Перегляд коротких відео перед сном може не тільки погіршувати якість сну, але й сам ставати наслідком денної втоми. До такого висновку дійшли дослідники з Китаю, які вивчили зв’язок між проблемним споживанням коротких відео та симптомами безсоння у студентів, як випливає з дослідження в журналі Personality and Individual Differences.
Автори роботи проаналізували дані 6 691 студента з центрального Китаю. Опитування проводилося двічі з інтервалом у три місяці: учасники відповідали на питання про звички перегляду коротких відео, труднощі зі сном, денну втому, настрій і зниження продуктивності.
Дослідження показало двосторонній зв’язок: надмірне використання платформ коротких відео прогнозувало зростання проблем зі сном через три місяці, але зворотний ефект виявився ще сильнішим. Люди, які вдень відчували втому, млявість або погіршення настрою через поганий сон, частіше втрачали контроль над переглядом відео та використовували їх як спосіб швидко зняти напругу або нудьгу.
На думку дослідників, денна втома виступає своєрідним «мостом» між безсонням і проблемним використанням цифрових платформ. Нестача сну знижує самоконтроль і здатність опиратися швидким винагородам, а короткі відео дають просту і майже не вимагаючу зусиль форму емоційної розрядки. В результаті людина може знову почати дивитися ролики ввечері, пізніше засинати і наступного дня відчувати ще більшу втому.
Автори зазначають, що алгоритми платформ коротких відео посилюють цей цикл: персоналізована стрічка утримує увагу, а користувач часто недооцінює, скільки часу вже провів за переглядом. Особливо значущим фактором виявилося саме важке засинання, яке може запускати стійку звичку відкладати сон.
Для бізнесу та ринку цифрових сервісів це дослідження важливе тим, що показує не тільки силу залучаючих алгоритмів, а й зростаючий попит на цифрове благополуччя. Додатки, освітні платформи, роботодавці та медичні сервіси все частіше враховуватимуть вплив нічного екранного часу на продуктивність, психічний стан і якість життя користувачів.
Дослідники підкреслюють, що проблема не зводиться лише до «слабкої сили волі». Коли людина погано спить і втомлюється вдень, її здатність контролювати імпульси знижується, а цифрові розваги стають найдоступнішим способом короткострокового відновлення.
Більшість українців страждають від втоми та нестачі повноцінного сну, свідчать результати соціологічного опитування “Психологічні маркери війни”, проведеного групою “Рейтинг” 8-9 жовтня.
У прес-релізі з результатами опитування, оприлюдненому в понеділок, зазначається, що більшість українців схильні до втоми (лише 34% її не відчувають) і відчувають брак повноцінного сну (тільки 47% мають повноцінний сон).
“Такі реакції організму природні для стресу і при цьому досить виснажливі. Незважаючи на це, інші емоційні та моральні показники громадян у кращому стані”, – йдеться у релізі.
У ньому уточнюється, що українці на восьмому місяці повномасштабної війни демонструють добрий рівень життєстійкості (3,9 із 5). Складові цього показника: психологічна стійкість (3,9) та підтримка фізичного здоров’я (3,7) – не зазнали істотних змін порівняно з червнем.
Відносно високий показник психологічної стійкості забезпечується насамперед інтересом до того, що відбувається навколо (4,5), планами на майбутнє (4,2), нормальним харчуванням (4,2), відсутністю жалю про минуле (4,1) та впевненістю у своїх рішеннях (4,0).
При цьому з квітня спостерігається зниження показників нормального харчування, водночас зростають показники повноцінного сну.
“Це дає змогу тримати відносний баланс підтримки фізичного здоров’я”, – запевняють соціологи.
Вони відзначають, що жінки мають нижчий рівень життєстійкості ніж чоловіки. Відносно нижчий рівень життєстійкості фіксується у молодих і старших. Наявність роботи позитивно впливає на життєстійкість: працюючі повноцінно чи частково почуваються краще, ніж ті, хто не працюють, тому що “робота (зайнятість, колектив) та зарплата закривають базову потребу у безпеці та приналежності до спільноти”.
Вищий рівень життєстійкості спостерігається серед тих, хто має родичів, які сьогодні воюють.
У регіональному розрізі у цьому дослідженні немає істотних відмінностей за інтегральним показником. Водночас помітний суттєвий розрив між індексом фізичного здоров’я (щодо нижчого рівня) та психологічної стійкості (щодо вищого рівня) у жителів південних областей України.
“У всіх категоріях опитаних психологічна життєстійкість (3,9) вища за показники фізичного стану (3,7). Як і в попередньому дослідженні, підтверджується гіпотеза про те, що війна фізично виснажила більше, а психологічна витривалість поки залишається відносно стійкою”, – зазначено у релізі.
У ньому також зазначається, що загалом динаміка індексу життєстійкості дещо покращала.
“В українців, незважаючи на восьмий місяць війни, все ще вистачає фізичних та моральних сил жити у складних умовах, працювати, допомагати, воювати”, – підсумували соціологи.
Соціологічне опитування “Психологічні маркери війни” було проведено Соціологічною групою “Рейтинг” 8-9 жовтня 2022 року. У ході дослідження методом CATI (Computer Assisted Telephone Interviews – телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера) було опитано 1000 респондентів віком від 18 років і старше у всіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування немає мобільний зв’язок. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою ймовірністю 0,95: трохи більше 3,1%.
