19,357 млрд грн збитків споживачам електроенергії. Прокурором також заявлено цивільний позов про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням державі, на суму 19,357 млрд грн.
Повний текст постанови буде оголошено 13 жовтня 2023 року о 15.30.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) та Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) заявили про новий епізод у справі “Роттердам+” ще на 20 млрд грн у рамках розслідування якого повідомлено підозри 2 колишнім головам енергорегулятора; 6 колишнім та 3 чинним членам, а також чинному та колишньому працівнику Комісії.
“26 жовтня 2022 року НАБУ та САП повідомили про підозру 15 особам, причетним до введення в дію так званої формули “Роттердам+”, за якою споживачі електроенергії незаконно переплатили понад 20 млрд грн протягом 2018-2019 рр.”, – йдеться у повідомленні правоохоронців в середу.
Згідно з ним, серед підозрюваних – чинна та колишня посадова особа групи приватних теплогенеруючих компаній.
Як пояснили в НАБУ, 6 з цих 15 осіб, які за версією слідства, які усвідомлено взяли участь у злочині, отримали нові підозри за ч.2 ст.364 КК України (зловживання владою з тяжкими наслідками). Дії членів НКРЕКУ, які не розібравшись, голосували за затвердження так званої формули “Роттердам+”, кваліфікували за ч.2 ст.367 КК України (службова недбалість з тяжкими вадами).
“Слідство вважає, що вони неналежним чином виконували свої службові обов’язки, що спричинило тяжкі наслідки державним та громадським інтересам”, – зазначили у бюро.
Як уточнили у НАБУ, це другий епізод масштабного розслідування антикорупційних органів. Розслідування першої, за підозрою шести осіб – щодо незаконної переплати понад 19 млрд грн протягом 2016-2017 років – було завершено у вересні 2022 року.
За версією слідства, у так звану формулу “Роттердам+” були закладені витрати, яких насправді не існувало, а саме – на транспортування вугілля національного виробника на ТЕС із порту в Роттердамі. В результаті, як вважають НАБУ та САП, кінцеві споживачі протягом 2016-2019 років. переплатили понад 39 млрд. грн.
“Слідство має докази, що прийняти таку формулу НКРЕКУ (Нацкомісія, яка здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комуслуг – ІФ) умовили представники групи приватних теплогенеруючих компаній, які в результаті і отримали надприбутки. Спочатку регулятор не погоджувався, розуміючи абсурдність включення тарифу , однак у березні 2016 року на вказану пропозицію погодився”, – наголосили у відомстві.
Як наслідок, відбулося зростання тарифів на електроенергію для промисловості, об’єктів соціальної інфраструктури, підприємців, що призвело до подорожчання товарів та послуг кінцевому споживачеві, зокрема першої необхідності, резюмували в НАБУ.
Як повідомлялося, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (CFG) Олександр Клименко у вересні 2022 року ухвалив рішення скасувати постанову прокурора про закриття так званої “справи Роттердам+” як незаконну та необґрунтовану.
Наголошувалося, що Клименко також повністю змінив групу прокурорів у цій справі через неефективне здійснення нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування.
Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (CFG) Олександр Клименко ухвалив рішення скасувати постанову про закриття так званої “справи Роттердам+” як незаконну та необґрунтовану, повідомляє прес-служба САП.
Зазначається, що Клименко також повністю змінив групу прокурорів у цій справі через неефективне здійснення нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування.
“Такі рішення ухвалено за результатами вивчення матеріалів справи, ретельного дослідження висновків прокурорів при закритті цього кримінального провадження та за результатами наради за участю прокурорів та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснювали досудове розслідування”, – пояснюється в повідомленні.
Уточнюється, керівник САП виявив ” численні проблеми у висновках і аргументації прокурора під час закриття цієї справи, неповноту дослідження матеріалів справи прокурором, невідповідність висновків прокурора фактичним обставинам кримінального провадження ” .
“Це означає, що подальші рішення у цій справі прийматиме оновлений склад прокурорів у повній відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу”, – наголосили в САП.
Там нагадали, що 21 вересня 2022 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) завершила розгляд апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді ВАКС від 13 жовтня того ж року про відмову у задоволенні скарги на рішення про закриття кримінального провадження.
За результатами розгляду колегія суду частково скасувала ухвалу слідчого судді та закрила провадження за скаргами представників АТ “Нікопольський завод феросплавів” та АТ “Запорізький завод феросплавів” на постанову прокурора САП про закриття кримінального провадження від 24 березня 2017 року.
“САП очікує на повний текст зазначеного рішення суду. Правова позиція суду, викладена у повному тексті рішення, буде врахована при подальшому здійсненні досудового розслідування та прийняття рішень у справі. Водночас незаконність і необґрунтованість рішення прокурора про закриття цього провадження не викликає у керівника САП жодних сумнівів”, – підсумували у прокуратурі.
