Business news from Ukraine

Використання штучного інтелекту вже стало повсякденною практикою для більшості студентів і працівників, однак ключовою конкурентною перевагою на ринку праці в найближчі роки залишатимуться не технічні, а людські навички – комунікація, лідерство, емоційний інтелект, критичне мислення та здатність працювати з людьми. До такого висновку дійшли учасники пресконференції на тему «Вища освіта та освіта МВА в епоху штучного інтелекту. Які професії та навички залишаться за людиною?», що відбулася в агентстві “Інтерфакс-Україна” у середу.

Як повідомила директорка Центру бізнес-освіти та підвищення кваліфікації Інституту психології і підприємництва Марія Фурман, дослідження, проведене на базі співпраці студентів і бізнесу, охопило понад 250 респондентів із сфер юриспруденції, HR, IT, консалтингу, маркетингу, менеджменту, зовнішньоекономічної діяльності, освіти, продажів та фінансів.

«Наразі понад 97% опитаних уже використовують штучний інтелект у роботі або повсякденному житті, а понад 50% звертаються до нього щонайменше раз на день. Найпоширенішими інструментами виявилися ChatGPT, Google Gemini, Claude та Copilot, а основними сценаріями використання – пояснення складної інформації, написання та редагування текстів, генерація ідей, переклад, аналіз даних і підготовка підсумків», – зазначила вона під час презентації дослідження «Використання ШІ в роботі та повсякденному житті».

Водночас, за словами Фурман, поширення ШІ не означає автоматичного зростання довіри до його відповідей. Вона звернула увагу, що близько 30% щоденних функцій уже заміщуються такими інструментами, однак найбільша частка респондентів оцінила рівень довіри до відповідей ШІ як середній – інформації можна довіряти лише за умови перевірки. Більше 50% опитаних завжди перевіряють згенеровані відповіді, ще 33% роблять це, якщо інформація виглядає підозрілою, а 13% – коли йдеться про особливо важливу роботу. Крім того, понад 30% респондентів дуже часто стикалися зі спотворенням інформації, а ще 53,6% повідомили, що такі випадки траплялися з ними декілька разів.

«За оцінками Всесвітнього економічного форуму, до 2030 року у світі зміниться понад 40% навичок, а це означає потребу в швидкому перенавчанні як чинних працівників, так і студентів. Вона підкреслила, що вища школа має не просто знайомити молодь із цифровими інструментами, а перебудовувати підходи до навчання так, щоб готувати фахівців, здатних працювати разом із ШІ, а не механічно покладатися на нього», – наголосила експертка.

За її словами, штучний інтелект уже став частиною навчання і бізнесу, але його ефект полягає не в повній заміні людини, а в трансформації її функцій.

«Саме тому сьогодні особливу цінність мають аналітичне мислення, комунікація, адаптивність, управління людьми, емоційний інтелект і креативність», – наголосила Фурман.

Вона додала, що ШІ не зможе витіснити управлінців, психологів, HR-фахівців, менеджерів із комунікацій, викладачів, наставників, а також тих, хто відповідає за стратегію та розвиток команд, оскільки саме в цих професіях вирішальними залишаються людська довіра, лідерство, емпатія та здатність працювати з контекстом.

В свою чергу, докторка економічних наук, професорка, проректорка з науково-педагогічної та навчальної роботи Інституту психології і підприємництва Іраїда Зайцева, акцентувала на тому, що навіть найпотужніші алгоритми не можуть замінити керівника, оскільки вони позбавлені свідомості, творчості та моральної рефлексії. Вона нагадала, що машина може порадити скоротити персонал заради вищого прибутку, однак не здатна оцінити соціальні, етичні та навіть геополітичні наслідки такого рішення.

«Штучний інтелект — це потужний двигун, але тільки людина має бути тим пілотом, який знає, куди і навіщо летить. Ми навчаємо студентів не просто користуватися інструментом, а валідувати рішення, критично ставитися до “чорної скриньки” алгоритму і нести персональну відповідальність за результат. В інституті ШІ дозволяється використовувати як допоміжний засіб для структурування матеріалу чи пошуку ідей, однак студент зобов’язаний вказувати факт його застосування, перевіряти джерела і відповідати за зміст роботи, інакше це може розцінюватися як академічна недоброчесність», – зазначила Зайцева.

Генеральний директор Capolavoro Group (Бразилія), викладач бразильського інституту AMF та інвестор у технологічні стартапи Веслі Ласерда зосередив увагу на ризиках неправильного використання штучного інтелекту в бізнесі. За його оцінкою, головна небезпека полягає не лише в технології як такій, а в поступовому когнітивному послабленні людини, коли користувач звикає передавати машині власну пам’ять, аналітичні здібності, мовлення і навіть елементарну здатність до самостійного прийняття рішень. У своїй презентації він окремо назвав основними ризиками широкого впровадження ШІ когнітивні погіршення, зниження інтелекту, ослаблення здатності до рефлексії та втрату соціальних навичок.

«Штучний інтелект потрібно використовувати як інструмент для аналітики даних, а не як заміну людського мислення. Коли людина перестає розуміти, що стоїть за відповіддю машини, вона втрачає власні когнітивні здібності, а разом із ними – і здатність ухвалювати самостійні рішення», – зазначив Ласерда під час доповіді.

Він також звернув увагу, що нова хвиля автоматизації формує попит насамперед на AI-аналітиків, AI-інженерів, спеціалістів з AI Ops та алгоритмічного аудиту, а не тільки і не стільки не просто на IT-фахівців. Однак і в цих ролях вирішальним залишається людське розуміння того, що і для чого робиться, а не лише вміння написати машині правильний промпт.

В свою чергу, рекрутерка 3S Agency Софія Ворушко підкреслила, що у сфері найму штучний інтелект створює ілюзію об’єктивності, але все ж не може замінити живого рекрутера. За її словами, кандидати дедалі краще готуються до співбесід за допомогою ШІ, використовують правильні формулювання та соціально бажані відповіді, однак алгоритм не здатний повноцінно зчитати невербальні сигнали, зрозуміти мотивацію людини, її реальний досвід і відповідність культурі конкретної компанії. Вона навела приклад двох однакових на перший погляд вакансій асистента керівника, для яких на практиці були потрібні зовсім різні кандидати через різний стиль управління керівників.

«Сьогодні ринок дедалі менше оцінює працівника лише за хардскілами і дедалі більше – за софтскілами. Комунікація, життєстійкість, гнучкість, адаптивність, лідерство і вміння будувати відносини стають критично важливими, тому що саме їх найважче автоматизувати», – додала Ворушко.

Вона послалася на глобальні оцінки, згідно з якими 63% роботодавців називають дефіцит м’яких навичок бар’єром для розвитку бізнесу, 67% компаній шукають гнучкість і адаптивність, 61% – лідерство та соціальний вплив, а попит на соціальні та емоційні навички до 2030 року зросте ще на 24%. За словами рекрутерки, наразі 75% довгострокового успіху працівника залежать саме від софтскілів, тоді як на хардскіли припадає лише близько 20%.

Разом з тим, директор ТОВ “Формація” Микола Гой зазначив, що для бізнесу, побудованого на комунікації з клієнтами, партнерами, дилерами, виробниками та постачальниками, пряме перенесення рішень на ШІ є вкрай обмеженим. За його словами, в його компанії, що працює в галузі сонячної енергетики, близько 95% робочого часу – це саме робота з людьми, а тому шаблонні алгоритми не здатні повноцінно замінити живий контакт ні в продажах, ні в підборі команди, ні в розробці маркетингових рішень.

«У бізнесі можна використовувати штучний інтелект, але тільки якщо дуже чітко розуміти його межі. Заснування бізнесу, підбір команди, маркетинг, продажі, робота з клієнтом і швидке ухвалення рішень у мінливому середовищі залишаються зоною відповідальності людини, бо тут потрібні не шаблони, а знання, досвід і розуміння іншої людини», – наголосив Гой.

Він додав, що застосування ШІ в HR-процесах може призводити до помилок, якщо компанія намагається оцінювати кандидатів лише за формальними ознаками, не даючи людині можливості розкрити свій потенціал у живому спілкуванні.

Окремо учасниками було зазначено, що Інститут психології і підприємництва робить ставку на спеціальності, які, на думку організаторів, найменше піддаються автоматизації: управління персоналом, комунікативний менеджмент і психологію. У закладі повідомили, що вартість навчання на бакалавраті становить 42 тис. грн на рік, а в коледжі – 28 тис. грн на рік; також було заявлено про співпрацю з партнерами в країнах Балтії, а також в Польщі, ОАЕ та Бразилії, де студенти можуть проходити практику. Завдяки онтологiчному пiдходу, що допомагає розвинути особистiсть, та поєднанню психології з актуальними знаннями від бізнес-практиків, студенти інституту всебiчно розвивають персональнi та професійні навички. Це допомагає стати управлінцем високого рівня та не бути залежним вiд технологiй. Такий рівень підготовки дозволяє студентам, починаючи з другого курсу, працювати в бізнес-проєктах за професійним фахом.

Підбиваючи підсумки дискусії, експерти зійшлися на тому, що українська вища освіта і МВА-програми вже не можуть ігнорувати штучний інтелект, однак і не повинні робити його самоціллю. Йдеться не про боротьбу людини з машиною, а про новий розподіл ролей, за якого ШІ бере на себе рутинні, аналітичні та технічні функції, тоді як за людиною залишаються стратегія, етика, креативність, емпатія, управління командами та відповідальність за рішення. Саме ці якості, на думку учасників заходу, визначатимуть конкурентоспроможність фахівця в найближчі 5-10 років.