Адміністраторка Агентства США з міжнародного розвитку USAID Саманта Пауер засудила рішення Росії призупинити участь у “зерновій ініціативі” та оголосила про виділення $250 млн на підтримку сільського господарства України, яке постраждало внаслідок повномасштабного вторгнення Росії, повідомили в USAID.
“Сполучені Штати надають цю допомогу через свою Ініціативу стійкості сільського господарства – Україна (AGRI-Ukraine). Загалом уряд США вже спрямував в ініціативу $350 млн. Агентство планує залучити приватний сектор, інші донори та фонди, щоб зібрати ще $250 млн”, – процитувала прес-служба USAID виступ Пауер під час відвідин Одеського порту у вівторок.
Додаткові кошти буде спрямовано на розширення критично важливої сільськогосподарської інфраструктури, зокрема йдеться про системи зрошення, зернові елеватори, перевантажувальні потужності, а також портову та прикордонну інфраструктуру.
Крім того, USAID розширить підтримку малих і середніх сільськогосподарських бізнесів, щоб вони мали доступ до фінансування та ресурсів для планування посіву та збору врожаю на 2023 рік.
Агентство зазначило, що російське повномасштабне вторгнення завдало сільськогосподарському сектору України прямих збитків на суму понад $6,6 млрд.
“AGRI-Ukraine продовжить допомагати фермерам України виробляти, зберігати та експортувати сільськогосподарську продукцію і зерно у світ”, – запевнили в USAID.
Ініціатива AGRI-Ukraine була запущена в липні 2022 року, вона підтримує понад 30% зареєстрованих фермерів України. Так, США надають насіння, добрива, сільськогосподарські та фінансові послуги та забезпечують зберігання.
Завдяки підтримці USAID фермери змогли зберігати понад 843 тис. тонн зерна, а понад 600 фермерів отримали майже $49,8 млн.
Міжнародні компанії, такі як Bayer, Grain Alliance, Kernel і Nibulon, інвестують кошти в програми з підтримки сільськогосподарської сфери України. До AGRI-Ukraine також долучився Світовий банк, який фінансує реформи в цьому секторі.
Уряд США через Програму USAID АГРО надасть українським аграріям безоплатно 12 тис. тонн добрив для проведення осінньої посівної, повідомили у пресслужбі Міністерства аграрної політики та продовольства.
“До війни Україна забезпечувала внутрішні потреби в азотних добривах на 75%. Однак у зв’язку з повномасштабним вторгненням виробництво скоротилося через логістичні проблеми, розрив виробничих ланцюгів і зростання вартості сировини. Це обмежило доступ мікро, малих і середніх фермерів до добрив. USAID допоможе агровиробникам забезпечити свої господарства необхідними добривами восени та продовжувати роботу наступного року”, – зазначено в повідомленні.
Узяти участь у програмі зможуть аграрії, які обробляють від 5 до 500 га в будь-якій області України (за винятком тимчасово окупованих територій), вирощують зернові або олійні культури, зареєстровані як юридичні особи або фізичні особи-підприємці, зокрема, сімейні фермерські господарства.
Вони зможуть отримати по 1 тонні нітроамофоски (NPK 16:16:16/15:15:15) для основного та припосівного внесення.
Реєстрація на отримання допомоги вже розпочалася в Державному аграрному реєстрі (ДАР). Заявки приймаються виключно через ДАР, у розділі “Доступні програми” – “Добрива NPK від USAID АГРО, 2023”. Реєстрація триватиме до вичерпання заявленого обсягу добрив.
Програма USAID АГРО 20 липня 2023 року проведе відкритий вебінар про умови та отримання допомоги.
Як повідомлялося, 2022 року USAID розпочав реалізацію низки програм для протидії загальносвітовій продовольчій кризі, що поглиблюється розв’язаною проти України війною. Навесні 2023 року понад 8200 українських аграріїв отримали від USAID понад 6300 тонн добрив, а також насіння для посіву більш як 48,3 тис. гектарів соняшнику та 15 тис. гектарів кукурудзи.
Програма USAID “Конкурентоспроможна економіка України” оголосила грантову програму зі створення та підтримки об’єднань підприємств в експортні альянси із загальним обсягом фінансування $1,5 млн, повідомила прес-служба Міністерства економіки в п’ятницю.
“Грантова підтримка для експортних альянсів зміцнить потенціал українських підприємств, підштовхне їх об’єднуватися заради спільних цілей підкорення нових ринків”, – наводяться в повідомленні слова менеджера проектів USAID Наталії Петрової.
У межах програми передбачено надання близько 15 грантів з обсягом від $35 тис. до $150 тис. Прийом заявок триватиме до 30 вересня 2023 року. З огляду на значний інтерес, прийом і розгляд заявок відбуватиметься поетапно 30 червня і 30 вересня 2023 року.
У Мінекономіки додали, що метою грантової програми є підтримка підприємств, які прагнуть спільно просувати свою продукцію на міжнародних ринках. Ініціатива реалізується в партнерстві з Офісом із розвитку підприємництва та експорту і національним проєктом “Дія.Бізнес”.
Як уточнила пресслужба, пріоритетними галузями для надання грантової підтримки є інформаційні технології, інжиніринг, виробництво, а також креативні індустрії та послуги. Однак ця програма USAID відкрита до заявок на підтримку інших секторів, що відповідають критеріям відбору.
Програма USAID “Конкурентоспроможна економіка України” (КЕУ) підтримує стартапи, а також малі та середні підприємства (МСП) з метою підвищення їхньої конкурентоспроможності на внутрішньому ринку України та на міжнародних ринках, допомагає в розвитку спрощеного та прозорого бізнес-клімату, а також забезпечує українські компанії можливостями скористатися перевагами міжнародної торгівлі. Ключовим інструментом реалізації програми USAID КЕУ є грантова програма нацмасштабу з бюджетом $12,5 млн на 2018-2023 роки.
Програма “USAID Агро” виділить 367 млн грн на співфінансування проєктів з підтримки переробки зернових, олійних і бобових культур в Україні, повідомляє прес-служба Мінагрополітики.
“Це створить потенціал для виробництва продуктів із доданою вартістю та забезпечить розширення каналів і ринків збуту. Відтак, якісно та кількісно покращить продовольчу безпеку України та світу”, – підкреслюється в повідомленні.
За інформацією USAID, мета проєкту – поліпшення доступу невеликих виробників сільгосппродукції до потужностей із доопрацювання, переробки зернових, олійних і бобових культур на продовольчі, кормові, промислові продукти та біопаливо.
Як уточнюється, планується виділити до 367 млн грн у межах 20 проєктів терміном реалізації до двох років. Передбачається, що сума кожного субгранту становитиме від 10 до 36 млн грн і обговорюватиметься індивідуально.
“Очікується, що в рамках проєктів виконавці – українські суб’єкти – надаватимуть ММСП експертну, технічну та фінансову підтримку для розширення переробки зернових, олійних та бобових культур. Діяльність буде спрямована переважно на розширення діючих переробних потужностей, що призведе до зростання виробництва продуктів переробки зернових із вищою доданою вартістю для внутрішнього споживання та експорту”, – резюмується в повідомленні.
Ризики інвестування в Україну вже нижчі, ніж на початку війни, а можливості вищі, перші іноземні інвестори, такі як Kingspan, Nestle і Bayer, уже вкладають у країну, й американському бізнесу варто взяти їхній приклад та отримати переваги, тоді як підтримка уряду їм буде забезпечена, заявила адміністратор USAID Саманта Пауер.
“Інвестуючи в Україну, ви можете приєднатися до таких компаній, як Kingspan, Nestle і Bayer, які є першопрохідцями, ви можете інвестувати в майбутнє України, і, тим самим, ви будете інвестувати в майбутнє демократії. Знайте, USAID і наші партнери по всьому світу планують надати повну підтримку”, – заявила вона на україно-американському форумі партнерства, організованому Американськими торговими палатами двох країн у Вашингтоні в четвер у Вашингтоні.
Пауер уточнила, що ірландська Kingspan group нещодавно оголосила про інвестиції в розмірі $200 млн у будівництво технологічного кампусу у Львові, де буде зайнято 600-800 осіб, Nestle інвестує майже $43 млн у нове підприємство з виробництва продуктів харчування, що додасть 1500 нових робочих місць, а Bayer – більше ніж $65 млн у розширення підприємства з виробництва насіння кукурудзи, нові складські приміщення і бомбосховища для захисту співробітників.
Вона додала, що навіть у війну Україна розширила своє лідерство в передових галузях, як-от штучний інтелект, фінтех і блокчейн, і 2022 року ІТ-індустрія принесла українській економіці понад $7 млрд – на 20% більше, ніж роком раніше.
Глава USAID підкреслила, що уряд США готовий працювати з бізнесом, щоб знизити ризики і спробувати усунути бар’єри на шляху інвестування в Україну, наскільки це можливо. “Ми вкладаємо значні кошти в партнерство з українським урядом, іншими демократичними країнами та багатосторонніми інституціями, щоб знизити витрати на ведення бізнесу в Україні”, – зазначила вона, навівши як приклад допомогу, надану з відновленням енергопостачання, постачанням насіння і добрив українським фермерам.
Говорячи про усунення бар’єрів, які досі заважають інвестиціям, Пауер повідомила, що було проведено опитування 122 компаній Торгової палати, пов’язаних зі США та Україною, американських інвесторів, міжнародних організацій і економічних експертів та визначено вісім областей реформ.
“І тепер ми беремо цю краудсорсингову програму реформ і працюємо з українським урядом, щоб допомогти забезпечити їхню реалізацію”, – додала глава USAID, вказавши серед них підвищення прозорості, збільшення незалежності судової системи, страхування ризиків.
“Тепер я знаю, що ви всі добре обізнані про потенційну вигоду бути раннім інвестором в економіку, яка готова до суттєвого зростання, готова до набагато глибшої інтеграції з європейськими сусідами найближчими роками”, – підсумувала Пауер.
І вона також зазначила, що внесок в економіку України зараз – це внесок у перемогу у війні, це ставка на цінності, якими дорожать в Америці.
Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) оголосило про співпрацю з трьома великими українськими агрохолдингами для розвитку їхньої інфраструктури з експорту та зберігання зерна, загальні інвестиції в проєкт становитимуть $44 млн.
Як повідомляється на сайті видання CNN, ідеться про великих українських виробників агропродукції “Кернел”, “Нібулон” і Grain Alliance.
Уточнюється, що співпраця з компаніями допоможе збільшити можливості України з відвантаження зерна на зовнішні ринки в розмірі понад 3 млн тонн на рік. Інвестиції будуть спрямовані на розвиток інфраструктури зберігання сільгосппродукції та розширення елеваторів.
“Це оголошення є частиною навмисних зусиль адміністрації Байдена щодо розвитку економіки України та пом’якшення глобальної кризи продовольчої безпеки, яка загострилася після вторгнення Росії в Україну”, – уточнило видання в повідомленні.
Як повідомлялося, “Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (приблизно 7% світового виробництва) та її експорту (приблизно 12%), а також був найбільшим виробником і продавцем бутильованої соняшникової олії в Україні. Крім того, компанія займалася вирощуванням іншої агропродукції та її реалізацією.
У 2022 фінансовому році (ФР, липень-2021 – червень-2022) холдинг отримав $41 млн чистого збитку проти $506 млн чистого прибутку в попередньому ФР, його виручка скоротилася на 5% – до $5,332 млрд, а показник EBITDA скоротився в 3,7 раза – до $220 млн.
ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв), один із найбільших операторів на зерновому ринку України, 15 квітня 2022 року отримало від Ізмаїльської міської ради (Одеська обл.) дозвіл на будівництво терміналу для перевалки зернових вантажів на земельній ділянці загальною площею 20 га.
“Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання с/г культур, потужності для одноразового зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію більш ніж у 70 країн світу.
Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Агрохолдинг Grain Alliance навесні 2022 року придбав зерновий логістичний хаб біля кордону України та Словаччини для поставок сільгосппродукції наземними шляхами в обхід українських портів, пропускна спроможність яких істотно знизилася через повномасштабне російське військове вторгнення. Перевантажувальні потужності зернового терміналу в місті Черна-над-Тисой (Словаччина) складуть до 400 тис. тонн на рік.
До війни Grain Alliance обробляв 57 тис. га в Київській, Полтавській, Чернігівській та Черкаській областях, вирощував понад 300 тис. тонн зернових і олійних на рік, і володів більш ніж тисячею голів великої рогатої худоби.
Агрохолдинг має в Україні шість зерносховищ із сумарною ємністю понад 260 тис. тонн.
Засновники ТОВ “Харвест Мун Іст” (смт Баришівка Київської обл.) і BZK Grain Alliance (Швеція) 2009 року створили спільну компанію – Grain Alliance.
