Узбекистан завершив двосторонні переговори зі Сполученими Штатами щодо приєднання до Світової організації торгівлі (СОТ). Сполучені Штати Америки стали 21-ю країною, з якою Узбекистан завершив двосторонні обговорення щодо вступу до організації. Переговори тривали протягом 14 місяців.
Наразі сторони активно готуються до підписання протоколу про доступ на ринок.
У вересні Узбекистан завершив переговори щодо вступу до СОТ з 18 країнами. З Бразилією та Шрі-Ланкою були підписані протоколи про завершення переговорів щодо доступу на ринок.
На зустрічі з підприємцями у серпні цього року Президент Узбекистану назвав вступ до СОТ продуманим і далекоглядним вибором, а також невід’ємною частиною реформ в Узбекистані.
У рамках візиту помічника державного секретаря США у справах Південної та Центральної Азії Дональда Лу до Узбекистану 7 листопада у Ташкенті відбулося третє засідання Діалогу стратегічного партнерства між Узбекистаном та США.
Делегації обговорили партнерство між Ташкентом і Вашингтоном у сфері політики, економіки, безпеки, людських і культурних вимірах. США підтвердили свою непохитну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності Узбекистану.
Заступник міністра закордонних справ Узбекистану Гайрат Фозилов відзначив динамізм у двосторонніх відносинах та комплексну роботу, виконану обома сторонами у 2023 році щодо зміцнення стратегічного партнерства. Дональд Лу подякував Узбекистану за участь Президента Шавката Мірзійоєва у першому президентському саміті C5+1 на полях Генасамблеї ООН у Нью-Йорку у вересні.
Дональд Лу офіційно підтвердив повну підтримку США у вступі Узбекистану до Світової організації торгівлі.
Сторони також обговорили регіональні питання, такі як продовження гуманітарних зусиль в Афганістані та зміцнення конструктивного партнерства у дипломатичному форматі C5+USA.
Делегації заявили про бажання продовжувати зростання та диверсифікацію торгівлі та інвестицій, просувати сільськогосподарські реформи в Узбекистані, розширювати економічні права та можливості жінок та спільно вирішувати кліматичну кризу. Американська сторона вітала реформи з лібералізації економіки, що проводяться в Узбекистані, підкреслюється в заяві.
Делегації також наголосили на «важливості зміцнення співпраці у сфері безпеки через поглиблення зв’язків між оборонними відомствами, правоохоронними органами, прикордонними та митними органами», відзначається в заяві.
Обидві сторони також наголосили на важливості продовження ініціатив щодо збереження культури, освітніх обмінів та програм англійською мовою, а також необхідність зміцнення системи охорони здоров’я Узбекистану.
Наступний діалог про стратегічне партнерство планується провести у Вашингтоні у 2024 році.
СОТ, США, УЗБЕКИСТАН
Україна подасть позов до Світової організації торгівлі (СОТ) на Польщу, Угорщину та Словаччину через їхню відмову зняти заборону на українську сільськогосподарську продукцію, повідомив заступник міністра економіки і торгівлі – торговий представник України Тарас Качка в інтерв’ю Politico.
“Важливо довести, що ці дії юридично неправомірні. І тому завтра ми почнемо судовий розгляд”, – сказав Качка минулої неділі, додавши, що Київ готується вжити заходів у відповідь проти польського експорту фруктів і овочів.
Коментуючи введення односторонніх заборон з боку Польщі, Угорщини та Словаччини на українське зерно після рішення Європейської Комісії зняти обмеження, Качка сказав, що “на наш погляд, ці заходи Угорщини та Польщі є заявою про тотальну недовіру до Єврокомісії”.
Торгпред України вважає, що відкрита непокора Брюсселю з боку Польщі, Угорщини та Словаччини була не просто внутрішньою справою ЄС, а спричинила те, що він назвав “найбільшою системною проблемою” – чи можуть міжнародні торговельні партнери довіряти тому, що Брюссель говорить від імені ЄС.
“Протягом багатьох років саме Європейська комісія є посередником у торговельних переговорах та інститутом торговельної політики для всього ЄС. І ми звикли працювати на цій основі”, – сказав Качка і додав, що, на його думку, “системний підхід Будапешта і Варшави щодо ігнорування позиції інституцій ЄС у торговельній політиці буде проблемою для ЄС в цілому, тому що тут немає єдності”.
Київ планує подати позов на ці три країни до Світової організації торгівлі, а не через власну торговельну угоду з ЄС. “Я думаю, що весь світ має побачити, як держави-члени ЄС поводяться щодо торговельних партнерів і свого Союзу, тому що це може впливати і на інші держави”, – наголосив він.
У той час як Словаччина просто продовжила попередню заборону ЄС на чотири види зерна, Польща на вихідних запровадила додаткові заборони на українське борошно та корми. Угорщина, за словами Качки, йде ще далі і забороняє ще 25 продуктів, які раніше не обговорювалися, включно з м’ясом.
“Ці довільні заборони просто смішні. Я думаю, що Угорщина тут робить політичну заяву про те, що вона хоче заблокувати торгівлю з Україною, а також повністю ігнорувати Брюссель. І саме тому я думаю, що це дуже сміливий рух проти нас обох з боку Будапешта”, – наголосив Качка.
Хоча додаткові заборони Угорщини мають здебільшого символічний характер, з огляду на те, що Україна не експортує в країну багато яловичини та свинини, заходи Польщі вплинуть на значну частину українського експорту, зазначив Качка. Якщо Варшава не скасує ці додаткові заборони, “ми будемо змушені вжити заходів у відповідь на додаткові продукти і заборонимо імпорт фруктів і овочів з Польщі”.
Уряди в Будапешті та Варшаві заявили, що діють, щоб захистити своїх фермерів від сплеску української продукції, що призвело до зниження цін, але Качка заперечив, що ці міркування є хибними: “Польська заборона не допоможе фермерам, вона не вплине на ціни, тому що ціни є глобальними – те, що вони роблять, ґрунтується на громадській думці”.
Представник ЄС повідомив виданню, що Брюссель сподівається розв’язати цю проблему, змусивши Київ запровадити власні обмеження на експорт у разі раптового різкого зростання експорту.
Відповідаючи на запитання про цю потенційну угоду, Качка сказав, що Київ готовий “узяти на себе відповідальність за те, щоб експорт з України не спричинив цунамі в сусідніх країнах”, і запровадить систему експортних ліцензій на зерно “в реальному часі” для обох країн, що сповільнить експорт до сусідніх країн і дасть змогу Україні “швидко відреагувати” в разі виявлення сплеску.
Як повідомлялося, заборону на експорт пшениці, ячменю, ріпаку та насіння соняшнику з України в Польщу, Угорщину, Словаччину, Румунію та Болгарію, запроваджену 2 травня на період до 5 червня, було продовжено до 15 вересня.
У п’ятницю, 15 вересня, ЄС дозволив скасувати цю заборону після того, як Україна пообіцяла вжити заходів щодо посилення контролю за експортом у сусідні країни. Того ж дня Польща, Угорщина і Словаччина ввели односторонні заборони на імпорт українських агротоварів. Крім пшениці, ріпаку, соняшнику і кукурудзи Польща заборонила ввезення в країну круп і борошна, а Угорщина розширила список до 25 позицій.
Україна може подати позов проти Брюсселя і країн-членів Європейського Союзу до Світової організації торгівлі (СОТ), якщо вони не скасують обмежень на експорт її агропродукції після 15 вересня, повідомив заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка в інтерв’ю Politico.
“З цілковитою повагою і вдячністю до Польщі, у разі введення будь-яких заборон після 15 вересня, Україна подасть позов проти Польщі та ЄС до Світової організації торгівлі”, – сказав він.
Торгпред України наполягає, що ці обмеження порушують Угоду про вільну торгівлю, які діють між Україною та ЄС з 2014 року.
“Ми не маємо наміру негайно вживати заходів у відповідь, з огляду на дух дружби і солідарності між Україною та ЄС”, – пояснив Качка і додав, що системна загроза українським інтересам змусить Україну передати цю справу до СОТ.
Крім того, Качка повідомив виданню, що немає жодних доказів відхилення цін або значного збільшення поставок зерна, що виправдовують продовження обмежень на імпорт. Київ приєднався до “конструктивної співпраці” з Єврокомісією, п’ятьма країнами-членами ЄС, а також Молдовою, ключовим транзитним вузлом для українського експорту в ЄС.
“Ми отримали значну підтримку забезпечення кращого транзиту товарів через територію сусідніх країн-членів, включно з Польщею та Угорщиною. В останні два місяці ми значно просунулися у співпраці з Румунією щодо транспортування товарів з України”, – зазначив Качка.
Як повідомлялося, заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна” заявив, якщо Брюссель не зможе вжити заходів проти Польщі, Угорщини, Болгарії, Словаччини та Румунії, які порушують торговельну угоду, Київ “залишає за собою вибір правових механізмів реагування”.
МЗС України зазначило, що Київ залишає за собою право ініціювати арбітражний розгляд відповідно до угоди про асоціацію з ЄС або звернутися до СОТ.
Джерело: https://www.politico.eu/article/ukraine-eu-wto-poland-hungary-grain-curbs/
Світова організація торгівлі (СОТ) покращила прогноз зростання світової торгівлі на 2022 рік до 3,5% з очікуваних у квітні 3%, проте істотно знизила прогноз на 2023 рік – до 1% з 3,4%.
“Імпульс до зростання світової торгівлі сповільниться у другому півріччі 2022 року і залишиться слабким у 2023 році через численні потрясіння у світовій економіці”, – йдеться в опублікованій у середу доповіді організації.
Попит на імпорт, як очікується, знизиться на тлі сповільнення темпів зростання найбільших економік світу з різних причин.
“У Європі високі ціни на енергоресурси, викликані російсько-українським конфліктом, призведуть до падіння споживчих витрат і підвищення витрат виробників. У США посилення монетарної політики вдарить по секторах, чутливих до зміни процентних ставок, – наголошується в доповіді. – Китаю доводиться стикатися зі спалахами COVID-19, спадом виробництва, і навіть слабкістю зовнішнього попиту”.
Збільшення витрат на імпорт палива, продуктів харчування та добрива може призвести до нестачі продовольства та проблем із заборгованістю в країнах, що розвиваються, попереджає СОТ.
“Світова економіка зіткнулася з комплексною кризою, – заявила генеральний директор СОТ Нгозі Оконджо-Івеала. – Картина 2023 стала набагато похмурішою”.
Організація також знизила прогноз глобального економічного зростання на 2023 рік до 2,3% із 3,3%. 2022 року, за оцінками СОТ, світова економіка зросте на 2,8%.
У доповіді наголошується, що прогнози супроводжуються високим ступенем невизначеності, пов’язаним із зміною політики центробанків розвинених країн, а також непередбачуваною природою російсько-української війни.
