Українська зернова асоціація (УЗА) виступає проти чергового підвищення залізничних тарифів на перевезення зерна, оскільки це ще більше вдарить по аграріях, які вже зазнали $80 млрд збитків через збройну агресію Росії, зазначається в заяві асоціації.
УЗА нагадала, що “Укрзалізниця” (УЗ) у 2021-2022 рр. значно підвищила тарифи на перевезення зерна, що призвело до зростання вартості його перевезення на 96%. Згодом із початком війни компанія вдалася до підвищення тарифів у зв’язку з падінням обсягів перевезення.
“Дійсно, під час блокади росією українських морських портів перевезення зерна в їхньому напрямку сильно знизилося. Однак із відкриттям українського морського коридору експорт зерна з портів країни практично відновився до передвоєнних обсягів, відповідно, зросли обсяги перевезень зерна залізницею в напрямку портів”, – зазначили в бізнес-об’єднанні.
УЗА стверджує, що запропоноване УЗ підвищення тарифів на 11% для перевезення зерна сильно вдарить по українських аграріях, які зазнають збитків через війну, зниження світових цін на зерно і погіршення врожайності культур цього року. Такий крок зробить ціну зерна неконкурентоспроможною на світовому ринку, адже експортери змушені будуть знизити закупівельні ціни у зв’язку зі зростанням вартості логістики, і, як наслідок, аграрії зазнають ще більших збитків.
Воднодас, коли аграрний сектор є одним із локомотивів української економіки, забезпечує продовольчу та економічну безпеку країни, яка перебуває у стані війни і вкрай потребує податкових надходжень, його збитки призведуть до падіння обсягів виробництва та експорту. У результаті знизяться податкові надходження до держбюджету, країна зіткнеться з дефіцитом коштів на фінансування Збройних Сил і закупівлю озброєння, констатують в асоціації.
Водночас УЗА вітає пропозицію УЗ уніфікувати вантажні перевезення, адже перевезення тонни вантажу коштує однаково, незалежно від того, зерно це чи вугілля. Асоціація багато років домагається уніфікації транспортних тарифів на залізниці.
На думку УЗА, з відкриттям українського морського коридору “Укрзалізниця” значно розширила базу вантажних перевезень і збільшила власні доходи. Тому найкращий спосіб уникнути збитковості – оптимізація компанією витрат, підвищення ефективності виробничих процесів.
Українська зернова асоціація (УЗА) знизила оцінку потенційного врожаю зернових і олійних у 2024 році на 2,8 млн тонн порівняно з попереднім прогнозом – до 71,8 млн тонн, повідомила пресслужба асоціації.
«Поточний прогноз ґрунтується на середніх погодних умовах за останні п’ять років, тому поліпшення або погіршення цих умов навесні та влітку вносять свої корективи. Чергове зниження прогнозу врожаю в новому сезоні спричинене спекотною та посушливою погодою в Україні в липні цього року, що негативно вплинула на потенційну врожайність пізніх зернових та олійних культур», – зазначається в повідомленні.
На думку експертів, за таких умов експорт у новому сезоні 2024/2025 становитиме 41 млн тонн, що на 2,5 млн тонн менше за попередній прогноз. Минулого сезону, що завершився 30 червня, за оцінкою УЗА, експорт зернових та олійних становив 57,5 млн тонн зернових та олійних. Отже, падіння експорту порівняно з минулим сезоном може скласти понад 16 млн тонн.
Урожай пшениці у 2024 році УЗА оцінює на рівні 19,8 млн тонн (у 2023 – 22 млн тонн). Потенційний експорт пшениці у 2024/2025 МР може скласти близько 13 млн тонн з урахуванням того, що на початку сезону перехідні залишки склали майже 1 млн тонн.
УЗА звернула увагу, що в Україні через війну та значний відтік населення за кордон знизилося споживання пшениці. За оцінкою Мінагрополітики України споживання пшениці знизилося з 8 млн тонн – до трохи більше ніж 6 млн тонн.
Урожай ячменю 2024 року, за оцінкою УЗА, може скласти 4,95 млн тонн, що на 350 тис. тонн більше за попередню оцінку (2023 року – 5,8 млн тонн), а потенційний експорт у 2024/2025 МР очікується на рівні близько 2 млн тонн (торік експорт ячменю становив майже 2,5 млн тонн).
Очікування щодо врожаю кукурудзи в новому сезоні погіршуються через тривалий посушливий період у низці регіонів. УЗА оцінює прогноз урожаю кукурудзи на рівні 23,4 млн тонн, що на 2,1 млн тонн нижче за попередню оцінку та на 6,2 млн тонн менше за торішній врожай, який становив 29,6 млн тонн. При цьому потенційний експорт може скласти близько 18,5 млн тонн (минулого сезону експорт становив 29,3 млн тонн, зокрема за рахунок перехідних запасів кукурудзи).
Урожай соняшнику 2024 року можна очікувати на рівні 12,8 млн тонн, що на 0,9 млн тонн нижче за попередню оцінку (2023 – 14,2 млн тонн). Потенційний експорт може скласти до 250 тис. тонн, тоді як переробка соняшнику на рослинну олію може досягти 12,5 млн тонн. Минулого сезону переробка склала 13,5 млн тонн.
УЗА у 2024 році очікує врожай ріпаку на рівні 4,3 млн тонн (у 2023 – 4,5 млн тонн), при цьому експорт 2024/2025 МР – 3,4 млн тонн (поточного сезону – 3,7 млн тонн).
Щодо сої, то незважаючи на те, що аграрії збільшили площі під нею, несприятливі погодні умови не дадуть змоги отримати більший урожай через більш низьку врожайність культури, впевнені експерти. За їхньою оцінкою, врожай сої можна очікувати 2024 року на рівні 4,8 млн тонн, що на 0,7 млн тонн менше за попередню оцінку (2023 року – 4,9 млн тонн). Потенційний експорт у 2024/2025 МР може становити 3,5 млн тонн (минулого сезону – майже 3 млн тонн).
Як повідомлялося, УЗА у 2023 році оцінювала зібраний урожай на рівні 82,8 млн тонн зернових та олійних.
Україна у 2023-2024 маркетинговому році, що завершився 30 червня 2024 року, експортувала 57,5 млн тонн зернових та олійних із врожаю у 82,8 млн тонн, водночас перехідні запаси становлять близько 7 млн тонн, повідомила Українська зернова асоціація (УЗА).
“Минулого сезону найважливішим фактором для експорту українського зерна стало відкриття Українського гуманітарного коридору, що дав змогу експортувати морським шляхом із глибоководних портів Одещини. Другим за значенням фактором стало запровадження Україною разом із міжнародними партнерами робочого механізму страхування суден, які заходять в українські порти, що здешевило витрати експортерів і, відповідно, українських агровиробників на логістику експорту”, – зазначили в асоціації.
За даними аналітиків УЗА з посиланням на інформацію Державної митної служби, у грошовому еквіваленті експорт зернових та олійних у 2023/2024 МР становив $10,76 млрд, а експорт з урахуванням продукції з них, зокрема соняшникової олії та інших олій, макухи та шроти, – $17,86 млрд.
Експорт пшениці склав 18,4 млн тонн на суму $3 млрд, при виробництві близько 22 млн тонн. У топ-3 країн-імпортерів української пшениці увійшли Іспанія, яка придбала 5,899 млн тонн, Єгипет – 1,721 млн тонн, Індонезія – 1,515 млн тонн.
Ячменю Україна поставила за кордон майже 2,5 млн тонн на $376 млн, при виробництві 5,8 млн тонн. Найактивнішими її покупцями стали Китай – 702 тис. тонн, Індонезія – 460 тис. тонн, Кіпр – 221 тис. тонн.
Кукурудзи в минулому сезоні Україна експортувала 29,3 млн тонн на суму $4,7 млрд, при виробництві минулого року – 29,6 млн тонн. Її основними покупцями стали Іспанія – 6,011 млн тонн, Китай – 4,832 млн тонн, Єгипет – 3,874 млн тонн.
Сої в інші країни реалізовано майже 3 млн тонн на суму $1,1 млрд, за врожаю 4,9 млн тонн. У топ-3 її покупців увійшли Єгипет – 956 тис. тонн, Туреччина – 674 тис. тонн, Німеччина – 235 тис. тонн.
Україна експортувала ріпаку 3,7 млн тонн на суму $1,4 млрд, при виробництві минулого року 4,5 млн тонн. Найактивніше його купували Німеччина – 1,226 млн тонн, Румунія – 609 тис. тонн, Нідерланди – 420 тис. тонн.
Українська зернова асоціація (УЗА) знизила оцінку потенційного врожаю в 2024 році на 1,5 млн тонн порівняно з попереднім прогнозом – до 74,6 млн тонн зернових і олійних, повідомила прес-служба асоціації.
Згідно з повідомленням, поточний прогноз ґрунтується на середніх погодних умовах за останні п’ять років, тому поліпшення або погіршення цих умов навесні та влітку можуть внести свої корективи.
“Потенційне зниження врожаю в новому сезоні спричинене як скороченням посівних площ (переважно під зерновими культурами через несприятливу цінову кон’юнктуру на світовому ринку та порівняно дорогою логістикою експорту), так і дещо посушливим періодом у травні цього року в низці регіонів на сході й півдні країни”, – пояснили в УЗА і додали, що за таких умов експорт у 2024-2025 маркетинговому році становитиме 43,5 млн тонн.
За прогнозом УЗА, у сезоні, що завершується, експорт зернових та олійних може сягнути 53,2 млн тонн зернових та олійних.
Урожай пшениці у 2024 році УЗА прогнозує на рівні 19,1 млн тонн, що на 900 тис. тонн менше порівняно з попередньою оцінкою (у 2023 – 22 млн тонн). Потенційний експорт пшениці у 2024/2025 МР може становити близько 13 млн тонн із урахуванням того, що на початку сезону перехідні залишки становитимуть близько 2,4 млн тонн.
Урожай ячменю 2024 року, за оцінкою УЗА, може становити 4,6 млн тонн (2023 року – 5,8 млн тонн), а потенційний експорт у 2024/2025 МР можна очікувати на рівні близько 2 млн тонн (поточного сезону експорт ячменю прогнозується на рівні 2,5 млн тонн).
Очікування врожаю кукурудзи в новому сезоні погіршуються через потенційне скорочення посівних площ під кукурудзою та посушливий період у низці регіонів. УЗА оцінює прогноз урожаю кукурудзи на рівні 25,5 млн тонн, що на 800 тис. тонн менше за попередню оцінку і на 4,1 млн тонн менше, ніж торік – 29,6 млн тонн. При цьому потенційний експорт може становити близько 20,5 млн тонн (у поточному сезоні експорт очікується на рівні 26 млн тонн).
Урожай соняшнику 2024 року в УЗА очікують на рівні 13,7 млн тонн (у 2023 – 14,2 млн тонн). Потенційний експорт може становити до 250 тис. тонн (у поточному сезоні очікування 0,4 млн тонн), тоді як переробка соняшнику на рослинну олію може сягнути майже 13,6 млн тонн. У поточному сезоні переробка досягне 13,5 млн тонн.
У 2024 році врожай ріпаку можна очікувати на рівні 4,3 млн тонн (у 2023 році – 4,5 млн тонн), при цьому експорт 2024/2025 МР може становити – 3,4 млн тонн (у поточному сезоні – 3,7 млн тонн).
Що стосується сої, то це чи не єдина культура, під якою аграрії можуть збільшити площі через її прибутковість цього року. Урожай сої можна очікувати у 2024 році на рівні 5,5 млн тонн (у 2023 – 4,9 млн тонн). Потенційний експорт у 2024/2025 МР може сягнути 4 млн тонн (у поточному сезоні очікується на рівні 3,3 млн тонн).
Як повідомлялося, УЗА оцінювала врожай-2023 на рівні 82,8 млн тонн зернових та олійних.
Українська зернова асоціація (УЗА) оновила оцінку потенційного врожаю 2023 року, збільшивши її ще на 3,7 млн тонн – до 80,5 млн тонн зернових та олійних, що вище за минулорічні показники, які становили 73,8 млн тонн зернових та олійних, повідомила пресслужба асоціації.
Збільшення прогнозу врожаю цього року спричинене сприятливими погодними умовами та кращою врожайністю культур, ніж очікувалося, хоча було засіяно менше порівняно з минулим роком майже на 2 млн га, – йдеться в повідомленні УЗА.
Згідно з повідомленням, оцінка врожаю пшениці у 2023 році покращилася – з 20,2 до 22 млн тонн (у 2022 році було 20,2 млн тонн, а у 2021-му – рекордні 33 млн тонн). Потенційний експорт пшениці у 2023/2024 МР може скласти близько 16 млн тонн з урахуванням того, що на початку сезону перехідні залишки склали 4,4 млн тонн.
Оцінку врожаю ячменю в 2023 році також підвищено – з 5,2 до 5,8 млн тонн (2021 року – 10,1 млн тонн, а 2022-го – 5,8 млн тонн), а потенційний експорт 2023/2024 МР очікується рівним 3 млн тонн. Очікування щодо врожаю кукурудзи в новому сезоні ще дещо покращилися – з 26,9 до 28 млн тонн (2021 року – 37,6 млн тонн, 2022-го – 27,3 млн тонн), водночас експорт може скласти близько 22 млн тонн.
Урожай соняшнику 2023 року очікується на рівні 13,9 млн тонн (2021 року – 16,9 млн т, 2022-го – 11,1 млн тонн), а потенційний експорт може скласти 0,5 млн тонн. Переробка соняшнику на олію може сягнути 13,2 млн тонн.
Урожай ріпаку 2023 року УЗА оцінює в 4,1 млн тонн, при цьому експорт 2023/2024 МР очікується на рівні 4 млн тонн; сої – 4,8 млн тонн, а потенційний експорт – 3,3 млн тонн.
Згідно з прогнозом, експорт з України в новому сезоні 2023/2024 потенційно може скласти майже 49 млн тонн. Минулого сезону, який закінчився 30 червня 2023 року, за оцінкою УЗА експорт сягнув 58 млн тонн.
В УЗА наголосили, що експортувати такі обсяги в новому сезоні буде можливо, якщо Україна зможе експортувати через свої чорноморські порти, а також за умови поліпшення та здешевлення логістики альтернативних маршрутів, зокрема й Дунайського шляху.
“Світ уже переконався, що експорт зерна через українські порти та забезпечення безпеки мореплавства в Чорному морі – це єдиний шлях швидко та ефективно постачати українське зерно до країн, які його вкрай потребують”, – пояснили в галузевій асоціації.
УЗА зазначила, що в умовах блокування РФ судноплавства в Чорному морі та її атак на портову інфраструктуру продовжує працювати з Європейською Комісією для компенсації європейським перевізникам за транспортування українського зерна від кордону до європейських портів. Цю ініціативу підтримала європейська асоціація COCERAL, яка також звернулася до Європейської Комісії. Це дасть змогу залишити українським виробникам частину ціни, яку вони змушені зараз витрачати на дорожчу логістику, впевнені в асоціації.
Крім того, вирішується проблема збільшення пропускної спроможності Сулинського каналу на Дунаї для забезпечення його цілодобової роботи та збільшення кількості лоцманів. Ведеться робота разом зі США та ЄС зі створення якірних стоянок у румунських територіальних водах для перевантаження українського зерна з барж на більші судна типу Handysize і Panamax, що зробить логістику через Дунай ефективнішою, констатували в УЗА.
“Перешкоди експорту зерна з України негативно впливають на доступність зернових на світовому ринку. Як стверджує американська розвідка в доповіді для Конгресу США, вторгнення РФ в Україну спричинило глибокі перебої в глобальному постачанні продовольства, підвищивши ціни та збільшивши ризик продовольчої безпеки в бідних країнах Близького Сходу та Північної Африки”, – нагадали у бізнес-об’єднанні.
УЗА підкреслила, що зростання цін призводить і до зростання продовольчої інфляції в розвинених країнах. “У разі неможливості експорту продукції, українські фермери можуть переорієнтувати своє виробництво і відмовитися від вирощування зерна, що ще більше посилить кризу на світовому продовольчому ринку в середньостроковій перспективі”, – резюмували в галузевій асоціації.
Українська зернова асоціація (УЗА) оновила оцінку потенційного врожаю 2023 року, збільшивши її на 7,8 млн тонн – до 76,8 млн тонн зернових та олійних, що на 3 млн тонн більше ніж торік.
“Збільшення прогнозу врожаю цього року спричинене сприятливими погодними умовами та кращою врожайністю культур, ніж очікувалося, хоча засіяні площі менші, порівняно з минулим роком, на 2,2 млн га”, – наголошується в повідомленні асоціації в четвер.
Згідно з оновленим прогнозом, експорт з України в новому сезоні 2023/2024 потенційно може сягнути майже 48 млн тонн, тоді як у минулому сезоні, що завершився 30 червня, за оцінкою УЗА, він сягнув 58 млн тонн на суму близько $20 млрд.
Уточнюється, що оцінка врожаю пшениці у 2023 році покращилася з 17,9 до 20,2 млн тонн (у 2022 році було 20,2 млн тонн, у 2021 – рекордні 33 млн тонн). Потенційний експорт пшениці у 2023/2024 МР може скласти близько 15 млн тонн з урахуванням того, що на початку сезону перехідні залишки склали 4,3 млн тонн.
УЗА також підвищила прогноз урожаю ячменю в 2023 році з 4,4 до 5,2 млн тонн (у 2021 році – 10,1 млн тонн, у 2022 році – 5,8 млн тонн), а потенційний експорт – до 2,6 млн тонн.
Очікування щодо врожаю кукурудзи в новому сезоні покращилися з 24,2 до 26,9 млн тонн (2021 року – 37,6 млн тонн, 2022 року – 27,3 млн тонн), водночас експорт може становити близько 22 млн тонн, наголошується в повідомленні.
Згідно з ним, оцінку врожаю соняшнику 2023 року підвищено з 12,7 до 13,9 млн тонн (2021 року – 16,9 млн тонн, 2022 року – 11,1 млн тонн), потенційний експорт може становити 1,1 млн тонн, а переробка насіння соняшнику – 12,5 млн тонн.
Урожай ріпаку 2023 року УЗА попередньо оцінює в 3,9 млн тонн, експорт – на рівні 3,7 млн тонн, тоді як урожай сої очікується більшим – оцінка зросла з 4,4 до 4,8 млн тонн, а її потенційний експорт 2023/2024 МР може сягнути 3,3 млн тонн.
УЗА особливо наголошує, що загалом експорт зернових та олійних у новому 2023/2024 МР можна очікувати на зазначеному рівні, якщо Україна зможе експортувати через свої чорноморські порти, а також за умови поліпшення та здешевлення логістики альтернативних маршрутів, зокрема й Дунайського шляху.
“Подальші перешкоди експорту зерна з України матимуть негативний вплив на доступність зернових на світовому ринку і призведуть до зростання цін, а відповідно і до збільшення продовольчої інфляції у світі. Ба більше, у разі неможливості експорту продукції, українські фермери можуть переорієнтувати своє виробництво і відмовитися від вирощування зерна, що ще більше посилить кризу на світовому продовольчому ринку в середньостроковій перспективі”, – заявила УЗА.
Українська зернова асоціація (УЗА) – об’єднання виробників, переробників і найбільших експортерів зерна, які щорічно експортують близько 90% української зернової продукції.
