Українська зернова асоціація (УЗА) оновила оцінку потенційного врожаю 2023 року, збільшивши її ще на 3,7 млн тонн – до 80,5 млн тонн зернових та олійних, що вище за минулорічні показники, які становили 73,8 млн тонн зернових та олійних, повідомила пресслужба асоціації.
Збільшення прогнозу врожаю цього року спричинене сприятливими погодними умовами та кращою врожайністю культур, ніж очікувалося, хоча було засіяно менше порівняно з минулим роком майже на 2 млн га, – йдеться в повідомленні УЗА.
Згідно з повідомленням, оцінка врожаю пшениці у 2023 році покращилася – з 20,2 до 22 млн тонн (у 2022 році було 20,2 млн тонн, а у 2021-му – рекордні 33 млн тонн). Потенційний експорт пшениці у 2023/2024 МР може скласти близько 16 млн тонн з урахуванням того, що на початку сезону перехідні залишки склали 4,4 млн тонн.
Оцінку врожаю ячменю в 2023 році також підвищено – з 5,2 до 5,8 млн тонн (2021 року – 10,1 млн тонн, а 2022-го – 5,8 млн тонн), а потенційний експорт 2023/2024 МР очікується рівним 3 млн тонн. Очікування щодо врожаю кукурудзи в новому сезоні ще дещо покращилися – з 26,9 до 28 млн тонн (2021 року – 37,6 млн тонн, 2022-го – 27,3 млн тонн), водночас експорт може скласти близько 22 млн тонн.
Урожай соняшнику 2023 року очікується на рівні 13,9 млн тонн (2021 року – 16,9 млн т, 2022-го – 11,1 млн тонн), а потенційний експорт може скласти 0,5 млн тонн. Переробка соняшнику на олію може сягнути 13,2 млн тонн.
Урожай ріпаку 2023 року УЗА оцінює в 4,1 млн тонн, при цьому експорт 2023/2024 МР очікується на рівні 4 млн тонн; сої – 4,8 млн тонн, а потенційний експорт – 3,3 млн тонн.
Згідно з прогнозом, експорт з України в новому сезоні 2023/2024 потенційно може скласти майже 49 млн тонн. Минулого сезону, який закінчився 30 червня 2023 року, за оцінкою УЗА експорт сягнув 58 млн тонн.
В УЗА наголосили, що експортувати такі обсяги в новому сезоні буде можливо, якщо Україна зможе експортувати через свої чорноморські порти, а також за умови поліпшення та здешевлення логістики альтернативних маршрутів, зокрема й Дунайського шляху.
“Світ уже переконався, що експорт зерна через українські порти та забезпечення безпеки мореплавства в Чорному морі – це єдиний шлях швидко та ефективно постачати українське зерно до країн, які його вкрай потребують”, – пояснили в галузевій асоціації.
УЗА зазначила, що в умовах блокування РФ судноплавства в Чорному морі та її атак на портову інфраструктуру продовжує працювати з Європейською Комісією для компенсації європейським перевізникам за транспортування українського зерна від кордону до європейських портів. Цю ініціативу підтримала європейська асоціація COCERAL, яка також звернулася до Європейської Комісії. Це дасть змогу залишити українським виробникам частину ціни, яку вони змушені зараз витрачати на дорожчу логістику, впевнені в асоціації.
Крім того, вирішується проблема збільшення пропускної спроможності Сулинського каналу на Дунаї для забезпечення його цілодобової роботи та збільшення кількості лоцманів. Ведеться робота разом зі США та ЄС зі створення якірних стоянок у румунських територіальних водах для перевантаження українського зерна з барж на більші судна типу Handysize і Panamax, що зробить логістику через Дунай ефективнішою, констатували в УЗА.
“Перешкоди експорту зерна з України негативно впливають на доступність зернових на світовому ринку. Як стверджує американська розвідка в доповіді для Конгресу США, вторгнення РФ в Україну спричинило глибокі перебої в глобальному постачанні продовольства, підвищивши ціни та збільшивши ризик продовольчої безпеки в бідних країнах Близького Сходу та Північної Африки”, – нагадали у бізнес-об’єднанні.
УЗА підкреслила, що зростання цін призводить і до зростання продовольчої інфляції в розвинених країнах. “У разі неможливості експорту продукції, українські фермери можуть переорієнтувати своє виробництво і відмовитися від вирощування зерна, що ще більше посилить кризу на світовому продовольчому ринку в середньостроковій перспективі”, – резюмували в галузевій асоціації.
Поточний прогноз урожаю ріпаку в Україні стане рекордним і сягне максимальної позначки в 4,2 млн тонн завдяки розширеним посівним площам і високій врожайності, експортний потенціал ринку і продуктів його переробки також оновить максимум, повідомило аналітичне агентство “Украгроконсалт”.
“Запорукою досягнення таких результатів стає не тільки великий урожай і запуск нових переробних потужностей, а й розв’язання логістичних питань”, – йдеться в повідомленні.
За інформацією аналітиків, у липні експортна статистика продемонструвала досить активний початок сезону, що важливо в умовах відсутності зернового коридору. Логістика переорієнтувалася на дунайські порти та сухопутні маршрути через західні кордони.
Через постійні атаки на портову інфраструктуру вересневі контракти орієнтовані на автомобільну та залізничну логістику ріпаку, розповіли експерти, посилаючись на інформацію учасників ринку.
В аналітичному агентстві вказали на зміну географії експорту ріпаку та продуктів його переробки. Тепер збут українського ріпаку орієнтується не стільки на країни Європейського Союзу, скільки на Велику Британію, Швейцарію та Бангладеш. Аналогічна ситуація – з ріпаковою олією, яка замість ринку ЄС відправляється переважно до Китаю та Малайзії. Водночас ріпаковий шрот на 95% надходить на ринок ЄС, решта 5% – до В’єтнаму.
Станом на 22 серпня 2023 року Україна експортувала близько 500 тис. тонн ріпаку та понад 58 тис. тонн ріпакової олії, повідомляють аналітики та додають, що поточні показники експорту дають змогу розглядати оптимістичні сценарії.
Міністерство аграрної політики і продовольства України оновило прогноз по валовому виробництву зернових і олійних культур. Цього року українські аграрії можуть зібрати близько 56,4 млн тонн зернових, а також 20,3 млн тонн олійних, повідомила прес-служба міністерства.
“На початку весни 2023 року загальний валовий збір на поточний рік прогнозувався на рівні 63,5 млн тонн, що було на 13% менше щодо показника 2022 року. У червні, після початку жнив, прогноз було підвищено до 68 млн тонн, що було на 7% менше за показник 2022 року. Наразі, завдяки сприятливим погодним умовам, є всі підстави для чергової зміни прогнозу в позитивний бік до 76,7 млн тонн, що на 5% більше за показник 2022 року”, – зазначається на сайті міністерства.
Згідно з повідомленням, незважаючи на те, що загальна площа посівних ярих та озимих зернових цьогоріч була меншою на 980 тис. га, ніж торік, та становила 10 895 тис. га, погодні умови сприяли майже рекордній врожайності зернових культур (до 51,8 ц/га), що дає змогу значно збільшити обсяги виробництва врожаю.
За попередніми оцінками Мінагрополітики, 2023 року аграрії зможуть зібрати зернових у таких обсягах: пшениці – 20,9 млн тонн, ячменю – 5,8 млн тонн і кукурудзи – 28,1 млн тонн.
Валове виробництво олійних культур, за прогнозами міністерства, сягне 20,3 млн тонн, зокрема, соняшнику – 12 млн тонн, ріпаку – 4 млн тонн, соєвих бобів – 4,2 млн тонн.
Аграрії цього року зберуть 13,7 млн тонн цукрових буряків.
Україна вже зібрала 12,5 млн тонн пшениці з рекордними показниками врожайності, але через погодні умови 60% врожаю продаватимуть як фураж, що вдвічі більше за минулорічний показник, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР).
“Ключовою проблемою нового врожаю стала його низька якість: через погодні умови зерно має низький вміст білка. У більшості країн-експортерів також є проблеми з якістю зерна”, – зазначили аналітики.
За їхньою інформацією, обсяг фуражного зерна в сезоні-2023 може скласти 60% нового врожаю. Минулими роками цей показник перебував на рівні 30%, а решта 70% – становило продовольче зерно.
Україна отримає 2023 року не більше 40% високопротеїнової пшениці, що позначиться на цінах.
“Спред між фуражем і високобілковою пшеницею вже становить $15-18/тонна, надалі може перевищити $20/тонна”, – зазначили експерти.
Нинішній сезон буде проблемним із пропозицією продовольчого зерна в усьому світі, констатували у ВАР і додали, що фуражного зерна багато вироблять Франція, Німеччина та РФ, які мають проблеми з якістю зерна.
“У кого є високобілкова пшениця, продають на Литву, на Німеччину, а на малих портах пропозиція низька. Якщо минулого сезону ринки були профіцитними, трейдери диктували ціни, то зараз переходимо до дефіцитної моделі. Фермери не везуть пшеницю в порти, ціни зростатимуть”, – пояснюють аналітики.
Вони повідомили, що ціни в Дунайських портах на базисі СРТ становлять $170-175/тонна, до кінця тижня вони очікуються на рівні $180/тонна, а до кінця серпня можуть перевищити $200/тонна.
“Світовий попит тільки починає зростати, з’являтимуться новини про проблеми якості і в інших регіонах”, – прогнозують у ВАР.
Українська зернова асоціація (УЗА) оновила оцінку потенційного врожаю 2023 року, збільшивши її на 7,8 млн тонн – до 76,8 млн тонн зернових та олійних, що на 3 млн тонн більше ніж торік.
“Збільшення прогнозу врожаю цього року спричинене сприятливими погодними умовами та кращою врожайністю культур, ніж очікувалося, хоча засіяні площі менші, порівняно з минулим роком, на 2,2 млн га”, – наголошується в повідомленні асоціації в четвер.
Згідно з оновленим прогнозом, експорт з України в новому сезоні 2023/2024 потенційно може сягнути майже 48 млн тонн, тоді як у минулому сезоні, що завершився 30 червня, за оцінкою УЗА, він сягнув 58 млн тонн на суму близько $20 млрд.
Уточнюється, що оцінка врожаю пшениці у 2023 році покращилася з 17,9 до 20,2 млн тонн (у 2022 році було 20,2 млн тонн, у 2021 – рекордні 33 млн тонн). Потенційний експорт пшениці у 2023/2024 МР може скласти близько 15 млн тонн з урахуванням того, що на початку сезону перехідні залишки склали 4,3 млн тонн.
УЗА також підвищила прогноз урожаю ячменю в 2023 році з 4,4 до 5,2 млн тонн (у 2021 році – 10,1 млн тонн, у 2022 році – 5,8 млн тонн), а потенційний експорт – до 2,6 млн тонн.
Очікування щодо врожаю кукурудзи в новому сезоні покращилися з 24,2 до 26,9 млн тонн (2021 року – 37,6 млн тонн, 2022 року – 27,3 млн тонн), водночас експорт може становити близько 22 млн тонн, наголошується в повідомленні.
Згідно з ним, оцінку врожаю соняшнику 2023 року підвищено з 12,7 до 13,9 млн тонн (2021 року – 16,9 млн тонн, 2022 року – 11,1 млн тонн), потенційний експорт може становити 1,1 млн тонн, а переробка насіння соняшнику – 12,5 млн тонн.
Урожай ріпаку 2023 року УЗА попередньо оцінює в 3,9 млн тонн, експорт – на рівні 3,7 млн тонн, тоді як урожай сої очікується більшим – оцінка зросла з 4,4 до 4,8 млн тонн, а її потенційний експорт 2023/2024 МР може сягнути 3,3 млн тонн.
УЗА особливо наголошує, що загалом експорт зернових та олійних у новому 2023/2024 МР можна очікувати на зазначеному рівні, якщо Україна зможе експортувати через свої чорноморські порти, а також за умови поліпшення та здешевлення логістики альтернативних маршрутів, зокрема й Дунайського шляху.
“Подальші перешкоди експорту зерна з України матимуть негативний вплив на доступність зернових на світовому ринку і призведуть до зростання цін, а відповідно і до збільшення продовольчої інфляції у світі. Ба більше, у разі неможливості експорту продукції, українські фермери можуть переорієнтувати своє виробництво і відмовитися від вирощування зерна, що ще більше посилить кризу на світовому продовольчому ринку в середньостроковій перспективі”, – заявила УЗА.
Українська зернова асоціація (УЗА) – об’єднання виробників, переробників і найбільших експортерів зерна, які щорічно експортують близько 90% української зернової продукції.
Міністерство аграрної політики України у зв’язку зі сприятливими погодними умовами поліпшило прогноз урожаю у 2023 році приблизно на 4%, повідомив міністр Микола Сольський в ефірі національного телемарафону.
“Ми скоригували прогноз нашого врожаю цього року порівняно з торішнім … на 10% вниз. Але погода дійсно в цьому році, станом на сьогодні, тьху-тьху-тьху-тьху, щоб би далі так було, вона досить хороша, скажімо так, обережно. І ми вже скоригували в кращий бік цей прогноз: ми думаємо, що падіння буде на відсотків +/- 6 порівняно з минулим роком. Це попередньо, тому що попереду ще кілька місяців”, – сказав міністр.
Він уточнив, що початковий прогноз базувався на спричиненій логістичними проблемами зміні структури посівних площ на користь дорожчих культур, але з меншою врожайністю (наприклад, соя або соняшник замість кукурудзи), а також меншими вкладеннями в землю.
Сольський уточнив, що вже кілька тижнів триває збирання ріпаку, ячменю та пшениці.
“Ріпаку (буде) як минулого року, можливо, навіть трохи більше. Ячмінь – менше, оскільки менше посадили, відсотків на 15-20. І пшениці буде на менше, бо менше посадили. Сподіваємося компенсувати яровими культурами восени, але не будемо загадувати”, – зазначив міністр.
Як повідомлялося, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький наприкінці червня спрогнозував урожай зернових цього року на рівні близько 46 млн тонн порівняно з 53,1 млн тонн у попередньому сезоні.
Водночас Укргідрометеоцентр на початку липня дав більш оптимістичну оцінку – близько 49,6 млн тонн.
