Лідерами страхового ринку України за зібраними преміями в січні-вересні 2024 року стали страхові компанії «СГ “ТАС” – 3,474 млрд грн, “АРКС” – 3,150 млрд грн, “Уніка” – 2,564 млрд грн, СК “ВУСО” – 2,860 млрд грн, “ІНГО” – 2,462 млрд грн, свідчать дані проєкту обміну інформацією “ПРІМА” Національної асоціації страховиків України (НАСУ).
Як повідомляється на сайті об’єднання, зміни в топ-5 за вказаний період порівняно з 8 міс. -2024 торкнулися СК «ВУСО», що піднялася з п’ятої позиції на сходинку вище, і СК «ІНГО», що зайняла її місце.
На ринку обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності п’ятірка лідерів за зібраними преміями не змінилася і за підсумками дев’яти місяців лідирують СГ «ТАС» – 1,049 млрд грн, «Оранта» – 1,004 млрд грн, «Княжа ВІГ» – 764,9 млн грн, «ПЗУ» – 462,2 млн грн і «ВУСО» – 328,2 млн грн.
Так само в зрізі зіставних періодів не зазнала змін ситуація на ринку «Зеленої карти», де в топ-5, як і раніше, «ТАС» – 1,025 млрд грн, «УСГ» – 553,7 млн грн, «Княжа ВІГ» – 475,5 млн грн, «ПЗУ» – 411 млн грн і «Оранта» – 328,2 млн грн.
Аналогічно на ринку КАСКО: як і раніше, його очолюють СК «АРКС» – 1,737 млрд грн, «Арсенал Страхування» – 1,416 млрд грн, «Уніка» – 826,7 млн грн, «ВУСО» – 720,4 млн грн і «УСГ» – 647,2 млн грн.
Лідерство з добровільного медичного страхування теж утримує колишня п’ятірка: СК «Уніка» – 1,193 млрд грн, далі йдуть СК «Універсальна» – 615,8 млн грн, СК «ВУСО» – 603,2 млн грн, СК «ІНГО» – 525,4 млн грн, СГ «ТАС» – 405,7 млн грн.
Як повідомлялося, станом на 1 листопада 2024 року на страховому ринку України працювало 58 ризикових страховиків, 11 спеціалізуються на страхуванні життя, один – зі спеціальним статусом («Експортно-кредитне агентство», ЕКА).
Лідерами страхового ринку України за зібраними преміями в січні-червні 2024 року стали страхові компанії СГ “ТАС” (2,057 млрд грн), “Уніка” (2,033 млрд грн), “АРКС” (1,955 млрд грн), “ІНГО” (1,527 млрд грн) і “Українська страхова група” (1,409 млрд грн), повідомляють на сайті НАЦУ.
При цьому наголошується, що порівняно з 5 міс. 2024, СК “Уніка” піднялася з третьої позиції на другу, а СК “АРКС” зайняла її місце.
У топ-5 на ринку обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності за зібраними преміями змін не відбулося і за підсумками шести місяців поточного року лідирують СГ “ТАС” (642,3 млн грн), “Оранта” (605,1 млн грн), “Княжа ВІГ” (473 млн грн), “ПЗУ” (304,1 млн грн) і “ВУСО” (201,6 млн грн).
Лідерами на ринку “Зелена картка” за зібраними преміями за звітний період є “ТАС” (628,3 млн грн), “УСГ” (303,1 млн грн), “Княжа ВІГ” (317,6 млн грн), “ПЗУ” (258,6 млн грн) і “Оранта” (173,2 млн грн) (раніше п’яту позицію посідала СК “ІНГО).
На ринку КАСКО змін не відбулося, його, як і раніше, очолює СК “АРКС” (1,040 млрд грн), “Арсенал Страхування” (865 млн грн), “Уніка” (533,7 млн грн), “ВУСО” (448,6 млн грн) і “УСГ” (417,6 млн грн).
При цьому серед лідерів з добровільного медичного страхування відбулися невеликі зміни: лідером, як і раніше, ТОП-5 у цьому сегменті очолює СК “Уніка” (907,8 млн грн), СК “Універсальна” піднялася з четвертої позиції на другу (386 млн грн), за нею йдуть СК “ІНГО” (342,5 млн грн), “АРКС” (277,7 млн грн), “ВУСО” (270,3 млн грн).
Згідно з даними ПРІМА, на ринку страхування життя змін у першому півріччі 2024 року за лідерами не відбулося. Як і раніше, першу позицію посідає СК “МетЛайф” (1,275 млрд грн), СК “ТАС” (330 млн грн), “Граве Життя” (257,7 млн грн), “Уніка Життя” (203,5 млн грн) і “ПЗУ Життя” (186,7 млн грн).
Як повідомлялося, станом на кінець червня 2024 року на страховому ринку України працюють 78 ризикових страховиків, 12 спеціалізуються на страхуванні життя, один – зі спеціальним статусом (“Експортно-кредитне агентство”, ЕКА).
Національний банк України (НБУ) розробив положення про переведення українського страхового ринку на європейські стандарти для приведення діяльності страховиків у відповідність до директив Європейського Парламенту та Ради ЄС 2009/138/ЄС від 25 листопада 2009 року щодо започаткування та провадження діяльності у сфері страхування та перестрахування (Solvency II).
Як повідомляється на сайті НБУ, розроблене та запропоноване до обговорення громадськості положення про встановлення вимог щодо забезпечення платоспроможності та інвестиційної діяльності страховика складається з двох головних блоків.
Перший блок включає вимоги до забезпечення платоспроможності, зокрема, встановлює порядок розрахунку регулятивного капіталу та прийнятного регулятивного капіталу з урахуванням обмежень щодо складу та структури прийнятних активів для їх розрахунку, а також порядок розрахунку капіталу платоспроможності. Так, мінімальний капітал за спрощеним підходом для окремих категорій страховиків, зокрема, life-страховиків і non-life-страховиків, зі значними обсягами діяльності встановлений на рівні не менше 48 млн грн, для інших – 32 млн грн.
Спрощений підхід до розрахунку капіталу платоспроможності з урахуванням показників страхових премій, страхових виплат, технічних резервів тощо страховики застосовуватимуть до 2027 року.
Другий блок включає вимоги до інвестиційної діяльності страховика, зокрема активів для покриття технічних резервів та обмеження на інвестування.
НБУ зазначає, що положення набуде чинності з 1 січня 2024 року і передбачатиме шестимісячний строк для приведення страховиками своєї діяльності у відповідність до нових вимог. Після цієї дати за порушення вимог платоспроможності Нацбанк не застосовуватиме заходи впливу до страховиків у разі виконання планів відновлення діяльності та/або фінансування.
Зауваження та пропозиції до проєкту приймаються до 18 грудня 2023 року
Директива ЄС Solvency II стосується насамперед розміру капіталу, який повинні мати страхові компанії, щоб зменшити ризик неплатоспроможності. Наступними кроками щодо посилення вимог до платоспроможності страховиків в Україні, згідно з цією директивою, будуть визначення порядку оцінювання окремих категорій прийнятних активів та запровадження з 2027 року вимог до розрахунку капіталу платоспроможності та мінімального капіталу за базовим підходом для окремих категорій страховиків.
Страховий ринок України в травні залишили п’ять ризикових страховиків і один страховий брокер, повідомляється на сайті Національного банку України (НБУ).
Згідно з даними НБУ, станом на 31 травня 2023 року на небанківському ринку працювали 104 страховики non-life (у квітні – 109) і 12 life-страховиків (кількість не змінилася), один страховик зі спеціальним статусом (ЕКА), 56 страхових брокерів (було 57).
Крім того, двом страховикам анульовано частину ліцензій добровільно (на підставі поданих компаніями заяв), ще одному – всі ліцензії.
До Національного банку в травні надійшло 323 запити від учасників небанківського ринку на реєстраційні та ліцензійні дії, з них 80 від страховиків.
Як повідомлялося, Національний банк України в травні виключив із Державного реєстру фінансових установ ПрАТ “СК “Уніполіс” і ТДВ “СК “Спейр” (обидва – Київ), ТДВ “СК “Рік-Автогарант” (Львів) у зв’язку з ухваленим рішенням про анулювання всіх наявних ліцензій на здійснення діяльності. Також виключено АТ “ПРОСТО-страхування” (Київ) у зв’язку з анулюванням раніше всіх наявних ліцензій через невідповідність структури власності страховика вимогам законодавства, та УАСК “АСКА” (Запоріжжя) у зв’язку із завершенням приєднання до СК “ВУСО”.
Крім того, за своєю заявою ТОВ “Іншуренс Адвайзорс” виключено з Державного реєстру страхових і перестрахових брокерів.
Страховий ринок України у 2022 році залишили 26 ризикових страховиків і один зі страхування життя, повідомляється в огляді небанківського фінансового сектору, оприлюдненого на сайті Національного банку України (НБУ).
Згідно з даними НБУ, у четвертому кварталі 2022 року обсяги валових премій компаній зі страхування життя збільшилися на 9%, а ризикового страхування, навпаки, зменшилися на 8%.
Загалом у 2022 році обсяги премій зі страхування життя зменшилися на 17%, а ризикового страхування – на 21%. Водночас виплати страховиків майже не змінилися, за квартал. При цьому за рік за договорами страхування життя вони зросли на 7%, ризикового страхування – скоротилися майже на третину.
Частка премій з автострахування (КАСКО, ОСЦПВ і “Зелена картка”) у 2022 році збільшилася на 10 п. п. – до 49%. Зокрема, обсяг премій “Зеленої карти” збільшився більш ніж удвічі порівняно з попереднім роком, а виплат майже на третину. При цьому більш ніж удвічі скоротилися премії з майнового страхування та страхування фінансових ризиків, а їхні виплати зменшилися на 62%.
Обсяг валових премій, переданих у перестрахування, за рік зменшився більш ніж удвічі, а виплати – майже на 60%. За четвертий квартал премії перестраховикам зменшилися на 36%, а виплати – на 40%.
НБУ зазначає, що загальний обсяг резервів збитків страховиків майже не змінився за квартал, проте мав різну динаміку щодо окремих видів страхування: за добровільними видами резерви збитків дещо зменшилися на 7% порівняно з третім кварталом; за обов’язковими видами – збільшилися на 10% щодо попереднього кварталу. У річному вимірі резерви збитків і за добровільними, і за обов’язковими видами страхування зросли на 36%.
Інвестиційні доходи ризикових страховиків у 2022 році зросли майже в півтора раза порівняно з попереднім роком. Більшу частину цих доходів становили відсотки за банківськими депозитами. Однак зростання інвестиційних доходів не змогло покрити збільшення операційних витрат. Коефіцієнт ефективності діяльності збільшився до 88%.
У четвертому кварталі минулого року один із лідерів ринку страхування життя здійснив рекласифікацію інвестиційних доходів, що призвело до їх значного зменшення. Без урахування даних цієї компанії інвестиційні доходи страховиків життя зросли на 30% у річному обчисленні та на 12% у квартальному вимірі. Доходи за депозитами зросли на 36% до попереднього кварталу, тоді як доходи від вкладень в ОВДП залишилися на незмінному рівні.
Ризикові страховики та страховики життя завершили четвертий квартал із незначним збитком, проте за результатами року обидві групи були досить прибутковими.
Рентабельність капіталу ризикових страховиків склала 15%, страховиків життя – 13%.
За четвертий квартал 2022 року обсяг активів страховиків життя збільшився на 3%, а за весь 2022 рік – на 18%. Активи страховиків, що займаються ризиковими видами страхування, дещо зменшилися за квартал, проте зросли на 6% загалом за рік.
Станом на 1 січня 2023 року хоча б один із нормативів платоспроможності та достатності капіталу і ризиковості угод порушували сім страховиків.
Страховий ринок України в листопаді 2022 року добровільно залишила одна страхова компанія, а ще шість страховиків – примусово, водночас до реєстру було включено одного страхового брокера, повідомляється на сайті Національного банку України (НБУ).
Загалом кількість учасників небанківського фінансового ринку в листопаді зменшилася з 1572 (станом на 31 жовтня) до 1522 (станом на 30 листопада).
Станом на 30 листопада його учасниками були 117 страховиків non-life (у жовтні їх було 124) і 13 life-страховиків (кількість не змінилася), 187 ломбардів (190), 166 кредитних спілок (173), 806 фінансових компаній (839), 63 страхові брокери (62) і 67 колекторських компаній (кількість не змінилася).
НБУ також зазначає, що 21 фінансовій компанії, одному страховику, одному ломбарду та шістьом кредитним спілкам анульовано всі ліцензії добровільно (на підставі поданих ними заяв), а 17 фінансовим компаніям, семи страховикам і трьом ломбардам – примусово (як міра впливу).
Крім того, шістьом фінансовим компаніям анульовано частину ліцензій добровільно, а п’яти фінансовим компаніям і одному страховику анульовано частину ліцензій примусово.
У листопаді зупинено дію ліцензій трьом фінансовим компаніям та одній лізинговій компанії. Водночас відновлено дію ліцензій 15 фінансовим компаніям і шести ломбардам.
Кількість банків не змінилася і становить 67.
Крім того, на ринку визнано 24 банківські групи та 23 небанківські фінансові групи.
На платіжному ринку діють 38 національних платіжних систем, враховуючи державні, і 16 міжнародних платіжних систем.
У листопаді до НБУ надійшло 403 запити від учасників ринку на реєстраційні та ліцензійні дії. Кількість запитів щодо фінансових компаній, ломбардів і лізингодавців становила 267. Кількість запитів щодо кредитних установ (банки і кредитні спілки) – 53, страховиків – 74, платіжних установ – дев’ять.
