Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Практика обшуків без санкції слідчого судді в Україні зростає і трансформується в інструмент зловживань – експерти

Практика проведення обшуків без санкції слідчого судді останнім часом помітно зростає і трансформується в інструмент зловживань, вважають опитані агентством “Інтерфакс-Україна” адвокати.

“Це давня проблема, яка регулярно трансформується в інструмент зловживань. У моїй практиці були ситуації, коли кримінальне провадження реєструвалося о 6 ранку, а вже о 7:00 правоохоронці проводили “невідкладний” обшук. Бували й абсурдні випадки – обшуки “за помилковою адресою”, які за кілька хвилин легалізовувалися вже як невідкладні за правильною адресою. Такі випадки викликають серйозні питання щодо цілей і пропорційності дій правоохоронців”, – сказав адвокат, керівник практики кримінального права ЮФ “Ілляшев та Партнери” Костянтин Кривенко.

Втім він зазначив, що “особливо у справах економічного характеру обґрунтованість часто виглядає формальною, у більшості випадків слідство мотивує обшук необхідністю збереження важливих документів, але по факту вилучаються звичайні господарські документи, які вже й так знаходяться у контрагентів, банках, державних установах тощо”.

При цьому Кривенко зауважив, що у більшості випадків слідчий суддя постфактум “узаконює” дії слідства, не заслуховуючи сторону, в якої проводились обшуки.

“Це створює непрозору ситуацію, коли людина навіть не знає, на підставі яких аргументів слідчий переконав суд. Було б доцільно змінити законодавство так, щоб надати стороні обшуку можливість брати участь у розгляді питання про легалізацію”, – сказав він.

Втім, за оцінкою Кривенка, судова практика щодо доказів, здобутих із порушеннями, неоднорідна, тобто “на практиці суди інколи “закривають очі”, якщо порушення формальне, а доказ є значущим”.

Зі свого боку, партнер-засновник юридичної фірми VB Partners, експрезидент Асоціації правників України (АПУ) Денис Бугай також підкреслює, що обшуки залишаються не просто слідчою дією, а інструментом тиску, проведення обшуку без дозволу суду є полем зловживань для правоохоронців.

!За загальним правилом обшук повинен проводитись після отримання відповідного дозволу суду. Проте у виключних випадках (переслідування підозрюваного, рятування речей або життя) правоохоронці можуть здійснити обшук без дозволу суду, але повинні отримати його після завершення слідчої дії. Слідчі користуються можливістю проведення обшуків без дозволу суду систематично. Тому наразі такі обшуки є полем зловживань для правоохоронців”, – сказав він.

Бугай нагадав, що тільки БЕБ за минулий рік мінімум 163 рази звернувся за відповідним дозволом про проведення обшуків, за 2023 рік – 187. Це за умов 3-місячного мораторію на обшуки у 2024 році. Крім цього за останні кілька місяців зафіксовано проведення обшуків у адвокатів, при чому без отримання дозволу суду.

Також Бугай зазначив, що “незважаючи на вимоги законодавства, зібрані докази під час обшуку проведеного з процесуальними порушеннями, можуть бути використані в суді. Така позиція Верховного Суду буде заохочувати правоохоронців порушувати вимоги законодавства під час проведення слідчих дій”.

Зі свого боку, адвокат АО Barristers Дмитро Зеленюк зазначив, що в судах відсутня єдина судова практика та єдиний підхід до розгляду клопотань про невідкладний обшук.

Зокрема, результати аналізу останніх 100 ухвал Печерського, Святошинського, Шевченківського та Солом’янського районних судів міста Києва проведення невідкладного обшуку в переважній більшості випадків знаходить підтримку в судах. Так клопотання про проведення обшуку було задоволено у 75% справ, тобто у трьох з чотирьох випадків слідчі судді легалізують проведені без попереднього дозволу обшуки.

“Такий високий показник може вказувати або на бездоганну роботу органів досудового розслідування, або, що більш імовірно, на тенденцію до формального підходу з боку частини суддів. Однак розподіл результатів розгляду клопотань між різними районними судами столиці демонструє разючу відсутність єдиного підходу до застосування однієї й тієї ж норми закону”, – сказав він.

За даними Зеленюка, зокрема, відсоток задоволення клопотань про обшук у Печерському райсуді Києва складає 96%, у Святошинському – 80%, Шевченківському – 72%, Солом’янському – 52%.

“Така разюча відмінність у показниках не може бути пояснена лише різною якістю роботи правоохоронних органів у різних районах міста. Це повністю підтверджує припущення, що в деяких судах слідчі судді ретельніше підходять до контролю за наявністю підстав для задоволення таких клопотань”, – сказав він, підкресливши, що проведення обшуку без рішення слідчого судді, задумане законодавцем як невідкладний захід для надзвичайних ситуацій, “дедалі частіше стає рутинним інструментом для обходу стандартної процедури отримання судового дозволу на проведення численних необґрунтованих обшуків”.

В свою чергу, партнер юридичної фірми Ario Law Firm Євген Грушовець зазначив, що практика проведення обшуків без рішення слідчого судді має тенденцію до перетворення на небезпечну “нову норму” у діяльності правоохоронців.

“Так, така тенденція існує. І це об’єктивна реальність. Причин декілька. Передусім – це війна, що розширює коло повноважень правоохоронних органів, особливо це стосується справ щодо національної безпеки. З одного боку, це закономірно й виправдано, але є й інша сторона медалі. Коли система працює у “посиленому режимі”, зростає ризик, що під пресинг слідчих дій можуть потрапити й випадкові сторонні особи. Наприклад, той же адвокат, вся “вина” якого полягає у тому, що він просто виконує свою роботу, надаючи клієнту правничу допомогу”, – сказав він.

При цьому Грушовець підкреслив, “що у справах щодо нацбезпеки можливість альтернативи арешту або застави стає вкрай обмеженою”.

Грушовець зауважив, що ще одним фактором, який впливає на посилення тиску правоохоронних органів є політичний контекст.

“Обшук – це лише один з інструментів впливу. І він один з найдієвіших, адже не тільки створює юридичні ризики, а й чинить серйозний психологічний тиск, змушуючи багатьох змінювати позицію або відмовлятись від боротьби”, – казав він.

При цьому він особливо зазначив обшуки у адвокатів.

“Тільки за останні кілька місяців зафіксовано серію обшуків у помешканнях та офісах адвокатів, проведених без судових ухвал та без належного обґрунтування невідкладності. Були випадки, коли правоохоронці вилучали носії інформації, що містять адвокатську таємницю, без участі представника Ради адвокатів. У підсумку це створює атмосферу тиску на адвокатів як учасників кримінального процесу, що прямо підриває гарантії права на захист”, – сказав він, нагадавши, що профільні професійні організації вже кілька разів публічно заявляли про неприпустимість таких дій та системність проблеми.

Коментуючи можливі механізми захисту від неправомірних дій Грушовець зазначив, що формально механізм захисту від зловживань один – судовий контроль, суд може визнати обшук незаконним, зобов’язати повернути вилучене майно, а здобуті докази визнати недопустимими.

“Українські реалії такі, що суд нерідко стає частиною тієї ж правоохоронної системи. Відсоток випадків, коли суд визнає слідчі дії незаконними, залишається вкрай низьким. Згідно з КПК, докази, здобуті внаслідок грубих порушень порядку проведення обшуку, не можуть бути використані в суді. Проте судова практика свідчить: часто навіть “токсичні”” матеріали визнаються припустимими, що підриває довіру до механізму захисту”, – сказав він.

Джерело: https://interfax.com.ua/news/general/1081625.html

, ,

Головою Верховного суду обрано суддю Кравченка

Пленум Верховного суду в п’ятницю обрав головою Верховного суду голову Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду Станіслава Кравченка.

Серед чотирьох кандидатів на посаду голови суду Кравченко отримав найбільшу кількість голосів: за нього проголосували 108 суддів Верховного суду з 148 присутніх на пленумі в п’ятницю.

Судді Альберт Єзеров, Наталія Коваленко, Івана Міщенко набрали 2, 13, 14 голосів відповідно.

Водночас, як повідомляє прес-служба Верховного суду, порядок денний пленуму передбачав також розгляд питання щодо обрання заступника голови ВС.

“Питання щодо обрання заступника голови ВС розглядатиметься після відповідних консультацій із суддями ВС на наступному засіданні пленуму (дата проведення не уточнюється – ІФ-У)”, – наголошується в повідомленні.

Кравченко був головою кримінального суду у складі Верховного суду з грудня 2017 року. У 1991 році він закінчив Українську юридичну академію ім. Ф. Е. Дзержинського. Ф.Е. Дзержинського за спеціальністю “Правознавство” (зараз – Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого). У 1991-1992 рр. працював юрисконсультом і нотаріусом.

Протягом 1992-1993 рр. – стажист народного судді Козелецького районного народного суду Чернігівської області. З 1993 по 2002 рр. – суддя Козелецького райсуду Чернігівської області, у 2002-2011 рр. – суддя Апеляційного суду Києва. – суддя Апеляційного суду Києва.

Кравченка 19 травня 2011 року було обрано суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. 23 квітня 2014 року призначений на посаду заступника голови цього суду.

Указом президента від 10 листопада 2017 року призначений суддею Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду, а 8 грудня очолив цей суд. 26 листопада 2021 року Кравченка було повторно обрано на посаду голови Касаційного кримінального суду.

Член Комісії з питань правової реформи з 7 серпня 2019 року.

, ,

Уперше у футбольному матчі суддя показав білу картку

Дебют незвичайної картки відбувся під час жіночого кубкового матчу між португальськими командами “Спортинг” і “Бенфіка”. Під час гри один із фанатів знепритомнів, і медичні працівники обох клубів поспішили йому на допомогу. Саме тоді суддя Катаріна Кампус показала обом командам білу картку.
Нові картки є протилежністю жовтих і червоних: звичні яскраві картки використовуються як покарання за порушення, білі навпаки заохочують гравців за спортивну поведінку.
Після цього фанати обох клубів почали аплодувати, підтримуючи рішення рефері.
Білі картки стали частиною ініціативи Національного плану Португалії з етики в спорті, ухваленого для заохочення фейр-плея. Ініціативу перейняла Португальська футбольна федерація. Наразі тільки в цій країні нові картки увійшли в ужиток.
Матч, у якому “Бенфіка” обіграла “Спортінг” із рахунком 5:0, вийшовши в півфінал кубка, відзначився не тільки дебютом нової картки, а й рекордною відвідуваністю для жіночого футболу в Португалії. Поспостерігати за грою прийшли близько 15 тис. осіб.

, , ,

З полону звільнена суддя Юлія Матвєєва після звернення ініціативної групи в “Судово-юридичну газету”

Раніше “Судово-юридична газета” публікувала ексклюзивне звернення Ініціативної групи суддів стосово судді Іллічівського районного суду Маріуполя, яка 7 місяців перебувала у полоні

26 вересня “Судово-юридична газета” публікувала ексклюзивне звернення Ініціативної групи суддів стосово судді Іллічівського районного суду Маріуполя, яка 7 місяців перебувала у полоні.

Нарешті суддя Іллічівського районного суду Маріуполя Юлія Матвєєва 17 жовтня 2022 року звільнена з полону.

Звільнення з полону відбулось під час відповідного обміну, коли Україні вдалося повернути 108 жінок.

Нагадаємо, що Юлія Матвєєва, разом з чоловіком, була затримана представниками так званої “ДНР” під час спроби виїхати з Маріуполя 19 березня. Мати судді та неповнолітню 13-річну доньку подружжя бойовики просто залишили на дорозі без речей та засобів для існування.

Інформацію про звільнення судді “Судово-юридичній газеті” підтвердив також голова Ради суддів України Богдан Моніч.

,