В Україні 2024 року смертність бджіл на контрольованій території становила 20-25%, це значно вище за довоєнні показники та пояснюється несприятливими погодними умовами навесні й улітку, які призвели до скорочення площ медоносних рослин, повідомив у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” директор ННЦ Інститут бджільництва ім. Ф. Прокоповича Володимир Постоєнко.
“Дуже складним для бджолярів був 2024 рік через різку зміну клімату. У весняний період для розвитку бджолосімей дуже важлива біла акація. У період її цвітіння по всій Україні були заморозки. Мед із неї бджоли не отримали. Потім була проблема з важливим медоносом – соняшником. Через посуху його врожай був низьким, він не виділяв нектар і розвитку бджолосімей не відбувалося. Це призвело до високої смертності бджіл, які в різних регіонах становили 15-20%, а інколи й 23-27%. У середньому по країні ця цифра була на рівні 20-25%”, – розповів учений.
За його інформацією, такого високого рівня смертності бджолосімей в Україні до війни не спостерігалося. Раніше смертність бджіл в Україні пов’язували переважно з відсутністю інформації щодо проведення аграріями хімічної обробки полів. Смертність бджіл від пестицидів була значною і в різних регіонах. Проте держава впровадила низку законодавчих ініціатив, які дають змогу бджолярам відстоювати свої права в судах.
Постоєнко зазначив, що смертність бджіл від вірусів і хвороб в Україні до війни була невисокою, у державі вирощували лише бджіл вітчизняної селекції. Ситуація погіршилася, оскільки у виробництво почали впроваджувати іноземні породи бджіл, які не мають необхідної стійкості перед наявними регіональними захворюваннями.
Науковець додав, що в низці держав у різні роки смертність бджолосімей сягала 80-90%, цим і викликана стурбованість суспільства проблемою смертності бджіл.
Директор Інституту бджільництва звернув увагу, що галузь бджільництва України, як і низка інших, не має достовірної статистики, оскільки лише 5% бджолярів ведуть промислове виробництво, а решта 95% представлені домогосподарствами. Вони, своєю чергою, не поспішають реєструвати свої пасіки, у зв’язку з чим звітність про їхню діяльність є приблизною.
“До війни, за неофіційною статистикою, в Україні налічувалося 3-3,5 млн бджолосімей. (…) Крім того, неофіційна статистика говорить, що ті пасіки, які були до війни на нинішній окупованій території, становлять близько 30% загальної кількості пасік України до війни”, – додав експерт.
Проєкт-менеджерка Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Ганна Бурка в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” уточнила, що в Україні у 2023 році кількість бджолосімей становила 2402,9 тис., що на 10,5% менше порівняно з 2022 роком.
Бурка наголосила, що темпи скорочення бджолосімей у промислових підприємствах були вищими – 13,6%, до 32,5 тис., а в домогосподарствах – на 10,5%, до 2379,4 тис.,
За її інформацією, в Україні станом на 1 січня 2024 року налічувалося 2314 тис. бджолосімей, з яких 2286 тис. перебували в домогосподарствах, а 28 тис. сімей – на підприємствах, з яких 4 тис. сімей – у фермерських господарствах.
До п’ятірки кращех областей, станом на січень 2024 року, за бджільництвом входили Хмельницька область, де утримується 376,6 тис. бджолосімей, Вінницька – 188,9 тис., Кіровоградська – 149,9 тис., Житомирська – 149 тис., Івано-Франківська – 140,5 тис. бджолосімей.
При цьому найбільш розвинене промислове бджільництво 2024 року було в Полтавській області, де розміщено 4,6 тис. бджолосімей, на Вінничині та Черкащині працюють із 3,3 тис. бджолосімей у кожній. У Хмельницькій області в промисловому сегменті налічується 1,9 тис. сімей, Київській – 1,7 тис. бджолосімей. Лідирують в утриманні бджолосімей домогосподарства Хмельниччини – 374,7 тис., Вінниччини – 185,6 тис. і Кіровоградщини – 148,8 тис.
Міністерство аграрної політики та продовольства, відповідаючи на інформзапит “Інтерфакс-Україна”, підтвердило інформацію експертів і додало, що до повномасштабної війни в Україні, станом на 1 січня 2022 року, чисельність бджолосімей у країні становила 2686 тис. За два роки повномасштабної війни в Україні (2022-2023 роках – ІФ-У) чисельність бджолосімей скоротилася на 13,8% і становила 2 314 тис.
“Унаслідок бойових дій російської федерації на території України, сектор тваринництва, зокрема галузь бджільництва, зазнали руйнівних і деструктивних конфігурацій”, – наголосили в Мінагрополітики.
Міністерство послалося на оцінку експертів Київської школи економіки (KSE), згідно з якою, станом на 31 грудня 2023 року збитки через скорочення бджолосімей в Україні оцінюють у $31,9 млн, без урахування збитків від зниження виробництва продукції бджільництва.
За перше півріччя 2024 року в Україні народилось 87 655 дітей — це на 9% менше, аніж за аналогічний період торік, за даними Мін’юста. Водночас зафіксовано 250 972 смертей. Найбільше немовлят та померлих в Україні було на Дніпропетровщині та в Києві.
У 1,5 рази скоротилася народжуваність цьогоріч у порівнянні з періодом до повномасштабного вторгнення: 87 655 дітей проти 132 595 у 2021.
Найбільше новонароджених зареєстровано в Києві — 9 695 дитини, на Львівщині — 7 923 та Дніпропетровщині — 6 962. Стабільно мало дітей народжується у прифронтових регіонах: на Херсонщині (221 дитина) та Донеччині (702). На Луганщині за півроку взагалі не було зареєстровано жодного немовляти.
Наразі на одного новонародженого громадянина припадає троє померлих. Це співвідношення є одним з ключових показників демографічної кризи. Для порівняння, у доковідних у 2018-2020 роках на одну дитину припадало двоє померлих.
250 972 людини померли в Україні за перші півроку 2024. Це у 1,4 рази менше, ніж за аналогічний період 2021 року, коли зафіксували 349 041 померлого. Проте, варто зазначити, що 2021 рік був піковим на смерті через пандемію COVID-19.
Найменше померлих — на прифронтових Херсонщині (2334) й Донеччині (5753) та у Чернівецькій області (5422). Антирекорд встановили на Дніпропетровщині — 26 374, Харківщині — 17 999 та в Києві — 17 449.
https://opendatabot.ua/analytics/birth-death-2024-6
