Business news from Ukraine

Як свідчать результати опитування, проведеного дослідницькою компанією Active Group та аналітичним центром Experts Club на початку лютого та презентованого в пресцентрі Інтерфакс-Україна, 31,4% опитаних назвали електронні рецепти “дуже зручними”, 44,1% – “скоріше зручними”, 18,7% – “скоріше незручними”, 5,9% – “дуже незручними”.

“Цифрові інструменти отримують підтримку, коли економлять час і реально спрощують доступ до препаратів”, – сказав засновник Experts Club Максим Уракін.

“Негатив у частини користувачів зазвичай пов’язаний із практичними збоями та різним рівнем цифрової грамотності, і це потрібно враховувати в донастройці сервісу”, – зазначив CEO і співзасновник Active Group Олександр Позній.

Дослідження було проведено на онлайн панелі SunFlowerSociology за репрезентативною вибіркою 11-12 лютого 2026 року. В опитуванні взяли участь 1000 респондентів за репрезентативною вибіркою в усіх регіонах України, за винятком тимчасово окупованих територій.

50,5% українців заявили, що не відчули покращення після проведених медичних реформ (зокрема впровадження НСЗУ), 24,7% повідомили про покращення, ще 24,8% вагалися з відповіддю.

Водночас 64% респондентів відповіли, що стикалися з неофіційними платежами у медичних закладах, а 52,2% вважають медичну систему корумпованою (ще 44,3% – «частково корумпованою»). Про це йдеться в результатах опитування, проведеного дослідницькою компанією Active Group за допомогою он-лайн панелі SunFlowerSociology.

Директор Active Group Олександр Позній зазначив, що на тлі критичніших оцінок реформи люди часто відокремлюють довіру до конкретного лікаря від довіри до системи загалом.

«Ми можемо говорити про те, що сімейним лікарям, особливо яким спеціально і свідомо обрали, довіряють. Це взагалі достатньо така звичайна ситуація, коли люди можуть не довіряти системі, але довіряти конкретному лікарю, якого знають. Водночас реформа існує тоді, коли вона змінює повсякденний досвід, і хоча частина змін відбулася, все ж таки є незадоволення цією реформою», – наголосив він на пресконференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» у п’ятницю.

За даними дослідження, стан системи охорони здоров’я українці найчастіше оцінюють як «середній» (54,6%), «скоріше поганий» (18,7%) або «дуже поганий» (7,2%); «дуже добре» сказали 2,9%, «скоріше добре» – 16,7%.

При цьому рівень довіри до сімейного лікаря залишається відносно високим: 29,5% респондентів відповіли, що повністю довіряють, 61,9% – частково, 8,6% – не довіряють.

Опитування також зафіксувало проблеми доступу до медичної допомоги та ресурсів на місцях. Зокрема, 23,8% респондентів вважають, що консультацію сімейного лікаря отримати «дуже легко», 55,1% – «легко», 18,1% – «складно», 2,9% — «дуже складно». Також лише 10,1% відповіли, що в їхній місцевій лікарні сучасного обладнання та ліків «вистачає повністю», 45,8% – «частково», 32,4% – «ні».

Крім того, очікування на прийом до вузькопрофільного спеціаліста, за відповідями респондентів, у 11,5% випадків перевищує місяць, у 19,8% триває 2–4 тижні, у 28,4% – 1-2 тижні, у 40,2% – до одного тижня.

Засновник Active Group Андрій Єременко пов’язав частину негативних оцінок із масштабом прямих витрат домогосподарств.

«Фактично ми бачимо, що більше 90% так чи інакше платить за лікування, хоча медицина як би формально є безкоштовною. Якщо в тебе немає страховки, то все одно сплачуєш – або за ліки, або за процедури. Тому тема фінансової доступності залишається ключовою для більшості сімей», – зазначив він.

За результатами опитування, у 2024–2025 роках 68,2% респондентів зазначили, що оплачували медичні послуги або ліки самостійно регулярно, 25,1% – іноді, 6,7% – не оплачували.

При цьому 20,9% повідомили, що витрачають на медицину понад 20% сімейного бюджету, ще 23,2% – 11–20%, 39,8% – 5-10%, 16,1% – менше 5%.

Кандидат економічних наук, засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін, коментуючи дані опитування, заявив, що високі частки витрат на лікування впливають не лише на добробут, а й на економічну стійкість.

«Як економіст я хочу підкреслити, що медицина – це невід’ємна частина економічної стабільності країни, і коли витрати на лікування розмивають сімейні бюджети, це б’є по споживанню і по здатності людей відновлюватися. У міжнародній методології моніторингу катастрофічним є те, якщо людина витрачає більше ніж 10% свого бюджету на ліки. А тут ми бачимо сигнал серйозного фінансового навантаження», – підкреслив він.

Окремо учасники звернули увагу на динаміку вартості ліків та ефективність механізмів компенсації. Так, 52,3% респондентів заявили, що ціни на ліки, які вони купують постійно, «значно зросли», 43,9% – що «трохи зросли», 3,6% – що «не змінилися», 0,2% – що «знизилися».

Щодо державної програми реімбурсації вартості ліків, 13,1% респондентів відповіли, що користуються нею, 70,6% – не користуються, ще 16,3% – чули, але не користувалися. Серед тих, хто отримував ліки за програмою, 24,7% зазначили, що отримували їх безкоштовно, 75,3% – з доплатою.

Член правління ГО «Київська крайова організація «ВУЛТ», професор ПВНЗ «Київський медичний університет» Григорій Солонинка вважає, що на сприйняття реформи суттєво вплинули пандемія та повномасштабна війна, однак «позитивні елементи» також є.

«Реформи в певній мірі є: позитивні моменти, є негативні моменти. Але великий відбиток на цей негатив наклала, перш за все, пандемія, потім війна — тобто наші реформи почали, мабуть, нечасно. Але позитив з цих реформ є, і ми бачимо, що гарна програма є 40+, скринінг», — заявив він.

В опитуванні також окремо оцінювався вплив війни на доступність медичних послуг: 48,1% респондентів повідомили, що відчули погіршення доступу через війну, 36,9% — ні, 15% вагалися з відповіддю. Найгострішою проблемою медицини у воєнний час респонденти назвали відтік медичних кадрів (60,3%), далі — руйнування інфраструктури (22,7%) та дефіцит ліків (13,4%).

Опитування проводилося 11–12 лютого 2026 року методом самозаповнення, вибірка – 1000 респондентів віком від 18 років по всій України за винятком тимчасово окупованих територій. Теоретична статистична похибка — до 3,1% при довірчій імовірності 95%.