Румунія, Угорщина і Словаччина не обмежуватимуть транзит агропродукції з України, але з питання ввезення на територію країн у режимі імпорту тривають переговори. Ввезення до Польщі в режимі транзиту поновлюють за наявності декларації Т1, із застосуванням системи SENT, що дає змогу відстежувати переміщення вантажу територією Польщі, і пломб для вантажу, повідомив міністр аграрної політики Микола Сольський на позачерговому засіданні Координаційної ради при Міністерстві агрополітики у вівторок увечері.
За його словами, партії агропродукції, які ввозитимуться до Польщі в режимі транзиту з 00:00 21 квітня продовжать пересування територією країни в супроводі співробітників митних органів Польщі.
Питання щодо транзиту залізницею з перевантаженням із широкорейкових вагонів (для колії 1520 мм) у вузькорейкові (для колій 1435 мм) поки що залишається відкритим. Як очікується, подробиці щодо процедури будуть доведені учасникам ринку завтра на Координаційній раді при Мінагро, яку призначено на 10:30 ранку.
Заборону щодо імпорту агропродукції відповідно до списку з додатка до розпорядження міністра розвитку і технологій Польщі Вальдемара Буди від 15 квітня 2023 року не скасовано.
Раніше повідомлялося, що Україна і Польща домовилися про відновлення транзиту забороненої до ввезення агропродукції, яка опинилася в переліку: він запрацює вночі з 20-го на 21 квітня 2023 року. До транзиту буде застосовано додаткові заходи контролю. Як повідомило Міністерство сільського господарства Польщі, митні, податкові та інші служби супроводжуватимуть транспорт до місця призначення. Крім того, буде застосовано механізм SENT та електронні пломби, за допомогою яких відстежуватиметься кожна партія товару.
Польща 15 квітня, після з’їзду фермерів, ухвалила одностороннє рішення про тимчасове припинення ввезення будь-якої сільськогосподарської продукції з України на період до 30 червня 2023 року. Це сталося незважаючи на те, що 7 липня було досягнуто двосторонньої домовленості з Україною про тимчасове призупинення експорту лише чотирьох культур – пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику, тоді як транзит зберігався, але з посиленням умов, які сторони планували оперативно узгодити.
Подібні рішення потім також ухвалили Угорщина та Словаччина.
Словаччина передала Україні всі 13 винищувачів МіГ-29, які були обіцяні, повідомляє пресслужба Міністерства оборони Словацької Республіки.
“Словаччина вже передала Україні всі 13 заявлених винищувачів МіГ-29. Після чотирьох одиниць, які пілотували українські льотчики в березні цього року, решта дев’ять одиниць також були успішно передані українським силам”, – ідеться в повідомленні, розміщеному на сайті в понеділок.
Глава Міноборони Словаччини Ярослав Надь зазначив, що “це передання було виконано сушею з урахуванням максимально можливої безпеки”. Він також висловив подяку “всім задіяним компонентам, тому що в таких випадках це справді важлива і складна логістична операція”.
Надь наголосив, що винищувачі МіГ-29 “являють собою значну підтримку України” проти російського агресора і для захисту людських життів.
“Окрім того, на відміну від нашого сусіда, ці літаки були непридатні для нас. Ми чинимо правильно”, – сказав міністр.
Україна з 17 квітня може почати експорт електроенергії до Словаччини в обсязі 200 МВт щогодини, повідомила НЕК “Укренерго”.
Згідно з її повідомленням у Телеграм-каналі в суботу, відповідний аукціон із розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів у напрямку Словаччини було проведено сьогодні на дату поставки 17 квітня.
На аукціоні було розподілено 100% доступної пропускної спроможності за цим напрямком серед чотирьох учасників.
Згідно з даними аукціонної платформи “Укренерго”, всі 200 МВт перерізу розділили “ДТЕК Західенерго” (по 115-135 МВт на кожну годину), “ДЕ Трейдінг” (по 47-49 МВт на кожну годину), “Ле Трейдінг Україна” (по 5-20 МВт на 18 годин), “ТЕС” (по 20 МВт на кожну годину).
При цьому вперше з моменту відкриття експорту з 11 квітня компанії не просто бронювали перетин, а конкурували за ціною за нього. У підсумку, мінімальна ціна МВт-год становила 307,5 грн/МВт-год, максимальна – 1,3 тис. грн/МВт-год.
Загалом компанії за 24 години понеділка мають сплатити за перетин до Польщі майже 3,4 млн грн.
Водночас експорт електроенергії в суботу до Молдови зріс на 59,2% – до 1777 МВ-год, до Польщі після дводенної перерви становить 1775 МВт-год на добу, свідчать дані на сайті мережі системних операторів континентальної Європи ENTSO-E.
Згідно з інформацією на сайті, постачання до Молдови здійснюватимуть 18 годин на добу на потужності мінімум 99 МВт і максимум 130, до Польщі – по 75 МВт усі години, за винятком першої години доби, потужність на яку становила 50 МВт.
На 15 квітня 289-290 МВт із 650 МВт запропонованої годинної пропускної спроможності перерізу в Молдову забронювали 6 компаній: ПрАТ “Укргідроенерго” (по 100 МВт на кожну годину), “Д. Трейдінг” (по 99 МВт на кожну годину). Трейдинг” (по 99 МВт на кожну годину), “Артлекс-Енерджі” (по 40 МВт на кожну годину), “ДЕ Трейдинг” (по 30 МВт на кожну годину), “ЕРУ Трейдинг” (по 20 МВт на кожну годину) і “ЕЕС” (по 1 МВт на 4 години). Державний енерготрейдер “ЕКУ”, який бронював кілька днів по 150 МВт на кожну годину, цього разу в аукціоні участі не брав.
Як повідомлялося, експорт до Молдови здійснювався 11 квітня в обсязі 150 МВт-год, 12 квітня 497 МВт-год на добу, 13 квітня – 965 МВт-год, 14 квітня – 1116 МВт-год. До Польщі е/е йшла поки що тільки 12 квітня в обсязі 1625 МВт-год. Тоді всі запропоновані 75 МВт перетину на кожну годину забронювало “ДТЕК “Західенерго”.
Після перерви 13-14 квітня, ця компанія забронювала таку саму потужність на 15 квітня.
Міненерго відновило експорт електроенергії рішенням від 7 квітня, після чого НЕК “Укренерго” почала проводити аукціони з розподілу потужності перерізу для експорту до Молдови та Польщі, вирішували питання відкриття експорту до Словаччини.
У Міненерго наголошують, що експорт здійснюватиметься в умовах профіциту е/е і виключно за умови дотримання пріоритетності поставок українським споживачам. Експорт було зупинено з 11 жовтня після початку масованих атак на енергосистему.
Дозволена ENTSO-E максимальна пропускна здатність для експорту електроенергії в Європу становить 400 МВт. “Укренерго” спільно з європейськими колегами працює над можливістю збільшення цього обсягу.
У Словаччині призупинили переробку партії української пшениці через виявлення в ній підвищеної концентрації пестицидів, повідомив в.о. міністра сільського господарства Словаччини Самуель Влчан.
Влчан нагадав, що ще в липні 2022 року він розпорядився посилити контроль за українським зерном. “Ще до того, як ми почали пломбувати всі транзитні вантажівки з українським зерном, було перехоплено відносно великий зразок українського зерна, і три незалежні акредитовані лабораторії підтвердили наявність у ньому підвищеного вмісту залишків пестицидів”, – цитує Влчана SME.
Партію української зернової, в якій знайшли підвищений вміст пестицидів, переробляли на одному з найбільших млинів Словаччини. Решту 1,5 тис. тонн зерна з цієї партії переробляти не будуть.
До кінця поточного тижня влада Словаччини отримає результати перевірки виявленої партії пшениці, і стане зрозуміло, чи можуть залишки пестицидів у ній впливати на здоров’я людини.
За словами Влчана, якби українське зерно надходило в Словаччину через територію країни-члена ЄС, наприклад через Польщу, створена система контролю дала б можливість відстежити закупівлю.
“Тож ми намагаємося знайти джерело такої пшениці. Однак якщо пшеницю вже змололи, наприклад у Польщі, ми вже не можемо це відстежити. Водночас ми проводимо вибіркові перевірки навіть для такого імпорту (борошна)”, – додав в.о. міністра сільського господарства.
Влчан закликав переробників зернових бути уважними під час закупівлі сільгосппродукції з країн поза межами ЄС, зокрема й тієї, що легально імпортується до Словаччини.
Лідери п’яти країн із Центральної та Східної Європи закликали Єврокомісію вжити заходів у зв’язку з надлишком зерна та іншого українського продовольства, що утворилося на їхній території, передає агентство Associated Press із Варшави.
“Ми закликаємо Єврокомісію вивчити можливість купівлі зерна, що скупчилося, у країн-членів ЄС, прикордонних з Україною, на гуманітарні потреби”, – йдеться в листі, адресованому голові ЄК Урсулі фон дер Ляєн від імені прем’єрів Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії та Болгарії.
“Ми також повторюємо наш заклик до фінансової підтримки з боку ЄС з метою прискорення розвитку транспортної інфраструктури (для вивезення зерна – ІФ)”, – наголошується в ньому.
Вказується, що подібна продукція залишається на прилавках цих країн у надлишку, знижуючи ціни, і не досягає готових купувати її країн за межами ЄС.
У Єврокомісії раніше заявили, що мають намір швидко запустити механізм допомоги країнам, які зіткнулися з напливом української продукції.
Прем’єр-міністр Словацької Республіки Едуард Хегер, прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович і прем’єр-міністр Словенії Роберт Ґолоб прибули до Києва, де візьмуть участь у саміті з нагоди річниці визволення Бучі. Як повідомляє словацьке агентство TASR, прем’єр-міністр Словацької Республіки Хегер у п’ятницю прибув в Україну, він зустрінеться з президентом Володимиром Зеленським.
Разом із Хегером в Україну прибув міністр оборони Словаччини Ярослав Надь. Час і місце зустрічі не повідомляються заздалегідь з міркувань безпеки.
Як заявив Хегер, Зеленський запросив його відвідати Україну в телефонній розмові після того, як Словаччина схвалила передачу Україні винищувачів МіГ-29.
Надь, зі свого боку, протягом дня має зустрітися зі своїм українським колегою Олексієм Резніковим.
Крім того, до Києва в п’ятницю вранці прибув прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович. Він планує зустрічі із Зеленським, прем’єр-міністром Денисом Шмигалем і головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком. Із хорватським прем’єром також прибув міністр у справах ветеранів Томо Медведь.
Як повідомляють на сайті хорватського уряду, разом із Зеленським, Хегером, Голобом і президентом Молдови Маєю Санду вони візьмуть участь у саміті “Буча – відповідальність Росії за злочини в Україні” в Києві з нагоди річниці визволення Бучі (Київська обл.). Після цього відбудеться спільна пресконференція.
Це другий візит Пленковича в Україну від початку російської агресії 24 лютого 2022 року. У травні минулого року він зустрівся в Києві з керівництвом України, відвідав Ірпінь і Бучу.
Словенська газета Delo, зі свого боку, повідомила про прибуття в п’ятницю до Києва прем’єр-міністра Словенії Роберта Голоба. Він також має намір зустрітися із Зеленським.
Для прем’єр-міністра Словенії це перший візит в Україну після приходу до влади. Його мета – підтвердити підтримку України, яка з лютого минулого року є жертвою російської агресії.
Голоба також приймуть Шмигаль і Стефанчук .
