Результати одного недавнього західного дослідження можуть свідчити на користь того, що роду людському взимку, можливо, потрібно довше спати.
Таких висновків учені дійшли, виявивши, що взимку в людей на 30 хвилин довше, ніж влітку, триває фаза швидкого сну (БДГ-фаза, REM-фаза): ця фаза характеризується підвищеною активністю головного мозку, а однією з її ознак є швидкі рухи очних яблук у сплячого. У результаті загальний час сну виявився на годину довшим, ніж улітку, зокрема й у жителів міст.
Для обстеження фахівці набрали 292 пацієнти і застосували методи полі-сомнографії, які використовують при проблемах зі сном. Ідеться про вивчення сну пацієнта з використанням спеціалізованих комп’ютерних комплексів; реєструють такі параметри, як хропіння та дихання, дихальні рухи черевної стінки та грудної клітки, положення тіла, електроенцефалограма, електрокардіограма, рухи ніг, відеозапис сну. У підсумку отримують графік, що містить інформацію про структуру сну, якість і кількість його стадій і фаз.
Після відсіву людей, які приймають ліки, що впливають на сон, і усунення технічних збоїв залишилися 188 пацієнтів, чий сон зазнав спостереження й аналізів.
Щоправда, поки що отримані дані не можна вважати статистично значущими. Вчені визнають, що їхні результати потрібно перевірити ще раз на людях, у яких немає проблем зі сном. У разі підтвердження висновків вони можуть стати першим свідченням того, що людині потрібно пристосовувати сон до сезону, наприклад, вирушати спати раніше в темні та холодні місяці.
“Хоча взимку ми зовні не змінюємося, люди в лютому і березні почуваються пригніченими, виснаженими, – заявив один з авторів дослідження доктор Дітер Кунц із ФРН. – Говорячи загалом, суспільству потрібно пристосовувати до сезону поведінкові моделі, пов’язані зі сном, зокрема його тривалість, час відходу до сну і пробудження; або ж регулювати робочий розклад і шкільні заняття залежно від сезону”.
Результати досліджень опублікували в журналі Frontiers in Neuroscience.
Сайт Sleep Junkie, що тестує матраци для сну, шукає п’ятьох добровольців, які перевірять, наскільки вживання сирних закусок перед тим, як піти спати, впливає на якість сну.
За цей досвід кожен отримає по $1 тис. В оголошенні зазначено, що потрібні так звані “молочні мрійники” для вивчення упередження, ніби якщо їсти сир та інші молочні продукти перед сном, то вам снитимуться жахи.
“А якщо це правда, ми також хочемо вивчити, чи викликає той чи інший сорт сиру певні наслідки”, – йшлося в оголошенні на сайті.
Ті, кого відберуть для експерименту, повинні будуть дати письмові звіти про якість сну, а також про те, наскільки вони були енергійні наступного дня, і про те, що їм снилося після вживання різних сирних продуктів.
Дослідження триватиме три місяці. Заявки для участі в ньому приймають до 10 лютого. Тож, якщо ви любите сир і поспати, то вам варто поквапитися.
Більшість українців страждають від втоми та нестачі повноцінного сну, свідчать результати соціологічного опитування “Психологічні маркери війни”, проведеного групою “Рейтинг” 8-9 жовтня.
У прес-релізі з результатами опитування, оприлюдненому в понеділок, зазначається, що більшість українців схильні до втоми (лише 34% її не відчувають) і відчувають брак повноцінного сну (тільки 47% мають повноцінний сон).
“Такі реакції організму природні для стресу і при цьому досить виснажливі. Незважаючи на це, інші емоційні та моральні показники громадян у кращому стані”, – йдеться у релізі.
У ньому уточнюється, що українці на восьмому місяці повномасштабної війни демонструють добрий рівень життєстійкості (3,9 із 5). Складові цього показника: психологічна стійкість (3,9) та підтримка фізичного здоров’я (3,7) – не зазнали істотних змін порівняно з червнем.
Відносно високий показник психологічної стійкості забезпечується насамперед інтересом до того, що відбувається навколо (4,5), планами на майбутнє (4,2), нормальним харчуванням (4,2), відсутністю жалю про минуле (4,1) та впевненістю у своїх рішеннях (4,0).
При цьому з квітня спостерігається зниження показників нормального харчування, водночас зростають показники повноцінного сну.
“Це дає змогу тримати відносний баланс підтримки фізичного здоров’я”, – запевняють соціологи.
Вони відзначають, що жінки мають нижчий рівень життєстійкості ніж чоловіки. Відносно нижчий рівень життєстійкості фіксується у молодих і старших. Наявність роботи позитивно впливає на життєстійкість: працюючі повноцінно чи частково почуваються краще, ніж ті, хто не працюють, тому що “робота (зайнятість, колектив) та зарплата закривають базову потребу у безпеці та приналежності до спільноти”.
Вищий рівень життєстійкості спостерігається серед тих, хто має родичів, які сьогодні воюють.
У регіональному розрізі у цьому дослідженні немає істотних відмінностей за інтегральним показником. Водночас помітний суттєвий розрив між індексом фізичного здоров’я (щодо нижчого рівня) та психологічної стійкості (щодо вищого рівня) у жителів південних областей України.
“У всіх категоріях опитаних психологічна життєстійкість (3,9) вища за показники фізичного стану (3,7). Як і в попередньому дослідженні, підтверджується гіпотеза про те, що війна фізично виснажила більше, а психологічна витривалість поки залишається відносно стійкою”, – зазначено у релізі.
У ньому також зазначається, що загалом динаміка індексу життєстійкості дещо покращала.
“В українців, незважаючи на восьмий місяць війни, все ще вистачає фізичних та моральних сил жити у складних умовах, працювати, допомагати, воювати”, – підсумували соціологи.
Соціологічне опитування “Психологічні маркери війни” було проведено Соціологічною групою “Рейтинг” 8-9 жовтня 2022 року. У ході дослідження методом CATI (Computer Assisted Telephone Interviews – телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера) було опитано 1000 респондентів віком від 18 років і старше у всіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування немає мобільний зв’язок. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою ймовірністю 0,95: трохи більше 3,1%.
Західні вчені встановили, що підвищена фрагментація сну є “найсильнішим предиктором смертності”.
У роботі, опублікованій у журналі Digital Medicine, вчені розглянули 12 тис. досліджень, присвячених характеристикам стану людей під час сну, таким як рухи підборіддя та ніг, дихання та серцебиття. На підставі цих даних вони змогли розробити систему, що використовує машинне навчання, для прогнозування “віку сну” людини та змін у її організмі, здатних викликати смерть.
Дослідники заявили, що “вік сну” – це гаданий вік людини з урахуванням характеристик сну, що з його здоров’ям.
Оцінюючи різні особливості сну людей, вчені з’ясували, що фрагментація сну – ситуація, коли люди ненадовго прокидаються вночі кілька разів, не пам’ятаючи про це, є “найсильнішим предиктором” смертності. Зазначається, що фрагментація сну відрізняється від станів, коли людина розуміє, що прокинулась. При цьому не до кінця зрозуміло, як саме фрагментація сну пов’язана із ризиком смерті.
“Визначення того, чому фрагментація сну така шкідлива для здоров’я, – це те, що ми плануємо вивчити в майбутньому”, – заявив один з учасників дослідження доктор Еммануель Міньо зі Стенфордського університету.
Попередні дослідження підтвердили, що сон – це одна з перших речей, яка порушується при багатьох розладах, наприклад, при хворобі Паркінсона.
Педіатри та лікарі у всьому світі все частіше відзначають той невтішний факт, що сучасні діти недосипають. Але нестача сну у дітей може бути набагато небезпечнішою, ніж у дорослих. Діти, які сплять менше, ніж рекомендовано, ростуть і розвиваються гірше за своїх однолітків. Це пояснюється кількома чинниками. По-перше, під час сну виробляється гормон зростання. По-друге, здоровий міцний сон допомагає краще засвоювати та запам’ятовувати інформацію. По-третє, нестача сну послаблює імунітет дитини. І це далеко не повний перелік.
У дослідженні, опублікованому в науковому медичному журналі The Lancet, взяли участь понад 8 300 дітей віком від 9 до 10 років, а також їхні батьки, яких попросили заповнити анкети та відповісти на запитання.
Команда вчених пов’язує нестачу сну з психічним станом дитини, а саме з підвищеними ризиками виникнення депресивних та тривожних станів, а також із проблемами з пам’яттю, що може викликати труднощі з прийняттям рішень.
У своїх дослідженнях вчені враховували соціально-економічний статус, стать, вік досягнення пубертату та інші фактори, що впливають на режим дня та роботу мозку дитини.
Вони дійшли висновку, що у дітей, які спали менше дев’яти годин на добу, обсяг сірої речовини в деяких сегментах мозку, які відповідають за увагу, пам’ять і самоконтроль, менші порівняно з тими, у кого сформувалися правильні звички сну. Такі результати збереглися і через два роки, що може говорити про те, що шкода від недосипання може тільки посилюватися з роками.
Американська академія медицини сну, а також інші професійні спільноти рекомендують дітям віком від 6 до 12 років спати від 9 до 12 години кожної ночі.
Для того, щоб дотримуватись цієї рекомендації батькам слід обмежити час, який їх діти проводять перед монітором комп’ютера або смартфона, та замінити його на більш активні ігри на свіжому повітрі, після чого забезпечити якісний та здоровий сон. Дотримання таких простих рекомендацій сприятиме фізичному та розумовому розвитку дітей та здоров’ю протягом усього їхнього життя.
