Рада прокурорів України обґрунтовує призначення членом Конкурсної комісії для проведення конкурсу на адміністративні посади в Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) адвоката Олексія Шевчука як єдиного кандидата з числа осіб, які брали участь у відборі та відповідали вимогам закону після того, як один із трьох учасників відмовився від роботи в конкурсній комісії.
“У встановлений термін до Ради прокурорів України надійшли документи від чотирьох осіб: трьох представників прокурорської спільноти та одного адвоката… Всі чотири кандидати були допущені до участі у відборі та пройшли відповідні співбесіди… 9 грудня 2025 року Рада прокурорів України на своєму засіданні розглянула подані документи та прийняла рішення внести пропозиції генеральному прокурору про призначення до складу Конкурсної комісії трьох працівників органів прокуратури. Відповідне рішення було оприлюднено на сайті Ради прокурорів України того ж дня”, – йдеться в роз’ясненні, опублікованому на сайті Ради прокурорів у понеділок.
Але в подальшому один із запропонованих кандидатів подав заяву про виключення його з числа кандидатів за власним бажанням. Повідомляється, що 18 грудня Рада прокурорів задовольнила його заяву і повідомила про зазначене рішення генеральному прокурору, який призначив членом Конкурсної комісії Шевчука.
«Враховуючи недостатню кількість кандидатів, запропонованих Радою прокурорів України, і з метою своєчасного виконання вимог абзацу четвертого частини третьої статті 29-1 Закону України »Про прокуратуру”, генеральний прокурор визначив членом Конкурсної комісії адвоката А. Шевчука – єдиного кандидата з числа осіб, які брали участь у конкурсі та відповідали вимогам закону”, – йдеться в повідомленні.
Також зазначається, що повноваження члена Конкурсної комісії можуть бути достроково припинені виключно у разі подання особистої заяви про припинення повноважень, неможливості брати участь у засіданнях за станом здоров’я більше одного місяця, внесення Конкурсною комісією пропозиції про дострокове припинення повноважень її члена у передбачених регламентом комісії випадках, набрання законної сили обвинувального вироку суду, визнання особи недієздатною або безвісти зниклою, або її смерті.
У Раді прокурорів зазначили, що на даний момент повний склад комісії не сформований, оскільки ще не визначені три кандидати від міжнародних та іноземних організацій, які повинні бути запропоновані відповідно до рішення Кабінету міністрів України.
Як повідомлялося, після призначення Шевчука членом конкурсної комісії, яка повинна здійснювати відбір заступника керівника САП, він заявив про «хвилю інформаційних атак, бруду і провокацій» в його бік з боку ряду активістів, що пов’язав з тим, що він був адвокатом Іллі Киви в період, коли той обіймав посаду начальника департаменту МВС і відповідав за протидію обігу наркотичних речовин. Шевчук також повідомив, що 7 березня мобілізувався і працює для армії та фронту в якості військовослужбовця.
“Мені відомо про отримання окремими журналістами інформації про наших клієнтів з порушенням процедури. Маніпуляції та перекручування фактів не залишаться без відповіді – ні в суді, ні в рамках Комісії з журналістської етики. Відповідні позови вже подані, і робота в цьому напрямку буде продовжена”, – заявив він.
Джерело: https://rpu.gp.gov.ua/ua/rada_news.html?_m=publications&_c=view&_t=rec&id=410485
До складу конкурсних комісій по відбору на керівні та адміністративні посади мають входити професіонали з релевантними компетенціями, вважає адвокат та член конкурсної комісії з відбору керівництва САП Олексій Шевчук.
“Конкурсні комісії — не про гасла. Там потрібні компетенції: право, управління, комплаєнс, доброчесність, процедура, вміння працювати з доказами, вміння ставити правильні питання й фіксувати позиції”, – сказав він в інтерв’ю “Судово-юридичній газеті”.
Шевчук зазначив, що типовою є ситуація, коли “частина публічних активістів не має профільної освіти, релевантного досвіду, управлінських навичок і, відверто кажучи, часто — підтвердженої історії професійної роботи”.
“Це не образа і не ярлик. Це практичний критерій. Проблема в тому, що ми майже не бачимо там так званих “лідерів громадської думки”, які роками закликають “змінювати систему”. Коли доходить до відповідального рівня — подати документи, пройти співбесіди, взяти на себе юридичні ризики й дисципліну роботи — багатьох просто немає”, – підкреслив він.
Шевчук зазначив, що беручи участь в комісії щодо адміністративних посад у САП він “фактично представляє адвокатуру як частину системи правосуддя”.
“Адвокатура — не сторонній спостерігач, а інституція, яка щоденно працює в процесах і бачить, як дотримуються (або порушуються) права сторони захисту. Конкурс на адміністративні посади в САП — складний, чутливий і з високими ставками, бо йдеться про керівні функції і стандарти роботи органу”, – сказав він.
Конкурсні комісії по відбору на керівні та адміністративні посади визначають чи працюватимуть в Україні професійні та відповідальні інституції, вважає адвокат та член Конкурсної комісії з відбору керівництва САП Олексій Шевчук.
“Конкурсні комісії — це не декорація. Це механізм, який визначає, чи буде країна мати професійні й відповідальні інституції, чи продовжить жити в режимі “вічного перезапуску” без результата”, – сказав він в інтерв’ю “Судово-юридичній газеті”.
Шевчук зазначив, що “сьогодні критично важливо, щоб запрацювали конкурсні комісії і щодо ВККС, і щодо адміністративних посад у САП, і в інших ключових секторах”.
“Без цього ми фактично погоджуємося на блокування державної машини.
Професійні спільноти мають не тільки делегувати кандидатів, а й публічно вимагати дотримання процедур, строків і прозорості. Якщо ми вже подали кандидатів і виконали свою частину, ми маємо право ставити прямі питання тим, хто затягує або блокує наступний крок”, – сказав він.
Голова Національної асоціації лобістів України (НАЛУ), спікер Національної асоціації адвокатів України (НААУ) Олексій Шевчук пройшов конкурсний відбір у Раді прокурорів України і був обраний на посаду одного з членів конкурсної комісії, яка повинна здійснювати відбір заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
Втім, як повідомив Шевчук на своїй сторінці у Фейбуці, коментуючи призначення, «відразу після цього почалася чергова хвиля інформаційних атак, бруду і провокацій» з боку ряду активістів.
Зокрема, за його словами, він «є і був адвокатом Іллі Ківи в період, коли той обіймав посаду начальника департаменту МВС і відповідав за протидію обігу наркотичних речовин».
«Саме тоді, на моє переконання, він вступив у конфлікт з групами “активістів”, яких пов’язували з розповсюдженням наркотиків у сумнозвісному клубі »Клоузер«», – уточнив Шевчук.
Шевчук звернув увагу, що «ці ж люди, на моє переконання, виступали провокаторами і “торпедами” ще тоді, коли я як військовий лейтенант був номінантом до Вищої ради правосуддя за квотою президента».
Він підкреслив, що «не »ховався« і не “ухилявся”: 7 березня я мобілізувався і працюю для армії і фронту як військовослужбовець».
«Окремо зазначу: я особисто не допустив, щоб чиновники Львівської міської ради викрали аптечки, призначені нашим військовим», – сказав він.
Шевчук підкреслив, що «якщо хтось використовував назви фондів і моє ім’я для незаконних дій — це матиме процесуальні наслідки».
“Ми вже надали відповідні викривальні свідчення щодо осіб, які можуть бути причетні до зловживань. Мені відомо про отримання окремими журналістами інформації про наших клієнтів з порушенням процедури. Маніпуляції та перекручення фактів не залишаться без відповіді — ні в суді, ні в рамках Комісії з журналістської етики. Відповідні позови вже подані, і робота в цьому напрямку буде продовжена”, – повідомив Шевчук.
У столиці відкрито новий освітній центр — Вища школа лобізму, структурний підрозділ Національної асоціації лобістів України. Місія проекту — сформувати в країні професійне співтовариство лобістів за стандартами ЄС, США та Великої Британії. Прем’єра відбулася в Hyatt Regency Kyiv, зібравши понад 100 учасників, серед них близько 50 народних депутатів, дипломати, представники міжнародного бізнесу та академічного середовища.
Особливість старту — участь практикуючих лобістів із США та Великої Британії, які проводитимуть заняття спільно з українськими експертами. Програма побудована як практичний трек для роботи на ринках ЄС і США.
Директор проекту Олексій Шевчук заявив: «Лобізм — це про прозорі правила, конкуренцію ідей та інвестиції. Ми запускаємо школу, яка дає інструменти легального впливу та відкритого діалогу з владою. Наш випускник повинен однаково впевнено відстоювати позицію клієнта в Києві, Брюсселі та Вашингтоні, спираючись на факти, етику та комплаєнс».
Професійні принципи нової школи:
1) Законність і прозорість — робота тільки в публічному правовому полі, чіткий мандат і розкриття клієнта)
2) Етика — запобігання конфлікту інтересів, внутрішній комплаєнс і кодекси поведінки
3) Експертність — аналітика, дані, оцінка впливу, пропозиції до регуляторної політики
4) Рівний доступ — включення бізнесу, НГО та регіонів у діалог з державою
5) Вимірюваність — цілі, KPI та звітність за результатами адвокації
Стартував набір на перший потік. Заявлені міжнародні ментори, практикуми з підготовки позиційних документів для інститутів ЄС і США та розбір реальних кейсів взаємодії з регуляторами. Організатори підкреслюють, що школа орієнтована на результат — випускники повинні приносити в економіку нові партнерства, інвестиції та стійкі зміни правил гри.
Історична довідка — як формувався лобізм у США та Європі
США. Американська модель є найбільш інституціоналізованою. У XIX столітті термін «лобіст» увійшов у вжиток як позначення осіб, які спілкувалися з конгресменами в кулуарах.
Сучасна система спирається на обов’язкову реєстрацію лобістів, звітність про клієнтів, бюджети і теми впливу, публічні реєстри і комплаєнс.
Принципи — прозорість контактів з посадовими особами, розкриття витрат, обмеження подарунків і фінансування поїздок, дисциплінарна відповідальність за приховану діяльність.
Європа. В ЄС лобізм оформлений як участь зацікавлених сторін у розробці політики. Діє Загальний реєстр прозорості Єврокомісії та Європарламенту, який вимагає розкриття інформації про організації та консультантів, їх цілі та ресурси, зустрічі з високопоставленими посадовими особами публікуються в онлайн-форматі.
Національні режими різняться, але загальні стандарти – публічні реєстри, кодекси етики, дотримання впливу на регулювання та оцінка впливу для нових актів.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/projects/1119422.html
Запрошення робочою групою Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) із питань боротьби з хабарництвом України приєднатися до Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях і стати повноцінним членом відповідної Робочої групи свідчить про визнання того факту, що Україна чітко обирає курс на підвищення стандартів прозорості, відповідальності та доброчесності у взаємодії бізнесу, громадянського суспільства і влади.
Таку думку агентству Інтерфакс-Україна висказав голова правління Національної асоціації лобістів України Олексій Шевчук.
«Для нас, як професійної спільноти лобістів, запит Організації економічного співробітництва та розвитку є важливим сигналом: держава чітко обирає курс на підвищення стандартів прозорості, відповідальності та доброчесності у взаємодії бізнесу, громадянського суспільства і влади», – сказав він.
Шевчук зазначив, що «у цьому контексті Асоціація лобістів України вважає, що бізнес, лобісти та державні інститути мають використати це поєднання двох реформ – антикорупційної та лобістської, як можливість».
За словами Шевчука, зокрема, йдеться про можливість створити стандарти професійної етики й поведінки у сфері лобіювання, які відповідатимуть як вимогам закону, так і очікуванням міжнародних партнерів, а також можливість переглянути внутрішні політики компаній, «особливо тих, хто веде діяльність за кордоном чи у міжнародному контексті, на предмет відповідності вимогам Організації економічного співробітництва та розвитку щодо підкупу іноземних посадовців».
Крім того, на думку Шевчука, таке приєднання буде «сприяти тому, щоб нова система лобіювання стала не лише платформою для інтересів, а й гарантом добросовісної участі в процесах державотворення, створюючи довіру інвесторів та міжнародних партнерів до України».
«Ми віримо, що ці зміни мають перетворитися з формального підходу на дієвий практичний інструмент, і Асоціація готова сприяти навчанню, розробці кодексів, консультаціям і моніторингу. Для України це – шанс підвищити конкурентоспроможність і продемонструвати, що ми здатні діяти відповідно до найкращих міжнародних практик.», – сказав він.
Як повідомлялося, робоча група Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) із питань боротьби з хабарництвом запросила Україну приєднатися до Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях і стати повноцінним членом відповідної Робочої групи. Основою для цього процесу став підготовлений парламентським комітетом з питань правоохоронної діяльності законопроєкт №11443 щодо вдосконалення механізмів притягнення юридичних осіб до відповідальності за підкуп посадових осіб іноземних держав. Законопроєкт, зокрема, передбачає можливість застосування спеціальної конфіскації на підставі ухвали суду про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру. Згідно із законопроєктом, до юридичної особи можна буде застосувати додаткові (нефінансові) заходи кримінально-правового характеру у формі тимчасового обмеження діяльності юрособи або тимчасового обмеження в отриманні прав та/або переваг. Законопроєкт також передбачає збільшення розмірів штрафу, що застосовується до юридичних осіб як основний захід кримінально-правового характеру.
