Світове виробництво пшениці 2023 року становитиме 786 млн тонн, що нижче на 1,3% за минулорічний показник, а врожай пшениці в Україні буде значно нижчим за середній, переглянула свої березневі прогнози Продовольча і сільськогосподарська організація ОНН (ФАО).
За інформацією ФАО, в Європейському Союзі спостерігається помірне зростання виробництва пшениці в річному обчисленні завдяки розширенню посівних площ і загалом гарним умовам на початку весни, незважаючи на посуху в деяких частинах Італії, Португалії та Іспанії.
В Україні економічні наслідки війни, в тому числі низькі відпускні ціни, відлякали багатьох фермерів від посіву пшениці. Як результат, на додаток до осередків посухи на південному сході, 2023 року очікується врожай пшениці значно нижчий за середній.
У РФ, незважаючи на поліпшення ситуації з посухою в південно-західних частинах країни, очікується скорочення посівів озимої пшениці, що вплине на показники виробництва в 2023 році.
У Канаді очікується збільшення посівних площ, що підвищить річні показники виробництва пшениці.
В Азії, незважаючи на березневе потепління в північній Індії, врожай пшениці 2023 року, за прогнозами, перевищить середній показник за п’ять років завдяки майже рекордним посівним площам і сприятливій погоді до лютого. У Пакистані переважали хороші умови для посівів. Очікується, що обсяг виробництва тут перевищить середній показник за п’ять років.
У країнах Близького Сходу Азії, після нерівномірного випадання опадів у перші місяці сезону рясні дощі останніми місяцями поліпшили стан посівів, зокрема в Туреччині та Ірані, які є великими виробниками.
У Північній Африці спостерігався дефіцит опадів в Алжирі, Тунісі та меншою мірою в Марокко. Очікуваний урожай пшениці в 2023 році буде нижчим за середній, після і без того низьких показників у 2022 році.
У Південній Африці хороші перспективи врожайності завдяки гарним погодним умовам вказують на зростання виробництва в річному обчисленні, яке потенційно може досягти другого найвищого рівня за всю історію спостережень у 2023 році.
На південь від екватора посів кукурудзи основного сезону в Бразилії майже завершено. Очікується, що посівна площа сягне рекордно високого рівня, чому сприяє стійкий експортний попит. Відтак, а також завдяки сприятливим погодним умовам, виробництво кукурудзи прогнозується на рекордно високому рівні у 2023 році.
В Аргентині тривала посуха негативно позначилася на посівах кукурудзи, що знизить перспективи її виробництва.
Урожай зернових в Україні 2023 року за прогнозом Міністерства економіки становитиме близько 49,5 млн тонн, що краще за оцінку Національного банку України (НБУ) в 46 млн тонн, повідомив перший заступник міністра Денис Кудін агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Україні продуктів харчування точно вистачить, проблема з рештою світу: ми стали вагомим гравцем на світовій арені, тому якщо нам логістика агропродукції з України важлива тому, що це приплив валютної виручки, то світу вона важлива тому, що це для нього продовольча безпека”, – сказав він у кулуарах бізнес-форуму зі швидкого відновлення України в Люксембурзі, організованого Українсько-люксембурзьким діловим клубом.
Перший заступник міністра зазначив, що в нинішній ситуації Мінекономіки не бачить необхідності вдаватися до якихось заборон чи квот на експорт агропродукції, але водночас зберігатиме ліцензування окремих її видів.
“Через ліцензування ми отримуємо інформацію про обсяг, що вивозиться, і якщо ми побачимо, що баланс не буде сходитися, що у нас внутрішнє споживання ризикує бути незабезпеченим, ми тоді залишаємо за собою право обмежувати експорт”, – пояснив він.
Загалом, як зазначив Кудін, прогноз платіжного балансу Мінекономіки на 2023 рік істотно позитивніший, ніж у НБУ.
Згідно з даними Мінагрополітики, українські аграрії до 27 січня 2023 року зібрали 52,6 млн тонн зернових і зернобобових культур. За тиждень загальна площа сільгоспугідь, з яких зібрано врожай, збільшилася на 1 процентний пункт (в.п.) – до 96% раніше запланованих площ, зокрема кукурудзу залишилося зібрати з 10% площ (+3 в.п. за тиждень). До 27 січня сумарно було зібрано 25,2 млн тонн кукурудзи.
Проблеми з логістикою та електропостачанням під час експорту сільгосппродукції з України під час війни роблять нерентабельним вирощування зернових культур, тож 2023 року загальний врожай у країні скоротиться втричі порівняно з рекордним довоєнним рівнем – до 40 млн тонн із майже 120 млн тонн.
Скорочення врожаю до таких низьких показників уже неминуче внаслідок економічної ситуації, що склалася в країні, але шляхом фінансування агросектору Україна може домогтися до 2024 року зростання врожаю аж до 70 млн тонн, розповів власник зернотрейдингового холдингу “Прометей” Рафаель Гороян в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Минулого року зібрали 120 млн тонн зернових і олійних культур, цьогоріч уже впали до 60 млн тонн, а на наступний рік, за моїми прогнозами, буде 40 млн тонн, тобто падіння в 300%! При цьому вся інфраструктура України заточена під урожай у 120 млн тонн і навіть більше, це те, чого ми досягли за 30 років незалежності. Уся інфраструктура розрахована на 120 млн тонн – автомобілі, вагони, станції, порти, елеватори – а товару не буде!”, – наголосив глава “Прометея” в інтерв’ю.
“Буде дуже різкий дефіцит пшениці, ячменю і кукурудзи. Соняшнику і сої буде достатньо, це високомаржинальні культури, а кукурудзу не сіятимуть. Зараз сушити її дорого, урожай цього року збирати не можуть, експортувати не можуть – а потім, коли ми виграємо війну (а я думаю, це дуже скоро станеться), порти відкриються, світло з’явиться, а ми отримаємо дефіцит продукції”, – додав він.
За словами Горояна, скорочення врожаю зернових призведе до обвалу в Україні вартості інфраструктурних активів, таких як порти, елеватори і транспортні засоби, а також до різкого зростання світових цін на пшеницю, кукурудзу і ячмінь. У цьому сенсі особливо серйозною є скорочення врожаю пшениці, оскільки це “політизована” культура, пов’язана зі світовою продовольчою безпекою, дефіцит якої призведе до зростання її котирувань на основних світових біржах.
Таким чином, держава має терміново почати видавати аграріям кредити під держгарантії, щоб не допустити стагнації з валового збору врожаю на кілька років після 2023 року. Це дасть змогу Україні, вклавши порівняно невеликі кошти, уникнути скорочення врожаю і пов’язаного з цим падіння фермерської та зернотрейдингової галузей, а також банкрутства логістичних та інфраструктурних компаній.
“Це потрібно, щоб ми не побачили різкого провалу експорту за два роки, а ми його, найімовірніше, побачимо. Тоді в країні не буде агросектору, країна буде без валюти, на нас чекає серйозне безробіття, велика інфляція і всі справи підуть не туди. Я вважаю, що потрібні термінові дотації з боку держави агровиробнику, дуже терміново, буквально на вчора. І це потрібно робити лайтово, без складних оформлень, тому що середній і дрібний український фермер не любить оформляти нічого”, – наголосив Гороян у бесіді.
Як повідомлялося, українські аграрії до 23 грудня зібрали 71,72 млн тонн основних сільськогосподарських культур із загальної площі 17,05 млн га. Цю цифру наведено з урахуванням цукрових буряків, яких зібрано 9 млн тонн з 179 тис. га.
Остаточний урожай пшениці в поточному сезоні становив 19,4 млн тонн з 4,7 млн га, ячменю – 5,6 млн тонн з 1,6 млн га, ріпаку – 3,2 млн тонн з 1,1 млн га, гороху – 261 тис. тонн з 115 тис. га. Крім того, до 23 грудня сумарно зібрано 20,2 млн тонн кукурудзи з 3,1 млн га (+0,2 млн га), 10,1 млн тонн соняшнику з 4,6 млн га, 3,7 млн тонн сої з 1,5 млн га, 157 тис. тонн гречки з 115 тис. га і близько 100 тис. тонн проса з 43,5 тис. га.
Україна 2021 року зібрала рекордний урожай зернових, зернобобових та олійних культур у 106 млн тонн: зернових і зернобобових – 84 млн грн, а олійних – 22,6 млн тонн.
Загалом торік було зібрано 32,4 млн тонн пшениці, 40 млн тонн кукурудзи, 10 млн тонн ячменю, 581,5 тис. тонн гороху, 191 тис. тонн проса, 110 тис. тонн гречки. Урожай соняшнику склав 16,3 млн тонн, сої – 3,4 млн тонн, ріпаку – 2,9 млн тонн.
Прогнозований валовий збір зернових культур в Україні у 2023 році може скласти 34 млн тонн, що на 37% менше за показник 2022 року та на 60% менше за показник 2021 року, тоді як врожай олійних культур очікується на рівні 19,3 млн тонн, що на 13% більше за показник 2022 року та на 15% менше за показник 2021 року.
Як повідомляється на сайті асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” (УКАБ) у п’ятницю, таке скорочення врожаю зернових спричинене зниженням посівних площ під ними наступного року на 45% – до 8,7 млн га.
Причинами скорочення врожаю зернових наступного року стане зменшення загальних посівних площ, зміна структури посівів на користь олійних і зниження врожайності зернових культур.
УКАБ зазначив, що з оброблюваних 2021 року 28,4 млн га станом на грудень 2022 року на підконтрольній території України перебуває 24,6 млн га угідь (86% усієї території), з яких ще на 3,8 млн га неможливо вести сільгоспроботи через близькість до лінії фронту, забрудненість їхніми мінами і снарядами тощо. Крім того, закінчення посівної кампанії озимих культур продемонструвало значне скорочення посівних площ – у 2022 році засіяно 3,8 млн га озимих зернових культур, що на 43% нижче порівняно з показником 2021 року.
УКАБ наголосив, що причиною такої тенденції є обмежена можливість експорту сільгоспкультур, дорога логістика і, як наслідок, суттєва різниця в цінах на сільгоспкультури по регіонах.
“Регіони, які територіально близькі до морських портів і кордонів з ЄС, мають вищу ціну на с/г продукцію порівняно з регіонами на півночі та сході нашої країни. Так, у Закарпатті ціна 1 т кукурудзи з ПДВ – 6800 грн, а в Сумській області – 4900 грн. Однак, навіть у західних областях ціна збиткова. Тому близькість до кордону з ЄС і працюючих портів визначає здатність відповідних областей до продовження виробництва зерна”, – уточнила асоціація в повідомленні.
Своєю чергою, наступного 2023 року спостерігатиметься зростання площ під олійними культурами через їхню вищу маржинальність порівняно із зерновими культурами та значне здорожчання логістики зернових у нинішньому році.
“Ціна на олійні в 2 рази перевищує ціни на зернові культури на світовому ринку. За попередніми оцінками, посівні площі під зерновими культурами 2023 року становитимуть 8,7 млн га, що на 22% менше за показник 2022 року і на 45% менше за показник 2021 року. Водночас посівні площі під олійними прогнозуються на рівні 9,7 млн га, що на 32% перевищує показник 2022 року і на 9% більше за показник 2021 року. Уперше посівні площі під олійними культурами будуть більшими, ніж під зерновими”, – зазначив УКАБ у повідомленні.
Крім того, наступного року середня врожайність знизиться залежно від регіону та сільгоспкультури на 10-30% порівняно із середньою врожайністю минулих років через скорочення внесення добрив на 50-60%, значні обсяги залишеної на полях кукурудзи врожаю 2022 року, брак фінансування АПК та необхідність суттєвої економії ресурсів.
УКАБ наголосив, що з урахуванням наведених валових обсягів виробництва та внутрішніх потреб України експортний потенціал зернових та олійних культур у 2023/24 маркетинговому році (МР, липень-червень) становитиме близько 35 млн тонн, або 3 млн тонн на місяць. Для порівняння, у 2021/22 МР експортний потенціал був на рівні 85 млн тонн зернових та олійних, або 7 млн тонн на місяць.
Як повідомлялося, Україна 2021 року зібрала рекордний урожай зернових, зернобобових та олійних культур у 106 млн тонн: зернових і зернобобових – 84 млн грн, а олійних – 22,6 млн тонн.
Загалом торік було зібрано 32,4 млн тонн пшениці, 40 млн тонн кукурудзи, 10 млн тонн ячменю, 581,5 тис. тонн гороху, 191 тис. тонн проса, 110 тис. тонн гречки. Урожай соняшнику склав 16,3 млн тонн, сої – 3,4 млн тонн, ріпаку – 2,9 млн тонн.
Українські аграрії до 11 листопада зібрали 58,11 млн тонн основних сільськогосподарських культур із загальної площі 16,08 млн га, водночас за період 4-11 листопада зібрано 5 млн тонн із 0,94 млн га, повідомляють на сайті Міністерства аграрної політики і продовольства в п’ятницю.
У повідомленні уточнюється, що за тиждень загальна площа сільгоспугідь, з яких зібрано врожай, збільшилася на 4 відсоткових пункти (в.п.) – до 76% від раніше запланованих площ.
У розрізі культур завершено збирання пшениці, ячменю, гороху та ріпаку. Просо зібрано з 95% (без змін за тиждень), гречка – з 95% (без змін), соняшник – з 93% (+6 в.п.), соя – з 91% (+6 в.п.), цукрові буряки – з 83% (+10 в.п.), кукурудза – з 39% (+9 в.п.).
За даними Мінагрополітики, остаточний урожай пшениці в поточному сезоні становив 19,2 млн тонн з 4,7 млн га, ячменю – 5,5 млн тонн з 1,6 млн га, ріпаку – 3,1 млн тонн з 1,96 млн га, гороху – 261 тис. тонн з 111,5 тис. га.
Крім того, до 11 листопада сумарно зібрано 9,5 млн тонн соняшнику (+0,5 млн тонн за тиждень) із 4,4 млн га (+0,3 млн га), 9,6 млн тонн кукурудзи (+3,3 млн тонн) із 1,6 млн га (+0,5 млн га), 7,3 млн тонн цукрових буряків (+0,9 млн тонн) із 149 тис. га (+44 тис. га), 7,3 млн тонн цукрового буряка (+0,9 млн тонн) із 149 тис. га (+0,5 тис. га). га (+44 тис. га), 3,4 млн тонн сої (+0,3 млн тонн) з 1,4 млн га (+0,1 млн га), 153 тис. тонн гречки (+2 тис. тонн) з 112 тис. га (+1 тис. га), а також 98 тис. тонн проса (без змін) з 42,6 тис. га (без змін).
За даними міністерства, середня врожайність за всіма культурами в поточному сезоні становила 42,4 ц/га, зокрема кукурудзи – 58,3 ц/га, пшениці – 41,2 ц/га, ячменю – 35,1 ц/га, ріпаку – 28,9 ц/га, сої – 24 ц/га, гороху – 23,4 ц/га, проса – 23,1 ц/га, соняшнику – 21,9 ц/га, гречки – 13,6 ц/га, цукрового буряка – 489 ц/га.
Як повідомлялося, Україна 2021 року зібрала рекордний урожай зернових, зернобобових та олійних культур у 106 млн тонн: зернових і зернобобових – 84 млн грн, олійних – 22,6 млн тонн.
Загалом торік було зібрано 32,4 млн тонн пшениці, 40 млн тонн кукурудзи, 10 млн тонн ячменю, 581,5 тис. тонн гороху, 191 тис. тонн проса, 110 тис. тонн гречки. Урожай соняшнику склав 16,3 млн тонн, сої – 3,4 млн тонн, ріпаку – 2,9 млн тонн.
В Україні всіма категоріями господарств уже зібрано 11,93 млн тонн картоплі, що становить 73% прогнозу на поточний сезон у 16,55 млн тонн, що дозволяє повністю задовольнити внутрішнє споживання та продовольчу безпеку та уникнути дефіциту цього продукту.
Крім того, очікується зниження роздрібної ціни картоплі до 7-9 грн/кг із нинішніх 9-12 грн/кг, повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України.
“Ми спостерігаємо суттєве зниження цін на картоплю, адже закінчується збирання врожаю. Цього року засаджені площі зменшилися на 36% порівняно з минулим роком. Але з урахуванням норм споживання ми маємо достатню кількість цього продукту, яке повністю задовольняє внутрішнє споживання та продовольчу безпеку. Дефіциту картоплі не буде”, – цитує міністерство завідувача сектору овочівництва та картоплярства свого Департаменту аграрного розвитку Сергія Гвоздя.
Представник міністерства уточнив, що достатня пропозиція картоплі на внутрішньому ринку означає відсутність необхідності імпортувати її для харчування, проте можливі закупівлі насіннєвого матеріалу за кордоном. Крім того, через російську агресію Україна відмовилася від імпорту картоплі з Білорусі та РФ, замінити яку зможуть вирощені в країні овочі.
Цвях нагадав, що для українського ринку картоплі характерна висока частка виробництва у домогосподарствах населення для особистого споживання – частка такого виробництва становить 98%, тоді як лише 2% припадає на фермерські та промислові підприємства.
Завідувач сектору також наголосив на здешевленні в найближчі кілька тижнів капусти на 12,2% (до 17,34 грн/кг), буряків – на 5,0% (до 17,77 грн/кг), картоплі – на 3,8% ( до 10,78 грн/кг), яблук – на 6,4% (до 15,00 грн/кг).
Раніше Мінагрополітики повідомило, що у 2022 році посівні площі під картоплею становили 1,19 млн га.
Україна у 2021 році виробила 21,35 млн тонн картоплі, більшу частину якої (97,7% або 20,86 млн тонн) вирощено в господарствах населення.
