Урожай насіння основних видів олійних культур в Україні у 2023/24 МР зросте до 19,5 млн тонн, що на 7,7% перевищить показник попереднього сезону, прогнозують в асоціації “Укроліяпром”.
У галузевій асоціації нагадали, що, експортуючи з України насіння соняшнику в достатніх для забезпечення потреб ЄС та інших країн обсягах, країна втрачає ринок збуту соняшникової олії та шроту в цих державах.
“Масовий експорт насіння олійних культур з України на світовий ринок призвів до різкого падіння цін, що викликало невдоволення у фермерів європейських країн. Як наслідок, масовий експорт насіння соняшнику з України призвів з боку деяких країн ЄС до заборони ввезення на їхню територію до середини вересня 2023 року, а можливо, і до 2024 року”, – зазначили в “Укроліяпром”.
В асоціації висловили впевненість, що цього не сталося б, якби було враховано неодноразові прохання асоціації “Укроліяпром” обмежити експорт насіння соняшнику, зокрема до країн ЄС, через запровадження додаткового збору та ліцензування.
В “Укроліяпром” очікують, що експорт соєвих бобів з України за підсумками 2022/23 МР перевищить 3,0 млн тонн, або зросте більш ніж утричі проти 2021/22 МР.
“Це може негативно вплинути на внутрішню переробку, яка навіть в умовах воєнного стану залишалася не тільки стабільною, а й зростала”, – підкреслили експерти.
Найбільшого зростання виробництва у 2023/24 МР у галузевій асоціації очікують для соєвих бобів – на 12,2%, до 4,107 млн тонн. Це станеться, завдяки збільшенню на 20,5% посівних площ, які сягнули 1,84 млн га, проте врожайність олійної культури зросте лише на 0,4% – до 22,3 ц/га.
Виробництво соняшнику поточного сезону збільшиться на 6,5% порівняно з минулим роком до 11,813 млн тонн. Незважаючи на розширення площ під культурою на 7,7% – до 5,64 млн га, врожайність аналітики очікують на 3,3% нижчу за минулорічну -20,9 ц/га.
В “Укрполіяпромі” очікують збільшення на 9,1% валового збору ріпаку, який становитиме 3,318 млн тонн. Його буде зібрано з майже 1,35 млн га (+16,3%) за врожайності 26,5 ц/га (-9,3%).
“Водночас слід враховувати значно менші перехідні залишки олійних культур в Україні на початок 2023/24 МР проти початку попереднього сезону. Відповідно і пропозиція у 2023/24 МР буде меншою, що потребує термінового вжиття заходів на урядовому рівні зі створення умов для максимальної внутрішньої переробки та нарощування експорту продукції з високою доданою вартістю”, – резюмували в галузевій асоціації.
Низька середня врожайність ріпаку в 1,2-1,3 тонн/га не дасть змоги українським аграріям отримати високий вал олійної культури, показники врожайності надалі можуть вирівнятися, але рекордного врожаю не буде, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР).
“Ціни на ріпак почали різке зростання, і цей тренд триватиме як в Україні, так і в світі”, – зазначили аналітики на щотижневому брифінгу у вівторок.
За їхньою інформацією, в малих річкових портах індикативні ціни на ріпак за тиждень зросли з 330 євро/тонна до 345 євро/тонна. Пропозиція українського ріпаку минулого тижня була низькою. Швидко ситуація не зміниться, оскільки жнива почалися нещодавно.
Аналітики очікують, що в малих портах ціни індикативно зростуть до 348 євро/тонна до кінця тижня, на умовах СРТ – до 355-360 євро/тонна вже найближчими тижнями.
Переробники озвучують закупівельні ціни на ріпак у широкому діапазоні, залежно від регіону – 12300-13200 грн/тонна, найнижчі позначки в Одеській області, констатували в “Пуск”.
Світові ціни на біодизель знову зростають, рослинні олії дорожчають, тому ріпак на біржах зростатиме в ціні. Але липень і початок серпня будуть несприятливими для реалізації під тиском збору нового врожаю, резюмували аналітики.
Орієнтовний валовий збір зернових, зернобобових і круп’яних культур в Україні, з урахуванням площ під озимими і посіяними ярими культурами, у 2023 році може скласти близько 49,6 млн тонн порівняно з 53,1 млн тонн роком раніше, повідомили в аналітичному агентстві “АПК-Інформ” із посиланням на Укргідрометеоцентр.
“Аналіз особливостей метеорологічних умов вегетації зернових, зернобобових і круп’яних культур, стану посівів, наявних запасів продуктивної вологи в ґрунті та агрометеорологічні розрахунки дають змогу очікувати у 2023 році врожайність озимої пшениці на рівні 4, 3 тонни/га, озимого жита – 3,2 тонни/га, озимого ячменю – 3,5 тонни/га, ярого ячменю – 3,2 тонни/га, ярої пшениці – 3,7 тонни/га, вівса – 2,5 тонни/га, гороху – 2,3 тонни/га, кукурудзи – 6,5 тонни/га, проса – 2,1 тонни/га, гречки – 1,1 тонни/га”, – вказано в повідомленні.
Згідно зі звітом, агрометеорологічні умови для формування врожаю зернових культур нинішнього року в Україні виявилися задовільними. Але протягом вегетації спостерігалися окремі несприятливі періоди, які могли негативно позначитися на врожайності. Унаслідок надмірних дощів у квітні на полях низки областей відмічалося перезволоження ґрунту, що створювало складні умови для проведення та завершення сівби ранніх ярих зернових і зернобобових культур в оптимальні строки.
Переважаюча в травні погода (часті дощі, зниження температури повітря, підвищення відносної вологості в денний час, хмарність і тривалі роси) змогли стримати розвиток посушливих явищ.
У червні в Україні погода була зі значними температурними контрастами (…), спостерігався дефіцит ефективних опадів у багатьох районах південних, центральних та північних областей, що призвело до скорочення періоду вегетації, передчасного та одночасного дозрівання зерна ранніх хлібів у центральних та південних областях, констатували в Укргідрометеоцентрі.
Як повідомлялося, Мінагрополітики 2023 року прогнозує врожай зернових і зернобобових на рівні 46 млн тонн, що на 10-15% менше, ніж роком раніше. Водночас, це у 2,5 раза більше за внутрішню потребу України. Будь-якого ризику дефіциту зернових для внутрішніх цілей сьогодні немає, зазначили в міністерстві.
Світове виробництво пшениці 2023 року становитиме 786 млн тонн, що нижче на 1,3% за минулорічний показник, а врожай пшениці в Україні буде значно нижчим за середній, переглянула свої березневі прогнози Продовольча і сільськогосподарська організація ОНН (ФАО).
За інформацією ФАО, в Європейському Союзі спостерігається помірне зростання виробництва пшениці в річному обчисленні завдяки розширенню посівних площ і загалом гарним умовам на початку весни, незважаючи на посуху в деяких частинах Італії, Португалії та Іспанії.
В Україні економічні наслідки війни, в тому числі низькі відпускні ціни, відлякали багатьох фермерів від посіву пшениці. Як результат, на додаток до осередків посухи на південному сході, 2023 року очікується врожай пшениці значно нижчий за середній.
У РФ, незважаючи на поліпшення ситуації з посухою в південно-західних частинах країни, очікується скорочення посівів озимої пшениці, що вплине на показники виробництва в 2023 році.
У Канаді очікується збільшення посівних площ, що підвищить річні показники виробництва пшениці.
В Азії, незважаючи на березневе потепління в північній Індії, врожай пшениці 2023 року, за прогнозами, перевищить середній показник за п’ять років завдяки майже рекордним посівним площам і сприятливій погоді до лютого. У Пакистані переважали хороші умови для посівів. Очікується, що обсяг виробництва тут перевищить середній показник за п’ять років.
У країнах Близького Сходу Азії, після нерівномірного випадання опадів у перші місяці сезону рясні дощі останніми місяцями поліпшили стан посівів, зокрема в Туреччині та Ірані, які є великими виробниками.
У Північній Африці спостерігався дефіцит опадів в Алжирі, Тунісі та меншою мірою в Марокко. Очікуваний урожай пшениці в 2023 році буде нижчим за середній, після і без того низьких показників у 2022 році.
У Південній Африці хороші перспективи врожайності завдяки гарним погодним умовам вказують на зростання виробництва в річному обчисленні, яке потенційно може досягти другого найвищого рівня за всю історію спостережень у 2023 році.
На південь від екватора посів кукурудзи основного сезону в Бразилії майже завершено. Очікується, що посівна площа сягне рекордно високого рівня, чому сприяє стійкий експортний попит. Відтак, а також завдяки сприятливим погодним умовам, виробництво кукурудзи прогнозується на рекордно високому рівні у 2023 році.
В Аргентині тривала посуха негативно позначилася на посівах кукурудзи, що знизить перспективи її виробництва.
Урожай зернових в Україні 2023 року за прогнозом Міністерства економіки становитиме близько 49,5 млн тонн, що краще за оцінку Національного банку України (НБУ) в 46 млн тонн, повідомив перший заступник міністра Денис Кудін агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Україні продуктів харчування точно вистачить, проблема з рештою світу: ми стали вагомим гравцем на світовій арені, тому якщо нам логістика агропродукції з України важлива тому, що це приплив валютної виручки, то світу вона важлива тому, що це для нього продовольча безпека”, – сказав він у кулуарах бізнес-форуму зі швидкого відновлення України в Люксембурзі, організованого Українсько-люксембурзьким діловим клубом.
Перший заступник міністра зазначив, що в нинішній ситуації Мінекономіки не бачить необхідності вдаватися до якихось заборон чи квот на експорт агропродукції, але водночас зберігатиме ліцензування окремих її видів.
“Через ліцензування ми отримуємо інформацію про обсяг, що вивозиться, і якщо ми побачимо, що баланс не буде сходитися, що у нас внутрішнє споживання ризикує бути незабезпеченим, ми тоді залишаємо за собою право обмежувати експорт”, – пояснив він.
Загалом, як зазначив Кудін, прогноз платіжного балансу Мінекономіки на 2023 рік істотно позитивніший, ніж у НБУ.
Згідно з даними Мінагрополітики, українські аграрії до 27 січня 2023 року зібрали 52,6 млн тонн зернових і зернобобових культур. За тиждень загальна площа сільгоспугідь, з яких зібрано врожай, збільшилася на 1 процентний пункт (в.п.) – до 96% раніше запланованих площ, зокрема кукурудзу залишилося зібрати з 10% площ (+3 в.п. за тиждень). До 27 січня сумарно було зібрано 25,2 млн тонн кукурудзи.
Проблеми з логістикою та електропостачанням під час експорту сільгосппродукції з України під час війни роблять нерентабельним вирощування зернових культур, тож 2023 року загальний врожай у країні скоротиться втричі порівняно з рекордним довоєнним рівнем – до 40 млн тонн із майже 120 млн тонн.
Скорочення врожаю до таких низьких показників уже неминуче внаслідок економічної ситуації, що склалася в країні, але шляхом фінансування агросектору Україна може домогтися до 2024 року зростання врожаю аж до 70 млн тонн, розповів власник зернотрейдингового холдингу “Прометей” Рафаель Гороян в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Минулого року зібрали 120 млн тонн зернових і олійних культур, цьогоріч уже впали до 60 млн тонн, а на наступний рік, за моїми прогнозами, буде 40 млн тонн, тобто падіння в 300%! При цьому вся інфраструктура України заточена під урожай у 120 млн тонн і навіть більше, це те, чого ми досягли за 30 років незалежності. Уся інфраструктура розрахована на 120 млн тонн – автомобілі, вагони, станції, порти, елеватори – а товару не буде!”, – наголосив глава “Прометея” в інтерв’ю.
“Буде дуже різкий дефіцит пшениці, ячменю і кукурудзи. Соняшнику і сої буде достатньо, це високомаржинальні культури, а кукурудзу не сіятимуть. Зараз сушити її дорого, урожай цього року збирати не можуть, експортувати не можуть – а потім, коли ми виграємо війну (а я думаю, це дуже скоро станеться), порти відкриються, світло з’явиться, а ми отримаємо дефіцит продукції”, – додав він.
За словами Горояна, скорочення врожаю зернових призведе до обвалу в Україні вартості інфраструктурних активів, таких як порти, елеватори і транспортні засоби, а також до різкого зростання світових цін на пшеницю, кукурудзу і ячмінь. У цьому сенсі особливо серйозною є скорочення врожаю пшениці, оскільки це “політизована” культура, пов’язана зі світовою продовольчою безпекою, дефіцит якої призведе до зростання її котирувань на основних світових біржах.
Таким чином, держава має терміново почати видавати аграріям кредити під держгарантії, щоб не допустити стагнації з валового збору врожаю на кілька років після 2023 року. Це дасть змогу Україні, вклавши порівняно невеликі кошти, уникнути скорочення врожаю і пов’язаного з цим падіння фермерської та зернотрейдингової галузей, а також банкрутства логістичних та інфраструктурних компаній.
“Це потрібно, щоб ми не побачили різкого провалу експорту за два роки, а ми його, найімовірніше, побачимо. Тоді в країні не буде агросектору, країна буде без валюти, на нас чекає серйозне безробіття, велика інфляція і всі справи підуть не туди. Я вважаю, що потрібні термінові дотації з боку держави агровиробнику, дуже терміново, буквально на вчора. І це потрібно робити лайтово, без складних оформлень, тому що середній і дрібний український фермер не любить оформляти нічого”, – наголосив Гороян у бесіді.
Як повідомлялося, українські аграрії до 23 грудня зібрали 71,72 млн тонн основних сільськогосподарських культур із загальної площі 17,05 млн га. Цю цифру наведено з урахуванням цукрових буряків, яких зібрано 9 млн тонн з 179 тис. га.
Остаточний урожай пшениці в поточному сезоні становив 19,4 млн тонн з 4,7 млн га, ячменю – 5,6 млн тонн з 1,6 млн га, ріпаку – 3,2 млн тонн з 1,1 млн га, гороху – 261 тис. тонн з 115 тис. га. Крім того, до 23 грудня сумарно зібрано 20,2 млн тонн кукурудзи з 3,1 млн га (+0,2 млн га), 10,1 млн тонн соняшнику з 4,6 млн га, 3,7 млн тонн сої з 1,5 млн га, 157 тис. тонн гречки з 115 тис. га і близько 100 тис. тонн проса з 43,5 тис. га.
Україна 2021 року зібрала рекордний урожай зернових, зернобобових та олійних культур у 106 млн тонн: зернових і зернобобових – 84 млн грн, а олійних – 22,6 млн тонн.
Загалом торік було зібрано 32,4 млн тонн пшениці, 40 млн тонн кукурудзи, 10 млн тонн ячменю, 581,5 тис. тонн гороху, 191 тис. тонн проса, 110 тис. тонн гречки. Урожай соняшнику склав 16,3 млн тонн, сої – 3,4 млн тонн, ріпаку – 2,9 млн тонн.
