Аграрії всіх областей України намолотили 67 млн тонн зернових та олійних культур, з них 47,184 млн тонн зернових, 19,958 млн тонн олійних культур, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, збір зернових і зернобобових культур проведено на площі 9324,6 тис. га за врожайності 50,6 ц/га.
До теперішнього часу в Україні завершено збирання та обмолот ячменю з 1505 тис. га (101% плану), якого отримано 5,890 млн тонн; пшениці – з 4695 тис. га (101%) зібрано 22,409 млн тонн; гороху – з 154,4 тис. га (103%) отримано 398,2 тис. тонн, а також ріпаку – з 1396 тис. га (98%) отримано 4,005 млн тонн насіння.
Завершується збирання проса, якого з 78,7 тис. га (94%) отримано 178,6 тис. тонн, і гречки – з 138,7 тис. га (98%) намолочено 206,5 тис. тонн. Кукурудзи з 2420,1 тис. га (60%) намолочено 17,133 млн тонн.
Крім того, інших зернових і зернобобових культур намолочено 969,3 тис. тонн з 333,8 тис. га.
В Україні триває збирання олійних культур, зокрема соняшнику – 11,310 млн тонн (11,074 млн тонн тижнем раніше) з площі 4,776 млн га (94%), сої – 4,643 млн тонн (4,507 млн тонн) з 1,765 млн га (97%).
Цукрові буряки викопано з площі 183,8 тис. га (155,4 тис. га тижнем раніше), що склало 50% планових площ. Його отримано 8,729 млн тонн.
Мінагрополітики також відстежує інформацію щодо врожайності сільгоспкультур, яка по пшениці становила 47,7 ц/га, ячменю – 39,2 ц/га, гороху – 25,8 ц/га, просу – 22,7 ц/га, гречці – 14,9 ц/га. Урожайність кукурудзи – 70,8 ц/га, ріпаку – 28,7 ц/га, сої – 26,3 ц/га, соняшнику – 23,7 ц/га. Урожайність цукрових буряків – 475 ц/га.
При цьому в міністерстві уточнили, що найбільший показник намолоту зернових у аграріїв Вінницької області, вони зібрали майже 4 млн тонн. Черкаська, Кіровоградська, Полтавська, Одеська та Дніпропетровська області зібрали понад 3 млн тонн зерна кожна. По 2 млн тонн зернових намолотили сільгосптоваровиробники Київської, Миколаївської, Тернопільської, Сумської, Хмельницької та Чернігівської областей.
Намолот соняшнику найвищий у Дніпропетровській – 1428 тис. тонн і Кіровоградській областях – 1426 тис. тонн. Лідером збору сої є Хмельницька область – 576,9 тис. тонн.
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Згідно зі скоригованим прогнозом Мінагрополітики, 2023 року аграрії зможуть зібрати 79,1 млн тонн зернових та олійних культур, з яких зернові буде отримано в таких обсягах: пшениці – 21,7 млн тонн, ячменю – 5,7 млн тонн і кукурудзи – 28,5 млн тонн. Валове виробництво олійних культур сягне 21,6 млн тонн, зокрема, соняшнику – 13 млн тонн, ріпаку – 4 млн тонн, соєвих бобів – 4,6 млн тонн. Урожай цукрових буряків прогнозується на рівні 13,7 млн тонн.
Аграрії всіх областей України намолотили 52,5 млн тонн зернових та олійних культур, з них 35,597 млн тонн зернових, 16,883 млн тонн олійних культур, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, збір зернових і зернобобових культур проведено на площі 7737,9 тис. га за врожайності 46,0 ц/га.
До теперішнього часу в Україні зібрано ячмінь на 1505 тис. га (101% плану), з яких намолочено 5,863 млн тонн; пшениці – з 4695 тис. га (101%) зібрано 22,210 млн тонн; кукурудзи – з 884,4 тис. га (22%) 5,8 млн тонн; кукурудзи – з 884,4 тис. га (22%) 5,8 млн тонн. га (22%) 5,846 млн тонн; гороху – з 154,4 тис. га (103%) отримано 396,8 тис. тонн; проса – з 72 тис. га (86%) отримано 162,4 тис. тонн; гречки – з 127,7 тис. га (90%) зібрано 188,8 тис. тонн.
Крім того, інших зернових і зернобобових культур намолочено 929 тис. тонн із 300,5 тис. га.
В Україні триває збирання олійних культур, зокрема, ріпаку намолочено 4,005 млн тонн насіння (4,005 млн тонн тижнем раніше) з площі 1,396 млн га (98%), соняшнику – 9,042 млн тонн (7,308 млн тонн тижнем раніше) з площі 3,898 млн га (77%), сої – 3,776 млн тонн (2,205 млн тонн) з 1,466 млн га (81%).
Цукрові буряки викопано з площі 96,4 тис. га (68,4 тис. га тижнем раніше), що склало 39% планових площ. Його отримано 4,602 млн тонн. Лідирують у копанні цукрових буряків аграрії Вінницької області – 1 479,8 тис. тонн.
Мінагрополітики у зв’язку з переглядом прогнозу відстежує інформацію щодо врожайності всіх сільгоспкультур. Так, урожайність по пшениці, ячменю, гороху та просу відповідає показникам минулого тижня – 47,3 ц/га, 39 ц/га, 25,7 ц/га та 22,6 ц/га, по гречці підвищилася до 14,8 ц/га проти 14,2 ц/га попереднього тижня. Урожайність кукурудзи – 66,1 ц/га порівняно з 62,5 ц/га показниками минулого тижня. Урожайність ріпаку без змін – 28,7 ц/га, сої – незначно підвищилася до 25,8 ц/га відповідно, соняшнику – 23,2 ц/га проти 23,0 ц/га тижнем раніше. Урожайність цукрових буряків зросла до 477,4 ц/га.
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Згідно зі скоригованим прогнозом Мінагрополітики, 2023 року аграрії зможуть зібрати 79,1 млн тонн зернових та олійних культур, з яких зернові буде отримано в таких обсягах: пшениці – 21,7 млн тонн, ячменю – 5,7 млн тонн і кукурудзи – 28,5 млн тонн. Валове виробництво олійних культур сягне 21,6 млн тонн, зокрема, соняшнику – 13 млн тонн, ріпаку – 4 млн тонн, соєвих бобів – 4,6 млн тонн. Урожай цукрових буряків прогнозується на рівні 13,7 млн тонн.
Як повідомлялося, на початку весни 2023 року загальний валовий збір на поточний рік прогнозувався на рівні 63,5 млн тонн, або на 13% менше щодо показника 2022 року. У червні, після початку жнив, прогноз було підвищено до 68 млн тонн, (на 7% менше). На початку вересня у зв’язку зі сприятливими погодними умовами прогноз був переглянутий у бік збільшення до 76,7 млн тонн.
В Україні триває сівба озимих культур, які вже посіяно на 2,992 млн га порівняно з 2,179 млн га тижнем раніше, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, озимий ріпак посіяно на 1,087 млн га (тижнем раніше на 1,038 млн га), зернові – 1,906 млн га (1,141 млн га), з яких пшеницею зайнято 1,743 млн га (1,024 млн га), ячменем – 109 тис. га (74 тис. га), житом – 53,6 тис. га (42 тис. га).
Згідно з повідомленням, за минулий тиждень аграрії засіяли озимими зерновими 764,7 тис. га (556 тис. га.).
Найбільше озимих зернових культур посіяли в Сумській області – 87%.
У всіх регіонах завершується сівба озимого ріпаку.
Як повідомлялося з посиланням на опитування, проведене Мінагрополітики, переважна більшість аграріїв не планує суттєво змінювати посівні площі під озимими культурами у 2024 році порівняно з минулим сезоном.
Міністерство аграрної політики та продовольства оцінює врожай сезону-2023 на рівні 79 млн тонн, що щонайменше на 7 млн тонн більше, ніж у минулому сезоні, заявив міністр аграрної політики Микола Сольський в ефірі марафону “Єдині новини”.
“У травні під час початку посівної думали, що в нас буде приблизно 63-64 млн тонн. Потім підняли прогноз до 67-68 млн, потім більше – 70 млн. Торік у нас був результат 7 млн тонн, потім 75 млн тонн. В останні два тижні ми говоримо про врожай, який, напевно, буде близько 79 млн, що, щонайменше, на 7 млн більше, ніж минулого року”, – сказав він.
Сольський нагадав, що аграріїв питання врожайності та валу продукції зараз уже не турбує, а хвилює, за якою ціною його продати.
“Тут дуже важливо, щоб ми мали можливість продати подорожче. Важливо, скільки ми зможемо експортувати. Адже потрібно мати можливість вивозити з країни щомісяця 5 млн тонн”, – пояснив міністр і додав, що дуже дорого коштує логістика і недорого зерно.
Сольський наголосив, що зараз попит на логістику істотно більший, ніж пропозиція, і вказав на важливість збалансування цих показників.
“Ми намагаємося зробити все, щоб за рахунок Дунаю і Чорного моря цей баланс наблизити до того, який потрібен (аграрію – ІФ-У), щоб ціна (на зерно – ІФ-У) піднялася”, – підкреслив міністр.
Міністерство сільського господарства США (USDA) поліпшило прогноз урожаю пшениці в Україні у 2023/24 маркетинговому році (МР), який розпочався, з 21 млн тонн до 22,5 млн тонн, кукурудзи – з 27,5 млн тонн до 28 млн тонн у зв’язку з більшими, ніж очікувалося, посівними площами і другою в історії врожайністю.
У вересневому прогнозі відомства також підвищено оцінки експорту пшениці з 11 млн тонн до 11,5 млн тонн, тоді як для кукурудзи вони збережені незмінними – 19,5 млн тонн.
USDA підвищило прогноз внутрішнього споживання для пшениці з 8,1 млн тонн до 8,8 млн тонн, зберігши його для кукурудзи 5,5 млн тонн, але одночасно підвищивши прогноз її перехідних залишків до 4,43 млн тонн з 3,89 млн тонн.
Загалом же світовий прогноз урожаю пшениці у 2023/24 МР знижено на 56 млн тонн – до 787,3 млн тонн, що на 3,25 млн тонн менше, ніж торік, через зменшення виробництва в Австралії, Канаді, Аргентині та ЄС, що не зможе компенсуватися збільшеним виробництвом України.
Погіршено також прогноз світової торгівлі пшеницею на 2,1 млн тонн – до 207,3 млн тонн порівняно з 219,9 млн тонн торік – через скорочення виробництва у згаданих країнах, що лише частково компенсується зростанням активності Росії та Казахстану.
У USDA зазначили, що подібне річне зниження світових поставок пшениці відбувається вперше з 2018/19 МР. У відомстві також очікують скорочення світових перехідних запасів на 7 млн тонн – до 258,6 млн тонн, що буде найнижчим рівнем з 2015/16 МР.
Українська зернова асоціація (УЗА) оновила оцінку потенційного врожаю 2023 року, збільшивши її ще на 3,7 млн тонн – до 80,5 млн тонн зернових та олійних, що вище за минулорічні показники, які становили 73,8 млн тонн зернових та олійних, повідомила пресслужба асоціації.
Збільшення прогнозу врожаю цього року спричинене сприятливими погодними умовами та кращою врожайністю культур, ніж очікувалося, хоча було засіяно менше порівняно з минулим роком майже на 2 млн га, – йдеться в повідомленні УЗА.
Згідно з повідомленням, оцінка врожаю пшениці у 2023 році покращилася – з 20,2 до 22 млн тонн (у 2022 році було 20,2 млн тонн, а у 2021-му – рекордні 33 млн тонн). Потенційний експорт пшениці у 2023/2024 МР може скласти близько 16 млн тонн з урахуванням того, що на початку сезону перехідні залишки склали 4,4 млн тонн.
Оцінку врожаю ячменю в 2023 році також підвищено – з 5,2 до 5,8 млн тонн (2021 року – 10,1 млн тонн, а 2022-го – 5,8 млн тонн), а потенційний експорт 2023/2024 МР очікується рівним 3 млн тонн. Очікування щодо врожаю кукурудзи в новому сезоні ще дещо покращилися – з 26,9 до 28 млн тонн (2021 року – 37,6 млн тонн, 2022-го – 27,3 млн тонн), водночас експорт може скласти близько 22 млн тонн.
Урожай соняшнику 2023 року очікується на рівні 13,9 млн тонн (2021 року – 16,9 млн т, 2022-го – 11,1 млн тонн), а потенційний експорт може скласти 0,5 млн тонн. Переробка соняшнику на олію може сягнути 13,2 млн тонн.
Урожай ріпаку 2023 року УЗА оцінює в 4,1 млн тонн, при цьому експорт 2023/2024 МР очікується на рівні 4 млн тонн; сої – 4,8 млн тонн, а потенційний експорт – 3,3 млн тонн.
Згідно з прогнозом, експорт з України в новому сезоні 2023/2024 потенційно може скласти майже 49 млн тонн. Минулого сезону, який закінчився 30 червня 2023 року, за оцінкою УЗА експорт сягнув 58 млн тонн.
В УЗА наголосили, що експортувати такі обсяги в новому сезоні буде можливо, якщо Україна зможе експортувати через свої чорноморські порти, а також за умови поліпшення та здешевлення логістики альтернативних маршрутів, зокрема й Дунайського шляху.
“Світ уже переконався, що експорт зерна через українські порти та забезпечення безпеки мореплавства в Чорному морі – це єдиний шлях швидко та ефективно постачати українське зерно до країн, які його вкрай потребують”, – пояснили в галузевій асоціації.
УЗА зазначила, що в умовах блокування РФ судноплавства в Чорному морі та її атак на портову інфраструктуру продовжує працювати з Європейською Комісією для компенсації європейським перевізникам за транспортування українського зерна від кордону до європейських портів. Цю ініціативу підтримала європейська асоціація COCERAL, яка також звернулася до Європейської Комісії. Це дасть змогу залишити українським виробникам частину ціни, яку вони змушені зараз витрачати на дорожчу логістику, впевнені в асоціації.
Крім того, вирішується проблема збільшення пропускної спроможності Сулинського каналу на Дунаї для забезпечення його цілодобової роботи та збільшення кількості лоцманів. Ведеться робота разом зі США та ЄС зі створення якірних стоянок у румунських територіальних водах для перевантаження українського зерна з барж на більші судна типу Handysize і Panamax, що зробить логістику через Дунай ефективнішою, констатували в УЗА.
“Перешкоди експорту зерна з України негативно впливають на доступність зернових на світовому ринку. Як стверджує американська розвідка в доповіді для Конгресу США, вторгнення РФ в Україну спричинило глибокі перебої в глобальному постачанні продовольства, підвищивши ціни та збільшивши ризик продовольчої безпеки в бідних країнах Близького Сходу та Північної Африки”, – нагадали у бізнес-об’єднанні.
УЗА підкреслила, що зростання цін призводить і до зростання продовольчої інфляції в розвинених країнах. “У разі неможливості експорту продукції, українські фермери можуть переорієнтувати своє виробництво і відмовитися від вирощування зерна, що ще більше посилить кризу на світовому продовольчому ринку в середньостроковій перспективі”, – резюмували в галузевій асоціації.
