За загальним обсягом торгівлі Україна найбільше співпрацює з Китаєм, Польщею та Німеччиною. Ці країни формують основу зовнішньоекономічних відносин держави, забезпечуючи критичний вплив на імпорт та експорт.
Лідером залишається Китай із сумарним обсягом торгівлі у 8,99 млрд доларів США. Польща посідає друге місце з показником у 6,04 млрд дол., тоді як Німеччина та Туреччина майже зрівнялися — 4,28 млрд і 4,25 млрд дол. відповідно. Сполучені Штати Америки займають п’яту позицію з 2,86 млрд дол.
До ТОП-10 також увійшли Італія (2,38 млрд дол.), Чехія (1,64 млрд дол.), Болгарія (1,54 млрд дол.), Угорщина (1,53 млрд дол.) та Румунія (1,50 млрд дол.).
«Топова десятка партнерів формує основу зовнішньоторговельного балансу України. Китай та країни ЄС забезпечують найбільші обсяги торгівлі, але при цьому варто враховувати значне негативне сальдо у відносинах з цими державами», — наголосив засновник Experts Club, економіст Максим Уракін.
Він додав, що хоча великий обсяг торгівлі свідчить про інтеграцію України у глобальні ланцюги постачання, залежність від імпорту з Китаю та Європи створює стратегічні ризики.
«Польща та Німеччина — це ключові хаби для українського експорту, але одночасно і значні джерела імпорту. Тому критично важливо збалансувати торговельні потоки, зберігаючи позитивні сектори, такі як аграрний та металургійний, і зменшуючи залежність від критичного імпорту», — зазначив Уракін.
EXPERTS CLUB, БОЛГАРИЯ, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, ІТАЛІЯ, КИТАЙ, МАКСИМ УРАКІН, НІМЕЧЧИНА, ПОЛЬЩА, РУМУНІЯ, США, ТУРЕЧЧИНА, УГОРЩИНА, УКРАЇНА, ЧЕХИЯ, ЭКОНОМИКА
За підсумками першого півріччя 2025 року Польща залишається головним торговельним партнером України за обсягами експорту. За даними дослідження Active Group та Experts Club, експорт до Польщі становив 2,45 млрд доларів США.
На другому місці – Туреччина з показником 1,71 млрд доларів, а третю позицію посіла Італія – 1,17 млрд доларів. Також серед найбільших партнерів: Німеччина (1,09 млрд дол.), Іспанія (976 млн дол.), Нідерланди (919 млн дол.), Китай (847 млн дол.), Єгипет (776 млн дол.), Румунія (679 млн дол.) та Угорщина (652 млн дол.)
«Структура експорту України демонструє чітку орієнтацію на країни Європейського Союзу. Польща, Італія, Німеччина, Іспанія та Нідерланди разом формують понад половину загального обсягу експорту. Це свідчить про стратегічну інтеграцію України в європейський економічний простір», — підкреслив засновник Experts Club, економіст Максим Уракін.
Він також зазначив, що Туреччина й надалі залишається критично важливим партнером для українського аграрного та металургійного експорту, тоді як Китай та Єгипет – ключові ринки для агропродукції, зокрема зернових.
«Наявність таких торговельних партнерів, як Єгипет та Китай диверсифікує український експорт», — додав Уракін.
EXPERTS CLUB, ЄГИПЕТ, ІТАЛІЯ, КИТАЙ, МАКСИМ УРАКІН, НІМЕЧЧИНА, ПОЛЬЩА, РУМУНІЯ, ТОРГІВЛЯ, ТУРЕЧЧИНА, УГОРЩИНА, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА, ЭКСПОРТ
Ставлення українців до Румунії має переважно позитивний характер, хоча значна частка респондентів займає нейтральну позицію. Про це свідчать результати всеукраїнського опитування, проведеного компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club у серпні 2025 року.
Згідно з даними дослідження, 46,3% українців позитивно ставляться до Румунії (33,7% — здебільшого позитивно, 12,7% — повністю позитивно). Негативне ставлення висловили 7,0% респондентів (6,0% — здебільшого негативно, 1,0% — повністю негативно). Ще 44,3% громадян займають нейтральну позицію, а 2,7% визнали, що не достатньо обізнані про цю країну.
«Румунія для України — це не лише сусід і член ЄС та НАТО, але й важливий торговельний партнер. У першому півріччі 2025 року обсяг двосторонньої торгівлі перевищив 1,49 млрд доларів, з яких експорт з України становив понад 679 млн доларів, а імпорт із Румунії — майже 820 млн доларів. Від’ємне сальдо у 140 млн доларів свідчить про те, що економічні зв’язки залишаються активними та мають потенціал для подальшого розвитку», — підкреслив засновник Experts Club Максим Уракін.
В свою чергу, співзасновник Active Group Олександр Позній зазначив, що соціологічні результати демонструють стабільність у суспільному сприйнятті.
«Більше третини українців оцінюють Румунію позитивно, а ще майже половина займають нейтральну позицію. Це означає, що негативний сегмент лишається відносно невеликим, а відтак Румунія розглядається українцями радше як сусід, із яким можна зберігати конструктивні відносини», — додав він.
Опитування є частиною ширшого дослідження міжнародних симпатій та антипатій українців у сучасному геополітичному середовищі.
Повне відео можна переглянути за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=YgC9TPnMoMI&t
Підписатись на YouTube-канал Experts Club можна тут:
https://www.youtube.com/@ExpertsClub
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, дипломатія, Позній, РУМУНІЯ, СОЦИОЛОГИЯ, ТОРГІВЛЯ
Консалтингова компанія Deloitte випустила 14-те видання звіту Property Index 2025 про ринки житла Європи. Дослідження охоплює 28 країн. Україна не була включена в це дослідження.
Найвищі середні ставки за іпотекою — в Угорщині (9,35%), Польщі (7,67%) і Румунії (6,89%). Deloitte
Мінімальні — в Болгарії (2,83%), Хорватії (2,86%) і Туреччині (3,01%).
Середній показник по Європі — 4,36%, що трохи нижче торішнього і відображає поступове пом’якшення ДКП в ряді країн.
Deloitte відзначає: на тлі «вузького горлечка» з новими проектами і збереження попиту орендний сегмент посилюється (зростання ставок помітно не тільки в столицях, але і в регіональних центрах). При цьому високі ставки і регуляторні лаги в дозволах продовжують тиснути на доступність власності, особливо у великих агломераціях.
Deloitte Property Index 2025 — порівняльне дослідження європейських ринків житла: ціни на новобудови, доступність покупки (у роках валової зарплати для квартири 70 м²), динаміка оренди та іпотечні ставки. Ключові тези та цифри доступні на сторінці звіту Deloitte Property Index 2025.
Румунія визнана найдоступнішою країною Європи для цифрових кочівників, свідчить дослідження, проведене платформою Omio. В індексі враховувалися вартість життя, оренди, візові вимоги та доступ до інтернету на тлі швидкого зростання інтересу до віддаленої роботи через кордони.
Румунія посіла перше місце серед європейських країн за доступністю для цифрових кочівників. В її актив — найменша вартість життя (індекс 37) і вигідні умови оренди (індекс 7), що значно нижче показників США (72).
Однак, для отримання цифрової візи в Румунії потрібно підтвердження доходу не менше £3 700 (~5 000 $) щомісяця, що створює високу планку для багатьох фрілансерів.
На другому місці — Албанія, що відрізняється такою ж низькою вартістю життя та оренди, але з більш лояльним порогом доходу (€~1 000), хоча поступається Румунії за показниками безпеки та швидкості інтернету.
Грузія виявилася однією з лідерів за низькими витратами на життя та оренду, але її обов’язковий дохід для візи — близько £2 000 — вищий, ніж в Албанії.
У рейтингу регіонів також Угорщина посіла гідне місце завдяки високій швидкості інтернету та помірним вимогам до доходу для отримання візи.
Дослідження Omio підтверджує статус Східної Європи як найбільш доступного регіону для цифрових кочівників. Румунія — лідер завдяки вигідному поєднанню вартості життя та якості інфраструктури. Разом з тим, візові вимоги — особливо щодо високого рівня підтвердженого доходу — залишаються бар’єром для ефективних фрілансерів з нестабільним доходом.
Економіка єврозони в другому кварталі 2025 року зросла на 0,1% порівняно з попередніми трьома місяцями і на 1,4% в річному вимірі, свідчать переглянуті дані статистичного управління ЄС (Eurostat). Показники збіглися з попередньою оцінкою та очікуваннями аналітиків.
У січні-березні ВВП єврозони зростав швидше — на 0,6% у квартальному та на 1,1% у річному вимірі.
Рейтинг країн єврозони за динамікою ВВП у II кварталі (квартал до кварталу)
В цілому економіка Євросоюзу в квітні-червні збільшилася на 0,2% в квартальному і на 1,5% в річному вираженні.
Серед найбільших економік єврозони Німеччина та Італія продемонстрували помірне зниження, тоді як Франція та Іспанія показали помітне зростання. Найбільший приріст зафіксовано в Румунії, а найбільше падіння – в Ірландії.
Це друга оцінка зміни ВВП єврозони з трьох; остаточні дані Eurostat представить 5 вересня.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club зробив відеоаналіз перспектив української та світової економіки, детальніше дивись у відео — https://youtu.be/kQsH3lUvMKo?si=F4IOLdLuVbYmEh5P
