Остання статистика захворюваності на коронавірус у Бельгії підтверджує наукові моделі про настання нової “хвилі” COVID-19 до середини жовтня, повідомив інститут громадської охорони здоров’я Sciensano.
Опубліковані у вівторок оновлені дані Sciensano вказують на значне зростання заражень коронавірусною інфекцією та госпіталізацій із COVID-19.
Минулого тижня щоденне зараження досягало в середньому 2823 випадки, що означає збільшення на 26% по відношенню до попереднього. У той же період щодня госпіталізували в середньому 94 пацієнти. Цей показник зріс протягом тижня на 28%.
Переважна більшість хворих (92,3%) заражається підваріантом штаму Omicron BA.5. Число нових випадків захворювання досягло 306 на 100 тис. мешканців за 14 днів.
Середня щоденна кількість смертей від коронавірусу збільшилася майже до чотирьох осіб, тобто на 42% більше, ніж у попередній тиждень. З початку пандемії в Бельгії від COVID-19 померло 32 690 осіб.
Тим часом у Франції у зв’язку із зростанням заражень коронавірусом розглядається питання про відновлення обов’язкового носіння захисних масок, повідомила у вівторок в ефірі радіостанції RMC голова французького комітету зі спостереження за санітарними ризиками (Covars), імунолог Бріжіт Отран.
“Усі показники зростають: позитивні тести, кількість госпіталізацій, візитів у приймальні покої лікарень, і навіть планується збільшення госпіталізацій у відділеннях реанімації. Тобто так, це восьма “хвиля”, – констатувала професор Отран.
“Справді, потрібно носити маски”, – заявила вона.
Потік на в’їзд в Україну через західний її кордон за тиждень з 30 липня по 5 серпня становив близько 304 тис., тоді як на виїзд – близько 283 тис., порівняно з минулим тижнем обидва показники збільшилися на 8%. Держприкордонслужба у Facebook.
Згідно з її даними, в результаті чиста притока в країну збільшилася приблизно до 21 тис. з близько 19 тис. тиждень тому.
Число легкових авто, що проходять через кордон, зросло на 9% – до приблизно 130 тис. за тиждень, тоді як оформлених транспортних засобів з гуманітарними вантажами – на 4%, до 447.
Такі дані підтверджує прикордонна служба Польщі. За її даними, з 30 липня по 5 серпня з України до Польщі в’їхало 167 тис. (тижнем раніше – 162 тис.), тоді як із Польщі до України – 191 тис. (173 тис.).
Загалом з початку війни до Польщі з України прибуло 5,297 млн., тоді як у зворотному напрямку – 3,409 млн. грн.
За даними Держприкордонслужби, потік на в’їзд в Україну більший за поток на виїзд у суботу-вівторок, тоді як у зворотному напрямку – у середу-четвер.
Як повідомлялося, з 10 травня потік на в’їзд в Україну через західний кордон майже місяць стійко перевищував потік на виїзд. Чистий приплив за цей час становив 188 тис. У наступні тижні такої однозначної тенденції вже не було, і чистий приплив за наступні два місяці знизився до 81 тис.
За даними УВКБ ООН на 2 серпня, всього з України з початку війни виїхало (без урахування потоку на в’їзд) 10,35 млн осіб, з них до Польщі 5,106 млн, Росію – 1,968 млн, Угорщину – 1,089 млн, Румунію – 964, 9 тис., Словаччину – 648,5 тис., Молдову – 557,2 тис., Білорусь – 16,7 тис.
У той же час в Україну, за даними ООН, з 28 лютого до 2 серпня липня в’їхало (без урахування даних Угорщини, РФ та Білорусі) 4,272 млн осіб.
ВВП України в 2022 році знизиться на 30%, проте розблокування морських портів дозволило б скоротити падіння економіки до 22-25%, вважає головний економіст Dragon Capital Олена Белан.
Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України у першому кварталі 2022 року впав на 15,1% порівняно з першим кварталом 2021 року після зростання на 6,1% у четвертому кварталі минулого року, таку попередню оцінку опублікувала Державна служба статистики у четвер.
Економіка України поступово відновлюється від рівня найбільшого падіння у березні завдяки регіонам, де немає активних бойових дій, внаслідок спаду у травні цього року (до аналогічного місяця минулого року) сповільнився до 35-40%, повідомив заступник голови Нацбанку України Сергій Ніколайчук.
Національний банк очікує падіння ВВП України у 2022 році щонайменше на третину, повідомив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук під час презентації звіту про фінастабільність.
Національний банк України (НБУ) оцінює втрати України від зруйнованого житла, бізнесу та інфраструктури через російську агресію у 50% ВВП 2021 року, або $100 млрд, зазначено у звіті про фінансову стабільність, оприлюдненому на сайті центробанку у вівторок.
Реальний ВВП України у 2022 році скоротиться більш ніж на третину, інфляція за підсумками півріччя прискорилася до 20%, вважають банкіри, опитані Інтерфакс-Україна.
Проект плану відновлення України передбачає щорічне зростання ВВП на 7% упродовж 10 років та інвестиції в економіку у розмірі $750 млрд, свідчить документ, поданий на конференції у швейцарському Лугано.
ВВП України у 2022 році впаде не менше ніж на 35%, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Україні необхідно продовжити масштабні структурні реформи, спрямовані на усунення корупції, скорочення державної присутності та постійного впливу олігархів, зміцнення прав приватної власності та підвищення гнучкості ринку праці для покращення функціонування її ринкової економіки, зазначає Єврокомісія.
Негативне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами у січні-квітні 2022 року зменшилося майже в 42 рази порівняно з аналогічним періодом 2021 року — до $29,6 млн із $1236,7 млн, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у вівторок.
Сукупний державний борг України у квітні зріс на 0,84% у доларах США – до $97,62 млрд, у гривні – на 0,84%, до 2,855 трлн грн, свідчать дані на сайті Міністерства фінансів.
Дефіцит зведеного платіжного балансу України у травні 2022 року становив $1,9 млрд, що у 6,8 разу більше дефіциту у травні 2021-го (280 млн грн), повідомив Національний банк України (НБУ) на своєму сайті у четвер.
Керівник проекту “Економічний Моніторинг” кандидат економічних наук Максим Уракін
