Державна служба статистики України у 2025 році відновила застосування адміністративних штрафів за порушення під час подання статистичної звітності після того, як у 2023 та 2024 роках не було винесено жодної відповідної постанови.
За даними Opendatabot, у 2025 році Держстат виніс 30 постанов на загальну суму 5,1 тис. грн. Для порівняння: у 2022 році їх було 21, а в 2023–2024 роках — жодної.
Повернення штрафів пов’язане з відновленням обов’язкової статистичної та фінансової звітності. Держстат офіційно повідомив, що з 5 липня 2025 року подання звітності знову стало обов’язковим для підприємств, установ, організацій та підприємців, які включені до державних статистичних спостережень.
Компанії, які користувалися військовими пільгами та не подавали необхідні відомості у 2022–2025 роках, мали закрити накопичену звітність протягом трьох місяців — до 5 жовтня 2025 року. Одночасно було відновлено звичайні граничні терміни подання поточних звітів.
При цьому практика накладення штрафів у 2025 році виявилася вкрай нерівномірною. Усі 30 постанов припали лише на п’ять регіонів: по вісім отримали респонденти у Вінницькій, Закарпатській та Івано-Франківській областях, п’ять — у Миколаївській та одну — у Луганській.
За ненадання статистичних даних, порушення термінів, подання недостовірної або неповної інформації передбачена адміністративна відповідальність. За даними Opendatabot, штраф для посадових осіб та ФОП становить 170–255 грн, а при повторному порушенні може бути вищим.
У 2026 році обов’язок щодо подання звітності продовжує діяти. Держстат опублікував окремий календар звітності на 2026 рік і надає компаніям можливість перевірити необхідні форми через сервіс «Моя звітність».
Джерело: Opendatabot, публікація від 14 серпня 2026 року; Державна служба статистики України.
В Україні у січні-червні 2026 року зареєстровано 79,516 тис. шлюбів, що на 16% більше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомив Опендатабот 31 липня з посиланням на дані Міністерства юстиції.
У середньому протягом першого півріччя в Україні одружувалися близько 13,3 тис. пар щомісяця. Водночас підсумкова кількість шлюбів за рік може виявитися значно вищою, оскільки українці традиційно частіше реєструють стосунки у другому півріччі. У 2025 році різниця між двома півріччями становила 41%.
Найпопулярнішою датою першого півріччя стала 26 червня 2026 року. У дзеркальну дату 26.06.2026 шлюб зареєстрували 2,528 тис. пар. Ще 1,248 тис. пар одружилися 14 лютого, у День святого Валентина.
Зростання загальної кількості шлюбів значною мірою забезпечили Київ, Дніпропетровська та Львівська області. На ці три регіони припало понад половину всіх зареєстрованих у країні шлюбів.
Одним із головних факторів стало поширення дистанційної державної реєстрації: чотири з десяти шлюбів у першому півріччі були оформлені онлайн.
Обсяг ВВП Німеччини у другому кварталі зріс на 0,2% порівняно з попередніми трьома місяцями, повідомило Федеральне статистичне агентство, яке оприлюднило попередні дані. Консенсус-прогноз експертів, наведений Trading Economics, передбачав зростання на 0,1%.
Зростання економіки ФРН у річному вимірі склало 0,9%, тоді як експерти очікували зростання на 0,6%.
У першому кварталі ВВП Німеччини збільшився на 0,4% порівняно з попередніми трьома місяцями та на 0,7% у річному вимірі. Дані за січень-березень були переглянуті в бік підвищення; раніше повідомлялося про зростання на 0,3% та 0,4% відповідно.
Згідно з попередніми даними, експорт у квітні-червні зріс порівняно з першим кварталом, динаміка споживчих і державних витрат залишалася слабкою, тоді як капіталовкладення бізнесу скоротилися.
Остаточні дані щодо динаміки ВВП Німеччини за другий квартал будуть оприлюднені 25 серпня.
Як повідомляє Сербський Економіст, Реальний ВВП Сербії в третьому кварталі 2025 року збільшився на 2% у річному вираженні, повідомило Статистичне управління Республіки Сербія (РЗС).
За сезонно очищеними даними, порівняно з другим кварталом поточного року ВВП зріс на 0,6 %.
Найбільший приріст доданої вартості зафіксовано в промисловості та секторі водопостачання – 2,9 %, а також у сфері інформації та зв’язку – 6 %.
Зниження зафіксовано в будівництві, де випуск скоротився на 11,7 %, і в сільському господарстві, лісовому господарстві та рибальстві – на 0,2 %.
https://t.me/relocationrs/1870
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками лютого виглядає наступним чином: Китай (81,181 млн тонн, зростання на 3,5% до січня-лютого-2023), Індія (11,799 млн тонн, більше на 11,4%), Японія (6,989 млн тонн, зростання на 1,1%), США (6,453 млн тонн, зниження на 1,2%), РФ (5,7 млн тонн, падіння на 4, 4%), Південна Корея (5,128 млн тонн, нижче на 1,5%), Німеччина (3,124 млн тонн, більше на 4,4%), Туреччина (3,084 млн тонн, зростання на 46,6%), Бразилія (2,779 млн тонн, зростання на 13,1%) та Іран (2,239 млн тонн, вище на 14,3%).
Сумарно в лютому 2024 року виплавка сталі збільшилася на 3,7% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 148,838 млн тонн.
У січні-лютому-2024 перша десятка країн-виробників сталі така: Китай (167,960 млн тонн, зростання на 1,6% до січня-лютого-2023), Індія (24,469 млн тонн, більше на 10%), Японія (14,253 млн тонн, зростання на 0,8%), США (12,998 млн тонн, зниження на 2,6%), РФ (11,738 млн тонн, падіння на 3, 2%), Південна Корея (10,849 млн тонн, зростання на 0,2%), Туреччина (6,332 млн тонн, зростання на 34,5%), Німеччина (6,194 млн тонн, зростання на 4,6%), Іран (4,842 млн тонн, вище на 26,5%) і Бразилія (5,506 млн тонн, збільшення на 6,4%).
Загалом за 2 міс.-2024 виплавка сталі зросла на 3% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 306,883 млн тонн.
Водночас Україна за 2 міс-2024 виробила 1,076 млн тонн сталі, що на 52% вище за обсяги за аналогічний період 2023 року (за 2 міс-2023 – 708 тис. тонн). Країна перебуває на 21-му місці за підсумками 2 міс.-2024.
Як повідомлялося, за 2023 рік Китай виробив 1 млрд 19,080 млн тонн (на рівні попереднього року), Індія (140,171 млн тонн, +11,8%), Японія (86,996 млн тонн, -2,5%), США (80,664 млн тонн, +0,2%), РФ (75,8 млн тонн, +5,6%), Південна Корея (66,676 млн тонн, +1,3%), Німеччина (35,438 млн тонн, -3,9%), Туреччина (33,714 млн тонн, -4%), Бразилія (31,869 млн тонн, -6,5%) та Іран (31,139 млн тонн, +1,8%).
Загалом у 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебуває на 22-му місці за підсумками 2023 року.
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Українські підприємства 2023 року збільшили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні у 2,2 раза порівняно з 2022 роком – до $140,795 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт міді та мідних виробів за цей період скоротився на 20,1% – до $72,078 млн.
У грудні імпортовано міді на $20,856 млн, експортовано – на $6,906 млн.
Як повідомлялося, українські підприємства у 2022 році знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному виразі на 64,3% порівняно з попереднім роком – до $65,370 млн, а їхній експорт зменшився на 56,3% – до $90,245 млн.
