У січні-березні 2023 року Україна експортувала 5,3 тис. тонн мороженого м’яса ВРХ на суму $20,6 млн.
Про це свідчать дані Державної митної служби.
Головними покупцями українського мороженого м’яса ВРХ протягом І кварталу цього року були Китай (69%), Азербайджан (9,8%) та Узбекистан (7,3%).
Імпорт мороженого м’яса ВРХ протягом перших трьох місяців 2023 року склав 369 тонн. У грошовому еквіваленті він обійшовся Україні в $1,6 млн.
Найбільше Україна купувала мороженого м’яса ВРХ у Литві (45,1%), Бразилії (40,6%) та Австрії (13,4%).
Як повідомлялося, у березні світові ціни на яловичину зросли.
Світовий банк прогнозує зростання економіки Узбекистану у 2023 році на 5,1%, тоді як у січні поточного року підтверджував свій жовтневий прогноз зростання ВВП країни на 4,9%.
“Очікується, що в Узбекистані економічне зростання досягне 5,1% у 2023 році і поступово пришвидшиться у середньостроковій перспективі”, – йдеться в квітневому огляді банку Europe and Central Asia Economic Update.
Прогноз зростання ВВП на 2024 рік – 5,4%, на 2025 рік – 5,8%.
За оцінками експертів СБ, розв’язана Росією повномасштабна війна проти України та складнощі з транспортною логістикою, пов’язані із запровадженими проти РФ санкціями, як очікується, й надалі впливатимуть на зростання цін на продовольство та енергетичні ресурси та знизять приватне споживання.
Обсяги приватних інвестицій та торгівлі зростатимуть, а грошові перекази до Узбекистану стабілізуються порівняно з їхнім піком у 2022 році. Прогнозоване відновлення економіки Китаю може збільшити попит на експорт текстилю та продуктів з Узбекистану. Вищі доходи від експорту золота та міді, а також уповільнення державних інвестицій призведуть до скорочення бюджетного дефіциту до 3,3% ВВП у поточному році.
“Очікується, що уряд дотримуватиметься обмежень на зовнішні запозичення, що призведе до поступового зниження державного боргу та загального зовнішнього боргу до 32% та 55% від ВВП відповідно до 2025 року”, – наголошується у звіті.
Серед ризиків для економічного зростання Узбекистану експерти СБ назвали можливе суттєвіше скорочення економіки Росії, а також жорсткіші умови на глобальних фінансових ринках. Позитивні тренди для національної економіки включають можливе зростання світових цін на золото, природний газ і мідь, а також більш високе зростання продуктивності в країні, чому можуть сприяти структурні реформи.
За оцінкою ЦБ республіки, ВВП Узбекистану 2023 року зросте на 4,5-5%, За підсумками 2022 року він збільшився на 5,7%.
У 2023–2028 роках в Узбекистані буде реалізовано проект зі створення ланцюжка доданої вартості в плодоовочевій галузі за участю Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA).
Загальна вартість Проекту складає $323 млн, з них:
• позика Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) – $200 млн;
• внесок Республіки Узбекистан у реалізацію Проекту у формі покриття податку на додану вартість та надання пільг з митних платежів – $58,3 млн;
• вклад учасників Проекту (одержувачів кредиту – ініціаторів Проекту) – $64,8 млн.
Проект реалізується у всіх регіонах Узбекистану, а термін його реалізації складає 6 років – з 2023 до 2028 року.
Виконавчим органом, відповідальним за своєчасну та повну реалізацію, координацію та управління проектом, призначено Міжнародний центр стратегічного розвитку та досліджень у сфері продовольства та сільського господарства при Міністерстві сільського господарства Узбекистану.
Узбекистан та Казахстан створили спільну зовнішньоторговельну компанію. Її завдання – збільшення двостороннього товарообігу, і також вихід ринки третіх країн.
Засновниками експортно-імпортного підприємства виступили Центр розвитку торговельної політики QazTrade та компанія “УзТрейд”.
Діяльність зовнішньоторговельної компанії буде спрямована на проведенні досліджень ринку та конкурентного аналізу продукції великих підприємств двох країн, вироблення пропозицій щодо розміщення замовлень на випуск готової продукції, оптимізацію та координацію процесів взаємної торгівлі, сприяння бізнесу в сертифікації та просуванні на експорт товарів.
“На початковому етапі планується провести закупівлю плодоовочевої продукції з Узбекистану для забезпечення потреб нашого внутрішнього ринку. Крім цього, допомагатимемо реалізовувати казахстанську борошномельну продукцію на території Узбекистану з можливістю подальшого експорту до Афганістану. Ми домовилися з узбецькою стороною про надання преференцій на логістичні витрати”. – повідомив керівник Центру розвитку торговельної політики Нурали Букейханов.
За підсумками 2022 року товарообіг між Казахстаном та Узбекистаном досяг 5 мільярдів доларів, що на 29,8% вище за показник попереднього року (3,8 мільярда доларів).
Обсяг експортного постачання казахстанських товарів зріс на 33% і склав 3,7 мільярда доларів. Зростання експорту в основному відбулося через збільшення поставок руди та мідного концентрату (зростання в 4,8 раза), пшениці (на 32,3%), легкових автомобілів (на 83,7%), соняшникової олії (на 97,2). , свіжої та охолодженої яловичини (зростання у 4,1 раза), необробленого алюмінію (на 70,4%).
Імпорт до Казахстану з Узбекистану у 2022 році зріс на 21,4% і становить 1,3 мільярда доларів. В основному Казахстан купує кузови для автомобілів, двигуни внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, виноград, плоский плакований прокат з нелегованої сталі, свинцеві руди та концентрати, будівельна цегла, блоки для підлоги та аналогічні вироби з кераміки, частини та приладдя для автомобілів та тракторів, полімери етилену.
Джерело
На автомобільному ринку Узбекистану вийшла новинка компанії Chevrolet – модель Onix, що відповідає високим сучасним стандартам. Нова модель поєднує яскравий дизайн, інтер’єр і всі необхідні функції для комфорту і безпеки.
В Асаці на заводі UzAuto Motors розпочато виробництво повного циклу нового автомобіля, що не може не тішити любителів автомобільних новинок Узбекистану, адже запчастини та їх обслуговування стануть доступнішими.
Автомобілі Onix представлені двома типами двигунів нового покоління CSS Prime:
• 1,2-літровим турбомотором 132 л.с. у парі з 6-ступінчастою автоматичною коробкою передач;
• 1,2-літровим атмосферним двигуном 90 л. з механічною 5-ступінчастою коробкою передач.
Автомобіль розганяється до 100 км/год за 10,9 секунд.
У виробництві нової моделі автомобіля було задіяно понад 5 тисяч інженерів, частина яких випускники Туринського політехнічного університету в Ташкенті. Ними було налагоджено виробництво 1,5 тисяч деталей для автомобіля Chevrolet Onix на 200 підприємствах в Узбекистані.
Новий Onix збудований на глобальній платформі Global Emerging Markets (GEM). На освоєння цього проекту було вкладено інвестиції у розмірі 427,6 млн. доларів.
Інженерний потенціал та технічне оснащення підприємств вже дозволили довести локалізацію автомобіля Chevrolet Onix до 50%, рівень якої до кінця 2023 року буде доведено до 70%.
Узбекистан посів 40-те місце у світі з 66 балами у всесвітньому рейтингу відкритості даних Open Data Inventory (ODIN) організації Open Data Watch. У 2020 році країна займала 44-е місце з 63 балами.
Рейтинг Open Data Inventory (ODIN) оцінює охоплення та відкритість офіційної статистики для виявлення прогалин, просування політики відкритих даних, покращення доступу та заохочення діалогу між національними статистичними управліннями та користувачами даних. Він оцінює повноту статистичних пропозицій країни та ступінь відповідності інформації, що міститься в них, міжнародним стандартам відкритості.
У період з 2020 по 2022 роки загальний бал Узбекистану збільшився з 52 до 56 за охопленням даних і з 72 до 74 за відкритістю даних.
Узбекистан покращив позиції у соціальній та економічній статистиці, але погіршив показники зі статистики довкілля. Зокрема, якщо у розділі «забруднення» країна 2020 року мала 56 балів, то сьогодні — 0 балів.
Серед країн Центральної Азії Узбекистан посів перше місце. У світовому рейтингу Казахстан розташувався на 48 місці, Киргизстан – 89, Таджикистан – 120 та Туркменістан – 192.
За підсумками рейтингу 2022 року Сінгапур посів перше місце. Слідом йдуть Данія та Фінляндія.
