Федеральний уряд Німеччини виділяє 5 млн євро на підтримку проекту з ремонту шкіл в Україні, пошкоджених унаслідок війни, повідомляє Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в Україні.
“Координований ПРООН проєкт сприятиме розбудові стійкості та зеленому відновленню через ремонт і модернізацію пошкоджених освітніх закладів на територіях, що постраждали від війни, у межах програми ПРООН із підвищення стійкості та відновлення. Перші об’єкти, де буде профінансовано проведення ремонтів, було обрано зі списку з 74 шкіл, розташованих у 12 містах, які потребують термінових ремонтних робіт. Список було складено Міністерством освіти України”, – зазначено в повідомленні.
Фінансовий внесок уряду Німеччини буде розподілено між 12 школами в п’яти областях – Запорізькій, Миколаївській, Рівненській, Сумській та Чернігівській. Таким чином, понад 3 тис. учнів зможуть відновити освіту.
Під час ремонтних робіт застосовуватиметься стандарт Єврокод 8, який поширюється на проєктування і будівництво споруд та інші будівельні роботи в сейсмічних районах. Також буде застосовано єдиний підхід до ремонту та модернізації наявних будівель. Буде заборонено використовувати небезпечні будівельні матеріали (наприклад, азбест, ущільнювачі, що містять стійкі органічні забруднювачі), заохочуватиметься використання екологічно чистих меблів та обладнання (наприклад, замість флуоресцентних ламп, що містять ртуть – світлодіодні світильники). Крім того, ключовою частиною початкового проєктного завдання і частиною вимог до відбору проєктної команди та розробників стануть критерії архітектурної доступності.
“Команда ПРООН уже розпочала огляди кожної будівлі та оцінку конкретних потреб у відновленні. Прискорена процедура закупівель дасть змогу визначити групу компаній для проведення ремонтних робіт, які будуть виконані в повній відповідності з національним законодавством і стандартами Єврокоду 8, з дотриманням принципів Build Back Better (“відбудувати краще, ніж було”)”, – заявив постійний представник ПРООН в Україні Яко Сіл’є, наголосивши, що заклади, які зазнали незначних чи часткових ушкоджень, буде відремонтовано та модернізовано.
Посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен зазначила, що важливо інвестувати в майбутнє України, а також у стійкість її дітей та вчителів.
“Зрештою ці діти житимуть у цій великій країні та відновлюватимуть її на краще. Але їм потрібні школи, в яких вони навчатимуться, і вчителі, які показуватимуть їм шлях. Ми також маємо переконатися, що шкільні будівлі є безпечними для здоров’я місцями для навчання з точки зору екологічних стандартів”, – наголосила вона.
Фінський виробник телекомунікаційного обладнання Nokia збільшить кількість наданих Україні роутерів для облаштування шкіл до 5 тис. роутерів, повідомив віцепрем’єр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров після зустрічі із СЕО Nokia Пекка Лундмарком у Давосі.
“Після 24 лютого отримали від Nokia 1770 роутерів, які забезпечують інтернетом укриття шкіл. Незабаром надійде друга партія – ще 3230 роутерів. Вони дозволять десяткам тисяч дітей безпечно продовжувати навчання в шкільних укриттях під час повітряних тривог”, – написав Федоров у своєму телеграм-каналі в п’ятницю.
За його словами, також серед майбутніх проєктів – будівництво магістральної інтернет-лінії через Чорне море.
“Це зробить Україну більш привабливою для топових технологічних компаній, таких як Amazon і Meta”, – зазначив віце-прем’єр.
Він додав, що CEO Nokia також запропонував створити локальну групу експертів для консультування щодо відновлення, підвищення стійкості та модернізації цифрової інфраструктури України.
Міністерство освіти і науки рекомендує школам створювати гнучкі графіки проведення освітнього процесу, які корелюватимуться з графіками відключення електроенергії, повідомив перший заступник міністра Андрій Вітренко.
“Що стосується здобувачів середньої освіти, то ми радимо педагогічним колективам створювати гнучкі графіки проведення освітнього процесу, які корелюватимуться з графіками відключення електроенергії в тому чи іншому закладі освіти. Це єдиний вихід, який на сьогодні існує”, – сказав він на брифінгу у вівторок.
За його словами, такі рекомендації стосуються також і інших рівнів освіти в країні.
Вітренко зазначив, що за такого підходу можна використовувати як синхронне, так і асинхронне навчання.
Крім того, відомство працює над різними механізмами, щоб реалізувати можливість для дітей, коли в них є електроенергія, завантажувати на свої гаджети еталонні уроки для вивчення.
Вчора в українських школах розпочався новий навчальний рік. При цьому у зв’язку з реаліями воєнного стану організація навчального процесу у різних регіонах суттєво відрізняється. Визначальним критерієм вибору форми навчання цього року став територіальний. За словами міністра освіти Сергія Шкарлета, учні поділені на категорії в залежності від місця свого перебування на момент початку навчального року. Залежно від цього можуть підбиратися форми навчання: очна, дистанційна, змішана, сімейна чи екстернат.
У Києві більшість шкіл продовжать використовувати традиційну очну форму навчання. За даними КМДА, близько 68% шкіл у столиці обладнані укриттями, від місткості яких безпосередньо залежатиме кількість учнів у класах. Визначати це має спеціальна комісія. При цьому, згідно з опитуванням, близько 70% батьків київських учнів обирають для своїх дітей саме очну форму навчання.
Засновник та директор столичної школи “Мейнстрім” Оксана Поєнко вважає, що вибір форми навчання в поточних умовах має бути індивідуальним.
“Наразі визначальне значення має безпека дитини, залежно від цього формат навчання може бути різним. Якщо школа обладнана надійним укриттям, то вона може бути навіть безпечнішим місцем, ніж житловий будинок, де такого укриття може не бути”, – зазначила вона.
За словами Оксани Поєнко, потрібно не забувати і про традиційні переваги та недоліки дистанційного чи очного навчання.
“Найкращим варіантом навчання, на мій погляд, зараз є змішана форма, коли окремі предмети можуть викладатися дистанційно. Велике значення має специфіка самого курсу. Деякі дисципліни набагато краще сприймаються учнями саме через очну форму. У нас у школі реалізовано кілька концепцій як очної форми, так і заочної. Наприклад, є профільні класи для старших учнів, а також онлайн-школа для віддаленої освіти”, – наголосила Поєнко.
На її думку, ініціатива Міносвіти щодо зменшення кількості учнів у класах та запровадження двозмінного навчання є правильною не лише з міркувань безпеки, а й із суто педагогічної точки зору.
“У “Mainstream School” ще з 2016 року застосовується методика створення особливого соціального середовища для учнів, коли максимально підтримується їх індивідуальність. Для вчителя під час уроку оптимально підтримувати комунікацію не більше ніж з 10 учнями. Так, є державні стандарти, де йдеться про 25-30 учнів, але, на мою думку, це застаріла практика, від якої давно настав час відмовитися. У такому класі вчитель просто не встигає приділити достатньо уваги кожному, а це дуже важливо для розвитку індивідуальності дитини”, – вважає Поєнко.
Школа “Mainstream School” була заснована у жовтні 2016 року. Метою створення навчального закладу була потреба у якісній освіті для дітей. Школа з’явилася як альтернатива державній, і за роки роботи з дітьми можна з упевненістю сказати, що навчання у приватній школі нового формату має переваги. А збільшення кількості учнів удесятеро говорить про те, що позитивні сторони такої освіти очевидні!
Освіта в школі орієнтована насамперед на якість навчання та підготовку учня. Освітній процес у школі орієнтований насамперед на якість навчання та підготовку учня. Рівень освіти дитини відповідає не лише вимогам державних стандартів, а й обов’язковим потребам сучасної людини – здатності до самостійного та гармонійного розвитку, самонавчання та самоорганізації.
Кіберспеціалісти Служби безпеки України запобігли масштабному розкраданню державних коштів урядової програми “Ноутбук – кожному вчителю”.
“Викрито зловмисників, які намагалися організувати механізм відкатів під час закупівлі майже 60 тис. ноутбуків. Завдяки скоординованим діям СБУ, Міністерства цифрової трансформації та Міністерства освіти вдалося запобігти збиткам державному бюджету на 300 млн грн”, – повідомляє прес-служба СБУ.
Як повідомив т. в. о. начальника Департаменту кібербезпеки СБУ Ілля Вітюк, низка осіб намагалися організувати протиправну змову учасників ІT-ринку і заявляли при цьому, що вони нібито уповноважені на це керівництвом Міністерства цифрової трансформації України.
“СБУ розкрила всі деталі “схеми”. Сума афери становила б 30% “відкатів” від субвенції, а це – майже 300 млн грн. За ці кошти можна було б придбати ще тисячі ноутбуків вчителям”, – наголосив Вітюк.
За його словами, співробітники СБУ попередили про схему Міністерство цифрової трансформації та Міністерство освіти України, які займаються цією субвенцією.
“Разом ми провели нараду, на яку запросили учасників ринку, а це майже 30 ІT-компаній. Ми розвіяли міф, що цю схему “кришує” Мінцифри, і сказали фірмам відмовитися від злочинних планів, доки не пізно. Ми попередили їх, що “відкати” неприпустимі, і якщо хтось піде на порушення закону, то реакція буде швидкою та суворою”, – розповів Вітюк.
Наразі всі тендери відправлені на додаткову експертизу. СБУ продовжує тримати ситуацію на контролі.
