На автомобільному ринку Узбекистану вийшла новинка компанії Chevrolet – модель Onix, що відповідає високим сучасним стандартам. Нова модель поєднує яскравий дизайн, інтер’єр і всі необхідні функції для комфорту і безпеки.
В Асаці на заводі UzAuto Motors розпочато виробництво повного циклу нового автомобіля, що не може не тішити любителів автомобільних новинок Узбекистану, адже запчастини та їх обслуговування стануть доступнішими.
Автомобілі Onix представлені двома типами двигунів нового покоління CSS Prime:
• 1,2-літровим турбомотором 132 л.с. у парі з 6-ступінчастою автоматичною коробкою передач;
• 1,2-літровим атмосферним двигуном 90 л. з механічною 5-ступінчастою коробкою передач.
Автомобіль розганяється до 100 км/год за 10,9 секунд.
У виробництві нової моделі автомобіля було задіяно понад 5 тисяч інженерів, частина яких випускники Туринського політехнічного університету в Ташкенті. Ними було налагоджено виробництво 1,5 тисяч деталей для автомобіля Chevrolet Onix на 200 підприємствах в Узбекистані.
Новий Onix збудований на глобальній платформі Global Emerging Markets (GEM). На освоєння цього проекту було вкладено інвестиції у розмірі 427,6 млн. доларів.
Інженерний потенціал та технічне оснащення підприємств вже дозволили довести локалізацію автомобіля Chevrolet Onix до 50%, рівень якої до кінця 2023 року буде доведено до 70%.
Узбекистан посів 40-те місце у світі з 66 балами у всесвітньому рейтингу відкритості даних Open Data Inventory (ODIN) організації Open Data Watch. У 2020 році країна займала 44-е місце з 63 балами.
Рейтинг Open Data Inventory (ODIN) оцінює охоплення та відкритість офіційної статистики для виявлення прогалин, просування політики відкритих даних, покращення доступу та заохочення діалогу між національними статистичними управліннями та користувачами даних. Він оцінює повноту статистичних пропозицій країни та ступінь відповідності інформації, що міститься в них, міжнародним стандартам відкритості.
У період з 2020 по 2022 роки загальний бал Узбекистану збільшився з 52 до 56 за охопленням даних і з 72 до 74 за відкритістю даних.
Узбекистан покращив позиції у соціальній та економічній статистиці, але погіршив показники зі статистики довкілля. Зокрема, якщо у розділі «забруднення» країна 2020 року мала 56 балів, то сьогодні — 0 балів.
Серед країн Центральної Азії Узбекистан посів перше місце. У світовому рейтингу Казахстан розташувався на 48 місці, Киргизстан – 89, Таджикистан – 120 та Туркменістан – 192.
За підсумками рейтингу 2022 року Сінгапур посів перше місце. Слідом йдуть Данія та Фінляндія.
Узбекистан розраховує, що в’їзний турпотік у країну за підсумками 2023 року зросте на 34%, повідомив радник директора офісу Шовковий шлях Всесвітньої туристської організації ООН (UNWTO) Шухрат Ісакулов.
“Якщо 2016 року Узбекистан відвідали 2,2 млн туристів, то 2019-го – 6,7 млн. Звісно, пандемія вплинула на туризм, але з минулого року вже намітилася стійка тенденція до зростання турпотоку. Минулого року Узбекистан відвідали 5,2 млн туристів. Цього року ми плануємо залучити вже 7 млн і перевищити показники допандемійного періоду”, – розповів він на прес-конференції в п’ятницю.
Міністр транспорту Узбекистану Ілхом Махкамов і віце-президент концерну компанії Airbus International Жак Гарріг уклали контракт між Airbus і Uzbekistan Airways на 800 млн євро.
Згідно з контрактом, укладеним між компанією Airbus і національною авіакомпанією “Uzbekistan Airways”, планується придбання 8 літаків Airbus A-320 NEO і 4 літаків Airbus A-321 NEO на 694,3 млн євро і 2 вертольотів марки Airbus N145 на суму 21 млн євро.
Разом з тим, узбецька авіакомпанія “Сілк Авіа” поповнить свій авіапарк літаками “ATR 72-600” на суму 100 млн євро.
Досягнуті з компанією “Airbus International” домовленості також передбачають створення сервіс-центру для обслуговування своїх вертольотів в Узбекистані. Вартість проекту оцінюють у 14,1 млн. євро.
14-18 листопада на виставковому майданчику “Ptak Warsaw Expo” польської столиці відбулася одна з найбільших у Європі міжнародних текстильних виставок “Fast Textile 2022”, в якій взяла участь делегація Узбекистану у складі понад 60 осіб, що представляють близько 40 текстильних компаній країни.
Загалом на виставці “Fast Textile 2022” взяло участь понад 600 компаній з 45 країн світу. Цього року Узбекистан взяв участь в експозиції зі значним національним стендом площею близько 400 квадратних метрів під брендом “Made in Uzbekistan”.
За даними Посольства нашої країни, з кожним роком підвищується інтерес до цієї виставки як з боку узбецьких виробників текстильної продукції, так і польських компаній-імпортерів. Якщо у 2018 році 7 компаній з Узбекистану уклали контракти на суму 15 мільйонів доларів, то в рамках цієї виставки підписано експортних контрактів на суму 27 мільйонів доларів.
Попит на узбецьку текстильну продукцію в Польщі зростає великими темпами. Експорт текстильної продукції з Узбекистану до Польщі за підсумками 2021 року склав 67,5 мільйона доларів (48% від усього узбецького експорту текстилю в країни Євросоюзу). Очікується, що 2022 року ця цифра сягне 75 мільйонів доларів.
Дана виставка матиме великий вплив на значне зростання обсягів експортованої до Польщі текстильної продукції, яка, відповідно до прогнозів, до кінця 2023 року досягне орієнтовно 85-90 мільйонів доларів. При цьому простежується стійка тенденція збільшення обсягів експортних надходжень готового одягу та домашнього текстилю натомість ниток, пряжі та полотна.
Виставка також продемонструвала, що відмінною тенденцією є прагнення узбецьких підприємств виробляти готову продукцію, тим самим покращуючи технічне оснащення і модернізацію виробництва. Це дає змогу скоротити трудові витрати і збільшити випуск готової продукції.
Польські імпортери відзначили дуже високу якість узбецького текстилю, зокрема готової продукції, що є найважливішим фактором збільшення попиту на польському та європейському ринках, повідомляє ІА “Дуне”.
У рамках виставки організовано майстер-класи, тренінги, присвячені ознайомленню відвідувачів виставки з досягненнями Польщі в текстильній галузі. Крім того, відбулася конференція за участю узбецьких, польських і зарубіжних текстильщиків, відбулися В2В і G2В-зустрічі, відвідування найбільшого в Європі Варшавського центру торгівлі текстилем “GD International”, а також м. Лодзь, де відкрито два узбецьких торгових будинки текстилю.
Узбекистані спростили експорт фруктів і овочів для фермерів. Президент Узбекистану підписав відповідну постанову.
Відповідно до постанови індивідуальні підприємці з 10 листопада поточного року отримали право експортувати плодоовочеву продукцію без передоплати, акредитива або банківських гарантій.
Президент також скасував для індивідуальних підприємців вимогу страхування експортного договору від політичних і комерційних ризиків.