Євросоюз може надати Україні грант на модернізацію пункту пропуску “Шепіт – Ізвоареле Сучевей” на кордоні з Румунією в межах програми Interreg VI-A NEXT “Румунія – Україна 2021-2027”, повідомила пресслужба Агентства відновлення. Згідно з повідомленням, керівний орган програми погодив відбір проєкту BOND – Border Operations and National Development. Проєкт рекомендований до фінансування і може отримати грант до 690,9 тис. євро, що становить 90% загального бюджету проєкту.
В Агентстві відновлення зазначили, що BOND є наступним етапом комплексної роботи над відкриттям пункту пропуску “Шепіт – Ізвоареле Сучевей”, передбаченого міжурядовою угодою між Україною та Румунією. Раніше, у межах програми “Румунія – Україна 2014-2020”, з обох боків кордону були реалізовані дзеркальні інфраструктурні проєкти – збудовано мости, під’їзні дороги та виконано протипаводкові заходи на ділянках 2 км з української і 3 км з румунської сторони.
Як уточнюється, проєкт BOND передбачає технічне оснащення пункту пропуску по обидва боки кордону, зокрема закупівлю та встановлення спеціалізованого обладнання для безпечної та ефективної роботи КПП, а також розробку спільної транскордонної стратегії розвитку прикордонних територій.
Програма Interreg NEXT “Румунія – Україна” на період 2021-2027 спрямована на підтримку транскордонної співпраці та охоплює прикордонні повіти Румунії і Закарпатську, Івано-Франківську, Чернівецьку та Одеську області України.
GRANT, ЄВРОСОЮЗ, КОРДОН, МОДЕРНІЗАЦІЯ, пункт пропуску, РУМУНІЯ
Болгарія, Греція та Румунія домовилися готувати спільну заявку на європейське фінансування для високошвидкісної залізничної лінії по «Західній осі» Афіни – Салоніки – Софія – Бухарест, повідомило болгарське видання Sega.
За даними видання, ініціатива обговорювалася на зустрічі представників трьох країн і Європейської комісії в контексті розвитку транспортного коридору Північ-Південь, який повинен зв’язати Балтійське, Чорне і Егейське моря; зустріч приймав віце-прем’єр і міністр транспорту Болгарії Гроздан Караджов.
Міністр транспорту Греції Константінос Кіранакіс заявив, що до 2027 року планується забезпечити якісне пасажирське залізничне сполучення між Салоніками і Софією, при цьому болгарська сторона нагадала, що залізничне сполучення на цьому напрямку було перервано в 2017 році.
Караджов також зазначив, що країни мають намір синхронізувати планування, проектування та дозвільні процедури, щоб уникнути затримок і бюрократичних перешкод. Серед пріоритетів Болгарії він виділив прискорення проекту нового моста через Дунай між Русе і Гюргево, а також підготовку проектів нових мостів в районах Нікопол – Турну-Мегуреле і Сілістра – Келераші; також згадувалося відновлення поромних зв’язків на Дунаї, включаючи лінію Русе – Гюргево.
Представник румунського Мінтрансу Йонут Крістіан Савою, як пише Sega, назвав серед пріоритетів Румунії модернізацію існуючого мосту Гюргево – Русе, будівництво нового дунайського мосту і розвиток автодорожніх і залізничних ліній, а також поліпшення на ділянці Відін – Калафат – Крайова для кращої зв’язності з Україною і Молдовою.
Президент Румунії Нікушор Дан заявив, що сценарій об’єднання Румунії та Республіки Молдова може обговорюватися тільки в разі, якщо цього захоче більшість громадян Молдови, зазначивши, що «поки що ми не там».
За даними румунських ЗМІ, Дан зробив заяву, відповідаючи на питання журналістів після прибуття на неформальну зустріч Європейської ради.
Президент Молдови Майя Санду, у свою чергу, під час першої великої пресконференції в 2026 році назвала можливий союз з Румунією одним із варіантів гарантій миру і приналежності «до вільного світу», при цьому підкреслила пріоритет курсу на вступ до ЄС і вказала на відсутність зараз стійкої громадської підтримки ідеї об’єднання.
Україна, Румунія та Молдова домовилися про створення тристоронньої торгово-промислової палати, повідомив голова Чернівецької районної ради Микола Куцак.
«На практиці це може означати більш тісну співпрацю між нашими країнами і фінансову допомогу Молдові та Україні на шляху до ЄС. Зокрема, з нашої позиції мова буде йти про відновлення України від наслідків бойових дій», – пояснив Куцак.
За його словами, до ініціативи залучені представники трьох країн, Європейського парламенту та Євросоюзу. Для підготовки запуску майбутньої платформи створено робочу групу, яка координуватиме подальші кроки щодо формування структури та механізмів роботи палати.
Імпорт в Україну електрогенераторних установок і обертових електричних перетворювачів у 2025 році зріс у 2,3 рази порівняно з 2024 роком – до $1,691 млрд, свідчать дані Державної митної служби.
Згідно зі статистикою, найбільшими постачальниками цієї продукції в 2025 році стали Румунія (21,8%, або $369,2 млн), Чехія (17,9%, $301,8 млн) і Польща (11%, $191,4 млн). У 2024 році лідирували Китай (17,7%, або $130 млн), Чехія (16,6%, $121,5 млн) і Туреччина (13,5%, $99 млн).
У грудні 2025 року імпорт електрогенераторів і перетворювачів скоротився на 30,6% порівняно з груднем 2024 року – до $177,5 млн.
Держмитниця також фіксує уповільнення темпів зростання протягом року: у січні 2025 року імпорт перевищував показник січня 2024 року в 8 разів, а високий темп (близько 7-7,5 разів) зберігався до липня, після чого почав знижуватися.
Експорт електрогенераторів з України в 2025 році залишався незначним і склав $3,6 млн (у 2024 році – $1,7 млн). Основними напрямками поставок були Чехія, Латвія і Болгарія; у грудні експорт був відсутній.
Як повідомлялося, наприкінці липня 2024 року Україна звільнила від сплати мита і ПДВ ввезення електрогенераторного обладнання та акумуляторів. За даними Держмитниці, у 2024 році імпорт електрогенераторів і перетворювачів склав $732,5 млн, що на 3,7% більше, ніж у 2023 році.
