Президент України Володимир Зеленський обговорив із президентом Кенії Вільямом Руто створення хабів для українського зерна в портах Африки.
“Провів зустріч із президентом Кенії Вільямом Руто. Дякую за участь у Саміті миру та принципову позицію підтримки суверенітету й територіальної цілісності України”, – написав Зеленський у телеграм-каналі в ніч на неділю.
Глава української держави зазначив, що на зустрічі обговорили питання продовольчої безпеки, які є дуже важливими для обох країн, розвиток українсько-кенійських відносин і проєкти у сфері експорту сільськогосподарської продукції.
Крім того, сторони розглянули можливу участь Кенії у створенні хабів для українського зерна в портах Африки.
АФРИКА, президент Кенії, Президент України, українське зерно, хаби
Польщі доцільно зберегти блокаду на імпорт українського зерна, однак транзит варто дозволити, коли в польських портах будуть вільні потужності з перевалки, заявила президентка Зернової та кормової палати Польщі Моніка Пьонтковська в інтерв’ю farmer.pl.
“Сьогодні було б краще, якби блокада імпорту зерна зберігалася, а коли справа доходить до транзиту, ми могли б певною мірою реалізувати її і таким чином допомогти Україні, коли у нас будуть вільні потужності з переробки в польських портах”, – сказала вона.
Пентковська зазначила, що в першому кварталі 2024 року польські порти не були завантажені на 100%.
“Ми маємо зробити висновки, що наша портова інфраструктура, а й залізнична інфраструктура неефективні. Зараз саме час її розширити. Я вважаю, що ми проспали останні два роки в цьому контексті. Румунія отримала кошти від Євросоюзу, розширює свою інфраструктуру, а Польща досі цього не зробила”, – наголосила громадська діячка.
Вона впевнена, що Польща має показати і Україні, і міжнародній спільноті, що хоче ефективно допомагати, але, з іншого боку, твердо захищає інтереси польського фермера. Ці дві мети, на її думку, потрібно поєднати.
“Що швидше ми дійдемо порозуміння, що швидше розробимо механізми, то менш складною буде атмосфера, яка може стати на заваді нашій ширшій співпраці не тільки з Україною, а й на європейській арені”, – резюмувала президент Зернової палати Польщі.
Країни ЄС поки не змогли домовитися про верхню межу безмитного імпорту українського зерна, а також про необхідність поширити обмеження на іншу продукцію з України, повідомляє німецьке видання n-tv. “У дебатах щодо верхньої межі безмитного імпорту українського зерна 27 країн ЄС продовжують розходитися в думках”, – зазначає видання.
Німецькі ЗМІ посилаються на інформацію європейських дипломатів, які стверджують, що серед країн-членів також немає однозначної більшості щодо пропозиції Європарламенту поширити запропоновані Єврокомісією в січні обмеження на м’ясо птиці, яйця і цукор з України.
Кореспондентка “Польського радіо” в Брюсселі Беата Пломецька також підтвердила, що Європейський парламент під впливом протестів фермерів по всій Європі минулого тижня підтримав поправку до регламенту про Автономні торговельні заходи, представлену євродепутатом від Польщі Анджеєм Галицьким.
Депутати Європарламенту погодилися запровадити обмеження на імпорт чутливих товарів, зокрема мед, низку зернових культур, м’ясо птиці, курячі яйця та цукор.
Польща також лобіює посилення вимог до квотування обсягів імпорту українських чутливих агротоварів завдяки використанню даних щодо українського імпорту не лише за 2022-2023 роки, а й 2021 рік, до повномасштабного вторгнення Росії, коли не було масових поставок сільгосппродукції з України.
“Однак ця підтримка відсутня серед держав-членів. Тільки Польща і “прифронтові” країни вимагають, щоб вимоги Європарламенту були враховані. У кращому разі більшість країн хочуть скоротити з трьох тижнів до двох термін повноважень Комісії щодо запровадження заборони на ввезення до ЄС продукції, імпорт якої дестабілізує ринкову ситуацію”, – підкреслило “Польське радіо”. Переговори щодо можливого обмеження імпорту української агропродукції в Європейській Раді заплановані на вечір вівторка.
Як повідомлялося, у багатьох країнах ЄС із січня 2024 року відбуваються масові акції протестів фермерів, які висловлюють невдоволення “зеленим” курсом Єврокомісії та подорожчанням матеріально-технічних ресурсів. Одна з їхніх вимог – посилення контролю за нібито недобросовісною конкуренцією з боку України. Фермери стверджують, що українська продукція, яка колись прямувала в Африку або на Близький Схід, тепер залишається в Європі, підриваючи позиції місцевих виробників. Вони також вказують, що українські виробники не підпадають під вищі екологічні та соціальні стандарти ЄС.
