Середня кількість дітей, позбавлених батьківського піклування, за час повномасштабної війни суттєво не змінилася, повідомила міністр соціальної політики України Оксана Жолнович.
“Загалом за минулий рік, за тією статистикою, яку ми отримали, середня кількість дітей, яка вилучається, не дуже змінилася, вона приблизно в тому самому форматі, що й щороку. Це близько 8-9 тис. дітей на рік”, – сказала Жолнович в ефірі національного телемарафону у вівторок.
Міністр зазначила, що через те, що значна кількість сімей із дітьми виїхала за кордон, виявлення складних життєвих обставин для них здійснюється поза Україною, а Мінсоцполітики тільки супроводжує цей процес.
Щодо позбавлення батьківського піклування, яке пов’язане з новими викликами через війну, то на сьогодні таких випадків, за словами Жолнович, близько 500.
Чистий приплив в Україну на тижні з 1 до 7 квітня зріс до рекордних 97 тис. осіб із 18 тис. тижнем раніше, що може пояснюватися великодніми святами і шкільними канікулами в Європі.
За даними Держприкордонслужби у Facebook, потік на виїзд з України в зазначений тиждень скоротився з 247 тис. до 241 тис. осіб, тоді як потік на в’їзд підскочив із 265 тис. до 338 тис. осіб.
Кількість легкових авто, які перетнули західний кордон України, за даними відомства, у 14-й тиждень року також зросла, проте не настільки значно – зі 127 тис. до 132 тис., а оформлених транспортних засобів із гуманітарними вантажами, навпаки, скоротилася – з 688 до 522.
Найбільший чистий приплив в Україну – від 15 до 27 тис. осіб на добу – фіксували 1-3 квітня, коли щодня в країну в’їжджало 47-58 тис. осіб, що призвело до утворення черг на кордоні, особливо з боку Польщі.
Прикордонна служба Польщі за останні сім днів також зафіксувала значний чистий приплив в Україну – 87,7 тис. осіб порівняно з 18,6 тис. тижнем раніше.
За даними польського відомства, тижневий потік з України до Польщі скоротився зі 165,8 тис. осіб до 155,3 тис. осіб, тоді як зворотний потік із Польщі до України зріс зі 184,4 тис. осіб до 243,0 тис. осіб.
Загалом від початку війни до 7 квітня 2023 року до Польщі з України прибуло 10,95 млн осіб, тоді як у зворотному напрямку прослідувало 9,17 млн осіб.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України змінився припливом, який тривав до 23 вересня і становив 409 тис. осіб.
Однак за останній тиждень вересня чистий відтік становив одразу 28 тис. осіб, і однією з можливих причин була реакція на мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а згодом вірогідною причиною тривалого чистого відтоку стали масовані обстріли енергетичної інфраструктури. Він тимчасово припинився в другій половині грудня – на початку січня на період свят, проте з другого тижня січня знову відновився і сумарно з кінця вересня до річниці повномасштабної війни сягнув 223 тис. осіб.
Однак з того моменту в Україну в’їхало вже на 130 тис. осіб більше, ніж виїхало.
Як зазначив на початку березня заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Згідно з даними УВКБ ООН на 4 квітня, загалом з України від початку війни виїхало (без урахування потоку на в’їзд) 20,19 млн осіб, із них до Польщі – 10,61 млн, Росії (дані на 3 жовтня) – 2,85 млн осіб, Угорщини – 2,45 млн осіб, Румунії – 2,19 млн осіб, Словаччини – 1,28 млн осіб, Молдови – 0,80 млн осіб, Білорусі – 0,02 млн осіб.
Водночас в Україну, за даними ООН, із 28 лютого 2022 року до 4 квітня 2023 року в’їхало (без урахування даних Угорщини, РФ і Білорусі) 11,63 млн осіб.
Кількість українців, зареєстрованих у Європі зі статусом тимчасового захисту або подібним, на 4 квітня сягнула 5,027 млн, збільшившись за тиждень на 19 тис.
Національна комісія охорони здоров’я КНР з неділі припинила публікувати щоденну статистику щодо ситуації з COVID-19, повідомляє “Ченнел Ньюс Ейша”.
“Значущу інформацію щодо COVID-19 публікуватиме Центр із контролю і профілактики захворювань КНР – для довідкової інформації та науково-дослідних робіт”, – ідеться в заяві комісії.
При цьому, уточнює “Ченнел Ньюс Ейша”, у комісії не пояснили причини такого кроку.
Також раніше, наприкінці листопада, коли щоденні нові випадки COVID-19 досягли рекордних показників, комісія перестала надавати дані про безсимптомні випадки зараження.
З 2020 року влада Китаю дотримувалася політики “нульової терпимості” до COVID-19: це означало, що з метою обмеження поширення вірусу застосовували такі заходи, як локдауни й обов’язковий карантин для тих, хто вступав у контакт з інфікованими людьми. Однак раніше в грудні цього року влада Китаю скасувала низку обмежень, ухвалених для стримування поширення вірусу, що спричинило різкий стрибок захворювань і випадків летального результату.
Так, минулого четверга рекордну кількість дзвінків на гарячу лінію щодо коронавірусу зареєстрували в місті Сучжоу (провінція Цзянсу). У неділю стало відомо, що кількість звернень центр до екстреної медичної допомоги в Ханчжоу (провінція Чжецзян) зросла більш ніж утричі порівняно з 2021 роком. Згідно з низкою підрахунків, десятки тисяч випадків COVID-19 можуть виявляти на день у міському окрузі Дунгуань (провінція Гуандун) і в місті Циндао (провінція Шаньдун) – значно вищий рівень інфікування, ніж у середньому по країні.
За різними даними, система охорони здоров’я в КНР виявилася не готовою до зміни політики та зазнає тиску через брак ресурсів. Тим часом, вірус починає поширюватися в сільській місцевості Китаю.
За даними порталу Worldometers, який спеціалізується на статистичних даних щодо найважливіших світових подій, за весь час пандемії в КНР діагностували приблизно 400,1 тис. випадків коронавірусу і 5,2 тис. летальних випадків від наслідків зараження.
Остання статистика захворюваності на коронавірус у Бельгії підтверджує наукові моделі про настання нової “хвилі” COVID-19 до середини жовтня, повідомив інститут громадської охорони здоров’я Sciensano.
Опубліковані у вівторок оновлені дані Sciensano вказують на значне зростання заражень коронавірусною інфекцією та госпіталізацій із COVID-19.
Минулого тижня щоденне зараження досягало в середньому 2823 випадки, що означає збільшення на 26% по відношенню до попереднього. У той же період щодня госпіталізували в середньому 94 пацієнти. Цей показник зріс протягом тижня на 28%.
Переважна більшість хворих (92,3%) заражається підваріантом штаму Omicron BA.5. Число нових випадків захворювання досягло 306 на 100 тис. мешканців за 14 днів.
Середня щоденна кількість смертей від коронавірусу збільшилася майже до чотирьох осіб, тобто на 42% більше, ніж у попередній тиждень. З початку пандемії в Бельгії від COVID-19 померло 32 690 осіб.
Тим часом у Франції у зв’язку із зростанням заражень коронавірусом розглядається питання про відновлення обов’язкового носіння захисних масок, повідомила у вівторок в ефірі радіостанції RMC голова французького комітету зі спостереження за санітарними ризиками (Covars), імунолог Бріжіт Отран.
“Усі показники зростають: позитивні тести, кількість госпіталізацій, візитів у приймальні покої лікарень, і навіть планується збільшення госпіталізацій у відділеннях реанімації. Тобто так, це восьма “хвиля”, – констатувала професор Отран.
“Справді, потрібно носити маски”, – заявила вона.
Потік на в’їзд в Україну через західний її кордон за тиждень з 30 липня по 5 серпня становив близько 304 тис., тоді як на виїзд – близько 283 тис., порівняно з минулим тижнем обидва показники збільшилися на 8%. Держприкордонслужба у Facebook.
Згідно з її даними, в результаті чиста притока в країну збільшилася приблизно до 21 тис. з близько 19 тис. тиждень тому.
Число легкових авто, що проходять через кордон, зросло на 9% – до приблизно 130 тис. за тиждень, тоді як оформлених транспортних засобів з гуманітарними вантажами – на 4%, до 447.
Такі дані підтверджує прикордонна служба Польщі. За її даними, з 30 липня по 5 серпня з України до Польщі в’їхало 167 тис. (тижнем раніше – 162 тис.), тоді як із Польщі до України – 191 тис. (173 тис.).
Загалом з початку війни до Польщі з України прибуло 5,297 млн., тоді як у зворотному напрямку – 3,409 млн. грн.
За даними Держприкордонслужби, потік на в’їзд в Україну більший за поток на виїзд у суботу-вівторок, тоді як у зворотному напрямку – у середу-четвер.
Як повідомлялося, з 10 травня потік на в’їзд в Україну через західний кордон майже місяць стійко перевищував потік на виїзд. Чистий приплив за цей час становив 188 тис. У наступні тижні такої однозначної тенденції вже не було, і чистий приплив за наступні два місяці знизився до 81 тис.
За даними УВКБ ООН на 2 серпня, всього з України з початку війни виїхало (без урахування потоку на в’їзд) 10,35 млн осіб, з них до Польщі 5,106 млн, Росію – 1,968 млн, Угорщину – 1,089 млн, Румунію – 964, 9 тис., Словаччину – 648,5 тис., Молдову – 557,2 тис., Білорусь – 16,7 тис.
У той же час в Україну, за даними ООН, з 28 лютого до 2 серпня липня в’їхало (без урахування даних Угорщини, РФ та Білорусі) 4,272 млн осіб.
ВВП України в 2022 році знизиться на 30%, проте розблокування морських портів дозволило б скоротити падіння економіки до 22-25%, вважає головний економіст Dragon Capital Олена Белан.
Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України у першому кварталі 2022 року впав на 15,1% порівняно з першим кварталом 2021 року після зростання на 6,1% у четвертому кварталі минулого року, таку попередню оцінку опублікувала Державна служба статистики у четвер.
Економіка України поступово відновлюється від рівня найбільшого падіння у березні завдяки регіонам, де немає активних бойових дій, внаслідок спаду у травні цього року (до аналогічного місяця минулого року) сповільнився до 35-40%, повідомив заступник голови Нацбанку України Сергій Ніколайчук.
Національний банк очікує падіння ВВП України у 2022 році щонайменше на третину, повідомив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук під час презентації звіту про фінастабільність.
Національний банк України (НБУ) оцінює втрати України від зруйнованого житла, бізнесу та інфраструктури через російську агресію у 50% ВВП 2021 року, або $100 млрд, зазначено у звіті про фінансову стабільність, оприлюдненому на сайті центробанку у вівторок.
Реальний ВВП України у 2022 році скоротиться більш ніж на третину, інфляція за підсумками півріччя прискорилася до 20%, вважають банкіри, опитані Інтерфакс-Україна.
Проект плану відновлення України передбачає щорічне зростання ВВП на 7% упродовж 10 років та інвестиції в економіку у розмірі $750 млрд, свідчить документ, поданий на конференції у швейцарському Лугано.
ВВП України у 2022 році впаде не менше ніж на 35%, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Україні необхідно продовжити масштабні структурні реформи, спрямовані на усунення корупції, скорочення державної присутності та постійного впливу олігархів, зміцнення прав приватної власності та підвищення гнучкості ринку праці для покращення функціонування її ринкової економіки, зазначає Єврокомісія.
Негативне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами у січні-квітні 2022 року зменшилося майже в 42 рази порівняно з аналогічним періодом 2021 року — до $29,6 млн із $1236,7 млн, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у вівторок.
Сукупний державний борг України у квітні зріс на 0,84% у доларах США – до $97,62 млрд, у гривні – на 0,84%, до 2,855 трлн грн, свідчать дані на сайті Міністерства фінансів.
Дефіцит зведеного платіжного балансу України у травні 2022 року становив $1,9 млрд, що у 6,8 разу більше дефіциту у травні 2021-го (280 млн грн), повідомив Національний банк України (НБУ) на своєму сайті у четвер.
Керівник проекту “Економічний Моніторинг” кандидат економічних наук Максим Уракін
