Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

“Суха Балка” ввела новий блок із запасами 124 тис. т руди

Копальня “Суха Балка” (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи DCH Олександра Ярославського, на шахті “Ювілейна” підготувала до видобутку залізної руди два нові блоки.

Як повідомляється у корпоративній газеті DCH Steel у четвер, на початку вересня здали в експлуатацію блок 34-40 з покладу “Головний” на горизонті -1420 м. Запас сировини в ньому становить 124,7 тис. тонн із середнім вмістом заліза 60,15%. Цих обсягів вистачить на три місяці роботи.

“Блок зданий за графіком, підготовчі роботи виконанні якісно з дотриманням технологічних норм”, – зазначив головний інженер шахти “Ювілейна” Микола Пунтус.

Наступним виробничим завданням для гірників “Ювілейної” стала підготовка виробничої одиниці 65-69 з покладу “Шурфа” на горизонті -1340 м із запасами рудної сировини 34 тис. тонн. Середній вміст заліза в масиві становить 59,29%. Підготовчі роботи організовано за допомогою самохідної техніки.

Новий блок планується ввести в експлуатацію до кінця вересня.

Рудник “Суха Балка” – одне з провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До складу рудника входять шахти “Ювілейна” та ім. Фрунзе.

Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.

,

Експорт титановмісних руд з України впав на 94% у січні-серпні

Україна у січні-серпні поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 94,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 277 тонн.

Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 93,7% – до $496 тис.

При цьому основний експорт здійснювався до Узбекистану (35,61% поставок у грошовому вимірі), Туреччини (35,01%) та Єгипту (29,38%).

Крім того, Україна за вісім місяців 2025 року імпортувала 24 тонни титановмісної руди на суму $39 тис. з Китаю (94,87%, поставки відбулися у січні) та Узбекистану (5,13%, поставки були у травні).

Україна за вісім місяців 2025 року експортувала руди і концентрати ніобієві, танталові, ванадієві та цирконієві у об’ємі 2,466 тис. тонн на суму $3,954 млн до Іспанії (48,90%), Німеччини (24,53%) та Італії (17,19%). Водночас 321 тонн таких руд країна імпортувала на суму $841 тис. з Іспанії (68,05%), Китаю (15,8%) та Чехії (13,06%).

Як повідомлялося, Україна у 2024 році скоротила експорт титановмісних руд в натуральному вимірі на 37,5% порівняно з попереднім роком – до 7,284 тис. тонн. У грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 40% – до $11,654 млн. Основний експорт здійснювався до Туреччини (62,82% поставок у грошовому вираженні), Єгипту (7,38%) і Польщі (6,93%).

Україна торік імпортувала 314 тонн титановмісної руди на суму $492 тис. з Китаю (87,78%), В’єтнаму (6,11%) і Сенегалу (теж 6,11%).

Водночас експерти вказували на невідповідність статистики з експорту титановмісних руд. Втім, на запит агентства “Інтерфакс-Україна” у Державній митній службі (ДМС) України повідомили, що повних даних про експорт титанової сировини не надається через обмеження щодо обсягів експортно-імпортних операцій із товарами військового та подвійного призначення, які відображаються в агрегованому вигляді із зазначенням “Інші товари”.

При цьому пояснили, що, зокрема, поставки титановмісних руд від компаній відрізняються від даних ДМС.

“Інформуємо, що ці поставки включено до статистичного експорту з України, однак не відображено в оприлюдненій Держмитслужбою статистиці зовнішньої торгівлі (…) у товарній позиції УКТЗЕД 2614 “Руди та концентрати титанові” з огляду на таке (…) Згідно з приписами (…), під час захисту даних із метою конфіденційності будь-яка інформація, що вважається конфіденційною, повідомляється в повному обсязі на наступному, більш високому рівні агрегації даних про товар”, – пояснила ДМС у відповіді агентству.

Уточнювалося, що відомості про митне оформлення та переміщення через митний кордон України товарів, що підлягають експортному контролю, зараховано до переліку відомостей, які містять службову інформацію в ДМС, згідно із відповідним наказом.

В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.). Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.

, ,

Експорт титановмісних руд з України впав на 93,6% за сім місяців

Україна у січні-липні поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 93,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 277 тонн.

Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 93,1% – до $496 тис.

При цьому основний експорт здійснювався до Узбекистану (35,61% поставок у грошовому вимірі), Туреччини (35,01%) та Єгипту (29,38%).

Крім того, Україна за сім місяців 2025 року імпортувала 24 тонни титановмісної руди на суму $39 тис. з Китаю (94,87%, поставки відбулися у січні) та Узбекистану (5,13%, поставки були у травні).

Крім того, Україна за 7 міс-2025 експортувала руди і концентрати ніобієві, танталові, ванадієві та цирконієві у об’ємі 2,466 тис. тонн на суму $3,954 млн до Іспанії (48,90%), Німеччини (24,53%) та Італії (17,19%). Водночас 294 тонн таких руд країна імпортувала на суму $774 тис. з Іспанії (67,35%), Китаю (17,16%) та Чехії (12,13%).

Як повідомлялося, Україна у 2024 році скоротила експорт титановмісних руд в натуральному вимірі на 37,5% порівняно з попереднім роком – до 7,284 тис. тонн. У грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 40% – до $11,654 млн. Основний експорт здійснювався до Туреччини (62,82% поставок у грошовому вираженні), Єгипту (7,38%) і Польщі (6,93%).

Україна торік імпортувала 314 тонн титановмісної руди на суму $492 тис. з Китаю (87,78%), В’єтнаму (6,11%) і Сенегалу (теж 6,11%).

Водночас експерти вказували на невідповідність статистики з експорту титановмісних руд. Втім, на запит агентства “Інтерфакс-Україна” у Державній митній службі (ДМС) України повідомили, що повних даних про експорт титанової сировини не надається через обмеження щодо обсягів експортно-імпортних операцій із товарами військового та подвійного призначення, які відображаються в агрегованому вигляді із зазначенням “Інші товари”.

При цьому пояснили, що, зокрема, поставки титановмісних руд від компаній відрізняються від даних ДМС.

“Інформуємо, що ці поставки включено до статистичного експорту з України, однак не відображено в оприлюдненій Держмитслужбою статистиці зовнішньої торгівлі (…) у товарній позиції УКТЗЕД 2614 “Руди та концентрати титанові” з огляду на таке (…) Згідно з приписами (…), під час захисту даних із метою конфіденційності будь-яка інформація, що вважається конфіденційною, повідомляється в повному обсязі на наступному, більш високому рівні агрегації даних про товар”, – пояснила ДМС у відповіді агентству.

Уточнювалося, що відомості про митне оформлення та переміщення через митний кордон України товарів, що підлягають експортному контролю, зараховано до переліку відомостей, які містять службову інформацію в ДМС, згідно із відповідним наказом.

В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.). Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.

 

, ,

“Суха Балка” ввела в експлуатацію новий блок руди з вмістом заліза 58,5%

Копальня “Суха Балка” (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи DCH Олександра Ярославського, ввела в експлуатацію новий блок на шахті “Ювілейна” із загальними запасами залізної руди 35,6 тис. тонн.

Як повідомляється у корпоративній газеті DCH Steel у четвер, новий блок 116-122 з покладу “Головний” восьмого підповерху на горизонті -1420 м на шахті “Ювілейна” здано в експлуатацію 9 липня.

“Якість рудної сировини у цій виробничій одиниці висока, середній вміст заліза в масиві становить 58,53%. Запаси блоку планується освоїти за два місяця”, – коментує заступник головного інженера Василь Лубинець, якого цитує видання.

Також повідомляється, що гірники підготували сучасну самохідну техніку для подальшого відпрацювання покладу “Дружба” на новому горизонті -1227м шахти ім.Фрунзе. Для освоєння нових блоків планується використовувати комплекти самохідної техніки: бурові машини, навантажувачі, самоскиди, які підприємство придбало для розвитку нових горизонтів.

Так, нещодавно багатотонну вантажівку-самоскид DRUK-20 підготували, спустили в шахту та зібрали на горизонті -1227 м. Ця техніка має вантажність 20 тонн і призначена для експлуатації у вузьких тунелях.

На виробництві будуть застосовувати два самоскиди. Другий планується спустити в шахту у серпні.

“Самоскид буде використовуватися в нарізних роботах, проходці, підготовці блоків до видобутку та транспортуванні сировини на поверхню. Похилими з’їздами з відмітки -1227 м на горизонт -1193 м самоскид транспортуватиме видобуту рудну сировину до пункту розвантажування для подальшого видання на-гора”, – пояснив начальник управління з організації та забезпечення виробничих процесів Костянтин Гуменок.

Такий спосіб транспортування дозволить підвищити ефективність виробничих процесів, піднімати руду на поверхню без поглиблення бункерного комплексу. Подібна технологія вже набула популярності на світових видобувних виробництвах, але на криворізькому родовищі буде застосована вперше.

Рудник “Суха Балка” – одне з провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До складу рудника входять шахти “Ювілейна” та ім. Фрунзе.

Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.

 

, ,

Експорт титанових руд з України обвалився на 91%

Україна у січні-квітні поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 91,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 277 тонн.

Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 90,6% – до $496 тис.

При цьому основний експорт здійснювався до Узбекистану (35,61% поставок у грошовому вимірі), Туреччини (35,01%) та Єгипту (29,38%).

Україна за перші 5 місяців 2025 року імпортувала 24 тонни титановмісної руди на суму $39 тис. з Китаю (94,87%, поставки відбулися у січні) та Узбекистану (5,13%, поставки були у травні).

Крім того, Україна за 5 міс-2025 експортувала руди і концентрати ніобієві, танталові, ванадієві та цирконієві у об’ємі 1,099 тис. тонн на суму $1,704 млн до Іспанії (61,22%), Італії (17,65%) та Німеччини (11,17%). Водночас 104 тонни таких руд країна імпортувала на суму $258 тис. з Іспанії (55,17%), Китаю (28,66%) та Чехії (11,85%).

Як повідомлялося, Україна у 2024 році скоротила експорт титановмісних руд в натуральному вимірі на 37,5% порівняно з попереднім роком – до 7,284 тис. тонн. У грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 40% – до $11,654 млн. Основний експорт здійснювався до Туреччини (62,82% поставок у грошовому вираженні), Єгипту (7,38%) і Польщі (6,93%).

Україна за 2024 рік імпортувала 314 тонн титановмісної руди на суму $492 тис. з Китаю (87,78%), В’єтнаму (6,11%) і Сенегалу (теж 6,11%).

Водночас експерти вказували на невідповідність статистики з експорту титановмісних руд. Втім, на запит агентства “Інтерфакс-Україна” у Державній митній службі (ДМС) України повідомили, що повних даних про експорт титанової сировини не надається через обмеження щодо обсягів експортно-імпортних операцій із товарами військового та подвійного призначення, які відображаються в агрегованому вигляді із зазначенням “Інші товари”.

При цьому пояснили, що, зокрема, поставки титановмісних руд від компаній відрізняються від даних ДМС.

“Інформуємо, що ці поставки включено до статистичного експорту з України, однак не відображено в оприлюдненій Держмитслужбою статистиці зовнішньої торгівлі (…) у товарній позиції УКТЗЕД 2614 “Руди та концентрати титанові” з огляду на таке (…) Згідно з приписами (…) під час захисту даних із метою конфіденційності будь-яка інформація, що вважається конфіденційною, повідомляється в повному обсязі на наступному, більш високому рівні агрегації даних про товар”, – пояснила ДМС у відповіді агентству.

Уточнювалося, що відомості про митне оформлення та переміщення через митний кордон України товарів, що підлягають експортному контролю, зараховано до переліку відомостей, які містять службову інформацію в ДМС, згідно із відповідним наказом.

В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.). Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.

 

, ,

Експорт титанових руд з України впав на 90%

Україна у січні-квітні поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 90,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 277 тонн.

Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 89,6% – до $496 тис.

При цьому основний експорт здійснювався до Узбекистану (35,61% поставок у грошовому вимірі), Туреччини (35,01%) та Єгипту (29,38%).

Україна за перші чотири місяці 2025 року імпортувала 22 тонни титановмісної руди на суму $37 тис. з Китаю (100%), все – у січні.

Як повідомлялося, Україна у 2024 році скоротила експорт титановмісних руд в натуральному вимірі на 37,5% порівняно з попереднім роком – до 7,284 тис. тонн. У грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 40% – до $11,654 млн. Основний експорт здійснювався до Туреччини (62,82% поставок у грошовому вираженні), Єгипту (7,38%) і Польщі (6,93%).

Україна за 2024 рік імпортувала 314 тонн титановмісної руди на суму $492 тис. з Китаю (87,78%), В’єтнаму (6,11%) і Сенегалу (теж 6,11%).

Водночас експерти вказували на невідповідність статистики з експорту титановмісних руд. Втім, на запит агентства “Інтерфакс-Україна” у Державній митній службі (ДМС) України повідомили, що повних даних щодо експорту титанової сировини не надається у рамках обмежень щодо обсягів експортно-імпортних операцій із товарами військового та подвійного призначення, які відображаються в агрегованому вигляді із зазначенням “Інші товари”.

При цьому пояснили, що, зокрема, поставки титановмісних руд від компаній відрізняються від даних ДМС.

“Інформуємо, що ці поставки включено до статистичного експорту з України, однак не відображено в оприлюдненій Держмитслужбою статистиці зовнішньої торгівлі (…) у товарній позиції УКТЗЕД 2614 “Руди та концентрати титанові” з огляду на таке. (…) Згідно з приписами (…) під час захисту даних із метою конфіденційності будь-яка інформація, що вважається конфіденційною, повідомляється в повному обсязі на наступному, більш високому рівні агрегації даних про товар”, – пояснили у відповіді ДМС агентству.

Уточнювалося, що відомості про митне оформлення та переміщення через митний кордон України товарів, що підлягають експортному контролю, зараховано до переліку відомостей, що містять службову інформацію в ДМС, згідно із відповідним наказом.

В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.). Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.

, ,